Сутність бюджет. менеджменту.

Бюджет. менедж.-це сукупн. процедур, прийомів, методів та ф-цій, що забезпеч. управл. бюджет. коштами в процесі їх акумулюв., розподілу та використ. і відносинами, що виникають при цьому.

Бюджет. менедж. покликаний розв’яз. проблеми ефективн. управл. бюджетом, поч.. з раціоналізації бюджет. процесу, оптимізац. джерел бюджет. надходж. і видатків до поліпшення діяльн. органів законод. і виконавч. влади у фін. сфері.

Бюджет. менедж. необхідн. на всіх стадіях бюджет. процесу, бо дозволяє значно полегшити процедури прогнозув., планув. і виконан. бюджету, провести об’єктивну оцінку досягнутого.

Поняття та принципи виконан. бюдж.

Виконан. бюдж. вваж. осн. стадією бюдж. процесу. Виконати бюдж., означ. забезпеч. повне та своє час. надходж. усіх передбач. доходів та фінансув. видатків, включених у бюдж.

Принципи:

- плановості означ., що бюдж. признач. гол. розпорядн. коштів визнач. рішенням про місц. бюдж. і виділ. відповідно до нього;

- цільового спрямув. коштів полягає у тому, що кошти використ. на чітко визнач. цілі та заходи;

- ефективн. та результативн. використ. коштів передбач. результативність діяльн., тобто виконан. завд. з найменш. витрат. фін. ресурсів;

- оптимат. поєднан. власн. надходж. бюдж. установ, запозич. та бюдж. коштів полягає в тому, що обсяг фінансув. визнач. з урахув. наявності власних ресурсів та можливості залуч. кредитних;

- додерж. режиму економії та здійсн. постійн. контролю за їх використ. дає змогу виявити недоліки та помилки, своєчасно їх усунути.

Сист. управл. бюджетом.

У бюджет. менедж. як сист. управл. виділяють об’єкт управл.-це бюджет і бюджет. процес та суб’єкт управл.-це органи управл. бюджетом.

В сист. органів управл. бюджетом виділ. 3 групи: 1. органи законод. та виконавч. влади. ВРУ здійсн. ф-цію стратег. планув., визнач. осн. напрямки бюджет. політики, забезпеч. контроль на всіх стадіях бюджет. процесу, приймає ЗУ “Про держ. бюджет”. КМУ розробл. проект бюджету і забезпеч. його виконан.

2. органи оперативн. управл. бюджетом (Мінфін, ДКУ, ДПА) та органи зовн. фін. контролю (ДКРУ, Рах. палата). Мінфін розробл. проект бюджету і виконує його, контролює його виконан. ін. органами та хід склад. звітності. ДКУ забезпеч. касове виконан. бюджету. ДПА контролює дотриман. податк. законод., своєчасність, повноту та правильність здійсн. платниками податків. ДКРУ здійсн. держ. контроль за витрач. коштів. Рах. палата здійсн. контроль за використ. держ. бюджетн. та позабюдж. централіз. фондів.

3. не фінанс. Органи, орг-ції, установи, що не увійшли до перших двох груп, але пов’яз. з бюджетом, оскільки забезпеч. формув. його дохідн. Частини або отримують бюджет. асигнув. (Держ. митна служба). Сюди відносять органи МНС, Антимонопол. комітету, органи нагляду за охорон. праці та техн. безпеки, органи нагляду та інспекції контролю за цінами тощо.

 

Складові бюджет. менедж.

Бюджет. менедж. має такі складові:

-бюдж. планув., яке безпосередньо визнач. орг-цію виконан. бюдж. і вимагає належної звітності про виконан. бюдж. Воно буде якісним, якщо воно спрямоване на досягнення чітко визнач. цілей і завд., використ. достовірну інформ. та суч. методи планув. (прямого рах., нормат., аналіт. і балансовий);

-орг-ція виконан. бюдж. передбачає взаємодію органів оперативн. управл. та учасників бюдж. процесу з метою забезпеч. постійн. надходж. до бюдж. та щоденного використ. бюдж. коштів на цілі, передбач. бюдж.;

-облік виконан. бюдж. покликаний забезпеч. нагляд, відображ., групуван., узагальн. і контроль за операціями і показниками виконан. бюдж.;

-контроль за виконан. бюдж. здійсн. на всіх стадіях бюдж. процесу як органами держ. влади, так і управл. (ДПА, ДКРУ, Рах. палата, ДКУ, Аудит. палата). Його гол. завд. є попередж. і недопущ. помилок бюдж. законод., забезпеч. цільового і ефективн. використ. бюдж. коштів;

-звітність про виконан. бюдж. формує сист. узагальн. показників про оперативні і підсумкові результати виконан. бюдж.

 

Спец. органи при Мінфіні: завд., ф-ції, структура.

Такими органами є ДКУ, ДКРУ.

ДКУ контролює і обліковує надходж. коштів до бюдж., законність і доцільність їх використ., обслуг. розпорядн. бюдж. коштів, веде облік руху бюдж. коштів та готовить звіт про виконан. бюдж. Осн. ф-цією ДКУ є виконан. держ. бюдж. При цьому воно забезпеч. ефективне, раціонал., цільове і своєчасне використ. бюдж. коштів, формує достовірну і оперативну інформац. про їх рух, організ. облік і контроль бюдж. операцій, забезпеч. управл. держ. бюдж. тощо. Для реаліз. своїх завд. і ф-цій ДКУ взаємодіє з Мінфіном, НБУ, банками, ДПА, Держ. митним комітетом. Структура ДКУ враховує адмін.-територ. устрій країни. Органи ДКУ оплачують рах. п-в і орг-цій, які виконали роботи чи надали послуги розпорядн. бюдж. коштів зі щоденним надходж. на ЄКР. Гол. ДКУ є здійсн. держ. контролю за витрач. коштів і матер. цінностей, їх збереження станом і достовірністю бух. обліку та звітності в міністерствах, відомствах, бюдж. установах, а також на п-вах і орг-ціях, які отримують кошти з бюдж. усіх рівнів та держ. валютн. фондів, а також розробки пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. ДКРУ діє при Мінфіні Укр.

 

ЗУ “Про держ. бюдж. Укр.” та його зміст.

ЗУ «Про держ. бюдж. Укр.” приймається щорічно і діє протягом бюдж. року. В ньому знаходять відображ. такі дані:
• граничний розмір дефіциту держ. бюдж. та джерела його покриття;
• доходи держ. бюдж. відповідно до бюдж. класифік.;
• видатки держ. бюдж. відповідно до бюдж. класифік.;
• доходи і видатки цільових заг. держ. фондів включених до складу держ. бюдж.;
• суми дотацій, субсидій, субвенцій та розміри відрахув. від регулюючих доходів до бюдж. АРК, обл., м. Києва і Севастополя;
• розмір оборотної касової готівки держ. бюдж. Укр.;
• суми вилуч. коштів із місц. бюдж. на користь держ. бюдж.;
• рішення щодо бюдж. позичок;
• зміни, які відбулися в податк. законод. тощо.

Сист. органів Мінфіну: завд., ф-ції, структура.

Мінфін-це централ. орган виконавч. влади, який забезпеч. проведен. єдиної держ. фін., бюдж., податк. політики, спрямованої на реаліз. завд. соц. та економ. розвитку. Під його егідою можуть знах. ті чи ін. органи виконавч. влади.

Завд. Мінфіну:

-аналіз економ. та фін. ситуації в країні та перспективи її розвитку;

-розробка стратегії щодо формув., обслуг. та погаш. держ. боргу;

-розробка проекту держ. бюдж., орг-ція його виконан., склад. звіту про його виконан.;

-забезпеч. ефективн. використ. бюдж. коштів та здійсн. контролю за їх використ.;

-забезпеч. єдиної методології бух. обліку та звітності, крім банк. сист. тощо.

Ф-ції Мінфіну:

1) ф-ції, які прямо стосуються бюдж.:

-розробка проекту бюдж., вдосконал. міжбюдж. взаємовідносин;

-виконан. бюдж. та склад. звіту про його виконан.;

-методичне керівництво склад. бюдж. та бюдж. фінансув.;

-контроль за цільовим використ. коштів бюдж. тощо.

2) ф-ції що стосуються податк. політики:

-аналіз діючої податк. сист. та провед. змін до неї;

-вивчає вплив податк. політики на економ. зрост.;

-прогнозує податк. надходж. тощо.

3) ф-ції, які найменше пов’яз. з бюдж.:

-розробка методології та методики бух. обліку і звітності;

-кадрова політика;

-співпраця з міжнар. орг-ми;

-затвердж. планів рах., типових форм звітності, інстр-ції тощо.

 

Бюдж. процес.

Бюдж. процес – регламентована нормами права діяльн., пов’язана зі складанням, розглядом, затвердж. та викон. бюджетів, розглядом звітів про викон. бюджетів, що складають бюджетну сист. Укр.

БК Укр. визначає такі стадії бюджетн. процесу:

-склад. проектів бюдж.;

-розгляд та прийняття ЗУ про Держ. бюдж. Укр., рішень про місц. бюдж.;

-виконан. бюдж., в тому числі у разі необхідності внесення змін до ЗУ про Держ. бюдж. Укр., рішення про місц. бюдж.;

-підготовка та розгляд звіту про виконан. бюдж. і прийняття рішення щодо нього.

В БК Укр. зазначено, що на всіх стадіях бюджетн. процесу здійсн. фін. контроль та аудит і оцінювання ефективності використ. бюджетн. коштів. Учасниками бюдж. процесу є органи та посадові особи, які наділені бюдж. повноваж. Бюдж. повноваж. визнаються права і обов'язки учасників бюдж. правовідносин.

Проект ЗУ “Про держ. бюдж. Укр.” розгляд. і затвердж. ВРУ із дотриманням таких процедур:

-представлення проекту, не пізніше 5-ти днів, після подання до ВРУ. Після обговор. Проекту на предмет відповідності бюдж. резолюції ВРУ може ухвал. рішення про його прийняття або відхилення.

-якщо проект прийнято до розгляду, депутати та комітети ВРУ до 1.10. подають обгрунтов. пропоз. в бюдж. комітет. До 15.10 бюдж. комітет і КМУ розгляд. ці пропоз. і готує висновки та пропоз. до проекту.

-не пізніше 20.10 відбув. 1-е чит. проекту, доповідь голови бюдж. комітету про висновки і пропоз., якщо вони прийняті, то проект прийнято у 1-у чит.

-КМУ доопрац. проект у відповідн. з бюдж. висновками і не пізніше 3.11 подає до ВРУ.не пізніше 20.11 відбув. 2-е чит. проекту.

-не пізніше 25.11 3-є чит. проекту. Проводиться голосув. за статтями, що залиш. у 2-у чит. і за проектом в цілому. ЗУ “Про держ. бюдж.” приймають до 1.12.

 

Бюдж. регламент.

Бюдж. процес повинен регламентуватись бюдж. регламентом.
Бюдж. регламент-документ, в якому визнач. порядок і терміни склад., розгляду і затвердж. бюдж., а також орг-ція його виконан.
Бюдж. регламент:
• визнач. чітке розмежув. ф-цій між органами держ. влади і держ. управл.;
• встановлює всю документацію, яка використ. у бюдж. процесі;
• визнач. особливий порядок виконан. бюдж. у разі його несвоєчасного затвердж.;
• визнач. відповідальність органів за поруш. бюдж. регламенту:
а) виконавч. влади-за неякісний проект бюдж. і несвоєчасно представлений;
б) законодавч. влади-за поруш. встановл. термінів розгляду і затвердж. бюдж.;
в) Мінфіну-за нецільове використ. бюдж. коштів.