Розвиток науки про управління.

Розвиток науки про управління.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Можна виділити такі етапи еволюції розвитку держ. фін.:

-східні держ.: обов’язковість пожертви царю, одноосібне управл.;

-Стар. Рим та Греція: управл. фін. зосередж. в сенаті, запровадж. оподаткув., створ. скарбниця, яка підпорядк. Цезарю;

-феодалізм: дуже строкате оподаткув., місц. гос-ство переважає над централ., поч. осмислення фін. устрою держ.;

-конституційний період: законод. врегулюв. фін. держ., інтенсивно розвив. економ. наука із застосув. її здобутків на практиці.

Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.

Необхідн. управл. фін.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Саме держ. визнач. джерела утвор. фін. ресурсів, визнач. методи акумуляції коштів до власних грош. коштів, види обов’язк. платежів до їх формув., порядок одерж. і використ. держ. коштів. тощо.

Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. В 1802 створ. Мінфін. Росії. Держ. казнач., що відповід. за держ. виплати і зберігало свою самостійність, тільки в 1821 стало окремим департаментом Мінфіну і проіснув. до 1917.

Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.

 

Сутність бюджет. менеджменту.

Бюджет. менедж.-це сукупн. процедур, прийомів, методів та ф-цій, що забезпеч. управл. бюджет. коштами в процесі їх акумулюв., розподілу та використ. і відносинами, що виникають при цьому.

Бюджет. менедж. покликаний розв’яз. проблеми ефективн. управл. бюджетом, поч.. з раціоналізації бюджет. процесу, оптимізац. джерел бюджет. надходж. і видатків до поліпшення діяльн. органів законод. і виконавч. влади у фін. сфері.

Бюджет. менедж. необхідн. на всіх стадіях бюджет. процесу, бо дозволяє значно полегшити процедури прогнозув., планув. і виконан. бюджету, провести об’єктивну оцінку досягнутого.

Поняття та принципи виконан. бюдж.

Виконан. бюдж. вваж. осн. стадією бюдж. процесу. Виконати бюдж., означ. забезпеч. повне та своє час. надходж. усіх передбач. доходів та фінансув. видатків, включених у бюдж.

Принципи:

- плановості означ., що бюдж. признач. гол. розпорядн. коштів визнач. рішенням про місц. бюдж. і виділ. відповідно до нього;

- цільового спрямув. коштів полягає у тому, що кошти використ. на чітко визнач. цілі та заходи;

- ефективн. та результативн. використ. коштів передбач. результативність діяльн., тобто виконан. завд. з найменш. витрат. фін. ресурсів;

- оптимат. поєднан. власн. надходж. бюдж. установ, запозич. та бюдж. коштів полягає в тому, що обсяг фінансув. визнач. з урахув. наявності власних ресурсів та можливості залуч. кредитних;

- додерж. режиму економії та здійсн. постійн. контролю за їх використ. дає змогу виявити недоліки та помилки, своєчасно їх усунути.

Сист. управл. бюджетом.

У бюджет. менедж. як сист. управл. виділяють об’єкт управл.-це бюджет і бюджет. процес та суб’єкт управл.-це органи управл. бюджетом.

В сист. органів управл. бюджетом виділ. 3 групи: 1. органи законод. та виконавч. влади. ВРУ здійсн. ф-цію стратег. планув., визнач. осн. напрямки бюджет. політики, забезпеч. контроль на всіх стадіях бюджет. процесу, приймає ЗУ “Про держ. бюджет”. КМУ розробл. проект бюджету і забезпеч. його виконан.

2. органи оперативн. управл. бюджетом (Мінфін, ДКУ, ДПА) та органи зовн. фін. контролю (ДКРУ, Рах. палата). Мінфін розробл. проект бюджету і виконує його, контролює його виконан. ін. органами та хід склад. звітності. ДКУ забезпеч. касове виконан. бюджету. ДПА контролює дотриман. податк. законод., своєчасність, повноту та правильність здійсн. платниками податків. ДКРУ здійсн. держ. контроль за витрач. коштів. Рах. палата здійсн. контроль за використ. держ. бюджетн. та позабюдж. централіз. фондів.

3. не фінанс. Органи, орг-ції, установи, що не увійшли до перших двох груп, але пов’яз. з бюджетом, оскільки забезпеч. формув. його дохідн. Частини або отримують бюджет. асигнув. (Держ. митна служба). Сюди відносять органи МНС, Антимонопол. комітету, органи нагляду за охорон. праці та техн. безпеки, органи нагляду та інспекції контролю за цінами тощо.

 

Складові бюджет. менедж.

Бюджет. менедж. має такі складові:

-бюдж. планув., яке безпосередньо визнач. орг-цію виконан. бюдж. і вимагає належної звітності про виконан. бюдж. Воно буде якісним, якщо воно спрямоване на досягнення чітко визнач. цілей і завд., використ. достовірну інформ. та суч. методи планув. (прямого рах., нормат., аналіт. і балансовий);

-орг-ція виконан. бюдж. передбачає взаємодію органів оперативн. управл. та учасників бюдж. процесу з метою забезпеч. постійн. надходж. до бюдж. та щоденного використ. бюдж. коштів на цілі, передбач. бюдж.;

-облік виконан. бюдж. покликаний забезпеч. нагляд, відображ., групуван., узагальн. і контроль за операціями і показниками виконан. бюдж.;

-контроль за виконан. бюдж. здійсн. на всіх стадіях бюдж. процесу як органами держ. влади, так і управл. (ДПА, ДКРУ, Рах. палата, ДКУ, Аудит. палата). Його гол. завд. є попередж. і недопущ. помилок бюдж. законод., забезпеч. цільового і ефективн. використ. бюдж. коштів;

-звітність про виконан. бюдж. формує сист. узагальн. показників про оперативні і підсумкові результати виконан. бюдж.

 

Спец. органи при Мінфіні: завд., ф-ції, структура.

Такими органами є ДКУ, ДКРУ.

ДКУ контролює і обліковує надходж. коштів до бюдж., законність і доцільність їх використ., обслуг. розпорядн. бюдж. коштів, веде облік руху бюдж. коштів та готовить звіт про виконан. бюдж. Осн. ф-цією ДКУ є виконан. держ. бюдж. При цьому воно забезпеч. ефективне, раціонал., цільове і своєчасне використ. бюдж. коштів, формує достовірну і оперативну інформац. про їх рух, організ. облік і контроль бюдж. операцій, забезпеч. управл. держ. бюдж. тощо. Для реаліз. своїх завд. і ф-цій ДКУ взаємодіє з Мінфіном, НБУ, банками, ДПА, Держ. митним комітетом. Структура ДКУ враховує адмін.-територ. устрій країни. Органи ДКУ оплачують рах. п-в і орг-цій, які виконали роботи чи надали послуги розпорядн. бюдж. коштів зі щоденним надходж. на ЄКР. Гол. ДКУ є здійсн. держ. контролю за витрач. коштів і матер. цінностей, їх збереження станом і достовірністю бух. обліку та звітності в міністерствах, відомствах, бюдж. установах, а також на п-вах і орг-ціях, які отримують кошти з бюдж. усіх рівнів та держ. валютн. фондів, а також розробки пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. ДКРУ діє при Мінфіні Укр.

 

Бюдж. процес.

Бюдж. процес – регламентована нормами права діяльн., пов’язана зі складанням, розглядом, затвердж. та викон. бюджетів, розглядом звітів про викон. бюджетів, що складають бюджетну сист. Укр.

БК Укр. визначає такі стадії бюджетн. процесу:

-склад. проектів бюдж.;

-розгляд та прийняття ЗУ про Держ. бюдж. Укр., рішень про місц. бюдж.;

-виконан. бюдж., в тому числі у разі необхідності внесення змін до ЗУ про Держ. бюдж. Укр., рішення про місц. бюдж.;

-підготовка та розгляд звіту про виконан. бюдж. і прийняття рішення щодо нього.

В БК Укр. зазначено, що на всіх стадіях бюджетн. процесу здійсн. фін. контроль та аудит і оцінювання ефективності використ. бюджетн. коштів. Учасниками бюдж. процесу є органи та посадові особи, які наділені бюдж. повноваж. Бюдж. повноваж. визнаються права і обов'язки учасників бюдж. правовідносин.

Проект ЗУ “Про держ. бюдж. Укр.” розгляд. і затвердж. ВРУ із дотриманням таких процедур:

-представлення проекту, не пізніше 5-ти днів, після подання до ВРУ. Після обговор. Проекту на предмет відповідності бюдж. резолюції ВРУ може ухвал. рішення про його прийняття або відхилення.

-якщо проект прийнято до розгляду, депутати та комітети ВРУ до 1.10. подають обгрунтов. пропоз. в бюдж. комітет. До 15.10 бюдж. комітет і КМУ розгляд. ці пропоз. і готує висновки та пропоз. до проекту.

-не пізніше 20.10 відбув. 1-е чит. проекту, доповідь голови бюдж. комітету про висновки і пропоз., якщо вони прийняті, то проект прийнято у 1-у чит.

-КМУ доопрац. проект у відповідн. з бюдж. висновками і не пізніше 3.11 подає до ВРУ.не пізніше 20.11 відбув. 2-е чит. проекту.

-не пізніше 25.11 3-є чит. проекту. Проводиться голосув. за статтями, що залиш. у 2-у чит. і за проектом в цілому. ЗУ “Про держ. бюдж.” приймають до 1.12.

 

Бюдж. регламент.

Бюдж. процес повинен регламентуватись бюдж. регламентом.
Бюдж. регламент-документ, в якому визнач. порядок і терміни склад., розгляду і затвердж. бюдж., а також орг-ція його виконан.
Бюдж. регламент:
• визнач. чітке розмежув. ф-цій між органами держ. влади і держ. управл.;
• встановлює всю документацію, яка використ. у бюдж. процесі;
• визнач. особливий порядок виконан. бюдж. у разі його несвоєчасного затвердж.;
• визнач. відповідальність органів за поруш. бюдж. регламенту:
а) виконавч. влади-за неякісний проект бюдж. і несвоєчасно представлений;
б) законодавч. влади-за поруш. встановл. термінів розгляду і затвердж. бюдж.;
в) Мінфіну-за нецільове використ. бюдж. коштів.

 

Облік грош. коштів бюдж.

Перший клас рах. “Ресурси бюдж.” охоплює рах. з обліку операцій з грош. коштами, депозитами, ЦП, а також з коштами, залуч. для виконан. держ. та місц. бюдж.
Облік ресурсів бюдж. ведеться на активних рах.: 11 “Фін. ресурси”, 12 “Депозити”, 13 “ЦП”, 14 “Позики та позички”, 15 “Товарно-матер. цінності”.

Процес виконан. бюдж. пов'яз. з рухом коштів. У зв’язку з цим більшість бух. проводок охоплює один із рах. 1-го класу.

 

Розпис доходів і видатків.

Підставою для виконан. держ. і місц. бюдж. є розпис доходів і видатків. Розпис доходів і видатків держ. бюдж. Укр. склад. Мінфін Укр. відповідно до показн. затвердж. бюдж. у міс. термін після його прийняття. Розписи доходів і видатків республік. бюдж. АРК склад. Мінфін АРК; обл. і міських (м. Київ і Севастополь) бюдж.-фін. управління обл. і міських держ. адміністрацій; районних, сільських, селищних, міських-фін. відділи відповідних виконавч. органів. Бюдж. розпис склад. на рік із розбивкою на місяці. Забезпеч. збалансуван. Бюдж. протягом року і кожного місяця досягається рівномірним розподілом видатків та встановл. відповідних термінів надходж. доходів. Склад. бюдж. розпису потребує певних навичок та високої відповідальності працівників фін. органів. Чим краще складений розпис, тим чіткіше організ. виконан. бюдж.
Розпис доходів і видатків склад. відповідно до порядкових номерів надходж. та видатків бюдж. Порядкові номери і повні найменув. доходів і видатків бюдж. зазнач. в бюдж. класифік.

 

Документооборот.

Установи банків, які обслугов. рах. з обліку доходів, щоденно видають органам ДКУ:
1. Виписки із рах. для обліку доходів з додатками копій платіж. документів, завірених банком.
2. Щоденну банк. звітність за формою 412-Д, яка відображ. надходж. доходів на рах. держ. бюдж. за символами звітності банку.

На підставі виписок з особових рах. первинні платіж. документи групуються за видами доходів, і працівники цього ж відділу склад. реєстр про надходж. до держ. бюдж. за формою №1 у розрізі кодів бюдж. класифік. та в заг. сумі за кожним видом доходів. В реєстрі ф. №1 відображ. тільки податки і збори, зафіксовані у виписках банку. Для аналізу надходж. доходів до держ. бюдж. і підготовки звітів відділ розмежування та оперативно-аналіт. обліку держ. доходів територіал. органів ДКУ на підставі реєстру ф. № 1, даних про рух коштів на валютн. рах., ін-ції про зарахув. податків і зборів за результатами взаємозаліків і взаєморозрах., сум по векселях та ін. видах надходж. склад. довідку за ф. № 3 про надходж. доходів до держ. бюдж. У ній відображ. суми надходж. за день, а також наростаючим підсумком з поч. міс. і року по відповідному коду бюдж.ї класифік. Реєстр за ф. №1 і довідку за ф. №3 склад. у 3-х примірниках, які візуються у ДКУ та ДПА. На підставі довідки в бухгалтерії органів казнач. склад. меморіальний ордер за ф.274 на заг. суму зарах. доходів бюдж. за день. Дані меморіального ордеру переносяться в книгу обліку за ф.5-ф у відповідності з кодами бюдж. класифік.

 

Касове виконан. бюдж.

Відомо 3 сист. касового виконан. бюдж.:
- банківська;
- казначейська;
- змішана.
При банк. сист. рах. для виконан. бюдж. відкрив. в установах банк. сист.

Казнач. сист. касового виконан. бюдж. передбач. відкриття та ведення рах. для виконан. бюдж. через спеціаліз. структуру-держ. казнач.

Змішана сист. передбач. можливість відкриття та ведення рах. для виконан. бюдж., як в установах банк. сист., так і в казнач.

До 1993 р. в Укр. діяла банк. сист. касового виконан. бюдж.

З моменту утвор. ДКУ (1995 р.) поч. поступовий перехід від банк. до казнач. сист. касового виконан. бюдж. З 1.04.97 поч. запровадж. казнач. сист. касового виконан. видатк. част. держ. бюдж.

 

Бюдж. класифік. видатків.

Видатки бюдж. класифік.:

- за функ-ми, з виконан. яких пов'яз. видатки (функціональна класифік. видатків);

Нова класифік. має 3 рівні деталізації: розділи, підрозділи, групи.

Нумерація розділів відповід. нумерації заг. цілей держ. управл., а нумерація підрозділів і груп відповід. засобам досягн. цих цілей.

- за економ. харак-ю операцій, при провед. яких здійсн. ці видатки (економ. класифік. видатків);

В складі цих видатків виділ. поточні видатки -це всі платежі на поточні цілі (видатки товарів і послуг, оплата праці, на відрядж., оплата комунал. платежів тощо), капітал. видатки (придбан. осн. капіталу, створ. запасів і резервів, капітал. трансферти тощо), нерозподіл. видатки -це видатки з резервн. фонду КМУ органів місц. самовряд., кредитув. за вирахув. погашення (внутр. і зовн.).

- відомча класифік. видатків дозволяє покращити розподіл, контроль та аналіз бюдж. видатків у розрізі гол. розпорядн. бюдж. коштів. У квітні 2004 запровадж. нова відомча класифік. видатків місц. бюдж., якою передбач. єдині коди для розпорядн. коштів бюдж. різних рівнів.

- за бюдж. програм. (програмна класифік. видатків), яка застос. при формув. бюдж. за програмно-цільовим методом.

 

Бюдж. потоки і їх види.

Особливістю касового виконан. бюдж. є взаємодія всіх бюдж. потоків. Бюдж. поток-це надходж. та використ. грош. коштів у процесі виконан. бюдж. Виділяють:

- вхідні потоки-це реал. грош. потік платежів до бюдж., який склад. із доходів і надходж;

- вихідні потоки-це реал. грош. потік платежів із бюдж., які склад. із видатків і відрахув.;

- внутр. бюдж. потоки обмежені рамками бюдж. сист. Вони пов'яз. з рухом регулюючих податків, дотацій, субсидій і субвенцій, бюдж. позичок всередині бюдж.сист., з держ. бюдж. в ін. ланки бюдж. сист., а також із вилуч. коштів на користь держ. бюдж.;

- зовн. бюдж. потоки пов'яз. з платежами до бюдж. платників податків та фінансув. із бюдж. п-в, орг-цій, установ і громадян.
Оптимізація бюдж. потоків дуже важлива для вдосконалення взаємовідносин між бюдж. різних рівнів. Держ. бюдж. регулює як вхідні, так і вихідні грош. потоки.

 

Взаємні розрах. між бюдж.

У процесі виконан. бюдж. після його затвердж. можуть виникати певні ситуації, які змінюють розподіл доходів і видатків між окремими бюдж. В результаті цього в одних бюдж. утвор. нестача доходів, а в ін. на таку ж суму їх надлишок. Для відновл. збалансов. цих бюдж. між ними необхідно провести відповідні взаємні розрах. Причини:

1) зміна після затвердж. бюдж. законод., яке регламент. розподіл доходів і видатків між бюдж.;
2) зміна адмін.-територіал. поділу;
3) передавання з одного бюдж. до ін. фінансув. певних заходів;
4) зміна відомчої підпорядкованості п-в, орг-цій та установ.

Взаємні розрах. врахов. одночасно в 2-х фін. органах, які виконують бюдж., пов'яз. взаємним перерозподілом доходів і видатків.
Підставою для оформлення взаємних розрах. є відповідні рішення органів держ. влади і держ. управл. про зміну відомчої підпорядкованості п-в, орг-цій і установ чи ін. рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрах. Документом, у якому відображ. всі необхідні для проведення розрах., є «Повідомлення про взаємні розрах.» за формою №11. У ньому зазнач. заг. суму, яку відносять на взаємні розрах.; бюдж., який одержує кошти по взаємних розрах.; бюдж., який передає кошти; підставу.

 

Облік доходів бюдж.

Облік бух. синтетичн. обліку доходів бюдж. використ. пасивні рах. 5-го класу рах.: 51 “Доходи заг. фонду бюдж.”, 52 “Доходи, що розподіл. між бюдж.”, 53 “Нез'ясовані надходж.”, 54 “Суми, тимчас. віднесені на доходи бюдж.”, 55 «Доходи спец. фонду бюдж.”, 56 “Доходи, які підлягають розподілу між фондами бюдж.”.

На рах. 51 враховуються доходи заг. фонду відповідних бюдж. Це осн. рах. для обліку доходів. На рах. 53 відносять суми, що надійшли на рах. бюдж., для яких немає достатніх підстав зарах. їх у доходи даного бюдж. або відносити їх на відповідні коди бюдж. класифік.

Доходи заг. фонду бюдж., які надходять, зарах. на осн. рах. по обліку грош. коштів: 11101 “рах. по доходах заг. фонду держ. бюдж.” і 11108 «Поточн. рах. місц. бюдж.”.

 

Облік видатків бюдж.

Облік фінансув. і видатків бюдж. ведеться на різних рах. Перерахув. грош. коштів на рах. по фінансув. капітал. вкладень і розпорядн. коштів по держ. і місц. бюдж. хар-зує рух грош. коштів і тому облік цих операцій ведеться на рах., по обліку грош. коштів (1-й клас рах.). Використ. перерах. коштів хар-зує видатки бюдж. Для їх обліку використ. активні рах. 61 “Видатки заг. фонду бюдж.”, 62 ”Видатки спец. фонду бюдж.”, 63 “Видатки, проведені за рах. ін. коштів”, 64 “Видатки майб. періодів”.

 

План рахунків.

План рах. розроблений на основі міжнар. стандартів бух. обліку і склад. з 2-х розділів:

1. баланс. рах. (8 класів)

2. позабаланс. рах.

Класи баланс. рах.:

1. “Необоротн. активи” об’єднує рах. з обліку матер. і нематер. активів, отриманих для тривалого використ. і не признач. для реаліз. протягом 1-го року.

2. “Запаси” об’єднує рах. з обліку оборотн. матер. активів установи, реаліз. яких планується здійсн. протягом року.

3. “Кошти, розрах. та ін. активи” об’єднує рах. для відображ. поточн. фін. активів. Облік операцій із коштами, розрах. та ін. ативами установи здійсн. у грош. од. Укр.

4. “Власний капітал” об’єднує рах. для обліку фондів і визнач. результатів виконан. кошторисів установи за поточн. рік.

5. “Довгострок. зобов’яз.” об’єднує рах. зобов’яз. установи, які не виникли в процесі звичайної діяльн., не є хар-ними для установи і погаш. яких відбув. після заверш. поточн. року.

6. “Поточні зобов’яз.” об’єднує рах. для обліку зобов’яз., що виникли впродовж звичайної діяльн. установи, погаш. яких очікується в поточн. році.

7. “Доходи” об’єднує рах. з обліку доходів установи.

8. “Витрати” об‘єднує рах. для обліку поточн. видатків і витрат бюдж. установ та касових видатків сільських, селищних і міських бюдж.

Позабаланс. рах. признач. для обліку матер. цінностей, ін. активів і зобов’яз., що належать установі або перебувають у тимчас. розпорядж.

 

Аналіт. облік доходів.

Аналіт. облік доходів здійсн. в розрізі окремих видів доходів згідно з бюдж. класифік.
Аналіт. облік доходів по держ. та місц. бюдж. здійсн. бухгалтерія фін. органу в книзі доходів за формою № 5-ф. У цій книзі відображ. надходж. і повернення переплат доходів бюдж. Обороти по К^т ведуть в розрізі видів доходів, які відображ. у рядках форми № 5-ф. Їх врах. у розрізі кожного числа місяця. Обороти по Д^т відображ. у рядках в порядку їх виникнення. Зазнач. кодів бюдж. класифік. дає змогу встановити вид доходів, які повертаються. Облік доходів, які розподіл. між бюдж., також ведеться у книзі доходів відповідно до кодів бюдж. класифік.

 

Баланс виконан. бюдж.

На основі поточн. обліку на поч. кожного міс. склад. баланс про виконан. бюдж. Він склад. з активу, який показує фін. ресурси бюдж. на певну дату, їх склад та розміщ., і пасиву, де відображ. джерела утвор. ресурсів бюдж.
В активі балансу відображ. Д^т залишки по активних та по активно-пасивних рах. У пасиві балансу відображ. К^т залишки по пасивних та по активно-пасивних рах.

Баланс фін. органу (централ. апарату ДКУ, територіал. органів казнач., фін. управлінь і відділів) про виконан. бюдж. дає узагальн. ін-цію про стан активів і пасивів бюдж. за звітний період.

Методи бюдж. контролю.

До методів бюдж. контролю відносять: документал. і камерал. перевірки, економ. аналіз, ревізію, обстеження.

Ревізія-найбільш розповсюдж. метод бюдж. контролю. Ревізія-це сист. контрольних дій, спрямованих на всебічну перевірку діяльн. учасників бюдж. процесу з метою встановл. законності операцій з мобілізації, розподілу або використ. бюдж. коштів, виявлення винних у бюдж. правопоруш. посадових і матер. відповідал. осіб і спричинених поруш. фін. втрат.

Ревізії бувають:

- планові і позапланові;

- суцільні і вибіркові;

- комплексні, що охоплюють всі сторони діяльн. п-ва;

- часткові, що охоплюють лише окремі сторони діяльн. п-ва;

- тематичні, які одночасно проводяться в однотипних установах з певного переліку питань.

Перевірки здійсн. з метою докладного вивч. окремих пит. склад. і виконан. бюдж., реаліз. бюдж. програм, ефективності управл. коштами бюдж.

 

Класифік. ревізій.

Повна ревізія передбач. перевірку всіх сторін фін.-господар. діяльн. об'єкта контролю.
Часткові-перевір. тільки окремі види господар. операцій або окремі напрямки діяльн. п-ва, установи, орг-ції.
Тематичні-це перевірка однотипних установ, орг-цій по окремих спец. питаннях.
Комплексні ревізії дозволяють глибше вивчити широке коло питань, які хар-ють усі ланки і сторони господар. діяльн. п-ва, орг-ції та установи.
При суцільній ревізії перевір. усі документи, які хар-ють фін.-господар. діяльн., поч. від останньої ревізії.
При вибірковій перевір. лише деякі документи або всі документи, але за певний проміжок часу.
Планові ревізії проводять у відповідності з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Позапланові-це ревізії, які проводять за спец. завд. вищестоящих орг-цій або за вимогою органів суду і прокуратури.
Додаткові ревізії проводять тоді, коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фін.-господар. діяльн.
Повторні ревізії проводять після планової, щоб перевірити, як п-во чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії.
Документал. ревізії полягають у тому, що всі господар. операції перевір. по тих документах, які в бух. обліку є основою для бух. записів.

Під час фактичної ревізії перевір. фактичну наявність грош. коштів і матер. цінностей, відповідність даним бух. обліку. Це: інвентаризація, експертна оцінка обсягів і якості виконаних робіт, обстеження тощо.

 

Внутрівідомчий контроль.

Суб’єктами відомчого контролю є контрольно-ревізійні підрозділи галузевих міністерств та ін. централ. і місц. органів виконавч. влади. Відомчий контроль пошир. на підпорядковані п-ва, орг-ції і установи. До ф-цій відомчого контролю відносять:

- перевірка законності господар. і фін. операцій;

- контроль за ефективн. використ. матер. ресурсів, придбаних за бюдж. кошти;

- перевірка збереж. і цільового використ. бюдж. коштів;

- правильність ведення бух. обліку.

Внутр. бюдж. контроль провод. керівниками п-ва, їх гол. бух. в момент вчинення і оформлення господар. операцій, що дає можливість вчасно виявити недоліки в роботі і усунути їх.

Необхідн. управл. фін.

Сист. управл. бюджетом.

Складові бюджет. менедж.

Бюдж. процес.

Бюдж. регламент.

Облік грош. коштів бюдж.

Розпис доходів і видатків.

Бюдж. класифік. видатків.

Документооборот.

Бюдж. потоки і їх види.

Касове виконан. бюдж.

Взаємні розрах. між бюдж.

Облік доходів бюдж.

Облік бух. синтетичн. обліку

Аналіт. облік доходів.

Облік видатків бюдж.

Баланс виконан. бюдж.

План рахунків.

Методи бюдж. контролю.

Класифік. ревізій.

54. Бюдж. планув.

Внутрівідомчий контроль.

 

Розвиток науки про управління.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Можна виділити такі етапи еволюції розвитку держ. фін.:

-східні держ.: обов’язковість пожертви царю, одноосібне управл.;

-Стар. Рим та Греція: управл. фін. зосередж. в сенаті, запровадж. оподаткув., створ. скарбниця, яка підпорядк. Цезарю;

-феодалізм: дуже строкате оподаткув., місц. гос-ство переважає над централ., поч. осмислення фін. устрою держ.;

-конституційний період: законод. врегулюв. фін. держ., інтенсивно розвив. економ. наука із застосув. її здобутків на практиці.

Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.

Необхідн. управл. фін.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Саме держ. визнач. джерела утвор. фін. ресурсів, визнач. методи акумуляції коштів до власних грош. коштів, види обов’язк. платежів до їх формув., порядок одерж. і використ. держ. коштів. тощо.

Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. В 1802 створ. Мінфін. Росії. Держ. казнач., що відповід. за держ. виплати і зберігало свою самостійність, тільки в 1821 стало окремим департаментом Мінфіну і проіснув. до 1917.

Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.