Полтавський університет споживчої кооперції України 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Полтавський університет споживчої кооперції України



УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРЦІЇ УКРАЇНИ

Кафедра фінансів

Г.М. ЯРОВА

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою
організації навчального процесу для студентів за напрямом

Фінанси»

 

ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Тема 1. Сутність, призначення та роль бюджету держави

Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави

Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

Тема 4. Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України

Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Тема 6. Система доходів бюджету

Тема 7. Система видатків бюджету

Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку

Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення та соціальну сферу

Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління

Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу

КОМПЛЕКСНІ РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ

 

ТЕСТИ ВИХІДНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

 

КАРТА АУДИТОРНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ЗМІСТОВИМ МОДУЛЯМИ

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА ДО ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТУ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

[До змісту] [Наступне]

 

ВСТУП

Функціонування економіки держави значною мірою залежить від складової частини фінансів держави – бюджету, через який держава забезпечує фінансування пріоритетних напрямків виробництва, со­ціального розвитку тощо.

Навчальна дисципліна «Бюджетна система» входить до норма­тивного комплексу підготовки бакалаврів з економіки зі спеціальності 6.050104 «Фінанси».

Теоретичною базою для вивчення дисципліни «Бюджетна систе­ма» є дисципліни: політична економія, мікро- і макроекономіка, істо­рія економіки та економічної думки, фінанси. У свою чергу дисципліна «Бюджетна система» є основою для подальшого вивчення бюджет­ного менеджменту, місцевих фінансів, казначейської системи вико­нання бюджету тощо.

Метою навчальної дисципліни «Бюджетна система» є формуван­ня знань з організації та функціонування бюджетної системи і прове­дення бюджетної політики.

Визначена мета досягається через вирішення наступних завдань:

– – вивчення теоретичних засад формування і використання бюджету держави;

– – вивчення теоретичних засад бюджетного устрою і принципів побудови бюджетної системи;

– – вивчення теоретичних засад державного кредиту та управ­ління державним боргом;

– – вивчення методів і джерел формування доходів бюджету;

– – оволодіння методикою визначення обсягів бюджетних видатків та їх впливу на реалізацію функцій держави.

Після вивчення дисципліни студенти повинні:

– – знати: сутність і функції бюджету, його призначення і роль, джерела фінансування бюджетного дефіциту, побудову бюджетної системи, зміст міжбюджетних відносин та бюджетного вирівню­вання, формування системи доходів бюджету, формування системи видатків бюджету на економічну діяльність держави та науку, на соціальний захист населення та соціальну сферу, на оборону та управління, на обслуговування державного боргу тощо;

– – вміти: використовувати теоретичні знання для обчислення житлових субсидій населенню, доходів та витрат бюджетних уста­нов, витрат медичних установ, навчальних закладів, аналізувати по­казники бюджетних відносин у комплексі та взаємозв’язку, здійс­нювати аналітичні розрахунки, будувати графіки і діаграми з метою здійснення економічних обґрунтувань та висновків щодо динаміки та темпів змін структурних елементів бюджету та міжбюджетних трансфертів, аналізувати дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів, їх фінансування, аналізувати ключові макроекономічні по­казники, покладені в основу бюджету, показники перерозподілу бюд­жету, співставляти прогнозні показники з фактичним виконанням попереднього року тощо.

Предмет дисципліни: сукупність відносин з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Викладання дисципліни «Бюджетна система» базується на законах України, указах Президента, постановах Верховної Ради та Кабінету Міністрів України з фінансових питань, нормативних та інструк­тивних документах Міністерства фінансів України.

«Бюджетна система» є теоретично-прикладною дисципліною. З одного боку вивчення її змісту поглиблює знання теорії фінансів, а з іншого – формує навички бюджетних розрахунків. У зв’язку з цим поряд з семінарськими заняттями, де поглиблено вивчаються теоре­тичні аспекти дисципліни, передбачається виконання і практичних завдань. Для більш глибокого вивчення проблемних питань дисцип­ліни рекомендовано теми для виконання рефератів з кожного розділу дисципліни.

Для залучення студентів до наукової роботи запропоновані теми наукових доповідей.

Сучасною тенденцією у вищій школі є віднесення усе більшого обсягу навчального матеріалу на самостійне вивчення. У зв’язку з цим великого значення набуває методичне забезпечення самостійної ро­боти студентів. Дані методичні рекомендації покликані сприяти кра­щій систематизації при засвоєнні студентами тем курсу, і, як резуль­тат, – вищій якості знань.

На вивчення дисципліни навчальним планом передбачено 180 годин, у тому числі: лекцій 18 год, практичних занять 46 год, на індиві­дуальні заняття відведено 23 год, на самостійну роботу – 93 год. Дисципліна вивчається у VII семестрі, форма підсумкового контролю – екзамен.

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Бюджетна систе­ма» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підго­товки бакалаврів за напрямом 6.050104 «Фінанси» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво».

 

Структура програми навчальної дисципліни
«БЮДЖЕТНА СИСТЕМА» (за вимогами ECTS)

Курс: підготовка фахівця Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфіка­ційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво», бакалавр
Кількість кредитів ECTS: 5 Змістових модулів: 2 Загальна кіль­кість годин: 180 Тижневих годин: загальних – 16 год, аудиторних – 4 год 6.050104 «Фінанси» Нормативна циклу профе­сійної підготовки 7-ий семестр Лекції (теоретична підготовка) – 18 год Практичні заняття – 46 год Індивідуальні навчально-дослідні завдання – 23 год Самостійнапозааудиторна робота студента – 93 год Вид контролю: іспит

 

Мета: формування знань з організації та функціонування бюджетної системи і проведення бюджетної політики.

 

[До змісту] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ
ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вивчення студентами дисципліни «Бюджетна система» передбачає наступні види навчальної роботи:

1. 1. Лекційний курс.

2. 2. Самостійна підготовка і участь у практичних заняттях.

3. 3. Самостійна робота над окремими темами і питаннями, визначе­ними викладачем відповідно до програми.

4. 4. Індивідуальна робота у формі виконання теоретично-аналітич­них досліджень у вигляді реферату і захист шляхом публічної доповіді на практичному занятті з подальшим обговоренням проблемних питань.

5. 5. Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань у позааудиторний час.

6. 6. Участь у наукових студентських конференціях.

7. 7. Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентом.

8. 8. Модульно-рейтинговий контроль знань студентів.

9. 9. Складання іспиту.

При застосуванні кредитно-модульної системи організації навчаль­ного процесу з дисципліни «Бюджетна система»для активізації навчального процесу передбачені наступні методи і засоби:

– – використання інноваційних технологій проведення занять:

– – комп’ютерне тестування;

– – використання локальної (Інтранет) та глобальної мережі (Інтернет);

– – стимулювання науково-дослідної роботи студентів.

Кількість і зміст змістових модулів з навчальної
дисципліни «Бюджетна система»

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади функціонування
бюджетної системи та міжбюджетних відносин

Тема 1. Сутність, призначення та роль бюджету держави.

Тема 2.Бюджет як основний фінансовий план держави.

Тема 3.Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування.

Тема 4.Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України.

Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання.

Змістовий модуль 2. Доходи і видатки державного бюджету

Тема 6. Система доходів бюджету.

Тема 7. Система видатків бюджету.

Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку.

Тема 9.Видатки бюджету на соціальний захист населення та со­ціальну сферу.

Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління.

Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу.

Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять відповідно до робочого навчального плану представлено нижче.

 

Тематичний план навчальної дисципліни

№ з/п Назва розділу, змістового модуля, теми Кількість годин за видами занять
разом аудиторні позааудиторні заняття
лекції Практичні заняття індивідуальні заняття самостійна робота студентів
Змістовий модуль 1. Теоретичні засади функціонування бюджетної системи та міжбюджетних відносин
  Сутність, призначення та роль бюджету держави          
  Бюджет як основний фінансовий план держави          
  Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування          
  Бюджетний устрій та побудова бюджетної системи України          
  Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання          
Змістовий модуль 2. Доходи і видатки державного бюджету
  Система доходів бюджету          
  Система видатків бюджету          
  Видатки бюджету на еконо­мічну діяльність держави та науку          
  Видатки бюджету на соціаль­ний захист населення та соціальну сферу          
  Видатки бюджету на оборону та управління        
  Видатки бюджету на обслу­говування державного боргу        
  Разом          
                           

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Рис. 1.1. Функції держави

Бюджет є історичною категорією. Бюджет виник за певних умов, і не змінює своєї сутності та призначення зі зміною суспільно-економічних формацій тощо. Але на зміст та роль бюджету впливають об’єктивні та суб’єктивні фактори.

Об’єктивні: рівень розвитку продуктивних сил; характер виробничих відносин; економічний потенціал країни; природні та соціальні особливості країни та інше.

Суб’єктивні: тип держави; політика уряду; рівень розвитку економічної науки тощо.

Бюджет є складним і багатогранним поняттям, яке можна розглядати з різних сторін (рис. 1.2).


Рис. 1.2. Аспекти, в яких розглядають сутність бюджету

Матеріальним втіленням бюджету є централізований фонд грошо­вих коштів, в якому концентруються грошові надходження підпри­ємств, організацій, населення і які використовуються на загально­державні потреби.

Як економічна категорія бюджет є: сукупністю грошових відносин з приводу формування, розподілу та використання на загально­державному та регіональних рівнях централізованих фондів, призна­чених для реалізації функцій держави.

Сутність бюджету як економічної категорії проявляється в його функціях. Серед науковців немає єдиної думки щодо функцій бюджету

На нашу думку, бюджету як соціально-економічної категорії властиві три функції:

Функції бюджету як соціально-економічної категорії:

Ø Ø перерозподіл валового внутрішнього продукту, зокрема національного доходу, при посередництві якого створюються, розподіляються та використовуються централізовані фонди грошових коштів держави;

Ø Ø фінансове забезпечення виконання державою її функцій;

Ø Ø контроль за створенням та використанням централізованого фонду грошових коштів та економічним розвитком галузей, територій, держави.

З точки зору послідовності розподілу валового внутрішнього про­дукту умовно можна виділити два варіанти формування бюджетного фонду:

За умов ринкової економіки:

Ø Ø створений валовий внутрішній продукт спочатку розподіля­ється між його виробниками, робітники і службовці отри­мують заробітну плату, підприємці – прибуток, після цього здійснюється формування бюджету шляхом оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб.

За умов адміністративної економіки:

Ø Ø держава спочатку централізує в бюджеті необхідну частину валового внутрішнього продукту, а залишок розподіляється між його виробниками.

За рівнем централізації валового внутрішнього продукту в бюджеті умовно виділяють три моделі (рис. 1.3).


Рис. 1.3. Три моделі централізації ВВП у бюджеті

Вибір моделі фінансових відносин і побудови бюджету держави залежить від багатьох чинників. Різноманітність моделей визначається конкретними історичними традиціями, природними умовами, багат­ством країни, завданнями, що стосуються соціальної та економічної сфер, а також психологією тієї чи іншої нації.

Ступінь централізації ВВП у бюджеті залежить у кожному конкретному періоді від фінансової політики держави, рівня розвитку народногосподарського комплексу, чинної системи соціальних гаран­тій, тощо. Однаково негативних наслідків завдають як надмірна кон­центрація ВВП у бюджеті, так і його невелика частка.

Бюджет здійснює значний вплив на соціально-економічний роз­виток країни.

Так, через бюджетне субсидіювання, а також через варіювання доходами бюджетів можливим є як сприяння, так і стримування розвитку окремих галузей або економічного комплексу в цілому. Особлива роль належить бюджетному вирівнюванню, яке має на меті досягнення рівномірного фінансування різних регіонів країни.

У цілому бюджет держави як економічна категорія є дуже склад­ним явищем, яке відіграє важливу роль у суспільстві, тому що урівно­важує фінансові інтереси суб’єктів розподільних відносин, забезпечує збалансований розвиток країни. Через бюджет фінансуються основні державні видатки. В усіх країнах світу бюджетні відносини регулю­ються в законодавчому порядку, що дає підстави розглядати бюджет і як правову категорію.

План практичного заняття 1

1. 1. Бюджет держави як економічна категорія.

2. 2. Багатогранність поняття «бюджет».

3. 3. Витоки виникнення бюджету.

4. 4. Роль бюджету у системі фінансових важелів.

План практичного заняття 2

1. 1. Матеріальне втілення бюджетних відносин.

2. 2. Бюджетні відносини як елемент фінансової системи суспільства. Взаємозв’язок бюджету з іншими ланками фінансової системи.

3. 3. Місце бюджету в процесі розподілу ВВП.

4. 4. Роль і місце бюджету у фінансово-кредитному механізмі дер­жави. Інструменти бюджетного впливу на соціально-економічний розвиток.

Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1. У чому полягає суть економічної категорії «бюджет»?

2. 2. Назвіть різні аспекти сутності бюджету.

3. 3. Чим є бюджет як фінансовий план держави або території?

4. 4. Які функції властиві бюджету?

5. 5. У чому полягає дискусійний характер визначення функцій бюджету?

6. 6. Яку роль відіграють державний і місцеві бюджети у забез­печенні економічного розвитку держави?

7. 7. Які Ви знаєте моделі фінансових відносин в суспільстві?

8. 8. У чому полягає суть фінансових моделей адміністративної і ринкової економіки?

9. 9. Яка основна ознака ділення фінансових моделей суспільства на скандинавську, західноєвропейську і американську?

10. 10. Які виділяють фінансові моделі за характером реалізації соціальних функцій держави?

Термінологічний словник

Бюджет – розпис грошових доходів і витрат держави, план утво­рення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними орга­нами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій.

Державний бюджет України – це грошові відносини, які вини­кають у держави з юридичними і фізичними особами з приводу пере­розподілу національного доходу (частково і національного багатства) в зв’язку з формуванням і використанням бюджетного фонду держави, призначеного для фінансування народного господарства, немате­ріальної сфери, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (оборона, управління, покриття державного боргу тощо). Він скла­дається, затверджується і виконується центральними органами державної влади України.

Моделі бюджетної системи – способи побудови бюджетної сис­теми та організації міжбюджетних взаємовідносин. Розрізняють три основні моделі бюджетної системи. Перша модель базується на пов­ному розмежуванні різних податків між рівнями бюджетної системи і закріпленні їх за відповідними бюджетами. Друга модель базується на фіксованому дольовому розподілі основних податків між різними рівнями бюджетної системи. Третя модель базується на застосуванні різними рівнями влади спільної бази оподаткування, які встанов­люють власні податкові ставки і, таким чином, загальна податкова ставка в сумою податкових ставок різних рівнів влади. У чистому вигляді ці моделі не застосовуються. У кожній країні склалася своя індивідуальна бюджетна система і система міжбюджетних взаємовід­носин. Але в основі своїй вона може бути віднесена до однієї з трьох моделей. В Україні бюджетна система і міжбюджетні відносини будуються переважно на моделі дольової участі різних рівнів влади в розподілі загальнодержавних податків. Проте цей розподіл здійс­нюється не на основі встановлених фіксованих часток кожного рівня влади, а на основі нормативів, які щороку переглядаються.

 

Література: 1; 3; 4; 5; 9; 10; 18.

[Вверх] [Вниз]

Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави

План практичного заняття 3

1. 1. Суть бюджету як правової категорії.

2. 2. Нормативні акти, що регулюють бюджетні правовідносини.

3. 3. Бюджетні права органів влади та управління, їх розмежування.

4. 4. Склад бюджету як фінансового плану держави. Загальний та спеціальний фонд бюджету. Обґрунтування необхідності поділу.

План практичного заняття 4

1. 1. Процес складання проекту бюджету держави.

2. 2. Процес виконання та звітування про виконання бюджету держави.

3. 3. Контроль за складанням та виконанням бюджету.

4. 4. Відповідальність за бюджетні правопорушення.

Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1. Назвіть основні стадії бюджетного процесу.

2. 2. Визначте особливості складання проекту бюджету.

3. 3. Охарактеризуйте порядок розгляду і затвердження бюджету.

4. 4. Назвіть типи касового виконання бюджету.

5. 5. Охарактеризуйте порядок складання, розгляду і затвердження державного і місцевого бюджетів в Україні.

6. 6. Назвіть основні одиниці сучасного адміністративно-терито­ріального поділу України.

7. 7. Чим є бюджетне право?

8. 8. Що таке бюджетна ініціатива?

9. 9. Чи є бюджетний процес однаковим за календарними датами для всіх країн світу?

10. 10. Що собою зумовлює перше, друге і третє читання бюджету?

Термінологічний словник

Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Бюджетний запит – це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунту­ваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяль­ності на наступний бюджетний період. Бюджетне зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення дого­вору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасни­ком бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, зат­вердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Бюджетне призначення – це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетний період – це час, протягом якого здійснюється без­посередньо виконання бюджету. Головні розпорядники бюджетних коштів – це органи, в особі їх керівників, які забезпечують діяльність Верховної Ради України та ВР АРК, Президента України, Кабінету Міністрів України та Ради мі­ністрів АРК, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та АРК, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педаго­гічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників; керівники місцевих держав­них адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керів­ники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, вико­навчих органів рад. Розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в осо­бі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Література: 3; 4; 9; 10; 18.

[Вверх] [Вниз]

Рис. 3.1. Три концепції регулювання державного бюджету

Бюджетний дефіцит є складним явищем, якому не можна дати однозначної оцінки. Уникнути дефіциту теоретично досить просто – скоротити доходи. Проте на практиці у більшості країн світу, в тому числі розвинених, має місце дефіцит бюджету.

Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індика­торів фінансової безпеки будь-якої держави. Згідно з даними міжна­родної статистики оптимальна величина бюджетного дефіциту в індустріальне розвинутих країнах коливається в межах 3–4 % від розміру ВВП.

Для фінансування дефіциту бюджету використовуються:

– – внутрішні позики;

– – зовнішні запозичення;

– – доходи від приватизації.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит може бути виму­шеним і свідомим.

За напрямом використання коштів фінансування бюджетного дефіциту виділяють активний і пасивний дефіцит бюджету.

Дефіцит бюджету може покриватись інфляційним і безінфляційним методами.

В залежності від методів проведення фіскальна політика може бути дискреційною чи недискреційною.

 

План практичного заняття 5

1. 1. Стан бюджету та фактори, що його визначають.

2. 2. Бюджетний дефіцит: поняття та чинники.

3. 3. Класифікація бюджетного дефіциту.

4. 4. Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту та наслідки його використання.

План практичного заняття 6

1. 1. Бюджетний надлишок як елемент адміністративного регулю­вання.

2. 2. Концепції регулювання державного бюджету

3. 3. Причини боргової кризи і стратегія управління зовнішнім боргом.

4. 4. Стадії та система управління зовнішньою заборгованістю.

Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1. Назвіть види бюджетного дефіциту.

2. 2. Чому бюджетний профіцит може призвести до негативних наслідків?

3. 3. Які існують концепції регулювання бюджетного дефіциту, і в чому полягає їх суть?

4. 4. У чому полягає суть державного кредиту?

5. 5. Чим обумовлена необхідність державного кредиту?

6. 6. Дайте визначення поняттю «бюджетний секвестр».

7. 7. Позики – основний метод покриття бюджетного дефіциту.

8. 8. Форми конверсії боргу (боргового свопу) як загальноприй­нятого методу скорочення зовнішнього боргу

9. 9. У чому полягають причини проведення державою дискре­ційної політики?

10. 10. Чи є відмінності між бюджетним надлишком і бюджетним профіцитом?

Термінологічний словник

Активний дефіцит бюджету – кошти з його покриття спрямову­ються на інвестиції в економіку.

Безінфляційний метод покриття дефіциту бюджету – розмі­щення державних боргових зобов’язань на фінансовому ринку.

Вимушений дефіцит бюджету є наслідком низького рівня вироб­ництва ВВП, недостатності фінансових ресурсів у країні.

Дискреційна політика (від латинського discretio) – політика, що проводиться державою на власний розсуд, тобто свідоме, суб’єктивне маніпулювання податками і державними витратами для зміни реального обсягу національного виробництва. Недискреційна політика передбачає автоматичну, об’єктивну зміну параметрів національного виробництва під дією державних заходів.

Інфляційний метод покриття дефіциту бюджету – означає покриття через емісію паперових грошей.

Квазісубсидії центрального банку – це діяльність центрального банку, яка стосується бюджетних операцій уряду і фінансується за ра­хунок його власних доходів. Вона охоплює окремі операції, пов’язані з державним боргом, фінансування збитків, що виникли внаслідок стабілізації валютного курсу, централізовані кредити економіці, рефінансування пільгових кредитних програм і преференцій.

Пасивний дефіцит бюджету – кошти з його покриття спрямо­вуються на покриття поточних витрат.

Свідомий дефіцит бюджету визначається характером фінансової політики держави, прагнення знизити рівень оподаткування для сти­мулювання економіки, а недостатні ресурси мобілізувати на фінансовому ринку.

Структурний дефіцит визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і потенційному рівні випуску.

Фактичний дефіцит державного бюджету складається під впливом дискреційної бюджетно-податкової політики (структурний дефіцит) і циклічних коливань в економіці (циклічний дефіцит).

Циклічний бюджет відбиває вплив ділового циклу на державний бюджет, тобто показує, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету.

Література: 2; 3; 4; 5.

[Вверх] [Вниз]

Рис. 4.1. Основи бюджетного устрою

Виділення видів бюджетів ґрунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Установлено два основні види бюджетів – центральні та місцеві.

Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території дер­жави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і управління.

Початки такого поділу можна вбачати в землях-князівствах Київської Русі (Київська, Чернігівська, Переяславська, Волинська, Галицька), які ділилися на волості, що здебільшого були малими князівствами.

Україна – унітарна держава, тобто управління країною здійсню­ється з одного центру (столиці), в ній діє єдина для всієї території Конституція, існує єдина система найвищих органів влади, єдине правове поле.

Адміністративно-територіальний поділ країни сприяє реалізації державної влади на місцях і здійсненню місцевого самоврядування.

Правда, в рамках, закріплених Конституцією України та відповід­ними законами, певну самостійність у вирішенні питань соціально-економічного і культурного розвитку й охорони природи має Авто­номна Республіка Крим. У ній прийнята своя Конституція, діють свої органи державної влади – Верховна Рада і Рада Міністрів. Однак нормативно-правові акти і рішення, які приймаються ними, не можуть суперечити Конституції і законам України.

У країнах з федеральним устроєм існують два різновиди централь­них бюджетів: загальнодержавний та центральні для членів федерації. В Україні центральними є Державний бюджет України і Республі­канський бюджет Автономної Республіки Крим. Склад місцевих бюд­жетів відображає територіальний поділ країни: в Україні – області, райони, поселення. Відповідно місцеві бюджети поділяють на дві групи: централізовані (регіональні) – обласні, районні, міські та бюджети базового рівня – сіл, селищ, міст, районів у містах.

На теперішній час в Україні статус бюджетного устрою законо­давчо не врегульовано, що зумовлює протиріччя на практиці:

– – одні місцеві бюджети входять до інших;

– – не визначено правового статусу обласних та районних бюджетів;

– – недосконалим є розмежування бюджетних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування,

– – їх функції та повноваження не відповідають законодавчо закріпленим видаткам та доходам державного та місцевого бюджетів;

– – відсутня уніфікована бюджетна одиниця.

Зарубіжний досвід свідчить, що існує декілька варіантів створення економічно самодостатніх низових адміністративно-територіальних одиниць:

– – укрупнення дрібних низових адміністративно-територіальних одиниць і створення на їх основі більш потужних територіальних громад;

– – запровадження спеціальних адміністративно-територіальних одиниць для надання певних послуг;

– – кооперація адміністративно-територіальних одиниць з метою надання більш якісних громадських послуг і формування більш потужної матеріально-ресурсної бази.

Самодостатність адміністративно-територіальної одиниці визнача­ється з використанням певного переліку ключових показників і є відносним поняттям. Його необхідно розглядати в контексті того, які функції, повноваження та компетенція покладені на адміністративно-територіальну одиницю, якими ресурсами вона володіє, які має межі та яка чисельність населення проживає на її території.

Ключовими показниками при визначенні критерію самодо­статності територіальної громади є:

ü ü кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності;

ü ü середня заробітна плата в межах території;

ü ü чисельність населення;

ü ü вікова структура населення;

ü ü чисельність зайнятого населення в бюджетній сфері та реальному секторі економіки;

ü ü вартісна оцінка землі;

ü ü кількість безробітних на даній території;

ü ü наявні об’єкти соціально-культурної сфери, що фінансуються з бюджету;

ü ü послуги, які повинна надавати територіальна громада в обов’язковому порядку.

Для характеристики бюджетної системи України в цілому важливе значення має зведений бюджет як сукупність усіх її складових.

Показники зведеного бюджету надають можливість ще на стадії розробки державного бюджету внести відповідні корективи і уточ­нення щодо побудови більш ефективного бюджетного механізму.

На стадії виконання бюджетів зведений бюджет використовується для аналізу й більш активного використання бюджетних показників при оцінці загальної економічної ситуаціях у державі.

План практичного заняття 7

1. 1. Поняття бюджетного устрою. Елементи бюджетного устрою.

2. 2. Чинники, що визначають бюджетний устрій.

3. 3. Поняття та підходи до побудови бюджетної системи.

4. 4. Зміст принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України.

План практичного заняття 8

1. 1. Структура бюджетної системи України.

2. 2. Єдність бюджетної системи та автономність бюджетів як основа демократичного бюджетного устрою.

3. 3. Поняття консолідованого бюджету. Його роль та мета складання.

4. 4. Обґрунтування схем зведених бюджетів.

Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. 1. Дайте визначення поняттю «бюджетна система» і як це поняття трактується в Бюджетному кодексі України?

2. 2. Розкрійте зміст принципів побудови бюджетної системи України.

3. 3. Дайте порівняльну характеристику принципам побудови бюджетної системи різних демократичних держав.

4. 4. Назвіть данки бюджетної системи України.

5. 5. Дайте визначення поняттю «система місцевих бюджетів».

6. 6. Що означає поняття «бюджетний устрій»?

7. 7. У чому полягає основна відмінність бюджетного устрою унітарних і федеральних держав?

8. 8. Які існують концепції організації міжбюджетних відносин?

9. 9. У чому полягає сутність бюджетного унітаризму?

10. 10. У чому полягає мутність бюджетного федералізму?

Термінологічний словник

Адміністративно-територіальний устрій – це законодавчо закріплена система поділу держави на територіальні утворення, відпо­відно до яких здійснюється організація та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 192; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.152.203 (0.249 с.)