Штрафні санкції Глава 26 АКУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Штрафні санкції Глава 26 АКУ



1. Штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

2. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Кодексу.

Запобігання податковим правопорушенням не завжди веде до очікуваних наслідків, тому особливого значення набувають питан­ня регулювання покарань за здійснення податкових проступків та злочинів.

Застосування санкцій можна класифікувати за кількома підста­вами.

За характером впливу: безпосереднє покарання — санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбав­лення волі, штраф, конфіскація об'єктів оподаткування тощо); опо-грредковане покарання — санкції, які безпосередньо не завдають майнових втрат платникові, проте зменшують його надходження у перспективі або обмежують його діяльність (арешт рахунку, тимча­сове припинення діяльності підприємства тощо).

За галузевим характером: кримінальна, адміністративна та фінан­сова санкції1.

До санкції фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать: стягнення дона­рахованих сум податків, інших обов'язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи. Слід чітко зазначити, що в даному разі йдеться саме про перелік санкцій, які визначаються у фінансово-правових нормах (уданому разі податкових), однак зазначені санкції не є в чистому вигляді фінансовими санкціями, особливо щодо адмі­ністративних штрафів.

Сукупність існуючих санкцій можна поділити на групи за їх од­норідністю, зокрема: санкції за порушення порядку ліцензування, санкції за порушення податкової дисципліни, касової дисципліни тощо. Особи, на яких накладаються фінансові санкції та адміністра­тивні штрафи, перелік порушень, а також найменування органів, що накладають санкції, чітко визначаються у законодавстві.

З 1 січня 2001 р. в Україні діє спеціальний закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства, — Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. Після прийняття цього Закону було внесено значні зміни до порядку визначення й застосування санкцій до законодавчих актів, що регулюють порядок сплати податків, та Закону України «Про дер­жавну податкову службу України». Було також припинено дію Ука­зу Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідаль­ності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фонда­ми» від 4 березня 1998 р. № 167/98.

У зазначеному Законі податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене з платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а та­кож пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня— плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податко­вого боргу (без урахування пені), що справляється з платника по­датків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'я­зання. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних

облікової ставки Національного банку України, діючої на день ви­никнення такого податкового боргу чи на день його (або його части­ни) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обо­в'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окре­мим законодавством. При нарахуванні пені у зв'язку з несвоєчас­ним погашенням узгодженого податкового зобов'язання застосо­вується Інструкція про порядок нарахування та погашення пені, зат­верджена наказом ДПА України від 1 березня 2001 р. № 77 та зареє­стрована у Мін'юсті 16 березня 2001 р. за №240/5431.

Штрафна санкція (штраф) — плата у фіксованій сумі або у виг­ляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв' язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відпо­відними законами.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами у та­ких розмірах:

Вид порушення податкового законодавства

Розмір штрафу неподання податкової декларації у встановлені податковим законодавством строки

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

для фізичних осіб, які обіймають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом перебування на такій посаді

30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків додатково до штрафу, передбаченого за неподання податкової декларації

10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків

5 % від суми недоплати за кож­ний з податкових періодів, уста­новлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового пері­оду, на який припадає така недо плата, та закінчуючи податко­вим періодом, на який припадає отримання таким платником по­датків податкового повідомлен­ня від контролюючого органу, але не більше 25 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за вчинення злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах кваліфікується за ст. 212 КК України)

50 % від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

— при затримці до ЗО календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку

— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку

— при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних

за останнім днем граничного строку

10 % такої суми 20 % такої суми 50 % такої суми1

коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої Ігоди податкового органу, якщо Ітримання такої згоди є обов'язковим додатково штраф у розмірі 100 % суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової

астави

1 Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відпо­відно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штра­фи, визначені вище, чи ні.

коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продук­ції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового плате­жу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'яз­ковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати

штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу)

Платник податків, який до початку його перевірки контролюю­чим органом самостійно виявить факт заниження податкового зо­бов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та шраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цьо­го податку, що подається за наступний податковий період, збільше­ну на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього по­датку.

Примусове стягнення— звернення стягнення на активи платни­ка податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попе­реднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. З вищезгаданого закону активи платни­ка податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (госпо­дарського суду). В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі якщо такого платника податків визнано банкрутом, чер­говість задоволення претензій кредиторів встановлюється законо­давством про банкрутство. Слід зазначити, що стягнення податко­вого боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пп. 3.1.2 Закону).

Певну увагу слід приділяти відповідальності банків, які опосеред­ковано беруть участь у податкових відносинах як посередники, що здійснюють грошові трансферти. Якщо банк є безпосереднім поруш­ником термінів зарахування податків на бюджетні рахунки від плат­ників податків, він нестиме відповідальність. Відповідно до сп. 16.5

ст. 16 Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк спла­чує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язко­вого платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену за­коном, за порушення порядку своєчасного та повного внесення по­датку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або непов­не зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Однак не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обо­в'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало на­слідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення за­рахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування по­датків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Штрафні санкції податкові органи нараховують згідно з Інструк­цією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінан­сових) санкцій органами державної податкової служби, затвердже­ною наказом ДПАУкраїни від 17 березня 2001 р. № 1 Юта зареєстро­ваною в Мін'юсті 23 березня 2001 р. за № 268/5459 з урахуванням внесених змін.

Податкова відповідальність базується на принципах невідворот­ності, законності, справедливості покарання та його індивідуалізації. Принцип невідворотності податкової відповідальності означає, що у разі вчинення податкового правопорушення платник податку не­минуче повинен зазнати заходів податкової відповідальності. Прин­цип законності у податковій відповідальності означає передусім за­стосування податкових санкцій у суворій відповідності до закону, а також установлення цієї відповідальності виключно податковим за­конодавством. Справедливість покарання означає встановлення його точної міри, що адекватна мірі податкового правопорушення1.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.136.29 (0.008 с.)