Тема 11. Відповідальність за порушення податкового законодавства

Тема 11. Відповідальність за порушення податкового законодавства

1. Ознаки податкового правопорушення.

2. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.

3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

4. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.

 

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.

Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

Фінансова санкція — це штрафний засіб державного примусу, ннражепий у І'рошовій формі, що застосовується уповноваженим державним органом до платника податків за вчинення податкового ІІраІІоІІорушення у порядку, встановленому фінансово-правовими нормами, < метою реалізації суспільних інтересів при забезпеченні гроііюмих надходжень до бюджету.

Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до ст. 212 Кримінального ко­дексу України можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідальність настає незалежно від способу ухилення. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподат­кування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок над­ходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів форму­вання дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину є податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять до системи оподаткування і запроваджені у встановле­ному законом порядку. При цьому вичерпний перелік таких обов'яз­кових платежів передбачений Законом України «Про систему опо­даткування» (статті 14і 15). Ця норма зумовлена наявністю статей 92 і 95 Конституції України.

Під значним розміром прихованих від держави податків, зборів, інших обов'язкових платежів розуміють суму платежу, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів — сума податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують встановлений законодав­ством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром — суму платежу, яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єктами злочину можуть бути:

1) службова особа підприємства, установи, організації незалеж­но від форми власності;

2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без ство­рення юридичної особи;

3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збо­ри, інші обов'язкові платежі.

На жаль, на практиці правоохоронці досить часто «широко» тлу­мачать кваліфікаційні ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Особливу небезпеку в цьому аспекті становить занадто широке тлумачення кваліфікаційних ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК. Зокрема, неподання податкових декларацій та розра­хунків або приховування (заниження) об'єктів оподаткування не є закінченим злочином, хоч і є ухиленням від сплати податку. Закін­ченим злочином ці дії можуть вважатися лише тоді, коли вони при­звели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах. У разі коли ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів мало місце не внаслідок умислу, а внаслідок неналежного виконан­ня посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державі чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інте­ресам окремих фізичних чи юридичних осіб, можна говорити про можливість застосування кримінальної справи за ознаками ст. 367 КК — службова недбалість.

Слід зауважити, що на складності, які виникатимуть при застосу­ванні ст. 212 КК, неминуче накладатимуться складності самої систе­ми оподаткування, недосконалість правової бази оподаткування.

Позитивним моментом є включення ч. 4 ст. 212 КК, у якій зазна­чається, що особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частина­ми 1 та 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплати­ла податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шко­ду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Питання застосування кримінальної відповідальності за порушен­ня податкового законодавства, як правило у значному обсязі, вирі- ^ шується в законодавствах розвинутих країн. Так, у Бельгії, якщо в представлених документах виявлено ознаки шахрайства, то до по­рушника можуть бути застосовані карні санкції у вигляді тюремного ув'язнення на термін від восьми днів до двох років або штрафу роз­міром від 10 тис. до 500 тис. бельгійських франків.

В Італії офіційний представник компанії (особа, відповідальна за сплату компанією податків, а також за складання подання податковій владі документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків) може бути підданий тюремному ув'язненню на термін від трьох місяців до трьох років у тому разі, якщо податкова декларація компанії пред­ставлена з простроченням більш ніж на один місяць, а сума продек-ларованого прибутку перевищує 5 млн лір. Якщо сума продекларо-ваного прибутку перевищує ЗО млн лір, термін тюремного ув'язнен­ня не може бути менше за один рік1.

У кримінальному законодавстві США сформульовано близько 40 складів податкових злочинів2. Податковий кодекс США у главі 75 встановлює перелік злочинів і проступків, що розглядаються як по­рушення податкового законодавства. Найбільш серйозними порушеннями вважаються: спроба уникнути чи порушити сплату податків, навмисна спроба знехтувати обов'язком зі збору податку чи сплати податку, навмисна спроба знехтувати обов'язком з реєстрації доходів чи повідомлення інформації щодо сплати податків, співучасть у підго­товці чи надання неправдивих відомостей про доходи1.

Цікавим є приклад російського законодавства, в якому з 1998 р. запроваджено спеціальну підставу для звільнення від кримінальної відповідальності певної категорії осіб, які здійснили злочини, перед­бачені статтями 194, 198 та 199 КК РФ, тобто пов'язані з ухиленням щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів тощо. Такою підставою є «дієве розкаяння» у здійсненні податкових правопору­шень. Кваліфікуючими ознаками є здійснення злочинів незначної тяжкості та явка з повинною2.

До 2. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зменшення розміру штрафних санкцій Стаття 233.

1. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

2. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Обов'язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов'язання в натурі Стаття 234.

1. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ

Стаття 243. Виключена.

(згідно із Законом України
від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

Стаття 248. Порядок ліквідації суб'єкта господарювання за порушення закону

1. Ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із скасуванням його державної реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 цього Кодексу.

Тема 11. Відповідальність за порушення податкового законодавства

1. Ознаки податкового правопорушення.

2. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.

3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

4. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.