Вибір моделі з урахуванням напрямку моди

Кожен рік і навіть сезон відкриває нам в моді дещо нове в доповнення до того, що вже затвердилось. Це стосується і модних образів, і стильових рішень, і силуетів, і пропорцій.

Ідеал жіночої краси поєднав парадність і кокетність. Жінка має бути високою, і з добре розвиненими плечами, грудьми, стегнами, дуже тонкою талією (з допомогою корсета її затягували до 40 см.) і пишним волоссям.

Жіноча сукня позбулася широких спідниць на обручах, лінії спідниць стали м’якшими й більш плавними, тканина вільно спадала від талії до статі. Іншою помітною прикрасою сукні був великий білосніжний відкладний комір, оброблений мереживом ручної роботи.

Жіноче плаття доповнювалося масою різних, зокрема дорогоцінних прикрас: поясами, поясними дзеркальцями в оправі і перлинними нитками бус, вперше з’явилися з поясними годинами у вигляді цибулини (нюренберське серце) і підвішеними на ланцюжку до поясу шкурками, ігравшими роль блохоловок.

Жінки носили сукні двох видів – нижні з довгими рукавами і поверх нього свободне, назване гамура чи симара, воно часто було без рукавів. Вперше жіночий одяг став ділитися на довгу спідницю і ліф зі шнурівкою, з маленьким овальним чи чотирикутним вирізом.

На парадні сукні часто накидали легкі дорогі накидки або по плечовим швам сукні прикріплювали полотно тканини, яке злегка волочилося по підлозі.

 

Розділ ІІІ

Характеристика законів та елементів композиції

І Закон композиції і підпорядкування елементів

Композиції призначенню одягу

Підпорядкування елементів ті композицій призначення одягу повинні відповідати: будь-яка тканина, оздоблення, колір, силует, лінії. Необхідно, щоб кожна деталь одягу доповнювала та збагачувала фасон, тим самим висловлювала задум художника-модельєра. Наприклад: урочистий одяг розробляється з елементами складного крою (волани, рюші, крій по косій).

Ступінь виразності сукні залежить від вдалого вирішення композиції, вірного відбору елементів композиції, їх взаємозалежності та взаємного доповнення.

Припалений силует вдало підкреслює умовно пропорційну фігуру, а довжина виробу відповідає умовно пропорційній фігурі.

ІІ Закон композиції: спів розмірність усіх частин одягу та елементів композиції між собою та фігурою людини

Закон композиції: спів розмірність усіх частин одягу та елементів композиції між собою та фігурою людини. Наприклад: рюші, на сукні або блузі однакової ширини, обробка жіночої сукні зверху повинна бути вужчою; знизу – ширшою. Приталений силует вдало гармонує з умовно пропорційною фігурою. Між властивостями тканини, кольором та оздобленням існує взаємозв’язок.

ІІІ Закон композиції: наявність композиційного центру

Використання двох чи трьох елементів, як головних, сприяє більш повному розкриттю задуму.

Виділення композиційного центру можна досягти розміщенням на головній частині оздоблення, декоративних ліній. Використання різного оздоблення одним з методів виділення головної частини.

Особливу увагу приділяється використання оздоблення змістового характеру. Таке оздоблення буде говуючим над оздобленням формального характеру.

Направлення моди встановлює умовну схему, побудови композиції, що передбачає розміщення композиційного центру. Так для одного періоду моди характерне виділення верхньої частини форми, інший період моди акцентує увагу на нижній, або середніх частинах. Використання тих чи інших засобів композиції залежить від особливості будови тіла жінки. Так розробка моделі перспективної моди, як правило, пов’язано з пошуком нових форм, пропорції.

Створення таких моделей полягає в розробці різних варіантів рельєфів, розміщенні деталі, лінії.

IV Закон композиції: цілісність композиції

В даний моделі всі закони композиції дотримуються вірно підібрані елементи одягу, оздоблення, тканини, ліній, пропорцій, ці елементи доповнюють та гармонують одне з одним, висловлюють зміст одягу, пропорцій, ці елементи доповнюють та гармонують одне з одним, висловлюють зміст одягу тому закон виконується. Цілісність одягу дає можливість повному розкриттю задуму художника-модельєра. Елементи композиції та частини одягу спів розмірні між собою та вибрані вірно. Модель гармонійно завершена та має право існування.

Опис моделі

Модель 1

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виготовленна з

трикотажного полотна, романтичного стилю, прилеглого силуету, по спинці

сукні проходить середній шов. Рукава суцільно викроєні. В горловину вшитий капюшон.Довжина сукні до полу, в бічних швах високі розрізи. Низ

рукавів та низ виробу оброблені на клеєву павутинку. Оздоблюючим

елементом є плетені коси, з під яких виходить довгий шарф, задрапірований

кругом плеч з переходом на руку.

Модель 2

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з

трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є коса, яка розташована по низу пілочки сукні та шарф, задрапірований навколо фігури, спадаючий по спинці.

Модель 3

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є коса, яка розташована по бічному шві праворуч сукні та шарф, задрапірований навколо стегон та спадаючий з лівого боку. Доповненням до сукні є пелерина виготовлена також з трикотажного полотна. Перед пелерини складається з двох деталей, верхня права задрапірована по лінії плеча. Горловина – суцільно викроєний комір-хомут. Нижній зріз пелерини оброблений подвійною срочкою на розпошивальній машині.

 

Модель 4

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов. Горловина - суцільновикроєний комір-хомут. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Доповненням до сукні є кордиган, виконаний з трикотажного полотна, романтичного стилю, прямого силуету, з капюшоном, який переходить у комір-шаль, без рукава з заниженою проймою. В бічних швах високі розрізи. По лінії талії фіксується поясом-косою. Зрізи капюшона, бортів, низ пройми та низ виробу оброблений подвійною строчкою на розпошивальній машині.

Модель 5

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. В бічних швах високі розрізи. Без рукавів, лінія плеча занижена. Низ рукава, низ пройми, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є шарф, задрапірований навколо фігури спадаючий з боку.Допоаненням до сукні є болеро, виготовлене з напіввовняної тканини букле, зсуцільновикроєними рукавами завуженими до низу. Горловина – суцільно викроєний комір-хомут. По спинці середній шов, в якому розріз. Низ рукавів та низ виробу одроблений на клеєву павутинку.

Розділ ІV

Розрахунок та побудова конструкції на конкретну фігуру з використанням технічного і конструктивного моделювання

Таблиця 2 – Величини розмірних при знаків фігури для побудови конструкції

№ п/п	Назва мірки	Умовне позначення	Величина виміру см
	Напівобхват шиї	Сш	18.2
	Напівобхват грудей третій	СгІІІ	48.0
	Напівобхват талії	Ст	38.0
	Напівобхват стегон їз урахуванням виступу живота	Сс	52.0
	Ширина грудей перша	ШгІ	21.5
	Ширина грудей	Шг	17.3
	Центр грудей	Цг	10.0
	Ширина плечового ската	Шп	13.3
	Довжина рукава	Др	61.0
	Довжина спинки по лінії талії перша	Оп	30.3
	Довжина переду по талії	ДтсІ	42.9
	Довжина переду по лінії талії перша	ДтпІ	44.1
	Висота грудей	Вг	27.0
	Висота скосу плеча спереду	Впкп	24.5
	Ширина спинки	Шс	18.3
	Довжина спинки по лінії талії	Дтс	40.3
	Висота плеча скосу спинки	Впкс	43.9
	Довжина спідниці	Дс	70.0
	Висота бочка	Вб	20.4
	Обхват кулачка	Окул	25.0

 

№ п/п	Назва операції	Формули та розрахунки	Числа, см
Побудова базисної сітки
1.	Положення лінії грудей	АГ=В АГ=27	27см
2.	Положення лінії талії	АТ=Дтп; АТ=44,4 см.	44,4см
3.	Положення лінії стегон	ТС=18-20 см.	20см
4.	Положення лінії низу	ТН=Дс; ТН=67,0см.	67,0см
5.	Позначення точки центра грудей	ГЦ=ЦГ; ГЦ=10 см	10см
6.	Визначаємо ширину пілочки по лінії грудей	ГГ1=21,5+0,5=22 см	22см
7.	Обчислюємо ширину пройми	Г1Г2=(СгІІІ+Пг)-[(ШгІ +	9,7см
8.	Означуємо ширину стегон	Г2Г3=Шс+Пшс	19,3см
9.	Перевіряємо побудовану всисну сітку	Г1Г3=СгІІІ+Пс=48+4=52 см	52см
	Положення лінії горловини спинки	Т1А1=ДтсІ Т1А1=42,9	4,9
Побудова пілочки
1.	Будова зрізу горловини, ширина горловини Глибина горловини	АА2=Сш/3+0,5 АА2=18,2/3+0,5=6,5 АА3=АА2+1,0 см АА3=6,5+1,0=7,5 см	6,5см 7,5см
2.	Будуємо нагрудну Точку А2 зєднуємо з точкою Ц – ліва сторона нагрудної виточки	U Цв= ЦГ	10см 4,2см
3.	Побудуємо плечовий зріз	UА4П=Ш і UЦП=Впкп UА4П=13,1 см, UЦП=24,5 см	13,1см 24,5см
4.	Визначаємо положення розрахункової лінії пройми	Т2О=Вв-1,5-2,0 см- для сукні та жакета Т2О=Вв-3,0см –для пальта Т2О=20,4-2,0=18,4 см	18,4см
5.	Визначаємо положення бічного зрізу. Бічний зріз може розташовуватися у середині пройми(відрізок ОО1)	ОО2=О2О1=ОО1/3	ОО1/3
6.	Оформлюємо пройму	ОО3=5-6 см	5-6см
7.	Величина верхнього відведення лінії напівзаносу	АА0=0,5 см (для нормальної) АА0=1,0-1,5 см (для перегинистої) АА0	0,5см 1,0-1,5см
Побудова спинки
1.	Будуємо зріз горловини а) ширина горловини дорівнює: б)ширина горловини дорівнює:	А1А7=А0А2+0,5-10см до 0,5см-для легкого одягу;1,0см-для верхнього одягу:	7,0см 40,3см
2.	Побудова плечового зрізу спинки. Точку П1 ставимо на перетині двох дуг	Т1Т4=2,5см UА7П1=Шп і U Т4П1=Впкс UА7П1=13,3см і U Т4П1=43,9см	2,5см 13,3см 43,9см
3.	Будуємо плечову виточку а) Визначаємо місце положення плечової виточки б) Величина розхилу плечової виточки залежить від постави в) Вирівнюємо сторони виточки	А7А7=4,0см А8А1Н1 довжину 10-12 см А8в=10см А8А9=2,5 – для умовно пропорційної статури	4,0см 10см 2,5см
4.	Визначаємо нове положення плечової точки П2, яка знаходиться на перетині двох дуг	UА9П2=Шп-А7А8 і U Т4П2=Впкс UА9П2=13,3-4,0=9,3 см	9,3см 43,9см
5.	Оформлюємо пройму спинки: а) Положення дотичної О1О4 пройми до спинки дорівнює б) Положення допоміжної точки для оформлення пройми дорівнює	О1О4=7-8см     О1О5=О1О4/2   О5О6=1,0см	7-9см 1,0см
	Перевіряємо ширину виробу на лінії стегон СС1=Сс+Пс С3С4(Сс+Пс)-СС1	Сс+Пс
Побудова рукава
1.	Визначаємо висоту оката рукава	ОГ=Вd-1,5-2,0см; ОГ=18-20=16,0см	16,0см
2.	Довжина рукава дорівнює	ОН=Др; ОН=61,0см.Через т. Н і Г проводимо горизонтальні лінії	61,0см
3.	Визначаємо ширину рукава під проймою. Через точку Г1 проводимо вертикаль паралельно ОН до перетину з лінією низу (т. Н1) і лінію з т. О.	ГГ1=Он+Поп/2; ГГ1=30,3+6/2=18,2см	18,2см
4.	Будуємо окат рукава Допоміжні точки. Прямою лінією зєднуємо її до перетину з лінією окату. З’єднуємо т.О з т. С1 продовжуємо до перетину з лінією окату	4.1 ОО2 =ОО1/2=18,2/2=9,1см 4.2 О2О3=ОГ/2=16/2=8см 4.3 О3О4=1,5см (вліво) 4.4 ОС=ОГ/2+2,5=16/2+2,5=10,5см 4.5 О1С1=СГ	9,1см 8см 1,5см 10,5см
5.	Визначаємо положення нижніх зрізів рукава по лінії окату. З точки Г2 на лінію низу опускаємо перпендикуляр і отримуємо точку Н2.	ГГ2= ГГ1/2-1,5 ГГ2=18,2/2-1,5=7,6см Г1Г3=ГГ1-ГГ2 Г1Г3= 18,2-7,6=10,6см	1,5см 7,6см 10,6см
6.	Оформлюємо низ рукава. Оформлюємо низ рукава плавно через точки Н2; Н; Н4; Н3;. Низ рукава може бути завуженим на 1-3см	НН=0,5см Н1Н4=1,5см	1,5см

 

Розділ V

Вимоги до розкладки лекал

Розкладку лекал виконують з метою найбільш економічного використання тканини. При виконанні розкладки лекал необхідно виконувати такі вимоги.

1. Нитка основи лекал повинна співпадати напрямом нитки основи на тканині. Допускається відхилення від нитки основи тільки для гладко фарбованих тканин, величина відхилення – 1% від довжини деталі.

2. З метою одержання найбільш економічної розкладки допускається викроювати ті деталі, які не можна бачити з лицьової сторони з надставками або з частин. Наприклад, підборт – з трьох частин, нижній комір – двох або чотирьох частин, пояс – з двох чи трьох частин.

3. На ворсових тканинах лекала розташовують в одному напрямку – в напрямку ворсу: в пальтових тканинах напрямок ворсу вниз, в тканинах, як бархат, велюр, вельвет – напрямок ворсу знизу вверх для одержання більш насиченого кольору.

4. На тканині з направленим малюнком всі лекала розташовують в одному напрямку – в напрямку малюнка.

5. На тканині в клітинку або в горизонтальну смужку розкладку лекал необхідно виконувати так, щоб клітинка співпадала по наступних зразках: бортах, бокових та середніх зрізах спинки, по передньому та верхньому зрізах рукавів, по раскепу на дрібних деталях та основних. При індивідуальному пошитті виробів з такої тканини необхідно слідкувати, щоб вершини бокового зрізу пілочки та спинки знаходились на одній горизонтальній лінії малюнка, так само і вершини переднього зрізу верхньої та нижньої половинки рукавів. При масовому пошиві, при виконанні розкладки на тканинах до довжини основних деталей додають припуски на підгонку клітинки, величина припуску залежить від рапорту малюнка: для крупної клітинки припуск дорівнює повному рапорту, для середньої – ½ рапорту, для дрібної – ¼ рапорту.

 

6. На тканинах гладко фарбованих без ворсу допускається розташовувати лекала в протилежних напрямках, але враховуючи напрямок нитки основи.