Прокурорам міст з районним поділом спрямовувати діяльність прокуратур районів на виконання покладеним законом завдань та функцій. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прокурорам міст з районним поділом спрямовувати діяльність прокуратур районів на виконання покладеним законом завдань та функцій.



Організацію роботи прокуратур міст з районним поділо здійснювати за територіальним та галузевим принципом.

Прокурорам міст з районним поділом надано повноваження щодо керівництва прокуратурами районів у місті та контролю за їх діяльністю.

Зокрема, прокурорам міст з районним поділом здійснюють нагляд за додержанням законів у діяльності місцевих підрозділів органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, міських ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників для дітей.

Також координують діяльність правоохоронних органів та здійснюють взаємодію з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у боротьбі зі злочинністю та території міста. Взаємодіють із військовими та іншими спеціалізованими прокуратурами, розташованими на території міста.

Раніше діяв наказ Генерального прокурора України від 26 серпня 2005 року№ 1\2 „Про розмежування повноважень прокуратур міст і районів у містах з районним поділом”, яким прокурорів областей були зобов’язані діяльність прокуратур міст з районним поділом на визначених чинним законодавством засадах рівності з прокуратурами районної, міської ланки та відсутності у них контрольних та інших управлінських функцій щодо районних у містах прокуратур.

Прокурорам міст з районним поділом заборонялось безпідставно втручатися в роботу районних у містах прокуратур, пов’язану з виконанням їхніх процесуальних, управлінських та наглядових повноважень. З метою недопущення дублювання функцій міських і районних прокуратур наказом встановлено, що прокуратури міст з районним поділом.

Розкриттю співвідношення таких понять, як „компетенція”, „повноваження”, „права” і „обов’язки” прокурора та їх змісту відведено значне місце у наукових дослідженнях. Зокрема, компетенція розглядається як поняття, що визначає мету, завдання, права та обов’язки органу прокуратури, а не її посадової особи, діяльність же останньої визначається повноваженнями, наданими їй цим органом на підставі своєї компетенції (відповідними наказами про розподіл обов’язків тощо).

У свою чергу повноваження прокурора включають єдність прав та обов’язків, їх сполучення залежить від певних обставин. Якщо правомочність прокурора розглядається як конкретна юридична можливість, міра дозволеної поведінки, то поняття „повноважень” включає в себе не тільки ступінь його можливої, але й характер належної поведінки.

Повноваження прокурора можливо умовно поділити на :

1. повноваження щодо попередження (запобігання) порушень законів (перевірки та аналіз законності діяльності адміністрації, посадових осіб органів та установ, що виконують покарання чи застосовують інші примусові заходи; відмова у санкціонуванні або дачі згоди з окремих питань порядку та умов тримання затриманих, ув’язнених, засуджених та осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру);

2. повноваження у виявленні порушень законності. Прокурор виявляє порушення законів, відповідними засобами: при розгляді звернень громадян, організацій про порушення закону, що визначає порядок та умови виконання судових рішень, перевірок стану законності у піднаглядних органах та установах, опитуванні осіб, які там тримаються або перебувають на обліку, ознайомленні з документами, на підставі яких до цих осіб застосовано заходи державного примусу; пере­вірці законності наказів, розпоряджень та постанов адміністрації органів та установ; участі у судових засіданнях при розгляді питань, пов'язаних з виконанням судових рішень;

3. повноваження, пов'язані з усуненнямпорушень закону, понов­ленням порушеного права. Основними засобами реагування прокурора на порушення законів є: постанови та вказівки прокурора щодо додержання встановленого законом порядку та умов тримання засуджених; зупинення виконання наказів, розпоряджень та постанов адміністрації органів установ, вико­нання покарань, та місць застосування інших примусових заходів, опротестування або скасування їх у разі невідповідності закону; негайне звільнення особи, яка незаконно перебуває у місцях тримання затриманих, по­збавлення волі, закладах для застосування примусових заходів медичного характеру; вжиття заходів щодо фактичного усунення порушень, притягнення до передбаченої законом відповідальності по­садових осіб цих установ; внесення апеляційного, касаційного подання (ст. ст.37, 39, 44, 45 За­кону України "Про прокуратуру", ч.2 ст. 14, 354, 384, 4051, 407, 4082,4083, 410, 415 КПК України).

Таким чином, можливо зробити висновок, що повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів - це визначені законом його права і обов'язки, встановлені для прийняття відповідних рішень щодо попередження, виявлення та усунення порушень законності, як посадовими особами місць тримання затриманих, органів і установ виконання покарань і застосування інших примусових заходів, так і осіб, які в них тримаються або перебувають на обліку, поновлення порушених прав та вжиття заходів щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності. Основні повноваження при здійсненні нагляду на зазначеному напрямі передбачені ст.44 Закону України „Про прокуратуру” та деталізовані у наказі Генерального прокурора України від 06.04.2011 року № 7гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”.

До характерних рисповноважень прокурора можливо віднести те, що: 1) вони спрямовані як на попередження, виявлення, так і негайне усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють; 2) їх застосування неможливе без безпосереднього, особистого ознайомлення прокурора з дія­льністю установ виконання покарань; 3) постанови та вказівки прокурора щодо додержання встановлених законом порядку та умов тримання засу­джених є обов'язковими та підлягають негайному виконанню (ст.45 Зако­ну "Про прокуратуру").

Специфікаповноважень прокурора у галузі, що розглядається, обу­мовлена тим, що: 1) вони визначаються як Законом "Про прокуратуру", так і кримінально-виконавчим, кримінально-процесуальним та іншим законо­давством, наказами Генерального прокурора України та підпорядкованими йому прокурорами у межах наданих повноважень; 2) окремі з них мають владно-розпорядчий характер (обов'язкові для виконання), інші - випливають із загальнонаглядових повноважень прокурора (обов'язкові для розгляду), деякі - пов'язані з такою галуззю діяльності прокурора, як участь у розг­ляді справ у судах, а також з наглядом за додержанням законів при про­веденні дізнання та досудового слідства (у кримінальних справах про злочини, вчинені в установах виконання покарань); 3) вони спрямовані на додержання законів як посадовими особами вказаних установ, так і вико­нання вимог закону самими засудженими (оскільки без останнього немож­ливе додержання прав інших осіб, позбавлених волі).

Повноваження прокурорів з нагляду за додержанням законів при ви­конанні судових рішень у кримінальних справах або відповідних територіальних прокурорів, якщо у структурі прокуратур обласного рівня не створені спеціалізовані прокуратури, мають багато­плановий характер, які конкретизовані у п. 7 галузевого наказу, зокрема:

· наглядову діяльність за додержанням законів у виправних та виховних колоніях, виправних центрах, арештних домах та дільницях слідчих ізоляторів на території виправних колоній, багатопрофільних лікарнях для засуджених;

· нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання та досудового слідства у справах про злочини, вчинені у зазначених установах, згідно з вимогами галузевого наказу Генерального прокурора України, що регламентує питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство;

· досудове слідство відповідно до ч. 1 ст. 112 КПК України у
кримінальних справах про злочини, вчинені у виправних та виховних колоніях, виправних центрах, дільницях слідчих ізоляторів та арештних домах на території виправних колоній, у тому числі й працівниками цих установ, згідно із вказівкою прокурора області або його заступника, відповідального за організацію нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів
прокуратури;

· представництво інтересів громадян і держави в судах, вжиття заходів,
спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень за заявленими ними позовами;

· підтримання державного обвинувачення, а також участь у судових
засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків, згідно з їх компетенцією;

· нагляд за додержанням законів у діяльності спостережних комісій
місцевих органів влади у частині їх взаємодії з установами виконання покарань.

У регіонах, де слідчі ізолятори, спеціальні палати протитуберкульозних закладів Міністерства охорони здоров'я України розташовані за межами обласних центрів, прокурори обласної ланки за погодженням з галузевим управлінням Генеральної прокуратури України можуть покладати здійснення нагляду на міських, районних, міжрайонних прокурорів за місцем розташування цих установ.

 

Огляд місця події, інші першочергові слідчі дії у невідкладних випадках проводити працівникам територіальної прокуратури, про що негайно повідомляти відповідного прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Зазначені повноваження можливо поділити на: 1) загальнонаглядові; 2) владно-розпорядчі; 3) процесуальні.

Нагляд за додержанням законів у цій сфері включає в себе не тільки виявлення порушень закону, але й вжиття заходів щодо їх усунення. Повноваження прокурора носять владно-розпорядчий характер, оскільки прокурор, використовуючи свої повноваження, безпосередньо поновлює порушені права і законні інтереси. Він зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі, його постанови і вказівки щодо встановлених законодавством порядку і умов тримання засуджених є обов'язковими і підлягають негайному виконанню. В основі них повноважень знаходиться правозабезпечувальна направленість прокурорського нагляду, обумовлена специфікою діяльності установ виконання покарань, правовим статусом засуджених тощо.

У своїй діяльності прокурор використовує й загальнонаглядові повноваженнятакі, як: перевірка стану додержання законів в установах виконання покарань, законності наказів, розпоряджень та постанов адміністрації, зупинення їх виконання, опротестування або скасування їх у разі невідповідності законодавству, отримання від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень тощо. Крім того, відповідно до ст. 24 Закону України „Про прокуратуру" залежно від характеру порушення закону прокурор має право винести мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи стосовно винних осіб.

Окремі з повноважень прокурора визначені нормами кримінально-процесуального законодавства. Зокрема законом передбачена обов’язкова участь прокурора в судовому розгляді справ про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміну покарання більш м’яким, інших питань, зв’язаних з виконанням вироку, відповідно до ст.411 КПК України. Прокурор наділений правом подання апеляції на постанови та ухвали суду (судді), які винесені у порядку виконання вироку (ст. ст. 407, 408, 408-2, 408-3, 410 КПК України).При реалізації своїх повноважень прокурор використовує певні правові засоби.

Правові засоби прокурорського нагляду – це, перш за все, форми та методи діяльності прокурора, передбачені законом(Законом України „ Про прокуратуру”, кримінально-виконавчим, кримінально-процесуальним та іншим законодавством), деякі з них визначені наказами Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня тощо.

Форми прокурорського нагляду – це види діяльності прокурора з виконання функцій нагляду і реалізації повноважень у межах, наданих законом.

Методи нагляду - це способи, шляхи реалізації можливостей, передбачених формою прокурорського нагляду. Методи включають як певні способи, прийоми здійснення прокурором своїх повноважень, так і самі повноваження прокурора, в яких реалізується його функція нагляду.

Використання прокурором форм та методів нагляду тісно пов’язане з наданими йому законом повноваженнями. Останні реалізуються в процесі використання тих чи інших форм та методів нагляду в межах визначених законом повноважень.

Форми і методи використання повноважень прокурорів регламентуються наказами Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня та рішеннями колегіальних органів відповідних прокуратур (рішення колегій, оперативних, міжвідомчих нарад) у межах, встановлених законом.

Відомчі нормативні акти спрямовані на забезпечення оптимальної організації діяльності прокурора для повного і своєчасного використання наданих йому повноважень, оперативного і фактичного усунення виявлених порушень закону, поновлення порушених прав і свобод людини і громадянина, притягнення до відповідальності посадових або службових осіб, визнаних винними у таких порушеннях, до передбаченої законом відповідальності.

Для забезпечення виконання прокуратурою покладених функцій та завдань законом гарантується незалежність прокурора від будь-якого впливу при реалізації наданих йому повноважень. Перш за все, заборонено покладення на органи прокуратури функцій, не передбачених законом, працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Органам державної влади усіх рівнів, їх посадовим особам заборонено втручатися в діяльність прокуратури.

Законні вимоги прокурора є обов’язковими для усіх підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, посадових осіб і громадян повинні виконуватись невідкладно або у визначений законом чи прокурором строк. Рішення, прийняте прокурором може бути оскаржене вищому прокурору або у суді.

Порядок реалізації прокурором повноважень при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів регламентується КПК, КВК, Кодексом України про адміністративні правопорушення, законами України „Про міліцію”, „Про Державну кримінально-виконавчу службу”, а також наказами і розпорядженнями Генерального прокурора України.

Прокурор при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів наділеній як загальним так і спеціальним обсягомповноважень, що характеризуються особливостями об’єкту та предмету нагляду, який:

- має ініціативний, системний характер, оскільки прокурорські перевірки у піднаглядних органах і установах проводяться не лише при наявності повідомлень про порушення законності, а і за встановленою галузевим наказом періодичністю;

- розрахований на особистий, безпосередній вплив на стан додержання законів у піднаглядних органах і установах;

- повноваження прокурора носять імперативний характер і зорієнтовані на негайне реагування на виявлені порушення закону;

- спрямований не лише на виявлення, але і на запобігання порушенням закону.

До специфічних рис повноважень прокурора можливо віднести:

- поширення впливу як на стан законності при виконанні кримінальних покарань (пов’язаних і не пов’язаних з позбавленням волі), так і при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

- реальний правозахисний потенціал, спрямований на захист прав і законних інтересів особливої категорії осіб, які за законом обмежені певних прав і свобод і не завжди мають можливість самостійно використовувати доступні для інших громадян засоби захисту;

- функціонування спеціалізованих прокуратур – з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах;

- багаторівневий характер, оскільки здійснюється галузевими підрозділами Генеральної прокуратури України, відділами (старшими помічниками, помічниками прокурорів) прокуратур обласного рівня, територіальними та спеціалізованими прокуратурами;

- здійснюється на підставі як загальних, так і спеціальних повноважень прокурора, притаманних лише даному виду нагляду;

- є засобом реального забезпечення додержання міжнародних норм і стандартів поводження із ув’язненими, імплементованих у законодавство держави;

- відповідальність за стан організації роботи на цьому напрямі в прокуратурах покладено персонально на перших керівників.

Прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні покарань та інших примусових заходів, наділений і спеціальними повноваженнями, що характеризуються підвищеним рівнем можливостей оперативного виявлення і реагування на порушення закону.

Частково їх перелік наведений у ч.2 ст.44 Закону України ”Про прокуратуру”, зокрема:

  • у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виконання покарань, опитувати осіб, які там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового або виховного характеру;
  • перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих органів і установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;
  • прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або застосування медичних заходів примусового характеру.

Чинним законодавством (КПК,КВК України, законами України „Про міліцію”, „Про попереднє ув’язнення”) та галузевим наказом Генерального прокурора України № 7гн – 2011 передбачено й інші спеціальні повноваження прокурора:

· зупиняти виконання незаконних наказів, розпоряджень і постанов адміністрації органів та установ, негайно звільняти осіб, яких без законних підстав поміщено до дисциплінарного ізолятору, карцеру, приміщення камерного типу (одиночної камери);

· негайно припиняти безпідставне застосування до ув’язнених і засуджених осіб спеціальних засобів та фізичної сили;

· санкціонувати тримання ув’язнених в одиночних камерах, неповнолітніх разом із дорослими у камерах місць попереднього ув’язнення – ст. 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення”;

· санкціонувати передачу в доход держави грошей, цінних речей, одержаних шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув’язнення або джерело одержання яких не встановлено - ст. 7 Закону України „Про попереднє ув’язнення” ( передача таких речей, вилучених у виправних колоніях, відповідно до ст.59 КВК, здійснюється за рішенням суду);

· погоджувати перелік продуктів харчування і предметів першої необхідності, які забороняється передавати особам, взятим під варту, (Генеральна прокуратура України) - ст. 9 Закону України „Про попереднє ув’язнення”;

· погоджувати запровадження особливого режиму у місцях попереднього ув’язнення (ст.19 Закону України „Про попереднє ув’язнення”;

· крім цього, наказом Генерального прокурора України конкретні працівники галузевого управління та відповідних підрозділів прокуратур обласного рівня уповноважуються здійснювати нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами органів і установ центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань під час проведення ними оперативно-розшукової діяльності;

· нагляд за додержанням законів в ізоляторах тимчасового тримання, спеціальних приймальниках та інших місцях для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, приймальниках-розподільниках для дітей здійснюється прокурорами, визначеними наказами прокурорів обласного рівня, відповідно до розташування та підпорядкування цих піднаглядних установ (п.8 наказу).

Відповідно до ст. 45 Закону України „Про прокуратуру” вказівки прокурора у даній галузі (письмові чи усні), слід відрізняти від вказівок прокурора, передбачених ст.32 Закону та ст.227 КПК України, оскільки вони вносяться з метою усунення порушень встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язкови­ми, як і постанови з цих питань. Вони виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визна­чені прокурором терміни. Крім цього ч.2 ст. 415 КПК України встановлено, що розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов’язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Галузевим наказом Генерального прокурора України встановлено розмежування повноважень відповідних підрозділів органів прокуратури, виходячи із об’єкту нагляду.

- п.3 управлінню нагляду за додержанням законів при виконанні судових
рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Генеральної
прокуратури України здійснювати безпосередній нагляд за додержанням
законів у центральних органах виконавчої влади, відповідальних за організацію
виконання судових рішень у кримінальних справах та застосування інших
заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи
громадян:

- Державній пенітенціарній службі України;

- Державній виконавчій службі України - у частині організації виконання
покарання у виді конфіскації майна;

- Міністерстві внутрішніх справ України - щодо організації у
підпорядкованих підрозділах тримання осіб в ІТТ, кімнатах для затриманих та
доставлених чергових частин, спеціальних приймальниках, інших місцях для
тримання осіб, підданих адміністративному арешту, пунктах тимчасового
перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в
Україні (Волинська і Чернігівська області);

- Міністерстві охорони здоров'я України - щодо організації тримання
осіб в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом (м. Дніпропетровськ) відділеннях психіатричних лікарень із звичайним і посиленим наглядом при застосуванні
судом примусових заходів медичного характеру та закладах для проведення
стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під
вартою, спеціальних палатах протитуберкульозних закладів, у яких проходять
стаціонарне лікування взяті під варту особи.

Пунктом 5 наказу організацію наглядової діяльності на даному напрямі також покладено і на інші структурні підрозділи Генеральної прокуратури України:

- у пунктах тимчасового тримання осіб і спеціальних приміщеннях для
тримання затриманих в адміністративному порядку прикордонних загонів
Державної прикордонної служби України - на структурні підрозділи
Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня, які
здійснюють нагляд за додержанням законів про державний кордон;

- у приймальниках-розподільниках для дітей (у тому числі підрозділів на
транспорті), службах у справах дітей - на структурні підрозділи Генеральної
прокуратури України та прокуратур обласного рівня, які здійснюють
діяльність у сфері захисту прав і свобод дітей, відповідних територіальних і
транспортних прокурорів;

- в ізоляторі тимчасового тримання Служби безпеки України - на
управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України,
Державної митної служби та Державної прикордонної служби України
Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні
оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства
Генеральної прокуратури України;

- в ізоляторах тимчасового тримання, кімнатах для затриманих та
доставлених чергових частин підрозділів внутрішніх справ на залізницях, станціях, у портах, аеропортах, метрополітені — на структурні підрозділи Генеральної прокуратури України і прокуратур обласного рівня, які здійснюють нагляд за додержанням законів на транспорті, та транспортних прокурорів.

На зазначені структурні підрозділи Генеральної прокуратури України покладено здійснення безпосереднього нагляду за додержанням законів у центральних органах виконавчої влади, відповідальних за організацію застосування примусових заходів, - Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі безпеки України, Міністерстві внутрішніх справ України, Міністерстві охорони здоров'я України, а прокуратур обласного рівня - у їх регіональних підрозділах.

У територіальних підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби Українивідповідно до п. 4 галузевого наказуздійснюють нагляд відділи (старші помічниками і помічники прокурорів) прокуратур обласного рівня.

Відповідно до п.6 галузевого наказу нагляд укримінально-виконавчих інспекціях, на які покладено виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, здійснюється районними, міськими, міжрайонними прокурорами (відповідно до розмежування їх повноважень, розташування та підпорядкування).

Пунктом 4 галузевого наказу нагляд за додержанням законів варештних домах, якіфункціонують у слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України, покладено на відповідні підрозділи прокуратур обласного рівня. До недавнього часу арештні доми функціонували лише у СІЗО. Завдячуючи принциповому реагуванню галузевого управління Генеральної прокуратури України на порушення кримінально-виконавчого законодавства у АР Крим, Київській, Харківській та Чернівецькій областях арештні доми винесено за межі СІЗО. Керівництвом Державної пенітенціарної служби України прийнято рішення про винесення цих установ за межі СІЗО ще у 8-ми областях.

- відповідно до п. 7галузевого наказу нагляд за додержанням законів у виправних та виховних колоніях, виправних центрах, дільницях слідчих ізоляторів на території виправних колоній,здійснюєтьсяпрокурорами з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах або відповідними територіальними прокурорами, якщо у структурі прокуратур обласного рівня не створені спеціалізовані прокуратури.

Районні, міські, міжрайонні прокурори наглядову діяльність
здійснюють:

- в ізоляторах тимчасового тримання, кімнатах для затриманих та
доставлених чергових частин, спеціальних приймальниках для тримання осіб,
підданих адміністративному арешту, органів внутрішніх справ;

- у підрозділах органів внутрішніх справ, що проводять індивідуально -
профілактичну роботу з особами, які відбувають покарання, не пов'язані з
позбавленням волі, та звільненими від виконання покарань;

- у відділеннях психіатричних лікарень із звичайним наглядом;

- у пунктах тимчасового тримання осіб та спеціальних приміщеннях для
тримання затриманих в адміністративному порядку прикордонних загонів
Державної прикордонної служби України;

- у спостережних комісіях місцевих органів влади;

- в органах Державної виконавчої служби України щодо додержання
законів при виконанні кримінального покарання у виді конфіскації майна – відповідно по п. 6 галузевого наказу.

Основні критерії оцінки ефективності діяльності органів прокуратури, (вплив реалізації наданих повноважень на стан законності і правопорядку на відповідних об’єктах нагляду) визначені п. 2 галузевого наказу, а саме: реальний стан законності у піднаглядних органах та
установах; повноту вжитих заходів реагування щодо усунення порушень
законів, причин та умов, що їм сприяли; поновлення порушених прав і свобод
людини; відшкодування завданої шкоди; відповідність чинному законодавству,
міжнародним нормам і стандартам умов тримання осіб у місцях та установах
застосування заходів примусового характеру, попереднього ув'язнення
і виконання покарань.

При здійсненні наглядової діяльності пріоритетними напрямами
вважати додержання:

- конституційних прав громадян, іноземців та осіб без громадянства під час їх перебування у місцях тримання затриманих, установах попереднього ув'язнення, виконання покарань та інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи;

- порядку та умов тримання затриманих і взятих під варту осіб та
відбування покарань засудженими;

- законодавства, спрямованого на запобігання катуванням та іншому
жорстокому поводженню із затриманими, взятими під варту та засудженими;

законів під час провадження оперативно-розшукової діяльності в
установах Державної кримінально-виконавчої служби України;

- законів при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

- законів у сфері запобігання та протидії корупції у піднаглядних органах
та установах;

- законодавства про звернення громадян, забезпечення гарантій належного розгляду та вирішення скарг ув'язнених і засуджених.

У зв’язку з цим оцінка діяльності прокурорів всіх рівнів повинна виходити із знання та вміння ними виконувати поставлені завдання, сумлінного ставлення до справи, забезпечення законності та правопорядку в піднаглядних органах та установах, реального стану законності, а не із кількості внесених документів прокурорського реагування.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 85; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.01 с.)