Обробка результатів досліджень



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обробка результатів досліджень



1. Визначаємо продуктивність гвинтового конвеєра:

, м3/год (1)

де V – об’єм мірної ємності, м3; t – час заповнення мірної ємності, с.

2. Визначаємо споживану потужність:

, вт (2)

де U – напруга, В; I – сила струм, А.

3. Визначаємо теоретичну продуктивність гвинтового конвеєра:

, м3 (3)

де D – діаметр гвинта, м; d – діаметр вала гвинта, м; S – крок гвинта, м; n – частота обертання гвинта, об/хв.

4. Визначаємо коефіцієнт продуктивності:

(4)

5. Визначаємо питому споживану потужність:

, (4)

6. Результати досліджень зводимо в таблиці:

Таблиця.1

Гравітаційне завантаження

Частота обертання гвинта n, об/хв Номер досліду t, c U, В I, A Q, м3/год N, вт
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              

 

Таблиця.2

Завантаження за допомогою забірного пристрою

Частота обертання гвинта n, об/хв Номер досліду t, c U, В I, A Q, м3/год N, вт
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              
               
             
             
середнє значення              

 

7. Будуємо графічні залежності коефіцієнту продуктивності від частоти обертання гвинта для різних способів завантаження.


 

Лабораторна робота № 8

СТІЙКІСТЬ СТРІЛОВОГО КРАНА

Навчальні задачі:

· вивчення конструкції стрілового крана на пневмоколісному ході;

· визначення ділянки вантажної характеристики стрілового крана на заданому інтервалі вильотів з урахуванням умови забезпечення його вантажної стійкості.

 

Лабораторне обладнання

 

 
1 Самохідний стріловий кран на пневмоколісному ході (рис.8.1) із баштово-стріловим обладнанням. Ходова частина 1 містить чотири привідних колеса з індивідуальними механізмами пересування. У кутах неповоротної рами розташовані виносні опори 2, які збільшують опорну базу крана, підвищують стійкість і розвантажують його ходову частину. Кожна з виносних опор містить горизонтально-поворотний відкидний кронштейн, шарнірно прикріплений до рами, і гвинтовий домкрат, який під час роботи спирається на клітку з інвентарних дерев`яних брусків.

Кран має чотири механізми. Лебідки: вантажна 4 і стрілова 5; механізми пересування та повертання.

Поворотна платформа 3 спирається на ходову частину за допомогою опорно-поворотного пристрою (ОПП). У машинному відділенні поворотної платформи встановлені вантажна 4 і стрілова 5 лебідки. Башта 6 закріплена на поворотній платформі 3, стріла 7 шарнірно зв’язана з баштою 6. Виліт крана змінюється підійманням-опусканням стріли через поліспаст 8 при увімкненні стрілової лебідки 5.

2 Ємкість для підвішування до гака крана і мірні вантажі сумарною вагою 30 Н.

3 Вимірювальний інструмент – рулетка довжиною 3 м, терези з межами вимірювання 1-100 Н або динамометр із відповідним інтервалом вимірювання.

 

 

Короткі відомості

Самохідні стрілові крани складаються з ходової частини, на якій розташована поворотна платформа з усіма механізмами, робочим обладнанням і системою керування. Платформа спирається на ходову частину за допомогою опорно-поворотного обладнання (ОПО). Основними механізмами самохідного крана є механізми підіймання (головного та допоміжного), підіймання та висування секцій стріли, повертання, пересування крана.

Автономність і велика маневреність зумовлюють широке використання самохідних кранів для різних робіт у будівництві.

Залежно від будови ходового пристрою розрізняють автомобільні, пневмоколісні і гусеничні самохідні стрілові крани. Останні мають одну кабіну.

Рис. 8.1. Конструктивна схема стрілового самохідного пневмоколісного крана: 1 – ходова частина; 2 – опора виносна; 3 - платформа поворотна; 4 – лебідка вантажна; 5 – лебідка стрілова; 6 – башта; 7 – стріла; 8 – поліспаст

 

Усі вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах. Під стійкістю крана розуміють його здатність протидіяти перекидним моментам. Втрата вантажної стійкості призводить до перекидання крана вперед, втрата власної стійкості - назад, у бік, протилежний вантажу.

Розрахунок стійкості повинен проводитися за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання (обриву) вантажу та дії монтажних (демонтажних) навантажень. Розрахунок стійкості є обов’язковим для козлових і, особливо, стрілових кранів. Розрахунок базується на визначенні крутних моментів: утримуючогомоменту MG , що створюється власною вагою крана; перекидного моменту МQ , який створюється вагою вантажу, а також вітровими навантаженнями та дією інерційних сил під час пуску й гальмування механізмів і відцентрових сил, що виникають під час обертання крана. Відношення указаних моментів називають коефіцієнтом стійкості.

Обидва моменти розраховують відносно ребра перекидання - тієї грані опорного контуру, відносно якої кран може перекинутися. На розрахунковій схемі (рис.8.2) ребро перекидання проектується у точку: “Р1” – під час розрахунку вантажної стійкості; “Р2” – під час розрахунку власної стійкості.

Вантажна стійкість.Якщо приймати до увагитільки ваги крана та вантажу, без урахування додаткових навантажень від вітру та інерції, а також знехтувати можливим ухилом майданчика, на якому встановлений кран, то коефіцієнт вантажної стійкості КВант.стійк повинний бути не меншим за 1,4:

(8.1)

Під час визначення вказаних моментів у розрахунках використовують паспортні характеристики крана – вагу крана G, кН; відстань від центру ваги крана до осі обертання (“с” на рис.7.2), м; відстань від осі обертання крана до ребра перекидання Р1 (відстань “в2” на рис.8.2), м, а також вантажопідіймальність крана Q, т на максимальномувильоті l, м.

Утримуючиймомент MG, що створюється власною вагою крана;

MG = G× (с+в2) , кН×м.(8.2)

Перекидний момент МQ, що створюється вантажем:

МQ= Q× g× (l в2) = GВАНТ× (l в2), кН×м,(8.3)

де Q× g = GВАНТ – вага вантажу, кН (g=9,81≈10 м/с2); (с+в2) –відстань від ребра перекидання Р1 до центра ваги крана; (lв2) –відстань від ребра перекидання Р1 до центра ваги вантажу на максимальному вильоті, м.

Максимальний вантажний момент МQ, що являється одним із основних параметрів стрілового крану і наводиться у його паспорті (додаток Д, пункт 2.1), можна орієнтовно визначити таким чином:

МQmах = MGВант.стійк . (8.4)

Цей момент є базою для побудови вантажної характеристики крану – графіка залежності вантажопідіймальності від вильоту, який наводиться у паспорті крану – рис. 8.3. Крім уже згаданої вантажопідіймальності при максимальному вильоті, у паспорті крану наводять максимальну вантажопідіймальність і виліт, за якою вона забезпечується.

Рис. 8.2. Розрахункова схема для визначення стійкості стрілового крана (без урахування ухилу, дії вітру та сил інерції)

Деякі самохідні стрілові крани, особливо пневмоколісні та гусеничні, можуть мати широкий набір стрілового обладнання, у тому числі й баштово-стрілового. Утримуючий момент MG залежить від виду стрілового обладнання, оскільки змінюється як вага крана, так і положення центру ваги. MG у деякій мірі змінюється залежно від положення стріли (вильоту) і за відсутності ухилу, практично не залежить від висоти башти. Наприклад, підіймання стріли приводить до зміщення центру ваги крана в бік противаги. За рахунок такого зміщення утримуючий момент під час розрахунку вантажної стійкості зростає, а під час розрахунку власної стійкості зменшується. Тому, звичайно, вантажна характеристика крана наводиться для кожної довжини стріли. Докладне описання кранів і приклади вантажних характеристик наведені в [14].

Рис. 8.3. Приклад вантажних характеристик крана

 

Як правило, стрілові крани працюють із виносними опорами, застосування яких збільшує відстань від центру ваги крана до ребра перекидання, нарощуючи в такий спосіб утримуючий момент. Останнім часом виносні опори обладнують гідроциліндрами, що скорочує трудомісткість і витрати часу на підготовку крана до роботи.

Під час роботи самохідного крана без виносних опор його вантажопідіймальність суттєво зменшується. Гусеничні та пневмоколісні крани налаштовані на роботу щодо пересування по робочому майданчику з вантажем на гаку, причому обмежуються не тільки вантажопідіймальність, а і швидкість пересування, положення стріли відносно осі руху, стан майданчика (тиск на грунт, Па; ухил у відсотках або в град.).

Для підвищення стійкості стрілових кранів (зростання коефіцієнту вантажної стійкості), крім виносних опор, використовують противаги. Останні встановлюють таким чином, щоб максимально змістити центр ваги крану в бік, протилежний вантажу. Утримуючий момент MG збільшується за рахунок зростання ваги крану G та відстані між центром ваги і ребром перекидання (с+в2) (рис.8.2). Застосовуються інші засоби збільшення вантажної стійкості, описані в [2]. В реальних умовах експлуатації перекидний моментвід ваги вантажу може доповнюватися дією моментів, які створюються вітровими навантаженнями та інерційними у відцентровими силами, а утримуючий – може зменшуватися за рахунок ухилу майданчика для встановлення крана в бік вантажу. На рис.8.4 приведена розрахункова схема для визначення стійкості стрілового крану в найбільш несприятливих умовах. З урахуванням ухилу, вітру та інерції коефіцієнт вантажної стійкості КВант.стійк1 повинний бути не меншим за 1,15:

(8.5)

У формулі (8.5) урахування дії додаткових негативних факторів на вантажну стійкість виконане шляхом відповідного зменшення утримуючого моменту (чисельника), а перекидний момент від дії вантажу – розраховується за раніше приведеній формулі (8.3).

Для визначення утримуючого моменту на похилому майданчику з кутом ухилу a вагу крана слід розкласти на дві складових: нормальну до опорної поверхні – G× cosa та паралельну цій поверхні – G× sina. Тоді зменшенийза рахунок ухилу утримуючий момент визначиться формулою:

MG1 =G×[(lG×cosa - h×sina)] , (8.6)

де h – висота центра ваги крана (рис.7.4), яка починає впливати на стійкість тільки під час роботи на ухилі; lG = в +с – відстань від центру ваги до ребра перекидання.

Рис. 8.4. Розрахункова схема для визначення стійкості стрілового крана, розміщеного на майданчику з ухилом, з урахуванням дії вітрового навантаження та сил інерції

Перекидний момент, створюваний усіма інерційними і відцентровими силами, дорівнює МJ=Σ WJ×ХJ (WJ та ХJ – сили інерції, що діють під час розгону і гальмування , та плечі цих сил відносно ребра перекидання).

Перекидний момент, створюваний вітровими навантаженнями, які залежать від указаної в паспорті крана допустимої швидкості поривів вітру – додаток Д, пункт 10.1 дорівнює МBІТР = ΣWBВТР×ХBІТР (ΣWBІТР та ХBІТР – сумарна сила тиску вітру, що діє на кран, та плече цієї сили відносно ребра перекидання).

У разі відсутності вантажу під дією вітру можлива втрата власної стійкості - перекидання крана навколо ребра “Р2” – у бік противаги (див. рис. 8.5).

Коефіцієнт власної стійкості КВласн розраховується, як відношення утримуючого моменту MGвідносно_Р2 відносно ребра перекидання “Р2” до перекидного моменту МBІТР1, створюваного вітровими навантаженнями відносно цього ж ребра. Повинна виконуватися умова власної стійкості:

.

Рис. 8.5. Розрахункова схема для визначення власної стійкості стрілового крана

Розрахунок моментів та коефіцієнтів, що характеризують вантажну і власну стійкість, проводиться для найгіршого поєднання всіх негативних факторів, у положенні стріли (вильоті), коли відношення моментів найближче до одиниці.

Порядок виконання роботи

 

1 Вивчити конструкцію самохідного стрілового крана на пневмо-колісному ході.

2 Установити кран на горизонтальний майданчик. Установити виліт крана l відповідно до заданих викладачем значень.

3 Виміряти відстань від осі обертання крана до ребра перекидання за відсутності виносних опор (в1 на рис.8.2).

4 Прикріпити до гака крана посудину для вантажу. Збільшуючи вагу посудини за рахунок змінних вантажів, домогтися початку перекидання крана. Зафіксувати вагу вантажу GВАНТ1, Н, який виявився достатнім для втрати стійкості крана.

5 Розрахувати перекидний момент, достатній для втрати стійкості крана без виносних опор – МQ1= GВАНТ1× (l – в1), Н×м.

6 Записати умову рівності розрахованого перекидного і утримуючого моментів: МQ1= MG = G× (с+в1). Прийнявши вагу крана G = 120Н (або більше, якщо застосовуються противаги, надані викладачем), розрахувати відстань “с” від осі обертання крана до його центра ваги:

с+в1 = ,

. (8.7)

У разі встановлення на крані баштово-стрілового обладнання Н (або, якщо застосовуються великі противаги) величина “с” виходитьмінусовою.

7 Розрахувати: утримуючий момент крана MG на виносних опорах за формулою (8.2); орієнтовне значення максимального вантажного моменту МQmах за формулою(8.4) з коефіцієнтом вантажної стійкості КВант.стійк =1,4.

8 Установити кран із заданим вильотом на виносні опори. Виміряти відстань “в2” від осі обертання крана до ребра перекидання за наявності виносних опор.

9 Розрахувати максимально припустиму вантажопідіймальність на заданому вильоті l:

, кг. (7.8)

10 Укласти в посудину вантаж масою QР. Прикріпити посудину до гака і перевірити відсутність перекидання крана.

11 Довести вагу вантажу в посудині до величини, достатньої для перекидання крана. Зафіксувати вагу цього вантажу GВАНТ2 , Н.

12 Знайти експериментальне значення максимально припустимої вантажопідіймальності на заданому вильоті l: QЕКСП=GВАНТ2/(1,4×g).Порівняти QЕКСП з величиною QР .

13 Приймаючи значення максимального вантажного моменту МQmах умовно постійним, обчислити за формулою (7.8) ще два значення вантажопідіймальності: QР0,8при l0,8= 0,8× l та QР0,7при l0,7= 0,7× l.

14 Побудувати фрагмент вантажної характеристики крана на заданому інтервалі вильотів – від l до 0,7× l.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.014 с.)