Способи побудови паралельного віяла.

Паралельне віяло у батареї будується одним із таких способів:

- по візиру машини старшого офіцера батареї (бусолі), зорієнтованому в основному напрямку стрільби;

- по основній гарматі;

- по небесному світилу.

Старший офіцер батареї віяло будує (окрім способу по небесному світилу) не менше двох разів, при цьому за дійсний вважається останній результат.

Побудова паралельного віяла вважається закінченою після того, як усі командири гармат доповіли кутоміри по основній точці наведення.

Для побудови паралельного віяла по візиру машини (бусолі), зорієнтованої в основному напрямку стрільби, старший офіцер батареї, послідовно наводячи візир (бусоль) на панораму кожної гармати, знімає відлік по кутомірному кільцю та барабану і подає команду: “ Першій стільки-то, другій стільки-то, третій стільки-то і так далі, навести у візир (бусоль) ”.

Командири гармат повторюють команду старшого офіцера батареї. Навідники повторюють та встановлюють отримані з команди кутоміри. Наводять гармати, суміщають перехрестя панорам з візиром (бусоллю), доповідають: “ Готов ”, після чого відмічаються по точках наводки самостійно.

Після наведення гармат командири гармат перевіряють виконання команди та доповідають старшому офіцеру батареї, наприклад: “ Перша готова: по основній 33-15, по запасній 12-75 і т.д. ”.

Якщо побудувати паралельне віяло з однієї точки стояння бусолі неможливо (не видно усіх панорам гармат або прицілів мінометів), то бусоль послідовно переносять на інші точки, з яких спостерігаються одна або декілька неорієнтованих гармат і одночасно видно хоча б одну гармату, яка наведена в основний напрямок стрільби. Командир (навідник) наведеної гармати відмічається по візиру (бусолі) і доповідає кутомір. Старший офіцер батареї встановлює на кутомірному кільці і барабані отриманий від навідника кутомір, наводить візир (бусоль) на панораму цієї гармати, а потім будує паралельне віяло для неорієнтованих гармат.

Для побудови паралельного віяла по основній гарматі старший офіцер батареї після надання основній гарматі основного напрямку стрільби подає команду: “ Віяло ”. Командири усіх гармат повторюють команду, навідники усіх гармат (крім основної) повертають головки панорам у бік основної гармати, а замкові виставляють над панорамами віхи (якщо потрібно).

У мінометів, що мають перехідні опори (у гармат, що мають продовжувачі), перед командою: “ Віяло ” подається команда: “ Виставити перехідні опори (продовжувачі) ”.

Навідник основної гармати відмічається послідовно по панорамах кожної з гармат та у міру виконання відмічання доповідає командиру гармати, наприклад: “ По другій 15-26”, після передачі відмітки по останній гарматі доповідає: “Готов ”.

Командир основної гармати отримані відмітки передає командирам відповідних гармат, наприклад: “ По другій 15-26 і т.д. ”

Командир кожної гармати після прийняття відмітки від командира основної гармати повторює її, змінює на 30-00 і подає команду навіднику, наприклад: “ 35-26, наводити в основну ”.

Якщо у панораму (приціл) основної гармати не видно панораму (приціл) якої-небудь гармати, то командир основної гармати доповідає старшому офіцеру батареї: “ Таку-то не видно ”, після чого продовжує роботу з рештою гармат. Старший офіцер батареї наказує командиру гармати, яку не видно з основної, побудувати віяло по тій гарматі (серед наведених), яку він бачить: “ Такій-то відмітитися по такій-то ”. Порядок відмічання у цьому випадку такий, як при побудові віяла по основній гарматі.

Для побудови паралельного віяла по небесному світилу старший офіцер батареї:

- встановлює на кутомірному кільці та барабані візира (бусолі), які зорієнтовані в основному напрямку, відлік 30-00;

- вказує командирам гармат світило;

- підводить перехрестя головки візира (монокуляра бусолі) до світила, не доводячи до його краю 10-15 поділок кутоміра, і знімає відлік по кутомірному кільцю та барабану;

- отриманий відлік передає для усіх гармат як кутомір для наведення у світило, наприклад: “ Батареї 15-60, наводити у правий (лівий) край Місяця. Супроводжувати ”.

Командири гармат повторюють кутомір, а навідники встановлюють названий кутомір, безперервно виконують наведення, утримуючи вертикальну лінію перехрестя на вказаному краю світила. З початком супроводження навідники доповідають командирам гармат: “ Готов ”, а командири гармат – старшому офіцеру батареї: “ Перша готова ” і т.д.

Після прийняття доповіді від командирів гармат старший офіцер батареї подає команду: “ Увага ”. У мить підходу краю світила до вертикальної лінії сітки візира (бусолі) – подає команду: “ Стій ”. За цією командою усі навідники припиняють наведення, відмічаються по раніше вказаній точці наведення і доповідають командирам гармат кутоміри. Командири гармат доповідають старшому офіцеру батареї, наприклад: “ Третя готова. По основній 13-56, по запасній 55-27”.

Після наведення гармат в основний напрямок і побудови паралельного віяла навідники відмічаються по точках наведення та доповідають відмітки командирам гармат, які записують їх у свої бланки запису стрільби, розраховують різницю кутомірів, для чого кутомір по основній точці наводки віднімають з усіх інших (по запасній та нічних).

Різницю кутомірів записують в бланк запису стрільби командирів гармат.

Для переходу від основної точки наведення до запасної (нічної) командир гармати до кутоміру по основній точці наведення, отриманому при останньому пострілі (останній команді), додає різницю кутомірів і подає команду: “ Стільки-то, навести у запасну (нічну) ”.

Старший офіцер батареї записує у бланк запису стрільби основні кутоміри для усіх гармат, визначає і записує різниці основних кутомірів усіх гармат відносно основної, контролює правильність розрахунків виконаних командирами гармат.

Для встановлення коліматорів при єдиному кутомірі старший офіцер батареї подає команду, наприклад: ” Батарея, 55-00, встановити коліматори ”.

Командири гармат повторюють команду; навідники встановлюють вказаний кутомір; номери обслуги, призначені командирами гармат по команді навідників обертають маховики установочних черв’яків коліматорів, навідники спостерігають в окуляри панорам і по готовності (при суміщенні вертикальних ліній, між якими знаходяться однойменні цифри та літери), командують: “ Стій ” – і доповідають командирам гармат: “ Готов ”.

Командири гармат перевіряють наведення і доповідають старшому офіцеру батареї: “ Перша готова ” і т.д.

На вогневій позиції виконується сортування боєприпасів:

- за призначенням (індексом) снарядів;

- за маркою (типом) підривника;

- за складом (номером) заряду;

- за знаками відхилення маси снарядів;

- за даними збирання (партіями) зарядів.

Після сортування боєприпасів старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) розподіляє їх між взводами і гарматами таким чином, щоб для виконання кожного вогневого завдання біля гармат були боєприпаси однієї партії зарядів.

На вогневій позиції до установок для стрільби командири гармат повинні вводити такі поправки:

А) у рівень (приціл)

- на уступ відносно основної гармати батареї;

- на перевищення гармати відносно основної гармати батареї;

- на різнобій відносно основної гармати батареї;

- на невідповідність кута підвищення;

- на відхилення маси снарядів;

- на різницю температури зарядів (для самохідної артилерії).

Б) у кутомір

- на відхилення лінії прицілювання, а також на інтервал відносно основної гармати;

В) в установку підривника стрільби

- на різнобій відносно основної;

- на уступ відносно основної;

Підготовка боєприпасів на вогневій позиції

передбачає:

- огляд боєприпасів та очищення їх від мастила;

- приведення в остаточно споряджений вигляд реактивних снарядів;

- розподіл та укладання боєприпасів з урахуванням послідовності виконання вогневих завдань.

До стрільби не допускають:

- боєприпаси, що мають елементи, які заборонені до бойового застосування ТС;

- боєприпаси без маркування;

- снаряди з підривниками, які доставлені на вогневу позицію без установлювальних або запобіжних ковпаків (ковпачків);

- снаряди з вигвинченою (хоча б частково) головною втулкою підривника;

- снаряди з недогвинченими підривниками (трубками);

- снаряди з підривниками, що мають похідне кріплення, доставлені на вогневу позицію з установкою на бойову дію;

- снаряди з підривниками, які уражені суцільною іржею на зовнішній поверхні корпусу;

- снаряди зі слідами ударів і куряви на корпусі та на підривнику;

- споряджені снаряди, які впали з висоти більше 1 метра;

- остаточно споряджені снаряди та міни, що піддавалися дії вибуху, пожежі, бомбардуванню або артилерійському обстрілу;

- снаряди, що мають розходження ведучих поясків;

- снаряди з тріщинами на корпусі;

- снаряди, які мають підтікання вибухової речовини через різьбові з’єднання;

- бронебійні снаряди, що мають погнуті балістичні наконечники;

- снаряди для бойових машин зі зламаними або зігнутими напрямними штифтами, зігнутими стабілізаторами і недогвинченою ракетною частиною;

- гільзи, що мають вм’ятини, які перешкоджають заряджанню, а також гільзи з тріщинами на дні або на корпусі (гільзи з тріщинами на вінці, якщо вони не порушують герметичності бойового заряду, допускаються);

- заряди у гільзах та унітарні патрони з недогвинченими капсульними втулками;

- бойові заряди з розгерметизованими підсиленими кришками та бойові заряди, що мають ознаки вогкості пороху і картузів;

- унітарні патрони з перекосом снаряда, а також снаряди, які обертаються у гільзах;

- міни зі стабілізаторами, які хитаються, а також із зігнутими або зламаними частинами стабілізатора.