Рекомендації до написання реферату.

Реферат (нім. referat, лат. referre – доповідати, повідомляти) – короткий письмовий (або усний) виклад основного змісту наукової праці чи низки праць, які вивчалися студентом, з аналізом запропонованих шляхів вирішення певної проблеми, висловленням власних міркувань автора щодо цієї проблеми. Реферат є одним з перших видів науково-навчальних робіт, які виконують студенти з першого курсу.

Існує багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з інформативними і розширеними або зведеними рефератами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа. Містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено предмет дослідження і мету роботи, наведено основні результати, викладено дані про метод і умови дослідження, відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо.

Розширений або зведений реферат (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді змістовного тексту.

Реферат починається із розгляду суті проблеми. У вступі обґрунтовуються актуальність теми, її особливості, значущість щодо екологічних потреб суспільства та розвитку раціонального природокористування.

У першому розділі наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, згадуються вчені, які вивчали дану проблему, їхні ідеї. Визначаються сутність проблеми, основні чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми, що розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання і наводяться причини, які зумовили їх недостатню розробленість.

У другому розділі подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей і гіпотез, нових методик, оригінальних підходів до вивчення проблеми. Важливим є висловлення власної думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції дослідника.

Тема реферату видається науковим керівником. Обсяг розширеного реферату становить 15-20 сторінок тексту набраного на комп’ютері. Титульний лист реферату оформляється за єдиною формою, яка представлена в додатку. Кількість додатків не обмежується і в об’ємі реферату не враховується.

При написанні тексту необхідно залишати поля наступних розмірів: зліва – 30 мм; справа – 15 мм; зверху і знизу − по 20 мм.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Номер проставляється арабськими цифрами вгорі справа. Титульний лист має номер 1, який на ньому не ставиться.

Текст повинен бути розподілений на розділи і підрозділи (заголовки 1-го і 2-го рівнів), у разі потреби − на пункти і підпункти (заголовки 3-го і 4-го рівнів). Заголовки повинні бути сформульовані стисло.

Всі заголовки нумеруються ієрархічно. Номер розділу ставлять після слова “ РОЗДІЛ ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, після кожної групи цифр ставиться крапка. В кінці заголовка крапка не ставиться. Такі розділи, як “ ЗМІСТ ”, “ ВСТУП ”, “ ВИСНОВКИ ”, “ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ”, “ ДОДАТКИ ”, не нумеруються.

Заголовки одного рівня оформляються однаково по всьому тексту. Кожен розділ (заголовок 1-го рівня) слід починати з нової сторінки. Заголовок 1-го рівня слід розташовувати в середині рядка і набирати прописними буквами. Заголовки 2-го рівня і нижче слід починати з абзацного відступу і друкувати з прописної букви. Перенесення в заголовках не допускаються. Підкреслення заголовків не допускається. Після будь-якого заголовка повинен слідувати текст, а не рисунок, формула, таблиця або нова сторінка.

При комп’ютерному наборі основний текст слід набирати шрифтом Тіmes New Roman звичайного зображення, розмір шрифту 14 пунктів, міжрядковий інтервал − полуторний. Відступ першої строки (абзац) – 1,25 см. Загальне форматування – по ширині. Заголовки 1-го і 2-го рівнів слід набирати напівжирним зображенням, заголовки 3-го і 4-го рівнів − звичайним. Назви рисунків і таблиць також набирають 14 шрифтом напівжирного зображення.

Всі рисунки, таблиці, формули нумеруються. Нумерація рисунків, таблиць і формул може бути або наскрізною по всьому тексту (наприклад: Таблиця 7, Рис. 2), або співвідноситися з нумерацією розділів (наприклад: Таблиця 1.7 − тобто таблиця 7 в розділі 1; Рис. 2.5 − тобто рисунок 5 в розділі 2). Номер формули розташовується праворуч від неї в дужках.

Кожен рисунок повинен мати підпис, що складається із слова “ Рис. ”, номера рисунку з крапкою і текстової частини (назви). Підпис розташовується під малюнком по центру.

Над таблицею справа ставиться слово “ Таблиця ” з її порядковим номером, потім (на наступному рядку по центру) − назва таблиці. Крапка після текстової частини не ставиться.

Всі назви повинні розташовуватися без відриву від відповідного об’єкта.

Якщо рисунок або таблиця продовжується на декількох сторінках, кожна частина, починаючи з другої, забезпечується назвою вигляду “ Таблиця 1.2. Продовження ”. Останню частину рекомендується позначати словом “ Закінчення ” (замість “ Продовження ”).

Шапку таблиць потрібно або повторювати на кожній сторінці повністю, або замінювати нумерацією колонок. У останньому випадку колонки нумеруються безпосередньо під шапкою на першій сторінці (частині) таблиці.

На кожен рисунок, таблицю і додаток в тексті повинно бути посилання в дужках, наприклад: (рис. 3.4). Посилання на формули даються при необхідності, номер формули поміщається в дужки, наприклад: “Y з формули (3)”.

У розділі “ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ” перераховуються всі джерела, які використовувалися при написанні тексту. Особливу цінність становлять роботи останнього року. Також у списку джерел зазначаються використані електронні документи в Internet.

У додатках наводяться таблиці, діаграми, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи. Додаткам присвоюються номери або букви, наприклад: “ Додаток 1” або “Додаток А ”. На наступному рядку при необхідності поміщається назва додатку, який оформляється як заголовок 1-го рівня без нумерації. У розділі “ ЗМІСТ ” назви додатків, як правило, не поміщають.

Виклад матеріалу в рефераті має бути стислим. Доцільно використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних граматичних зворотів.

При позитивній оцінці роботи студент допускається до захисту, інакше матеріал повертається на доопрацювання.

Захист реферату може відбуватися на практичному занятті або на спеціально виділеному індивідуальному занятті (консультації). Для захисту готується короткий (3-5 хв.) виклад основних положень реферату та власних висновків. Студент також має відповісти на запитання викладача і студентів.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (реферат) з дисципліни “Основи екології” оцінюється максимально в 10 балів.

Критеріями оцінки підготовленого реферату є: вміння автора правильно скласти план і висвітлити всі його питання; наукова спрямованість реферату, його об’єктивність; зв’язок з життям; наявність достовірної аргументації; самостійність мислення, творчий характер дослідження, конкретність, логічна послідовність у викладі матеріалу; критичний підхід при опрацюванні літератури; вміння донести до слухачів все, що викладено в рефераті.

Критерії оцінювання реферату:

Оцінка в балах	Критерії оцінювання
9-10	Повне виконання всіх вимог щодо написання і оформлення роботи, повні та вичерпні відповіді студента на запитання і зауваження, демонстрація високого рівня теоретичної і наукової підготовки автора роботи.
7-8	Наявність несуттєвих помилок в оформленні роботи, у виступі та відповідях студента, що не впливають на загальну суть наукової роботи.
5-6	Доповідачем допущені помилки як у науковій роботі так і у представленій доповіді, однак їх рівень суттєво не впливає та не спотворює представлені положення на захисті.
3-4	Наявні суттєві недоліки у навчально-науковій роботі, відсутність прикладів і достатньої аргументованості у відповідях автора.
1-2	Робота за багатьма параметрами не відповідає вимогам щодо її рівня виконання чи оформлення, а її автор не володіє фактичним матеріалом і має низький рівень теоретичної підготовки.
	Навчально-наукова робота не виконана.

 

Бали, отримані студентом за виконання індивідуальної науково-дослідної роботи включаються в загальну кількість балів, які може отримати студент в системі поточного і модульного контролю.

 

Модульна контрольна робота

Модульна контрольна робота (МКР) з дисципліни “Основи екології” має на меті адекватно перевірити основні вміння та компетенцію студентів, які було сформовано під час вивчення курсу, виявити та перевірити рівень теоретичних знань та практичних умінь і навичок студентів з кожного змістового модуля.

З дисципліни “Основи екології” студенти пишуть одну модульну контрольну роботу (2 год). Контрольні завдання МКР відповідають об’єму знань і рівню сформованості вмінь та навичок студентів за результатами вивчення даної дисципліни.

Модульна контрольна робота складається з теоретичних питань трьох рівнів складності, система оцінювання яких базується на комплексному підході до контролю, який передбачає принцип співвідношення окремого вміння з визначеним рівнем володіння сформованих загальних вмінь.

На модульну контрольну роботу винесені такі питання:

І рівень

1.Поясніть зміст та завдання екології.

2.Коротко охарактеризуйте історію розвитку екології.

3.Розкрийте послідовність застосування екологічних методів у дослідженні стану навколишнього середовища.

4.Розкрийте структуру сучасної екології.

5.Що розуміють під поняттям “навколишнє середовище”?

6.Сформулюйте закони Б.Коммонера і дайте їм пояснення.

7.Що таке біосфера? Хто ввів у вжиток це поняття?

8.Які форми взаємодії живих організмів ви знаєте?

9.Що вивчає аутекологія, демекологія, синекологія?

10.Що таке організм, які види організмів називаються еврибіонтами і стенобіонтами?

11.Що таке забруднення стану навколишнього середовища?

12.Які види забруднень стану навколишнього середовища ви знаєте?

13.Що таке літосфера, яку вона має будову?

14.Які речовини входять до складу біосфери?

15.Що таке родючість ґрунту і від чого вона залежить?

16.Який розподіл води на нашій планеті?

17.Які є види забруднення водойм?

18.Дайте характеристику основним методам очищення водойм.

19.Що таке атмосфера, яка її будова і газовий склад?

20.Які екологічні функції виконує атмосфера?

21.Які екологічні функції виконує гідросфера?

22.Які екологічні функції виконує літосфера?

23.Яку роль зелені рослини відіграють у біосферних процесах?

24.Поясніть яке значення мають рослини в житті людини?

25.Назвіть основні заходи щодо охорони рослинного світу.

26.Що таке Червона Книга і яку роль вона відіграє в охороні рослинного світу?

27.Що таке Червона Книга і яку роль вона відіграє в охороні тваринного світу?

28.Назвіть основні заходи щодо охорони тваринного світу.

29.Яку роль відіграють тварини у біосферних процесах?

30.Поясніть значення тваринних організмів в житті людини.

ІІ рівень

1.Розкрийте поняття “екологічний моніторинг”, які завдання він виконує?

2.Як ви розумієте різницю між живою і неживою природою?

3.Наведіть приклади антропогенного впливу (негативний і позитивний) на стан навколишнього середовища.

4.Розкрийте проблему шкідливих і корисних видів живих організмів у біосфері.

5.Розкрийте проблему збереження цілісності озонового екрану. Які заходи на вашу думку слід здійснити?

6.Поясніть суть автотрофного та гетеротрофного живлення живих організмів.

7.Поясніть, чим відрізняється поняття “біосфери” та “ноосфери” в працях В.І.Вернадського.

8.Обгрунтуйте причини деградації ґрунту.

9.Поясніть суть основних заходів охорони ґрунтів.

10.Розкрийте процеси впливу океанічних вод на клімат.

11.З чим пов’язаний дефіцит прісної води у світі? Визначте основні шляхи його усунення.

12.Доведіть негативний вплив кислотних дощів на стан навколишнього середовища.

13.Поясніть механізм парникового ефекту і проаналізуйте його екологічні наслідки?

14.Доведіть, що пестициди негативно впливають на стан навколишнього середовища та покажіть шляхи їх міграції.

15.Дайте порівняльну характеристику різним видам електроенергії, що виробляється традиційними і нетрадиційними методами.

16.У чому причини зменшення лісових ресурсів планети та які їх наслідки?

17.Охарактеризуйте вплив людської діяльності (прямий і опосередкований) на тваринний світ.

18.Обгрунтуйте причини збіднення фауни, та як на тваринний світ впливає браконьєрство?

19.Доведіть позитивну роль природоохоронних територій в охороні фауни.

20. Доведіть позитивну роль природоохоронних територій в охороні флори.

21.Наведіть докази єдності природи і людини.

22.Обгрунтуйте, чому автотранспорт є шкідливим для довкілля.

23.Розкрийте суть прямих та опосередкованих факторів вимирання рослинного світу. Наведіть приклади.

24.Розкрийте перспективи використання альтернативних джерел енергії в Україні.

25.Доведіть негативний вплив класичних електростанцій на стан навколишнього середовища.

26.Доведіть, що смог є наслідком забруднення атмосфери. Та як він впливає на стан здоров’я людини?

27.На вашу думку, чи впливає тютюновий дим на здоров’я людини? Яким чином?

28.Розкрийте поняття “екосистема”, назвіть основні її компоненти.

29.Доведіть, що екологічні катастрофи негативно впливають на стан навколишнього середовища.

30.На вашу думку, чи впливає на стан навколишнього середовища науково-технічний прогрес? Яким чином?

ІІІ рівень

1.Обгрунтуйте, яку групу екологічних методів найкраще застосувати для дослідження стану водойми?

2.Доведіть взаємозв’язок між тваринним і рослинним світом.

3.Назвіть глобальні екологічні проблеми сьогодення та основні шляхи їх вирішення.

4.Поясніть, чому абіотичні фактори можуть лімітувати розширення ареалів мешкання біологічних видів?

5.Доведіть, що біосфера – це жива оболонка Землі.

6.Розкрийте суть основних екологічних законів та наведіть приклади їх прояву в тваринному світі.

7.Обгрунтуйте роль харчових ланцюгів у розвитку основних форм біотичних відносин.

8.Доведіть взаємозв’язок між великим (геологічним) і малим (біологічним) кругообігом речовин.

9.Розкрийте взаємозв’язок між геосферами Землі.

10.У чому полягає різниця понять “екосистема” та “біогеоценоз”?

11.Доведіть, що грунт є біокосним природним тілом.

12.Проаналізуйте поняття “біогеоценозу”, “біоценозу”, “агроценозу” та порівняйте їх.

13.Дайте характеристику ерозійним процесам. Які фактори лежать в основі їх виникнення?

14.Охарактеризуйте види моніторингу довкілля.

15.Доведіть, що зміни природного середовища, які спостерігаються протягом останніх десятиліть ХХІ ст., мають характер глобальної екологічної кризи.

16.Охарактеризуйте альтернативні шляхи охорони водного середовища.

17.Розкрийте поняття про “організм” і “середовище існування”.

18.Охарактеризуйте альтернативні шляхи охорони атмосфери.

19.Змоделюйте кругообіг речовин у ґрунті.

20.Порівняйте поняття “гуміфікація” та “мінералізація”.

21.Доведіть, що ерозія і засолення ґрунту є наслідком забруднення ґрунту.

22.Чи необхідне раціональне використання та охорона надр Землі у наш час?

23.Охарактеризуйте основні екосистеми України.

24.До яких наслідків може привести радіоактивне забруднення навколишнього середовища?

25.Охарактеризуйте екологічний стан навколишнього середовища України.

26.Розкрийте правові основи охорони природи.

27.Поясніть та наведіть приклад екологічно небезпечних об’єктів України.

28.Поясніть механізм радіоактивного забруднення в наслідок вибуху на ЧАЕС.

29.Чи можливий розвиток екології без зв’язку з іншими науками?

30.Розкрийте суть правила енергетичної піраміди та наведіть приклад ланцюга живлення.