Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Завдання на навчальну практикуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Звіт з практики «Інформатика та прикладна лінгвістика»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Студента групи ПФ- 11-1 Струка Б.В. (шифр групи) (дата) (підпис) (розшифрування підпису)
Допускається до захисту Керівники практики
(посада) (дата) (підпис) (розшифрування підпису)
(посада) (дата) (підпис) (розшифрування підпису)
ЗАВДАННЯ НА ПРАКТИКУ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
ЗАВДАННЯ НА НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ
(Прізвище, ім’я, по батькові) 1. 2. 3. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх необхідно розробити): Виконати всі види робіт та завдання, роздрукувати звіт та звітну документацію, подати електронний варіант звіту, сформувати та захистити звіт про виконання завдань навчальної практики 4. Термін здачі студентом завершеної роботи: 27.07.2013
Дата видачі завдання 08.07.2013
Анотація
Струк Богдан Володимирович проходив навчальну практику з «Інформатики та прикладної лінгвістики» з 08.07.2013 р. по 27.07. 2013 р. на базі комп’ютерно-лінгафонного кабінету кафедри філології та перекладу. Використовувалися технічні засоби роботи (комп’ютер) для набору та редагування навчальних матеріалів; програма SOLO (пройдено 75 рівнів), для оволодіння навичок швидкого набору тексту; здійснювався прикладний пошук інформації в пошукові системі INTERNET. Під час проходження практики, значних труднощів не виникало.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент______________ _______________ ____________________ Підпис Розшифровка підпису
Викладач _____________ ________________ ____________________ Підпис Розшифровка підпису
«____» ________________ 2013р.
Примітка: Індивідуальний план студента ґрунтується на даному орієнтовному плані, проте можливі незначні зміни в обсязі певних видів роботи з відповідною компенсацією інших видів робіт: наприклад, при відсутності можливості пошукової роботи в INTERNET необхідно відповідно збільшити обсяг друкування та редагування відповідних матеріалів. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент______________ _______________ ____________________ Підпис Розшифровка підпису
Викладач _____________ ________________ ____________________ Підпис Розшифровка підпису
«____» ________________ 2013р.
Примітка: Індивідуальний план студента ґрунтується на даному орієнтовному плані, проте можливі незначні зміни в обсязі певних видів роботи з відповідною компенсацією інших видів робіт: наприклад, при відсутності можливості пошукової роботи в INTERNET необхідно відповідно збільшити обсяг друкування та редагування відповідних матеріалів.
Зміст
1. Вступ 2. Основні пошукові машини і каталоги Internet- ресурсів 3. Німецькомовні навчальні матеріали для набору та редагування 4. Англомовні навчальні матеріали для набору та редагування 5. Підбір матеріалів на задану тематику 6. Література 7. Додатки 8. Диск CD-RW (Prak_Struk)
ВСТУП
Знання інформаційних ресурсів та вміння користуватися ними є важливим чинником розвитку суспільства та показником інформаційної культури сучасного спеціаліста. За словами Н. Віннера, дійсно жити - означає жити, володіючи правильною інформацією. Інформаційна культура передбачає наступні вміння та знання: · формулювати свої потреби в інформації; · знати загальнодоступні джерела інформації; · користуватися ними; · відбирати інформацію; · використовувати інформацію; · зберігати інформацію; · перетворювати інформацію; · створювати інформацію; · розповсюджувати інформацію. Безперечним став той факт, що в умовах формування інформаційної культури значно зростає роль іноземної мови як засобу отримання та передачі інформації. Практика допоможе майбутнім фахівцям з спеціальності "Переклад" не тільки вдосконалювати вміння перекладу, але й навчитися користуватися іншомовними інформаційними ресурсами. Мета навчальної практики
Метою навчальної практики є: · розвиток творчого мислення, формування професійних навичок роботи з іншомовною інформацією; · розвиток навичок ефективного пошуку іншомовної інформації; · формування початкових вмінь працювати з англо/німецькомовними інформаційними ресурсами; · набуття навичок викладу композиційно-структурного оформлення та організації аналізу інформації. · вивчення та набуття студентами досвіду користування довідковою літературою і нормативними документами, наприклад, словниками, довідниками, ДСТУ, ГОСТ та інші;
Читання - завершення формування лексико-граматичних навичок читання; - розвиток навичок вивчаючого (критичного, поглибленого, філологічного), ознайомчого (критичного, конспективного, реферативного) та проглядового (реферативного, оглядового, орієнтовного та пошукового) читання оригінальних текстів газетного, науково-популярного та науково-технічного матеріалу; - розвиток навичок проглядового, інформативного та поглибленого читання на матеріалі оригінальної літератури; - розвиток навичок проглядового читання та формування вміння ознайомлюватися з тематикою матеріалу та в загальних рисах давати характеристику загального уявлення про його зміст; - розвиток навичок критичного, поглибленого, інформативного читання та формування вміння просліджувати розвиток теми й загальну аргументацію та розуміти головні положення змісту; - розвиток навичок поглибленого читання на рівні повного та точного розуміння тексту (нормативний темп вивчаючого читання 400-500 др. знаків за хвилину) Англомовні пошукові системи
Російські пошукові системи
Українські пошукові системи
Lektion 1 Ausdrucke
Grammatik Personalpronomen und Verb
Satzstrukturen
Wortschatz Verben
Nomen
Adjektive
Adverbien
TEXT DIE FAMILIE Familie Schwarz wohnt bei München. Sie ist nicht groß. Das sind: der Vater, die Mutter, der Sohn und die Tochter. Der Vater heißt Hans, er ist 40 Jahre alt.Die Mutter heißt Dagmar, sie ist 35 Jahre alt. Der Sohn heißt Tino, er ist 11 und die Tochter Barbara ist er 6 Jahre alt. Der Vater ist mittelgroß, hat dunkles Haar, blaue Augensehr freundliches Gesicht mit einem Schnurrbart. Er ist Ingenieur, aber in der Freizeit spielt er gern Geige. Das macht ihm Spaß Er interessiert sich für Musik. Das ist sein Hobby. Die Mutter ist blond und braunäugig. Sie ist schlank und hat ein bezauberndes Lächeln. Sie ist Krankenschwester. Ihre Arbeit gefällt ihr sehr. Abends, besonders im Winter, beschäftigt sie sich mit Handarbeiten. Sie stickt und strickt. Tino besucht die achte Klasse des Gymnasiums. Er will Jurist warden. Er hat große, kluge, blaue Augen und ist sehr neugierig. Er liest viel. Seine Schwester geht in diesem Jahr in die erste Klasse. Sie ist sehr nett mit ihren zwei Zöpfen und Wangengrübchen. Barbara fährt gern Fahhrad. Familie Schwarz hat ein Privathaus und einen kleinen Garten. Vor kurzem haben sie ein neues Auto gekauft. Oft fahren sie zu den Großeltern. Oma und Opa wohnen in München in einer gemütlichen Zweizimmerwohnung. Sie sind Rentner. Sie reisen oft und fiel. Das Wochenende verbringen sie bei ihren Kindern. Sie sitzen alle um den Tisch, im Sommer im Garten und im Winter im Wohnungzimmer, trinken Kaffee oder Tee, essen Kuchen und unterhalten sich.
Leider fühlt man sich nicht immer gesund und munter. Wenn wir uns nicht wohl fühlen,müssen wir uns sofort an einen Arzt wenden.Falls wir Fieber haben, kommt der Arzt zu uns nach Hause und untersucht uns.Er stellt unsere Krankheit fest und verschreibt die notige Medizin. Er empfiehlt und das Bett zu hüten und wünscht schnelle Besserung.Wenn wir allen Ratschlägen des Arztes folgen, sind wir nach einigen Tagen wider gesund und fühlen uns arbeitsfähig.Manchmal haben wir kein Fieber,aber unser Kopf,Hals oder Magen tun uns weh.Dann gehen wir in die Poliklinik und lassen uns vom Arzt behandeln. Er fragt was uns fehlt und was die Schmerzen verursachte.Er mißt unseren Blutdruck und wenn es nötig ist,läßt uns röntgen.Es kann sein,daß die ärztliche Behandlung einige Tage dauert.Wenn der Arzt richtige Diagnose feststellt, kann er dem Kranken helfen.Das rechtzeitige Einnehmen der verschreibenen Arzneinen macht den Kranken kerngesund. Der schlimmste Schmerz ist meiner Meinung nach der Zahnschmerz.Aber auch in diesem Fall hilft uns der Arzt. Der plombiert den Zahn,wenn es mglich ist,oder zieht ihn.Es tut nicht weh,weil die Narkose wirkt. Der Chirurg leistet uns dann Hilfe,wenn wir Knochenkrankheiten oder Knochenbruch haben.Aber sie machen auch andere Operationen,nach denen die Körperorgane des Menschen wieder einwandfrei funktionieren.Die Arzte helfen uns alle Krankheiten zu bekämpfen und lebenslustig zu sien.
Wörter und Wendungen
o Was ist los? Du siehst nicht ganz gut aus. o Mir tut der Zahn weh.Ich brauche einen Zahnarzt. o Gehen wir zu meinem Zahnarzt.Er wird dir helfen. o Herr Doktor,wann haben Sie Ihre Sprechstunden? o Ich habe Sprechstunden von 10 bis 14. o Mir ist eine Füllung herausgefallen.Der Zahn tut weh. o Dann kommen Sie morgen um 12 Uhr. o Plombieren Sie mir den Zahn? o Vielleicht.Wenn der Zahn schon nicht zu ziehen ist.Heute stillen Sie die Schmerzen. o Dann bis morgen,Her Doktor! o Bis morgen! o Wie fühlen Sie sich?Sie sehen nicht ganz gut aus! o Ich habe Fieber.Mir ist schlecht und schwindelig. Wahrscheinlich habe ich mich erkältet. o Brauchen Sie einen Arzt? o Ja,Bitte,ruffe Sie einen Arzt. Der Arzt: Was fehlt Ihnen? o Ich habe Kopf-und Halsschmerzen. o Machen Sie den Oberkorper frei. Halten Sie die Luft an. Atmen Sie langsam aus. HabenSie auch Husten? Ja.Ich mochte meine Diagnose kennen. Sie haben Grippe.Im Fruhling ist es sehr leicht,eine Erkaltung zu kriegen. o Verschreiben Si emir bitte eine Arznei. o Ja naturlich.Aber Sie brauchen in die Poliklinik zu gehen. Auf Wiedersehen! Und gute Besserung! o Danke.Auf Wiedersehen! Dialoge 2. o Wie fühlen Sie sich,Frau Schuster? o Alles tut weh! Ich habe Kreuzschmerzen. o Das ist ja entsetzlich,Frau Schuster.Waren Sie schon beim Arzt? o Früher ging ich zu einem Internisten,aber der Arzt kann mir auch nicht helfen.Das geht schon wieder vorbei. o Aber nein,Frau Schuster! Eine Spritze kann Wunder wirken! Melden Sie sich lieber gleich bei einem Neuropathologen oder sogar Chirurgen an! Hören Sie auf meinen Rat! o Meinen Sie?Ich mag aber ewige Wartereien nicht! o Ja, das kann ich verstehen. Das letzte Mal habe ich einige Stunden auf den Hals-Nasen-Ohrenarzt gewartet. o Ich warte immer lange und dann sagt mit der Arzt,ich sei doch nicht mehr die Jüngste. o Warum suchen Sie sich keinen anderen Arzt? o Weil ich schon über 20 Jahren bei demselben bin. Und er hat mir immer wieder geholfen. o Das tut ein anderer auch. o Wissen Sie,wie der das letzte Mal meine Erkältung geheilt hat? Ich musste zu viel Kamillentee trinken und nach zwei Wochnen weg. Kamillentee hätte ich auch Ihnen kochen können. o Ach ja,Sie meinen also,ich soll zum Arzt… o Nein,nein!Jetzt nicht mehr!Wissen Sie was,Frau Schuster?Kommen Sie heute Nachmittag zu mir. Ich massiere Ihren Rücken und dann trinken wir zussamen eine Tasse Kamillentee. o Das ist furchtbar nett von Ihnen.Und wie geht es Ihrem Mann? o Schon besser,danke.Er hat einen guten Kardiologien.Er fühlt sich gut nach dem Herzanfall,der Blutdruck ist aber noch hoch. o Frau Fink,Ihr Mann ist noch so rüstig!Lassen Sie ihn grußen!
o Irina,was ist los? Du siehst traurig aus. o Meine Eltern sind krank.Die Mutter hat Grippe und der Vater leidet an Gastritis,er hat Magenschmerzen. o Braucht du Arzneien? o Ja,wo kann ich die Arzneinen gegen Grippe und Gastritis kaufen? o Arzneinen kann man in jeder Apotheke kaufen. o Wo ist die nächste Apotheke? o Gehen wir geradeaus! o Aber ich habe kein Rezept. o Macht nichts.Wir gehen in die Apotheke,wo meine Großmuter arbeitet.Du brauchst kein Rezept.Die Oma kennt sich in allen Arzneinen gut aus. o Dan gehen wir schneller zu deiner Oma! o Hallo,Oma!Meine Feundin Irina braucht Arzneien. Kannst du ihr helfen? o Ja,natürlich! Was tut dir weh,mein Kind? o Mir geht es gut. Meine Eltern brauchen Arzneinen.Die Mutter hat Grippe. Können Sie etwas empfehlen? o Hat deine Mutter Kopfschmerzen,Husten und Schnupfen? o Ja,und noch Fieber. o Diese Medizin ist sehr gut und nicht besonders teuer. o Gut,ich nehme es. Und was soll mein Vater einehmen? o Ich empfehle deinem Vater diese Arznei,bitte! o Vielen Dank! Olga,deine Oma hat mir wirklich gefohlen. o Ich bin sicher,deine Eltern kommen bald auf die Beine! o Ich hoffe darauf. o Entschuldigung,wo befindet sich die nächste Apotheke? o Hier,in die Nähe.Gehen Sie nach links. o Danke schön. o Was wünschen Sie? o Geben Sie mir bitte eine Binde und Watte. o Was ist passiert? o Mein Kind ist gesturzt. Es fährt Rad gern,aber stürzt sehr oft. Es hat tiefe Wunden auf den beiden Knien. o Alle Kinder sind so. Seien Sie bitte ruhig.Sind die Wunden groß? o Nein,eher tief. o Dann nehmen Sie lieber ein Pflaster und diese Salbe. o Was macht das alles zusammen? o 12 Euro. o Bitte. Vielen Dank für Ihre Hilfe.
Dialog
Dialog
Dialog
Dialog
THE PROCESS OF TRANSLATING
Introduction My description of translating procedure is operational. It begins with choosing a method of approach. Secondly, when we are translating, we translate with four levels more or less consciously in mind (1) the SL text level,the level of language, where we begin and which we continually (but not consciously) go back to; (2) the referential level, he level of objects and events,real or imaginary, which we progressively have to visualize and build up, and which is an essential part, first of the comprehension, then of the reproduction process; (3) the cohesive level, which is more general,and grammatical,which traces the train of though, the feeling tone (positive or negative) and the various presuppositions of the SL text. This level encompasses both comprehension and reproduction: it presents an overall picture, to which we may have to adjust the language level; (4) the level of naturalness, of common language appropriate to the writer or the speaker in a certain situation. Again, this is a generalized level,which constitutes a band within which the translator works, unless he is translating an authoritative text, in which case he sees the level of naturalness as a point of reference to determine the deviation – if any – between the author’s level he is pursuing and the natural level. This level of naturalness is concerned only with reproduction. Finally, there is the revision procedure, which may be concentrated or staggered according to the situation. This procedure constitutes at least half of the complete process.
THE APPROACH A translation is something that has to be discussed. In too many schools and universities, it is still being imposed as an as an exercise in felicitous English style, where the warts of the original are ignored. The teacher more or less imposes a fair copy which is a model of his own English rather than proposing a version for discussion and criticism by students, some of whom will be brighter than he is. Translation is for discussion. Both in its pragmatic aspect, it has an invariant factor, but this factor cannot be precisely defined since it depends on the requirements and constraints exercised by one original on one translation. All one can do is to produce an argument with argument with translation examples to support it. Nothing is purely objective or subjective, there are no cast-iron rules. Everything is more or less. There is an assumption of «normally» or «usually» or «commonly» behind each well-established principle, as I have stated earlier, qualifications such as «always», «never», «must», do not exist-there are no absolutes. Given these caveats, I am nevertheless going to take you through my tentative translating process. There are two approaches to translating (and many compromises between them): (1) you start translating sentence by sentence, for say the first paragraph or chapter, to get the feel and the feeling tone of the text, and then you deliberately sit back, review the position, and read the rest of the SL text; (2) you read the rest of the SL text; (2) you read the whole text two or three times, and find the intention, register, tone, mark the difficult words and passages and start translating only when you have taken your bearings. Which of the two methods you choose may depend on your temperament, or on whether you trust your intuition (for the first method) or your powers of analysis (for the second). Alternatively, you may think the first method more suitable for a literary and the second for a technical or an institutional text. The danger of the first method is that it may leave you with too much revision to do on the early part, and is therefore time-wasting. The second method (usually preferable) can be mechanical; a translation text analysis is useful as a point of reference, but it should not inhibit the free play of your intuition. Alternatively, you may prefer the first approach for a relatively easy text, the second for a harder one. From the point of view of the translator, any scientific investigation, both statistical and diagrammatic (some linguists and translation theorists make a fetish of diagrams, schemas and models), of what goes on in the brain (mind? nerves? сells?) during the process of translating is remote and at present speculative. The contribution of psycholinguistics to translation is limited: the positive, neutral or negative pragmatic effect of a word (e.g. affecter, affect, brutal, pretentious). Work on semantic differentials is helpful, since the difference between positive and negative (i.e. between the writer’s approval and his disapproval) is always critical to the interpretation of a text. The heart of translation theory is translation problems (admitting that what is a problem to one translator may not be to another) translation theory broadly consists of, and can be defined as a large number of generalizations of translation problems. A theoretical discussion of the philosophy and the psychology of translation is remote from the translator’s problems. Whether you produce a statistical survey through questionnaires of what a hundred translator think they think when they translate, or whether you follow what one translator goes through, mental stage by mental stage. I do not see what use it is going to be to anyone else, except perhaps as a corrective of freak methods - or ideas such as relying entirely on bilingual dictionaries, substituting encyclopedia descriptions for dictionary definitions, using the best-sounding synonyms for literary translation, transferring all Greco-Latin words, continuous paraphrasing, etc.
THE TEXTUAL LEVEL Working on the text level, you intuitively and automatically make certain 'conversions'; you transpose the SL grammar (clauses and groups) into their 'ready' TL equivalents and you translate the lexical units into the sense that appears immediately appropriate in the context of the sentence. Your base level when you translate is the text. This is the level of the literal translation of the source language into the target language, the level of the translation you have to eliminate, but it also acts as a corrective of paraphrase and the pare-down of synonyms. So a part of your mind may be on the text level whilst another is elsewhere. Translation is pre-eminently the occupation in which you have to be thinking of several things at the same time.
THE REFERENTIAL LEVEL You should not read a sentence without seeing it on the referential level. Whether a text is technical or literary or institutional, you have to make up your mind, summarily and continuously, what it is about, what it is in aid of. What the writer's peculiar slant on it is: say, L'albumine et ses interactions medicamenteuses (It.: Ualhumina e le sue interazioni medicamentose) - it may be the action of drugs on blood, the need to detect toxic effects, the benefits of blood transfusion. Say, La pression quantitative - the large number of pupils in schools, the demand for better-quality education, they need for suitable education for all. Say, Recherches sur unfacteur diureuque d'origine lymphatique - the attempt to find a substance in the body fluid that promotes urine production, the disorders that inhibit the formation of the substance, the attempts to isolate the substance. Always, you have to be able to summarize in crude Jay terms, to simplify at the risk of over-simplification, to pierce the jargon, to penetrate the fog of words. You get an abstraction like Ce phenomene s'avere; ce phenomener exact pour cellules et fibres - referring to a becoming so large that it compresses the parenchyma next to it. Usually, a more specific reference is desirable in the translation: the tumour's swelling, deterioration, etc. Thus your translation is some hint of a compromise between the text and the facts. For each sentence, when it is not clear, when there is an ambiguity, when the writing is abstract or figurative, you have to ask yourself: What is actually happening here? and why? For what reason, on what grounds, for what purpose? Can you see it in your mind? Can you visualise it? If you cannot, you have to 'supplement1 the linguistic level, the text level with the referential level, the factual level with the necessary additional information (no more) from this level of reality, the facts of the matter. In real life what is the setting or scene, who are the actors or agents, what is the purpose? This may or may not take you away temporarily from the words in the text. And certainly it is all so easy to immerse your self in language and to detach yourself from the reality, real or imaginary, that is being described. Far more acutely than writers wrestling with only one language, you become aware of the awful gap between words and objects, sentences and actions (or ‘processes'., grammar and moods (or attitudes). You have to gain perspective {distacco, recul'Aa stand back from the language and have an image of the reality behind the text, a reality for which you, and not the author (unless it is an expressive or an authoritative text), are responsible and liable. The referential goes hand in hand with the textual level. All languages have words and structures which can be finally solved only on the referential level, beginning with a few multi-purpose, overloaded prepositions and conjunctions, through dangling participles ('reading the paper, the dog barked loudly') to general words. The referential level, where you mentally sort out the text, is built up out of, based on, the clarification of all linguistic difficulties and, where appropriate, supplementary information from the 'encyclopedia' - my symbol for any work of reference or textbook. (Thus in pour le passage de Flore, you find that Flore/Flora was an Italic goddess of flowers and gardens. As it is in Claudel you translate: 'for the goddess Flora to pass' and leave the rest to the reader.) You build up the referential picture in your mind when you transform the SL into the TL text; and, being a professional, you are responsible for the truth of this picture. Seleskovitch claims, that 'the (SL) words disappear' or that you verbalize the concepts'? Not at all, you are working continuously on two levels, the real and the linguistic, life and language, reference and sense, but you write, you 'compose1, on the linguistic level, where your job is to achieve the greatest possible correspondence, referentially and pragmatically, with the words and sentences of the SI- text. However tempting it is to remain on that simpler, usually simplified layman's level of reality (the message and its function* you have to force yourself back.
THE COHESIVE LEVEL Beyond the second factual level of translating, there is a third, generalized, level linking the first and the second level, which you have to bear in mind. This is the 'cohesive' level; it follows both the structure and the moods of the text: the structure through the connective words (conjunctions, enumerations, reiterations, definite article, general words, referential synonyms, punctuation marks) linking the sentences, usually proceeding from known information (theme) to new information (rhyme; proposition, opposition, continuation, reiteration, opposition, conclusion - for instance - or thesis, antithesis, synthesis. Thus the structure follows the train of thought- determines, say, the 'direction1 ('besides1, 'further1, 'anyway') in a text ensures that a colon has a sequel, that has a later reference; that there is a sequence of time space and logic in the text. The second factor in the cohesive level is mood. Again, this can be shown as a dialectical factor moving between positive and negative, emotive and neutral. It means tracing the thread of a text through its value-laden and value-free passages which may be expressed by objects or nouns (Margaret Masterman (1982) has shown how a text alternates between 'help and 'disaster'), as well as adjectives or qualities. You have to spot the difference between positive and neutral in, say, 'appreciate' and 'evaluate'; "awesome1 and 'amazing; 'tidy and 'ordered'; passed away (indicating the value of the person) and *died\ Similarly you have to spot differences between negative and neutral in say 'potentate' and 'ruler1, These differences are often delicate, particularly near the centre where most languages have words like 'fair', 'moderate, whose value cannot always be determined in the context. My third level, this attempt to follow the thought through the connectives and the feeling tone, and the emotion through value-laden or value-free expressions, is, admittedly only tentative, but it may determine the difference between a humdrum or misleading translation and a good one. This cohesive level is a regulator, it secures coherence, it adjusts emphasis. At this level, you reconsider the lengths of paragraphs and sentences, the formulation of the title; the tone of the conclusion (e.g. the appropriateness of a tout prendre en definitive (often tricky), en fin de compte, enfinij), a la fin, en sommey en tout etat de cause to summarize an argument at the beginning of a final sentence). This is where the findings of discourse analysis are pertinent.
COMBINING THE FOUR LEVELS Summarizing the process of translating, I am suggesting that you keep in parallel the four levels – the textual, the referential, the cohesive, the natural: they are distinct from but frequently impinge on and may be in conflict with each other. You first and last level is the text; then you have to continually bear in mind the level of reality (which may be simulated, i.e., imagined, as well as real), but you let it filter into the text only when this is necessary to complete or secure the readership’s understanding of the text, and then normally only within informative and vocative texts. As regard the level of naturalness, you translate informative and vocative texts on this level irrespective of the naturalness of the original, bearing in mind that naturalness in, say, formal texts is quite different from naturalness in colloquial texts. For expressive and authoritative texts, however, you keep to a natural level only if the original is written in ordinary language; if the original is linguistically or stylistically innovative, you should aim at a corresponding degree of innovation, representing the degree of deviation from naturalness, in your translation – ironically, even when translating these innovative texts, their natural level remains as a point of reference. For explosive, impassioned, enthusiastic, intense or violet, sincerity may be natural, but explosive is what the text, a serious novel, says, so explosive sincerity is what you have to write, whether you like it or not (you will get accustomed) of course, you maintain (I disagree) that the figurative sense of explosive has a wider currency than the figurative sense of explosive when you are justified in translating explosive by another word you claim comes within its semantic range. Paradoxically, it is at the ‘naturalness’ rather than the ‘reality’ stage of translating that accuracy becomes most important – therefore at the final stage. When you (reluctantly!) realize that a literal translation will not do that it is cither unnatural or out of place, there is a great temptation to produce an elegant variation simply because it sounds right or nice; say, you translate: so deprived of flesh that you really can’t blame his spiteful little friends at the local primary school who have nicknamed him ‘Stick
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 289; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.209.130 (0.011 с.) |
ВП.ПФ – 19.00.000 ПЗ
Викл. каф. Філології та перекладу Савчин Н.Б.
Кафедра Філології та перекладу
Дисципліна Інформатика та прикладна лінгвістика
Спеціальність Переклад
Курс 2 Група ПФ- 11-1 Семестр 4
Студенту Струк Богдан Володимирович
Тема роботи: Інформатика та прикладна лінгвістика
Вихідні дані до роботи: Згідно індивідуального календарного плану
