Полісахариди, ліпіди та вітаміни

 

1. Полісахариди - високомолекулярні природні вуглеводи, побудовані з моносахаридів, з’єднаних О-глікозидним зв’язком. Їх поділяють на:

A) глюкани, фруктани та галактани;

B) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін;

C) слиз, камеді, пектини;

D) гомополісахариди, гетерополісахариди;

E) арабінові, бассоринові, церазинові.

 

2. Гомополісахариди побудовані із моносахаридних залишків одного типу. До них відносять:

A) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, тритицин, агар-агар;

B) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, пектин;

C) слиз, камеді, пектини;

D) глюкоманани, галактоманани;

E) арабінові, бассоринові, церазинові.

3. Гетерополісахариди побудовані із моносахаридних залишків різного типу. До них відносять:

A) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, тритицин, агар-агар;

B) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, пектин;

C) слиз, камеді, пектини;

D) глюкоманани, галактоманани;

E) арабінові, бассоринові, церазинові.

 

4. Камеді побудовані із калієвих, кальцієвих та магнієвих солей уронових кислот та нейтральних моносахаридів. За розчинністю їх поділяють на:

A) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, тритицин, агар-агар;

B) крохмаль, глікоген, целюлоза, інулін, пектин;

C) нейтральні та кислі;

D) глюкоманани, галактоманани;

E) арабінові, бассоринові, церазинові.

 

5. Крохмаль(Amylum) складається з двох гомополісахаридів: амілози(17-24%) та амілопектину(76-83%). Амілоза – це:

A) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

B) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

C) розгалужений полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ та С₁-С₆ глікозидними зв’язками;

D) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-галактуронової кислоти, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

E) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-фруктофуранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками.

6. Крохмаль(Amylum) складається з двох гомополісахаридів: амілози(17-24%) та амілопектину(76-83%). Амілопектин – це:

A) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

B) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

C) розгалужений полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ та С₁-С₆ глікозидними зв’язками;

D) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-галактуронової кислоти, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

E) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-фруктофуранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками.

7. Целюлоза – це:

A) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

B) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

C) розгалужений полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ та С₁-С₆ глікозидними зв’язками;

D) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-галактуронової кислоти, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

E) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-фруктофуранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками.

8. Інулін – це:

A) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

B) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

C) розгалужений полімер, побудований з залишків α-D-глюкопіранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ та С₁-С₆ глікозидними зв’язками;

D) лінійний полімер, побудований з залишків α-D-галактуронової кислоти, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками;

E) лінійний полімер, побудований з залишків β-D-фруктофуранози, зв’язаних між собою С₁-С₄ глікозидними зв’язками.

 

9. Крохмаль складається з амілози та амілопектину. Амілоза:

A) міститься в оболонці крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, утворюючи клейстер, розчином йоду забарвлюється в червоно-фіолетовий колір;

B) міститься в оболонці крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, утворюючи клейстер, розчином йоду не забарвлюється;

C) міститься в середині крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, розчином йоду не забарвлюється;

D) міститься в середині крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, розчином йоду забарвлюється в синій колір;

E) міститься в середині крохмального зерна, не розчиняється в гарячій воді, розчином йоду не забарвлюється.

10. Крохмаль складається з амілози та амілопектину. Амілопектин:

A) міститься в оболонці крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, утворюючи клейстер, розчином йоду забарвлюється в червоно-фіолетовий колір;

B) міститься в оболонці крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, утворюючи клейстер, розчином йоду не забарвлюється;

C) міститься в середині крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, розчином йоду не забарвлюється;

D) міститься в середині крохмального зерна, розчиняється в гарячій воді, розчином йоду забарвлюється в синій колір;

E) міститься в середині крохмального зерна, не розчиняється в гарячій воді, розчином йоду не забарвлюється.

11. Як одержують жирні олії для медичних цілей?

A) екстрагуванням;

B) гарячим пресуванням;

C) витоплюванням;

D) холодним пресуванням;

E) гарячим пресуванням та екстрагуванням.

12. Як екстрагують полісахариди із очищеної ЛРС?

A) органічними розчинниками (хлороформом, бензолом, дихлоретаном);

B) підкисленою водою або спиртом;

C) лугом або спиртом;

D) холодною або гарячою водою;

E) хлоридною кислотою.

13. При визначенні кількісного вмісту аскорбінової кислоти в плодах шипшини використовують титрант:

A) 2,6-дихлорфеноліндофенолят натрію, титрують до зникнення рожевого кольору;

B) 2,6-дихлорфеноліндофенолят натрію, титрують до появи рожевого кольору;

C) 2,4,6-трихлорфеноліндофенолят натрію, титрують до зникнення рожевого кольору;

D) 2,6-дихлорфеноліндофенолят натрію, титрують до появи синього кольору;

E) 2,6-дихлорфеноліндофенолят натрію, титрують до зникнення синього кольору

14. Кількісне визначення жирної олії в ЛРС проводять:

A) в апараті Сокслета, екстрагування олії - низькокиплячими органічними розчинниками;

B) в апараті Сокслета, екстрагування олії - високококиплячими органічними розчинниками;

C) в апараті Сокслета, екстрагування олії - підкисленою водою або спиртом;

D) в апараті Сократа, екстрагування олії - низькокиплячими органічними розчинниками;

E) в апараті Сократа, екстрагування олії - висококиплячими органічними розчинниками.

15. До напіввисихаючих жирних олій належать:

A) гліцериди арахідонової кислоти;

B) гліцериди лінолевої кислоти;

C) гліцериди ліноленової кислоти;

D) гліцериди олеїнової кислоти;

E) гліцериди пальмітинової кислоти.

16. До висихаючих жирних олій належать:

A) гліцериди арахідонової кислоти;

B) гліцериди лінолевої кислоти;

C) гліцериди ліноленової кислоти;

D) гліцериди олеїнової кислоти;

E) гліцериди пальмітинової кислоти.

17. До невисихаючих жирних олій належать:

A) гліцериди арахідонової кислоти;

B) гліцериди лінолевої кислоти;

C) гліцериди ліноленової кислоти;

D) гліцериди олеїнової кислоти;

E) гліцериди пальмітинової кислоти.

18. Приєднання водню у місці подвійних зв’язків ненасичених жирних кислот спричинює:

A) висихання жирів;

B) гідрогенізацію жирів;

C) згіркнення жирів;

D) омилення жирів;

E) гідролітичне згіркнення жирів.

19. Льняна олія відноситься до висихаючих. Який з показників характеризує висихання жирних олій?

A) ефірне число після ацетилування;

B) пінне число;

C) кислотне число;

D) йодне число;

E) число омилення.

20. Йодне число - це кількість г йоду, що зв’язується зі 100 г жиру. У невисихаючих олій воно складає:

A) 60-80;

B) 80-100;

C) 100-140;

D) 140-200;

E) 200-240.

21. Йодне число - це кількість г йоду, що зв’язується зі 100 г жиру. У напіввисихаючих олій воно складає:

A) 60-80;

B) 80-100;

C) 100-140;

D) 140-200;

E) 200-240.

22. Яке йодне число у риб’ячого жиру та чи містить він вітамін Е?

A) 100-140, містить;

B) 150-175, містить;

C) 100-140, не містить;

D) 150-175, не містить;

E) 200-240, містить в незначній кількості.

23. Тверді рослинні жири - гліцериди насичених жирних кислот(пальмітинової, стеаринової та ін.). До них відносяться олія:

A) льняна;

B) персикова;

C) какао;

D) кукурудзяна;

E) риб’ячий жир.

24. Висихаючі жирні олії - гліцериди ліноленової кислоти. До них відносяться:

A) льняна;

B) персикова;

C) какао;

D) кукурудзяна;

E) риб’ячий жир.

25. Напіввисихаючі жирні олії - гліцериди лінолевої кислоти. До них відносяться:

A) льняна;

B) персикова;

C) какао;

D) кукурудзяна;

E) риб’ячий жир.

26. Невисихаючі жирні олії - гліцериди олеїнової кислоти. До них відносяться:

A) льняна;

B) персикова;

C) какао;

D) кукурудзяна;

E) риб’ячий жир.

27. Антивітамінами є:

A) антибіотики;

B) кардіоглікозиди;

C) сульфаніламідні препарати;

D) холінолітики;

E) холіноміметики.

28. Інулін, що міститься у підземних органах рослин з родини айстрові, призначають при діабеті. За хімічною структурою він відноситься до:

A) білків;

B) вітамінів;

C) ліпідів;

D) полісахаридів;

E) ліпоїдів.

29. Що розчиняється у воді?

A) глікоген;

B) камеді;

C) клітковина;

D) крохмаль;

E) слиз.

30. Вітамін В₁(протиневритний) за хімічною будовою:

A) тіамін;

B) нікотинова кислота та її амід;

C) рибофлавін;

D) піридоксин;

E) похідні нафтохінону.

31. Вітамін В₂(вітамін росту) за хімічною будовою:

A) метилметіонінсульфонію хлорид;

B) нікотинова кислота та її амід;

C) рибофлавін;

D) піридоксин;

E) похідні нафтохінону.

32. Вітамін К(протигеморагічний) за хімічною будовою:

A) метилметіонінсульфонію хлорид;

B) нікотинова кислота та її амід;

C) рибофлавін;

D) піридоксин;

E) похідні нафтохінону.

33. Вітамін U(противиразковий) за хімічною будовою:

A) метилметіонінсульфонію хлорид;

B) нікотинова кислота та її амід;

C) рибофлавін;

D) піридоксин;

E) похідні нафтохінону.

34. В яку стадію вегетації проводять заготівлю коренів алтеї?

A) до цвітіння;

B) після цвітіння;

C) під час цвітіння;

D) восени, коли зів’яне листя, або навесні, до цвітіння;

E) восени під час плодоношення, або навесні, до початку вегетації.

35. В яку стадію вегетації проводять заготівлю кореневищ з коренями первоцвіту?

A) до цвітіння;

B) після цвітіння;

C) під час цвітіння;

D) восени, коли зів’яне листя, або навесні, до цвітіння;

E) восени під час плодоношення, або навесні, до початку вегетації.

36. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів горобини?

A) коли більше половини плодів достигли;

B) у періодповного достигання плодів, до настання приморозків;

C) у зимовий період, під час приморозків;

D) у періодповного достигання плодів, до настання та під час приморозків;

E) коли 50% плодів достигли.

37. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів обліпихи?

A) коли більше половини плодів достигли;

B) у періодповного достигання плодів, до настання приморозків;

C) у зимовий період, під час приморозків;

D) у періодповного достигання плодів, до настання та під час приморозків;

E) коли 50% плодів достигли.

38. В яку стадію вегетації проводять заготівлю стовпчиків з приймочками кукурудзи?

A) під час повної стиглості качанів;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблування;

E) під час молочно-воскової стиглості качанів.

 

39. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листків мати-й-мачухи?

A) до цвітіння;

B) після цвітіння;

C) під час цвітіння;

D) під час стеблування;

E) під час плодоношення.

40. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листя подорожника великого?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) після цвітіння;

D) під час розеткоутворювання;

E) під час плодоношення.

41. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листя суниці?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблування;

E) під час плодоношення.

 

42. За якої температури сушать ЛРС, що містить полісахариди?

A) 10-12^оС;

B) 45-60^оС;

C) 70-90^оС;

D) 80-90^оС;

E) 25-35^оС.

 

43. За якої температури сушать листя кропиви?

A) 10-12^оС;

B) 55-65^оС;

C) 70-90^оС;

D) 80-90^оС;

E) у затінку.

44. За якої температури сушать насіння льону?

A) на сонці, після обмолоту досушують при температурі 10-12^оС;

B) на сонці, після обмолоту досушують при температурі 40-45^оС;

C) на сонці, після обмолоту досушують при температурі 80-90^оС;

D) на сонці, після обмолоту досушують при температурі 70-90^оС;

E) у затінку.

45. За якої температури сушать ЛРС, що містить аскорбінову кислоту?

A) на холоді;

B) 40^оС;

C) 80-90^оС;

D) у затінку;

E) 50-60^оС.

 

46. За якої температури сушать листя подорожника великого?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС;

C) 70-90^оС;

D) 80-90^оС;

E) у затінку.

47. За якої температури сушать листя суниці?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС;

C) 70-90^оС;

D) у затінку;

E) 80-90^оС.

48. За якої температури сушать листя смородини чорної?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС;

C) 35-40^оС;

D) у затінку;

E) 80-90^оС.

49. За якої температури сушать корені цикорію?

A) 10-12^оС;

B) 40-50^оС;

C) на холоді;

D) у затінку;

E) 80-90^оС.

50. Сировиною нагідок лікарських є:

A) бруньки;

B) квітки;

C) кора;

D) корені;

E) трава.

51. Сировиною ехінацеї пурпурової є:

A) насіння;

B) листки;

C) листки, трава;

D) кореневища та корені, трава;

E) квітки.

52. Сировиною грициків звичайних є:

A) бруньки;

B) листки;

C) кора;

D) корені;

E) трава.

53. Сировиною видів алтеї є:

A) насіння;

B) листки;

C) листки, трава;

D) корені, трава;

E) трава.

54. Сировиною видів шипшини є:

A) плоди;

B) плоди, листя;

C) плоди, кора;

D) корені;

E) трава.

55. Сировиною калини звичайної є:

A) плоди;

B) плоди, листя;

C) плоди, кора;

D) корені;

E) трава.

56. Сировиною смородини чорної є:

A) плоди;

B) плоди, листя;

C) плоди, кора;

D) корені;

E) трава.

57. Сировиною обліпихи крушиноподібної є:

A) плоди;

B) плоди, листя;

C) плоди, кора;

D) корені;

E) трава.

58. Яка мікроскопічна ознака листків грициків звичайних?

A) прості волоски з широкою основою, головчасті - на одно-, рідше - багатоклітинній ніжці, в місцях прикріплення волосків є розетка;

B) прості розгалужені волоски 2-, 3-, 6-, 7-кінцеві з грубобородавчастою поверхнею;

C) рафіди, голчасті кристали;

D) бородавчасті волоски, друзи;

E) ретортоподібні волоски, цистоліти.

59. Які макроскопічні ознаки листків кропиви дводомної?

A) листя яйцевидно-серцеподібне, велике, зубчасто-пилчасте, опушене, колосоподібне суцвіття довше за черешок листка;

B) листя округло-серцеподібне, виїмчасто-зубчасте, з пальчастим жилкуванням, з нижнього боку опушене;

C) листя ланцетоподібне, з городчастим краєм, жилкування сітчасте, голе;

D) листя еліптичне, цілокрає, з дуговим жилкуванням, опушене;

E) листя округло-серцеподібне, виїмчасто-зубчасте, з пальчастим жилкуванням, з обох боків опушене.

60. Який плід – куляста соковита несправжня кістянка завдовжки 4-12 мм, з короткою плодоніжкою, жовтогарячого кольору, кислувато-солодкого смаку, з характерним ананасним запахом?

A) плід обліпихи;

B) плід шипшини;

C) плід суниці;

D) плід горобини;

E) плід смородини.

61. Який плід – куляста, соковита, чорна ягода у китицях, діаметром 7-10 мм, з численним дрібним насінням; поверхня вкрита залозками з ефірною олією?

A) плід обліпихи;

B) плід шипшини;

C) плід суниці;

D) плід горобини;

E) плід смородини.

62. Який яблукоподібний плід має залишки від 5-зубчастої чашечки, діаметр до 9 мм, червоно-оранжевого кольору, кислувато-гіркого смаку?

A) плід обліпихи;

B) плід шипшини;

C) плід суниці;

D) плід горобини;

E) плід смородини.

63. Яка мікроскопічна ознака листків кропиви дводомної?

A) прості волоски з широкою основою, головчасті - на одно-, рідше - багатоклітинній ніжці, в місцях прикріплення волосків є розетка;

B) зірчасті волоски з потовщеною основою, залозисті - на 1-2 клітинних ніжках з багатоклітинною головкою, чисельні друзи оксалату кальцію;

C) рафіди, голчасті кристали;

D) бородавчасті волоски, друзи;

E) ретортоподібні волоски, цистоліти.

64. Яка мікроскопічна ознака листків подорожника великого?

A) прості волоски з широкою основою, головчасті - на одно-, рідше - багатоклітинній ніжці, в місцях прикріплення волосків є розетка;

B) зірчасті волоски з потовщеною основою, залозисті - на 1-2 клітинних ніжках з багатоклітинною головкою, чисельні друзи оксалату кальцію;

C) рафіди, голчасті кристали;

D) бородавчасті волоски, друзи;

E) ретортоподібні волоски, цистоліти.

65. Які макроскопічні ознаки листків підбілу звичайного?

A) листя еліптичне, цілокрає, з дуговим жилкуванням, голе;

B) листя округло-серцеподібне, виїмчасто-зубчасте, з пальчастим жилкуванням, з нижнього боку опушене;

C) листя ланцетоподібне, з городчастим краєм, жилкування сітчасте, голе;

D) листя еліптичне, цілокрає, з дуговим жилкуванням, опушене;

E) листя округло-серцеподібне, виїмчасто-зубчасте, з пальчастим жилкуванням, з обох боків опушене.

66. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях фруктани?

A) корені цикорію;

B) насіння льону;

C) листки суниць;

D) плоди обліпихи;

E) слані ламінарії.

67. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях мікроелементи йод і бром?

A) корені цикорію;

B) насіння льону;

C) листки суниць;

D) плоди обліпихи;

E) слані ламінарії.

68. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях альгінову кислоту?

A) корені цикорію;

B) насіння льону;

C) листки суниць;

D) плоди обліпихи;

E) слані ламінарії.

69. Яка лікарська рослинна сировина містить каротиноїди та тритерпенові сапоніни?

A) корені алтеї;

B) квітки календули;

C) насіння льону;

D) плоди обліпихи;

E) трава грициків.

70. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях слиз(до 35%)?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) листки суниць;

D) плоди обліпихи;

E) трава грициків.

71. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях каротиноїди?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) листки суниць;

D) плоди обліпихи;

E) трава грициків.

72. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях аскорбінову кислоту?

A) корені алтеї;

B) квітки нагідок;

C) листки суниць;

D) стовпчики з приймочками кукурудзи;

E) трава грициків.

73. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях вітамін К?

A) корені алтеї;

B) квітки календули;

C) насіння льону;

D) плоди обліпихи;

E) трава грициків.

74. Виберіть препарати, сировиною для яких є гарбуз звичайний:

A) уртирон;

B) лінетол;

C) калефлон;

D) холосас;

E) тиквеол.

75. Виберіть препарати, сировиною для яких є кропива дводомна:

A) уртирон;

B) лінетол;

C) калефлон;

D) холосас;

E) тиквеол.

76. Виберіть препарати, сировиною для яких є нагідки лікарські:

A) уртирон;

B) лінетол;

C) калефлон;

D) холосас;

E) тиквеол.

77. Виберіть препарати, сировиною для яких є льон звичайний:

A) уртирон;

B) лінетол;

C) калефлон;

D) холосас;

E) тиквеол.

78. Виберіть препарати, сировиною для яких є види шипшини:

A) алохол;

B) мукалтин;

C) плантаглюцид;

D) холосас;

E) тиквеол.

79. Виберіть препарати, сировиною для яких є кропива дводомна:

A) алохол;

B) мукалтин;

C) плантаглюцид;

D) холосас;

E) тиквеол.

80. Виберіть препарати, сировиною для яких є алтея лікарська:

A) алохол;

B) мукалтин;

C) плантаглюцид;

D) холосас;

E) тиквеол.

81. Виберіть препарати, сировиною для яких є подорожник великий:

A) алохол;

B) мукалтин;

C) плантаглюцид;

D) холосас;

E) тиквеол.

82. Яка ЛРС використовується для одержання мазі Альгофін?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) трава грициків.

 

83. З якої сировини виготовляють таблетки Мукалтин:

A) корені алтеї;

B) трава ехінацеї пурпурової;

C) листя підбілу звичайного;

D) трава алтеї;

E) трава грициків.

 

84. Яка ЛРС використовується для одержання лініменту Алором?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) квітки нагідок.

85. Яка ЛРС використовується для одержання препарату протиалергічної дії Глюкорибін?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) квітки нагідок.

86. Яка ЛРС використовується для одержання мазі з протизапальною дією?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) квітки нагідок.

87. Яка ЛРС використовується для одержання препарату протизапальної дії Рифлан?

A) корені алтеї;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) квітки нагідок.

88. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Імунал?

A) насіння льону;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) трава ехінацеї.

 

89. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Лінетол?

A) насіння льону;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) трава алтеї;

E) трава ехінацеї.

 

90. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Алохол?

A) насіння льону;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) листки кропиви;

E) трава ехінацеї.

 

91. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Уртирон?

A) насіння льону;

B) листки смородини;

C) слані ламінарії;

D) листки кропиви;

E) трава ехінацеї.

 

92. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Тиквеол?

A) насіння льону;

B) насіння гарбуза;

C) слані ламінарії;

D) листки кропиви;

E) трава ехінацеї.

 

93. Який препарат гепатопротекторної дії одержують з сої щетинистої?

A) лінімент Вишневського;

B) ессенціале;

C) госипол;

D) ламінарид;

E) плантаглюцид.

 

94. Який препарат противірусної дії одержують з бавовнику шорсткого?

A) лінімент Вишневського;

B) ессенціале;

C) госипол;

D) ламінарид;

E) плантаглюцид.

95. Яку сировину використовують для промислового добування каротиноїдів?

A) насіння льону;

B) плоди гарбуза;

C) слані ламінарії;

D) листки кропиви;

E) коренеплоди буряку.

96. Яку сировину використовують для промислового добування пектинів?

A) насіння льону;

B) плоди гарбуза;

C) слані ламінарії;

D) листки кропиви;

E) коренеплоди буряку.

 

97. Каротин у чистому вигляді отримують з:

A) корені цикорію;

B) трава ехінацеї пурпурової;

C) плоди гарбуза;

D) плоди яблуні домашньої;

E) бульби картоплі.

98. Пектин у чистому вигляді отримують з:

A) корені цикорію;

B) трава ехінацеї пурпурової;

C) плоди гарбуза;

D) плоди яблуні домашньої;

E) бульби картоплі.

 

99. Мікрохімічна реакція на крохмаль

A) з розчином Люголя - крохмальні зерна забарвлюються у синій або у фіолетовий колір;

B) з розчином Люголя - крохмальні зерна забарвлюються у синій або у зелений колір;

C) з розчином метиленового синього - крохмальні зерна забарвлюються у синій;

D) з розчином метиленового синього - крохмальні зерна забарвлюються у синій або у фіолетовий колір;

E) з розчином метиленового синього - крохмальні зерна забарвлюються у синій або у зелений колір.

 

100. Мікрохімічна реакція на інулін:

A) з розчином альфа-нафтолу і конц. сульфатною кислотою - чорно-зелене забарвлення;

B) з розчином альфа-нафтолу і конц. сульфатною кислотою - фіолетово-червоне забарвлення;

C) з розчином альфа-нафтолу і конц. сульфатною кислотою - чорно-синє забарвлення;

D) з 5% розчином натрію гідроксиду - фіолетово-червоне забарвлення;

E) з 5% розчином натрію гідроксиду - чорно-зелене забарвлення.