Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лікарські рослини і сировина, які містятьСодержание книги
Поиск на нашем сайте
ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ 1. Флавоноїди - фенольні сполуки, в основі яких лежить структура дифенілпропану із загальною формулою С6-С3-С6 різного ступеня окиснення і насиченості пропанового фрагменту. Залежно від положення фенольного радикалу їх поділяють на: A) еуфлавоноїди, ізофлавоноїди, неофлавоноїди; B) похідні флавану та флавону; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) флаванони, флаваноноли, флавони, флавоноли, халкони, дигідрохалкони, аурони; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.
2. Лігнани - димери похідних фенілпропану (С6-С3)2, які з’єднані між собою середніми вуглецями бокових ланцюгів. За розміщенням їх ароматичних ядер їх поділяють на: A) флаволігнани, ксантолігнани, кумаринолігнани; B) істинні лігнани, неолігнани, лігноїди; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми. 3. Ксантони - фенольні сполуки, похідні дибензо-γ-пірону, із загальною формулою С6-С1-С6. За хімічною структурою їх поділяють на: A) істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди; B) істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми. 4. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С6-С3-С6)n. За продуктами піролізу їх поділяють на: A) істинні таніди, неотаніди, ксантотаніди; B) пірогалолові, пірокатехінові; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.
5. Кумарини - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-α-пірону, із загальною формулою С6-С3. За хімічною структурою їх поділяють на: A) пірогалолові, пірокатехінові; B) прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини; C) прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми. 6. Хромони - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-γ-пірону, із загальною формулою С6-С3. За хімічною структурою їх поділяють на: A) пірогалолові, пірокатехінові; B) прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини; C) прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми. 7. Антрахінони - фенольні сполуки, похідні антрацену, із загальною формулою С6-С2-С6. За хімічною структурою та ступенем окислення їх поділяють на: A) істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди; B) істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономерні, димерні та конденсовані, відновні та окиснені форми.
8. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С6-С3-С6)n. За будовою та хімічними властивостями їх поділяють на: A) галотаніни, елаготаніни; B) пірогалолові, пірокатехінові; C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини; D) гідролізовані, конденсовані; E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.
9. Як екстрагують таніди з ЛРС? A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами); B) підкисленою водою або спиртом; C) спиртовим розчином лугу; D) водою й органічними розчинниками; E) гарячою водою. 10. Як екстрагують флавоноїди з ЛРС? A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами); B) підкисленою водою або спиртом; C) спиртовим розчином лугу; D) водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами; E) гарячою водою. 11. Як екстрагують хромони з ЛРС? A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами); B) підкисленою водою або спиртом; C) спиртовим розчином лугу; D) водою й органічними розчинниками; E) гарячою водою. 12. Як екстрагують антраценпохідні з ЛРС? A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами); B) підкисленою водою або спиртом; C) водно-спиртовими сумішами або водними розчинами лугів; D) водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами; E) гарячою водою. 13. Як екстрагують лігнани з ЛРС? A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом; B) етиловим спиртом різної концентрації; C) спиртовим розчином лугу; D) ацетоном, нижчими спиртами; E) гарячою водою.
14. Як екстрагують кумарини з ЛРС? A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом; B) етиловим спиртом різної концентрації; C) спиртовим розчином лугу; D) ацетоном, нижчими спиртами; E) гарячою водою. 15. Як екстрагують фенологлікозиди з ЛРС? A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом; B) етиловим спиртом різної концентрації; C) спиртовим розчином лугу; D) ацетоном, нижчими спиртами; E) гарячою водою. 16. Як екстрагують ксантони з ЛРС? A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом; B) етиловим спиртом різної концентрації; C) спиртовим розчином лугу; D) ацетоном, нижчими спиртами; E) гарячою водою. 17. До флаволігнанів належать: A) арбутин; B) гіперицин; C) рутин; D) келін; E) силібін. 18. До конденсованих антраценпохідних належать: A) арбутин; B) гіперицин; C) рутин; D) келін; E) силібін. 19. До флавонолів належать: A) арбутин; B) гіперицин; C) рутин; D) келін; E) силібін. 20. До фуранохромонів належать: A) арбутин; B) гіперицин; C) рутин; D) келін; E) силібін. 21. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів пастернаку посівного? A) під час повної стиглості; B) під час цвітіння; C) коли половина з них дозріє; D) після побуріння 60-80% зонтиків; E) після згортання зонтиків. 22. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави череди? A) до цвітіння; B) під час цвітіння; C) після цвітіння; D) під час бутонізації; E) під час плодоношення.
23. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листя чорниці? A) до цвітіння; B) під час цвітіння; C) під час бутонізації; D) під час стеблування; E) під час плодоношення.
24. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів кропу запашного? A) під час повної стиглості; B) під час цвітіння; C) коли половина з них дозріє; D) у період масового побуріння і згортання зонтиків; E) при побурінні до 80% зонтиків. 25. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів жостеру? A) на початку цвітіння; B) під час сокоруху; C) коли половина з них дозріє; D) під час повної стиглості; E) після побуріння 60-80% зонтиків. 26. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави золототисячника? A) до цвітіння; B) під час цвітіння; C) після цвітіння; D) під час бутонізації; E) під час плодоношення.
27. В яку стадію вегетації проводять заготівлю траву собачої кропиви? A) до цвітіння; B) на початку цвітіння; C) під час бутонізації; D) під час стеблування; E) під час плодоношення.
28. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів моркви дикої? A) на початку цвітіння; B) під час сокоруху; C) коли половина з них дозріє; D) під час повної стиглості; E) після побуріння 60-80% зонтиків. 29. Сировиною родіоли рожевої є: A) кореневища та корені; B) квітки; C) кора; D) корені; E) трава.
30. Сировиною сени гостролистої є: A) насіння; B) листки; C) листки, трава; D) кореневища та корені, трава; E) листки, плоди.
31. Сировиною гірчака зміїного є: A) кореневища; B) листки; C) кора; D) корені; E) трава.
32. Сировиною видів глоду є: A) квітки; B) листки; C) листки, трава; D) корені, трава; E) квітки, плоди.
33. Сировиною бадану товстолистого є: A) кореневища та корені; B) листя; C) трава; D) кореневища; E) плоди. 34. Сировиною черемхи звичайної є: A) кореневища та корені; B) листя; C) трава; D) кореневища; E) плоди. 35. Сировиною здутоплідника сибірського є: A) кореневища та корені; B) листя; C) трава; D) кореневища; E) плоди. 36. Сировиною золототисячника звичайного є: A) кореневища та корені; B) листя; C) трава; D) кореневища; E) плоди.
37. Яка мікроскопічна ознака кореневища дріоптерису чоловічого? A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині; B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени; C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми; D) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію; E) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію. 38. Яка мікроскопічна ознака кори калини? A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині; B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени; C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми; D) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію; E) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію.
39. Яка мікроскопічна ознака кори крушини? A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині; B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени; C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми; D) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію; E) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію. 40. Яка мікроскопічна ознака кори дуба? A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині; B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени; C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми; D) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію; E) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію.
41. Яка мікроскопічна ознака листків касії? A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані; B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом; C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою; D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою; E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.
42. Яка мікроскопічна ознака трави звіробою? A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані; B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом; C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою; D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою; E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.
43. Яка мікроскопічна ознака листків мучниці? A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані; B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом; C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою; D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою; E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.
44. Яка мікроскопічна ознака трави череди трироздільної? A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані; B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом; C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою; D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою; E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.
45. Якісна реакція на арбутин згідно Фармакопеї: A) з аміаком і 10% розчином натрію фосфорномолібденовокислого; B) з реактивом Вагнера; C) з розчином желатину; D) з розчином таніну; E) з розчином холестерину.
46. За якої температури сушать кору дуба? A) 10-12оС; B) 50-60оС; C) на відкритому повітрі; D) 80-90оС; E) 40-50оС. 47. За якої температури сушать насіння гіркокаштану? A) 10-12оС; B) використовують свіжими; C) 80-90оС; D) 50-60оС; E) на відкритому повітрі.
48. За якої температури сушать листя алое? A) 10-12оС; B) 55-65оС; C) переробляють у свіжому вигляді; D) 80-90оС; E) у затінку.
49. За якої температури сушать траву череди? A) на холоді; B) на сонці; C) 80-90оС; D) у затінку; E) 50-60оС. 50. За якої температури сушать кореневище дріоптерису чоловічого? A) 10-12оС; B) 50-70оС; C) у затінку; D) 80-90оС; E) не вище 40оС. 51. За якої температури сушать кореневище траву звіробою? A) 10-12оС; B) 50-70оС; C) у затінку; D) 80-90оС; E) не вище 40оС. 52. За якої температури сушать траву хвоща польового? A) у затінку; B) 50-70оС; C) 10-12оС; D) 80-90оС; E) не вище 40оС.
53. За якої температури сушать плоди чорниці? A) 10-12оС; B) 50-70оС; C) у затінку; D) 80-90оС; E) не вище 40оС. 54. В лабораторію для аналізу поступила партія сировини толокнянки. Оберіть метод кількісного визначення арбутину: A) гравіметричний; B) йодометричний; C) перманганатометричний; D) спектрофотометричний; E) фотометричний. 55. Кількісний аналіз вмісту флавоноїдів у траві звіробою проводять спектрофотометричним методу. Яка реакція лежить в основі цього методу? A) реакція з реактивом Вагнера; B) реакція з реактивом Драгендорфа; C) реакція з реактивом Мюллера; D) реакція з ваніл-сульфатним реактивом; E) реакція з розчином хлориду алюмінію.
56. Кількісний аналіз вмісту антраценпохідних у корі жостеру проводять спектрофотометричним методом. Яка реакція лежить в основі цього методу? A) відновлення антрахінону; B) окислення антраценпохідних; C) осадження солі, що утвориться; D) реакція сублімації; E) утворення фенолятів зі спиртовим розчином лугу. 57. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ізофлавоноїди? A) корені вовчуга; B) кореневища перстачу; C) листки мучниці; D) плоди розторопші; E) трава буркуну.
58. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори дуба(1:10) утворюється забарвлення: A) не дає забарвлення; B) вишнево-червоне; C) чорно-синє; D) чорно-зелене; E) жовте.
59. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя толокнянки(1:50) утворюється забарвлення: A) не дає забарвлення; B) вишнево-червоне; C) чорно-синє; D) чорно-зелене; E) жовте.
60. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя брусниці(1:50) утворюється забарвлення: A) не дає забарвлення; B) вишнево-червоне; C) чорно-синє; D) чорно-зелене; E) жовте. 61. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори крушини(1:10) утворюється забарвлення: A) не дає забарвлення; B) вишнево-червоне; C) чорно-синє; D) чорно-зелене; E) жовте.
62. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях кумарини? A) корені вовчуга; B) кореневища перстачу; C) листки мучниці; D) плоди розторопші; E) трава буркуну.
63. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях фуролігнани? A) корені вовчуга; B) кореневища перстачу; C) листки мучниці; D) плоди розторопші; E) трава буркуну.
64. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях конденсовані таніди? A) корені вовчуга; B) кореневища перстачу; C) листки мучниці; D) плоди розторопші; E) трава буркуну.
65. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях водорозчинні сполуки кремнієвої кислоти? A) кореневища і корені марени красильної; B) плоди жостеру; C) трава споришу; D) плоди чорниці; E) трава солодушки.
66. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи алізарину? A) кореневища і корені марени красильної; B) плоди жостеру; C) трава споришу; D) плоди чорниці; E) трава солодушки.
67. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи хризацину? A) кореневища і корені марени красильної; B) плоди жостеру; C) трава споришу; D) плоди чорниці; E) трава солодушки.
68. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ксантони? A) кореневища і корені марени красильної; B) плоди жостеру; C) трава споришу; D) плоди чорниці; E) трава солодушки.
69. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Pastinacae sativae: A) бероксан; B) кратал; C) новоіманин; D) карсил; E) уролесан. 70. Виберіть препарати, сировиною для яких є види глоду: A) бероксан; B) кратал; C) новоіманин; D) карсил; E) уролесан.
71. Виберіть препарати, сировиною для яких є herba Hyperici: A) бероксан; B) кратал; C) новоіманин; D) карсил; E) уролесан.
72. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Dauci carotae: A) бероксан; B) кратал; C) новоіманин; D) карсил; E) уролесан.
73. Виберіть препарати, сировиною для яких є плоди віснаги морквоподібної: A) авісан; B) вікалін; C) ескузан; D) марелін; E) уролесан. 74. Виберіть препарати, сировиною для яких є трава споришу: A) авісан; B) вікалін; C) ескузан; D) марелін; E) уролесан.
75. Виберіть препарати, сировиною для яких є кора крушини: A) вікалін; B) уролесан; C) ескузан; D) марелін; E) авісан.
76. Виберіть препарати, сировиною для яких є насіння гіркокаштану: A) авісан; B) вікалін; C) ескузан; D) марелін; E) уролесан. 77. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Алпізарин? A) квітки пижма; B) супліддя вільхи; C) трава золототисячника; D) листя касії; E) трава солодушки.
78. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Канефрон? A) квітки пижма; B) супліддя вільхи; C) трава золототисячника; D) листя касії; E) трава солодушки.
79. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Сенадексин? A) квітки пижма; B) супліддя вільхи; C) трава золототисячника; D) листя касії; E) трава солодушки.
80. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Альтан? A) квітки пижма; B) супліддя вільхи; C) трава золототисячника; D) листя касії; E) трава солодушки.
81. Яка ЛРС використовується для одержання свічок Анестезол? A) кореневища і корені марени красильної; B) листки скумпії; C) плоди розторопші; D) квітки цмину піскового; E) трава гірчака перцевого.
82. Яка ЛРС використовується для одержання мазі Аренарин? A) кореневища і корені марени красильної; B) листки скумпії; C) плоди розторопші; D) квітки цмину піскового; E) трава гірчака перцевого.
83. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Цистенал? A) кореневища і корені марени красильної; B) листки скумпії; C) плоди розторопші; D) квітки цмину піскового; E) трава гірчака перцевого.
84. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Силібор? A) кореневища і корені марени красильної; B) листки скумпії; C) плоди розторопші; D) квітки цмину піскового; E) трава гірчака перцевого.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 311; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.90.236 (0.012 с.) |