Тема: Розробка конструкції та виготовлення сукні

Завдання на творчу роботу

З професії 7433.2. Кравець. 7435.2. Закрійник

КЗ-28-10 Косміна Ольга Василівна

Тема: Розробка конструкції та виготовлення сукні

Зміст завдання

Письмова робота

Вступ

Розділ 1. Аналіз фігури замовника.

Розділ 2. Вибір моделі з урахуванням напрямку моди.

Розділ 3. Опис моделі. Характеристика законів та елементів композиції.

Розділ 4. Розрахунок та побудова конструкції на конкретну фігуру з виконанням технічного та конструктивного моделювання.

Розділ 5. Виконання розкладки лекал та визначення її економічності (М 1:4).

Розділ 6. Обґрунтування вибору тканини і обладнання.

Розділ 7. Визначення вартості виробу.

Розділ 8. Технологічна послідовність виготовлення виробу з примірками.

 

Практична робота

1. Готовий виріб.

2. Комплект лекал в масштабі 1:1.

 

 

Дата видачі завдання 15.01.13 _____________ Косміна О.В.

 

Завдання видав керівник _____________ Торгаєва О.Б.

 

Розглянуто і схвалено на

Засіданні методичної комісії

Протокол № 4 від 17.12.12.

Голова метод. комісії _________ Кулуняк С.А.
РЕЦЕНЗІЯ

На дипломну роботу учня

Косміної Ольги Василівни

Вінницького вищого професійного училища сфери послуг

З професії 7433.2. Кравець. 7435.2. Закрійник.

Група КЗ-28-10

Тема: Розробка конструкції та виготовлення сукні.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота заслуговує оцінки ________________________________________________

 

 

Рецензент ___________________ Торгаєва О.Б.

 

ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ

1. Аналіз фігури замовника………………………………………………………

2. Вибір моделі з урахуванням напрямку моди…………………………………

3. Опис моделей. Характеристика законів та елементів композиції…………..

4. Розрахунок та побудова конструкцій на конкретну фігуру з виконанням технічного та конструктивного моделювання………………………………

5. Виконання розкладки лекал та визначення її економічності (М 1:4)………

6. Обґрунтування вибору тканини і обладнання……………………………….

7. Визначення вартості виробу…………………………………………………..

8. Технологічна послідовність виготовлення виробу…………………………..

Вступ

Із ростом культури і добробуту нашого народу збільшується потреба у красивому і модному одязі. Сучасні модельєри, як ніколи, прагнуть оживити моду минулих років. Проте це не означає сліпого копіювання старого, а, навпаки, передбачає нові варіанти, нові елементи. Домінуючим у сучасній моді є жіночий стиль одягу, своє втілення він знаходить у приталеному і напівприталеному силуеті.

Мода – явище старе як світ,проте не умовкають голоси за і проти неї. В старому Римі був модний грецький стиль у будівлях, грецький одяг та зачіски, грецькі звичаї, а Рим у свою чергу, задав тон цілій Західній Європі, як у 18-19 – му століттях його задавала Франція.

На змінам форм у моді часто мають також вплив зміни у соціальному та історичному житті народів. Наполеонівські війни поширили в жіночому одязі вплив наполеонівських мундирів, та вплив сходу в виді чалми, що її носили жінки на голові. Вольтер, Руссо та французька революція великі зміни напрямків у літературі та суспільному житті.

Мистецтво жодної доби найкраще віддзеркалює її темпи, розмах та характер. Так само й мода. Коли порівняємо музику Шуберта, та одяг 19-го століття, з одягом наших днів та сучасною музикою та мистецтвом, ми ясно відчуємо різницю у цілях та темпі цих двох епох. Уявіть собі даму в пишному платті 17-го століття, яка сідає на літак, або керує автомобілем або навпаки – сучасну панянку у короткій міні-спідниці, що танцює придворний менует давно прийдешніх часів. Я не можу собі цього уявити, адже у кожної епохи своя мода, так було, так є і так буде завжди. А ще дуже цікаво якою мода прийдешніх поколінь, скажімо, у що вдягатимуться наші нащадки. Про це дізнаємося хіба в наступному житті.

Це на перший погляд парадокс. Коли ми бачимо гарно намальований пейзаж нам здається ми навіть певні, що митець відтворив гарний мотив з природи, який змушує бачити світ його очима.

Розділ І

Аналіз фігури замовника

Фігура людини завжди визначає конструкцію, тобто фасон та форму одягу, а тому дані про розмір, повноту, пропорції основних частин тіла мають першорядне значення в виготовленні одягу.

Відомості про фігуру людини дають можливість вибрати такі моделі одягу, які підкреслюють достоїнства фігури та пом’якшують її недоліки.

При конструюванні одягу велику увагу звертають на будову фігури людини. Форми і розміри тулуба людини залежать перш за все від розмірів і будови скелета.

В наслідок того, що одяг облягає тіло людини то конструкція повинна йому відповідати. Для цього необхідно мати відомості про зовнішню форму тіла. Вивчення зовнішньої форми людини визначається наступними основними морфологічними признаками.

1. тотальними (загальними);

2. пропорціями;

3. будовою тіла;

4. осанкою.

Вказані морфологічні признаки характеризуються змінами, пов’язаними з віком та статтю, особливостями життєдіяльності організму в соціальному середовищі.

Осанка – це природне положення тіла, без напруги, стоячи. Осанка визначає особливості зовнішньої форми людини разом з іншими морфологічними ознаками. Вона характеризується ступенем вигину хребця, а також ступінь розвинення м’язів та жировідкладень.

В залежності від форми хребта розрізняють три види осанки:

- нормальна;

- похила;

- перегиниста.

До показників осанки відносяться:

- положення корпуса (Пк);

- висота плечей (Вп);

- глибина талії (Гт).

До тотальних при знаків відносять:

- довжина тіла (ріст);

- периметр тіла (обхват грудей);

- маса тіла.

Ріст – довжина тіла людини від тім’я до стопи. У масовому виробництві одягу розрізняють 5 основних ростів:

Міжростова різниця становить 6 см.

І. – 146 – (143 – 148,9);

ІІ. – 152 – (149 – 154,9);

ІІІ. – 158 – (155 – 160,9);

IV. – 164 – (161 – 166,9);

V. – 170 – (167 –173).

Міжростова різниця у довжині деяких видів одягу одного розміру:

Піджак чоловічий – 2 см

Жакет – 2 см

Рукав – 2 см

Брюки – 4см

Розмір – це величина, яка дорівнює ½ повного обхвату грудей. З віком він безперервно збільшується, а на старість, як правило, зменшується. У швейному виробництві прийнята наступна кваліфікація типових фігур по розмірах:

88-92…-136

Інтервал між обхватами грудей складає 4см.

Повнота – це співвідношення Ог (обхват грудей), Ост (обхват стегон) або Сг (півобхват) Сст при одному й тому ж розмірі.

Вирізняють 4 повнотнихз групи:

 

№ групи	Сст	Сг	Різниця

 

Підшкірно-жирові відкладання мають велике значення в будові зовнішніх форм людини. Він згладжує виступ кісток, рельєф м’язів. Надає тулубу округлість і пластичність форм.

При виборі форми одягу необхідно досягти зорової зміни пропорції. З допомогою пропорції можливо створити ілюзію зменшення зросту або подовжити фігуру, зробити її більш стрункою. Сучасна мода керується природними пропорціями людини.

Пропорціями називається співвідношення розмірів окремих частин тіла людини між собою та всією фігурою. Вирізняють три найбільш поширених типи пропорцій тіла чоловіків.

- делікоморфний;

- мезоморфний;

- бракіморфний.

Делікоморфний тип характеризується відносно довгими кінцівками та вузьким коротким тулубом.

Бракіморфний тип характеризується відносно короткими кінцівками та довгим широким тулубом.

Мезоморфний тип займає середнє місце між ними, він зустрічається у більшості людей. Характерний відносно середньою довжиною кінцівок, довжиною і шириною тулуба.

Відмінності в рості людей пов’язано в основному з довжиною нижніх кінцівок, тому делікоморфний тип характерний для людей високого росту, бракіморфний тип характерний для людей низького росту.

Будова тіла залежить від степені розвитку м’язів та підшкірного жирового прошарку, а також віку, статі, форми та розвитку скелета. В залежності від перерахованих факторів антропологи П.М. Баликиров та В.В. Кунак розрізняють три основних типи будови тіла чоловіків:

- грудний;

- мускульний;

- брючний.

Грудний характеризується плоскою грудною клітиною, похилою спиною, невеликими жировідкладеннями та розвитком мускулатури, впалим животом.

Мускульний тип характеризується сильно- та середньо розвиненою мускулатурою, циліндричною грудною клітиною, помірним жировідкладенням, прямою та дещо округлою спиною.

Брючний тип характеризується конічною формою грудної клітки та великим жировідкладенням, особливо в області живота, нормальною та сутулою спиною, в’ялою мускулатурою, округлою формою живота.

Крім цих типів виділяють чотири змішаних підтипи:

- грудно-мускульний;

- мускульно-грудний;

- мускульно-брюшний;

- брюшно-мускульний.

Таблиця 1 – Розмірна характеристика фігури (зріст, розмір, повнота)

№ п/п	Умовне позначення	Назва ділянки	Величина	Різниця
типова фігура	конкретна фігура
1.	Сш	Напівобхват шиї	17,8		0,2
2.	Сг ІІІ	Напівобхват грудей третій	46,0	46,0	-
3.	Ст.	Напівобхват талії	34,9		0,1
4.	Сс	Напівобхват стегон	48,0	48,0
5.	Шг І	Ширина грудей перша	20,0
6.	Шг	Ширина грудей	16,8	17,5	0,7
7.	Цг	Центр грудей	9,8		0,2
8.	Шп	Ширина плечового ската	13,2		0,8
9.	Др.	Довжина рукава	61,0
10.	Оп	Обхват плеча	28,3	28,5	0,2
11.	Окул	Обхват кулачка	24,0
12.	Дтс	Довжина спинки до лінії талії	42,9		0,9
13.	ДТП	Довжина переду до талії	44,1		0,1
14.	Вг	Висота грудей	26,2		0,2
15.	Впкп	Висота скосу плеча спереду	23,7		0,3
16.	Шс	Ширина спинки	17,7		0,2
17.	Дтс	Довжина спинки до лінії талії	40,3		0,7
18.	Впкс	Висота плеча скосу спинки	43,3		0,7
19.	Вб	Висота бочка	20,9		0,9
	Дс	Довжина спідниці	67,0

Розділ ІІІ

Опис моделі

Модель 1

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виготовленна з

трикотажного полотна, романтичного стилю, прилеглого силуету, по спинці

сукні проходить середній шов. Рукава суцільно викроєні. В горловину вшитий капюшон.Довжина сукні до полу, в бічних швах високі розрізи. Низ

рукавів та низ виробу оброблені на клеєву павутинку. Оздоблюючим

елементом є плетені коси, з під яких виходить довгий шарф, задрапірований

кругом плеч з переходом на руку.

Модель 2

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з

трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є коса, яка розташована по низу пілочки сукні та шарф, задрапірований навколо фігури, спадаючий по спинці.

Модель 3

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є коса, яка розташована по бічному шві праворуч сукні та шарф, задрапірований навколо стегон та спадаючий з лівого боку. Доповненням до сукні є пелерина виготовлена також з трикотажного полотна. Перед пелерини складається з двох деталей, верхня права задрапірована по лінії плеча. Горловина – суцільно викроєний комір-хомут. Нижній зріз пелерини оброблений подвійною срочкою на розпошивальній машині.

 

Модель 4

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов. Горловина - суцільновикроєний комір-хомут. Рукава суцільно викроєні, завужені до низу. Низ рукава та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Доповненням до сукні є кордиган, виконаний з трикотажного полотна, романтичного стилю, прямого силуету, з капюшоном, який переходить у комір-шаль, без рукава з заниженою проймою. В бічних швах високі розрізи. По лінії талії фіксується поясом-косою. Зрізи капюшона, бортів, низ пройми та низ виробу оброблений подвійною строчкою на розпошивальній машині.

Модель 5

Сукня жіноча, для молодшої вікової групи, повсякденна, виконана з трикотажної тканини, романтичного стилю, прилеглого силуету. По спинці середній шов, в якому розташована застібка. В бічних швах високі розрізи. Без рукавів, лінія плеча занижена. Низ рукава, низ пройми, горловина та низ сукні оброблені швом у підгин на клеєву павутинку. Оздоблюючим елементом є шарф, задрапірований навколо фігури спадаючий з боку.Допоаненням до сукні є болеро, виготовлене з напіввовняної тканини букле, зсуцільновикроєними рукавами завуженими до низу. Горловина – суцільно викроєний комір-хомут. По спинці середній шов, в якому розріз. Низ рукавів та низ виробу одроблений на клеєву павутинку.

Розділ ІV

Таблиця 2 – Величини розмірних при знаків фігури для побудови конструкції

№ п/п	Назва мірки	Умовне позначення	Величина виміру см
	Напівобхват шиї	Сш	18.2
	Напівобхват грудей третій	СгІІІ	48.0
	Напівобхват талії	Ст	38.0
	Напівобхват стегон їз урахуванням виступу живота	Сс	52.0
	Ширина грудей перша	ШгІ	21.5
	Ширина грудей	Шг	17.3
	Центр грудей	Цг	10.0
	Ширина плечового ската	Шп	13.3
	Довжина рукава	Др	61.0
	Довжина спинки по лінії талії перша	Оп	30.3
	Довжина переду по талії	ДтсІ	42.9
	Довжина переду по лінії талії перша	ДтпІ	44.1
	Висота грудей	Вг	27.0
	Висота скосу плеча спереду	Впкп	24.5
	Ширина спинки	Шс	18.3
	Довжина спинки по лінії талії	Дтс	40.3
	Висота плеча скосу спинки	Впкс	43.9
	Довжина спідниці	Дс	70.0
	Висота бочка	Вб	20.4
	Обхват кулачка	Окул	25.0

 

№ п/п	Назва операції	Формули та розрахунки	Числа, см
Побудова базисної сітки
1.	Положення лінії грудей	АГ=В АГ=27	27см
2.	Положення лінії талії	АТ=Дтп; АТ=44,4 см.	44,4см
3.	Положення лінії стегон	ТС=18-20 см.	20см
4.	Положення лінії низу	ТН=Дс; ТН=67,0см.	67,0см
5.	Позначення точки центра грудей	ГЦ=ЦГ; ГЦ=10 см	10см
6.	Визначаємо ширину пілочки по лінії грудей	ГГ1=21,5+0,5=22 см	22см
7.	Обчислюємо ширину пройми	Г1Г2=(СгІІІ+Пг)-[(ШгІ +	9,7см
8.	Означуємо ширину стегон	Г2Г3=Шс+Пшс	19,3см
9.	Перевіряємо побудовану всисну сітку	Г1Г3=СгІІІ+Пс=48+4=52 см	52см
	Положення лінії горловини спинки	Т1А1=ДтсІ Т1А1=42,9	4,9
Побудова пілочки
1.	Будова зрізу горловини, ширина горловини Глибина горловини	АА2=Сш/3+0,5 АА2=18,2/3+0,5=6,5 АА3=АА2+1,0 см АА3=6,5+1,0=7,5 см	6,5см 7,5см
2.	Будуємо нагрудну Точку А2 зєднуємо з точкою Ц – ліва сторона нагрудної виточки	U Цв= ЦГ	10см 4,2см
3.	Побудуємо плечовий зріз	UА4П=Ш і UЦП=Впкп UА4П=13,1 см, UЦП=24,5 см	13,1см 24,5см
4.	Визначаємо положення розрахункової лінії пройми	Т2О=Вв-1,5-2,0 см- для сукні та жакета Т2О=Вв-3,0см –для пальта Т2О=20,4-2,0=18,4 см	18,4см
5.	Визначаємо положення бічного зрізу. Бічний зріз може розташовуватися у середині пройми(відрізок ОО1)	ОО2=О2О1=ОО1/3	ОО1/3
6.	Оформлюємо пройму	ОО3=5-6 см	5-6см
7.	Величина верхнього відведення лінії напівзаносу	АА0=0,5 см (для нормальної) АА0=1,0-1,5 см (для перегинистої) АА0	0,5см 1,0-1,5см
Побудова спинки
1.	Будуємо зріз горловини а) ширина горловини дорівнює: б)ширина горловини дорівнює:	А1А7=А0А2+0,5-10см до 0,5см-для легкого одягу;1,0см-для верхнього одягу:	7,0см 40,3см
2.	Побудова плечового зрізу спинки. Точку П1 ставимо на перетині двох дуг	Т1Т4=2,5см UА7П1=Шп і U Т4П1=Впкс UА7П1=13,3см і U Т4П1=43,9см	2,5см 13,3см 43,9см
3.	Будуємо плечову виточку а) Визначаємо місце положення плечової виточки б) Величина розхилу плечової виточки залежить від постави в) Вирівнюємо сторони виточки	А7А7=4,0см А8А1Н1 довжину 10-12 см А8в=10см А8А9=2,5 – для умовно пропорційної статури	4,0см 10см 2,5см
4.	Визначаємо нове положення плечової точки П2, яка знаходиться на перетині двох дуг	UА9П2=Шп-А7А8 і U Т4П2=Впкс UА9П2=13,3-4,0=9,3 см	9,3см 43,9см
5.	Оформлюємо пройму спинки: а) Положення дотичної О1О4 пройми до спинки дорівнює б) Положення допоміжної точки для оформлення пройми дорівнює	О1О4=7-8см     О1О5=О1О4/2   О5О6=1,0см	7-9см 1,0см
	Перевіряємо ширину виробу на лінії стегон СС1=Сс+Пс С3С4(Сс+Пс)-СС1	Сс+Пс
Побудова рукава
1.	Визначаємо висоту оката рукава	ОГ=Вd-1,5-2,0см; ОГ=18-20=16,0см	16,0см
2.	Довжина рукава дорівнює	ОН=Др; ОН=61,0см.Через т. Н і Г проводимо горизонтальні лінії	61,0см
3.	Визначаємо ширину рукава під проймою. Через точку Г1 проводимо вертикаль паралельно ОН до перетину з лінією низу (т. Н1) і лінію з т. О.	ГГ1=Он+Поп/2; ГГ1=30,3+6/2=18,2см	18,2см
4.	Будуємо окат рукава Допоміжні точки. Прямою лінією зєднуємо її до перетину з лінією окату. З’єднуємо т.О з т. С1 продовжуємо до перетину з лінією окату	4.1 ОО2 =ОО1/2=18,2/2=9,1см 4.2 О2О3=ОГ/2=16/2=8см 4.3 О3О4=1,5см (вліво) 4.4 ОС=ОГ/2+2,5=16/2+2,5=10,5см 4.5 О1С1=СГ	9,1см 8см 1,5см 10,5см
5.	Визначаємо положення нижніх зрізів рукава по лінії окату. З точки Г2 на лінію низу опускаємо перпендикуляр і отримуємо точку Н2.	ГГ2= ГГ1/2-1,5 ГГ2=18,2/2-1,5=7,6см Г1Г3=ГГ1-ГГ2 Г1Г3= 18,2-7,6=10,6см	1,5см 7,6см 10,6см
6.	Оформлюємо низ рукава. Оформлюємо низ рукава плавно через точки Н2; Н; Н4; Н3;. Низ рукава може бути завуженим на 1-3см	НН=0,5см Н1Н4=1,5см	1,5см

 

Розділ V

Вимоги до розкладки лекал

Розкладку лекал виконують з метою найбільш економічного використання тканини. При виконанні розкладки лекал необхідно виконувати такі вимоги.

1. Нитка основи лекал повинна співпадати напрямом нитки основи на тканині. Допускається відхилення від нитки основи тільки для гладко фарбованих тканин, величина відхилення – 1% від довжини деталі.

2. З метою одержання найбільш економічної розкладки допускається викроювати ті деталі, які не можна бачити з лицьової сторони з надставками або з частин. Наприклад, підборт – з трьох частин, нижній комір – двох або чотирьох частин, пояс – з двох чи трьох частин.

3. На ворсових тканинах лекала розташовують в одному напрямку – в напрямку ворсу: в пальтових тканинах напрямок ворсу вниз, в тканинах, як бархат, велюр, вельвет – напрямок ворсу знизу вверх для одержання більш насиченого кольору.

4. На тканині з направленим малюнком всі лекала розташовують в одному напрямку – в напрямку малюнка.

5. На тканині в клітинку або в горизонтальну смужку розкладку лекал необхідно виконувати так, щоб клітинка співпадала по наступних зразках: бортах, бокових та середніх зрізах спинки, по передньому та верхньому зрізах рукавів, по раскепу на дрібних деталях та основних. При індивідуальному пошитті виробів з такої тканини необхідно слідкувати, щоб вершини бокового зрізу пілочки та спинки знаходились на одній горизонтальній лінії малюнка, так само і вершини переднього зрізу верхньої та нижньої половинки рукавів. При масовому пошиві, при виконанні розкладки на тканинах до довжини основних деталей додають припуски на підгонку клітинки, величина припуску залежить від рапорту малюнка: для крупної клітинки припуск дорівнює повному рапорту, для середньої – ½ рапорту, для дрібної – ¼ рапорту.

 

6. На тканинах гладко фарбованих без ворсу допускається розташовувати лекала в протилежних напрямках, але враховуючи напрямок нитки основи.

 

Економічність розкладки

Економічність розкладки визначають по кількості між лекальних випадів. Між лекальні випади – це найбільш небажані зазори між лекалами в розкладці. Економічність розкладки визначають формулою: .

Sp – площа розкладки, яку визначають, як площу прямокутника (ширина тканини * довжину тканини).

 

 

Sл – площа всіх лекал, які входять в розкладку.

Sл = (Кп + Кнп /2)×16

Кп – кількість повних

Кнп – кількість неповних

Для розрахунку економічності розкладки моєї моделі робимо такі обчислення:

Sл = (Кп + Кнп /2)×16 = (428+468/2)×16=9419

Sр=075х115=8625

На економічність розкладки впливають такі фактори:

1. Силует, конструкція виробу та покрій рукава.

2. Ширина тканини, малюнок, вид лицьової поверхні тканини (ворсова, гладко фарбована), спосіб настилу тканини.

3. Кількість деталей в розкладці ті кількість комплектів лекал в розкладці.

 

Таблиця 5. Результати розрахунків

№ п/п	Параметри розкладки лекал	Величина параметрів
1.	Ширина тканини (см)	1,50 м
2.	Вид поверхні матеріалу (колір, ворс, малюнок)	Гладко фарбований
3.	Спосіб настилу	З згином
4.	Вид розкладки	різностороння
5.	Витрати тканини на виріб	1,25
6.	Площа розкладки ()
7.	Площа лекал ()
8.	Економічність розкладки

 

 

Розділ VI

Обладнання та матеріали

Таблиця 6 – Характеристика вибраних матеріалів

№ п/п	Зразок	Волокнистий склад	Переплетення	Вид лицьової поверхні	Властивості
пози- тивні	негативні
	Ажурний Трикотаж	синтетичний	великовізеерункове	візерункова	Не зминання, гарний зовнішній вигляд	Важко піддається ВТО
2.	Клейо-ва	Волокнистий холст з клейовими речовинами			Стійкі до прання та хімічної чистки
3.	атлас	синтетичний
3.	нитки	пряжа	атлпсне	матова	блиск	Оставляє ласи

 

Таблиця 7 – Технологічна характеристика швейного обладнання

№ п/п	Клас машини	Призначення	Швидкість об/хв	Тип стібка	Примітки
1.	Cover Pro 900 СР	Для пошиття виробів з трикотажний полотен		Трьохнитковий ланцюжковий	Дві голки, петлитель. Зубчаста рейка
2.	51-А Кл.	Для обметування зрізів виробів 2-х чи 3-х нитковим обметувальним стібком		2-х чи 3-х нитковий обметувальний стібок	Має одну зубчату рейку

Таблиця 8 – Технологічна характеристика обладнання для ВТО

Тканина	Температура прасування	Маса праски, кг	Час обробки, хв..	Міра зволоження тканини, %
Прес	Праска	Прес	Праска
			1-3			20-30

 

 

Розділ VII

Визначення вартості виробу

Таблиця 9 – Визначення вартості виробу

1. Вартість матеріалу
№ п/п	Матеріал	Кількість, м	Вартість, грн	Всього, грн
1.1	Атлас	1,50	60,00	130,0
1.2	Матеріал для з’єднання: нитки	3 котушки
1.3	Клейова тканина	0,50	5-00	2,50
2. Вартість виготовлення
2.1	Вартість обробки виробу	16,75
2.2	Загальна вартість виробу	158,00

Розділ VIII

Висновок

Виконавши дану кваліфікаційну роботу, я закріпила вивчений матеріал і здобула нових навичок з виготовлення швейного виробу. Ознайомилася з багатьма новими вимогами конструювання та дизайну модного одягу, не тільки класичного стилю, а й сучасного. Також під час розробки цієї моделі дістала практичних навичок з креслення. Розглянула типи швейних машин, які необхідні для якісної роботи при пошитті одягу. Теоретичні навички було введено в практику. Я засвоїла, які матеріали необхідно застосовувати при пошитті певних типів одягу, який би задовольнив потреби сучасної людини.

Література

1. М.В. Головніна, В.М. Михайлець, А.М. Ям польська «Технологія крою та пошиття». Видавництво «Техніка», 1982р – 109с.

2. Є.Я. Борецька, П.М. Малюга «Технологія виготовлення деталей швейних виробів». Видавництво «Борецька Є.Я., Малюга П.М.», 1991р. – 366с.

3. О.А. Патлашенко «Матеріалознавство швейного виробництва». Виробництво «Київ: Арістей» 2003р. - 288с.

4. В.О. Кучер, А.О. Степура «Обладнання швейних підприємств». Виробництво «К: Вікторія» 2011р. – 416с.

5. Журнал «Бурда».

6. К.Р. Лазур «Швейне матеріалознавство». Виробництво «Львів: Світ» 2004р. – 240с.

7. В.Г. Литвин, А.О. Степура, «Конструювання швейних виробів». Виробництво «К: Вікторія» 2008р. – 320с.

 

 

Рекомендовані тканини

Завдання на творчу роботу

З професії 7433.2. Кравець. 7435.2. Закрійник

КЗ-28-10 Косміна Ольга Василівна

Тема: Розробка конструкції та виготовлення сукні

Зміст завдання

Письмова робота

Вступ

Розділ 1. Аналіз фігури замовника.

Розділ 2. Вибір моделі з урахуванням напрямку моди.

Розділ 3. Опис моделі. Характеристика законів та елементів композиції.

Розділ 4. Розрахунок та побудова конструкції на конкретну фігуру з виконанням технічного та конструктивного моделювання.

Розділ 5. Виконання розкладки лекал та визначення її економічності (М 1:4).

Розділ 6. Обґрунтування вибору тканини і обладнання.

Розділ 7. Визначення вартості виробу.

Розділ 8. Технологічна послідовність виготовлення виробу з примірками.

 

Практична робота

1. Готовий виріб.

2. Комплект лекал в масштабі 1:1.

 

 

Дата видачі завдання 15.01.13 _____________ Косміна О.В.

 

Завдання видав керівник _____________ Торгаєва О.Б.

 

Розглянуто і схвалено на

Засіданні методичної комісії

Протокол № 4 від 17.12.12.

Голова метод. комісії _________ Кулуняк С.А.
РЕЦЕНЗІЯ

На дипломну роботу учня

Косміної Ольги Василівни

Вінницького вищого професійного училища сфери послуг

З професії 7433.2. Кравець. 7435.2. Закрійник.

Група КЗ-28-10