Автоматизація складу як точна наука

КУРСОВА РОБОТА

з	Автоматизовані системи управління телекомунікацій
	(назва дисципліни)
на тему:	Автоматизована система управління
	складом

 

Студента		курсу	501-ТМс	групи
спеціальності	7.05090302 «Телекомунікаційні системи та мережі»
Білановича В.С
(прізвище та ініціали)
Керівник	завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор
Краснобаєв В.А.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала
Кількість балів:		Оцінка: ECTS

 

 

Полтава – 2014

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

1. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ……………………………………5

1.1 АВТОМАТИЗАЦІЯ СКЛАДУ ЯК ТОЧНА НАУКА…………………….6

2. ТРИ КЛАСИ СИСТЕМ: ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ……………..8

2.1 ЗАМОВНІ СИСТЕМИ……………………………………………………..8

2.2 АДАПТОВАНІ СИСТЕМИ……………………………………………….8

2.3 СТАНДАРТНІ«КОРОБКОВІ» СИСТЕМИ……………………………....9

3. ХАРАКТЕРИСТИКА І КЛАССИФІКАЦІЯ АСУС…………………….....11

3.1 АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ «Vector»…………...11

3.2 АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ (АСУС) (Computerized Warehouse Control System)……………………………….13

3.3 CoreWMS – СИСТЕМИ СКЛАДСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ…………………..13

3.4 Microsoft BusinessSolutions-Axapta………………………………………..15

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………20

 

ВСТУП

ЛОГІСТИКА (logistics) - сукупність методів і способів ефективного управління товарними потоками із забезпеченням найменших витрат і високого рівня організації і встановлення процесів постачання, управління товарним ринком, виробництва, збуту і після продажного обслуговування.

У сучасних умовах виділяють кілька видів логістики: логістику, пов'язану з забезпеченням виробництва матеріалами (закупівельна логістика); виробничу логістику; збутову (маркетингову або розподілену логістику). Виділяють також і транспортну логістику, яка по суті, є складовою частиною з трьох видів логістики. Невід'ємною частиною всіх видів логістики являється також обов'язкова наявність логістичного інформаційного потоку, що включає в себе збір даних про товарний потоці, їх передачу, обробку, і систематизацію з подальшою видачею інформації. Цю підсистему логістики часто називають комп'ютерною логістикою.

У реальній економіці системи логістики в рамках різних виробничих об'єднань з об'єктивних причин перебувають на різних стадіях, або рівнях, розвитку. Існують чотири послідовні стадії розвитку логістичних систем, через які функції логістики неминуче повинні пройти, перш ніж вони достигнуть високого рівня розвитку.

Переміщення матеріальних потоків в логістичній ланцюга вимагає концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких існують склади. Рух через склад пов'язано з витратами живої праці, що збільшує вартість товару. У зв'язку з цими проблеми, пов'язані з функціонуванням складів, роблять значний вплив раціоналізацію руху матеріальних потоків в логістичній ланцюга; використання транспортних засобів і витрат обігу.

Сучасний крупний склад - це складне технічне спорудження, яке складається із чисельних взаємопов'язаних елементів, має певну структуру і виконували ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці та розподілу вантажів між споживачами. При цьому можливе різноманіття параметрів, технологічних і об'ємно-планових, конструкцій устаткування і характеристик різноманітної номенклатури вантажів, що переробляються на складах, відносить склади до складних систем. У той же час склад сам є лише елементом системи більш високого рівня – логістичного ланцюга, яка і формує основні технічні вимоги до складської системи, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

Тому склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

При цьому необхідно мати на увазі, що в кожному окремо взятому випадку, для конкретного складу, параметри складської системи значно відрізняються один від одного, також як її елементи і сама структура, заснована на взаємозв'язку цих елементів. При створенні складської системи завжди потрібно керуватися наступним основним принципом: лише індивідуальне рішення з урахуванням всіх факторів можна зробити її рентабельною. Передумовою цього є чітко визначені функціональні завдання і грунтовний аналіз переробки вантажу як всередині, так і ззовні складу. Це означає, що будь-які витрати повинні бути економічно виправданими, тобто впровадження будь-якого технологічного і технічного рішення, пов'язане з капіталовкладеннями, має виходити із раціональної доцільності, а не з модних тенденцій і пропонованих технічних можливостей на ринку.

Основне призначення складу - концентрація запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійного і ритмічного постачання замовлень споживачів.

АСУ визначається як система «людина - машина», яка забезпечує ефективно функціонування об'єкту управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної, периферійної і організаційної техніки.

Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв'язків окремих систем і підсистем, які об'єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно-господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об'єднання їх в загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об'єктом в цілому. Так багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити узгоджене і взаємопов'язано керування всіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, в тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами іт.д.

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ

Автоматизація технологічних процесів складу і використовувані для цього системи оперативного управління є новим напрямом для українського сектора інформаційних технологій. Ще в 2010 році кількість впроваджень подібних систем в Україні не перевищує десяти, а кількість самих рішень, представлених на відчизняному ринку, вимірювалося одиницями. Зараз цей сектор розширюється і заповняється західним ПЗ.

У 2012-2013роках на вітчизняному ринку з'явилося відразу кілька нових інформаційних систем, які постачальники називають «Система управління складом» (WarehouseManagement System, WMS). Дані системи істотно відрізняються як по функціональному, так і по технологічним аспектам реалізації, у зв'язку з чим ввиникла необхідність проведення аналізу та сегментування цього сектора.Тут слід звернути увагу на зарубіжний досвід, де системи управління складами з'явилися ще в 80-х роках, кількість постачальників різних рішень вимірюється сотнями, і існує досить точна класифікація - як по функціональним, так і за підходами у реалізації проектів впровадження подібних систем.

У західній літературі з автоматизації складів (Warehouse and Distribution AutomationHandbook / Nicholas D. Adams, McGraw-Hill, 1996) визначено дві основні групи задач, які вирішуються WMS:

WMS повинні створювати, відстежувати і відвантажувати товарні запаси зі складу, WMS повинна автоматизувати технологічні процедури, пов'язані зі створенням, відстеженням і відвантаженням товарних запасів зі складу.

В залежності від здатності конкретної системи реалізувати даний набір завдань і формується ключевоа відмінність між різними складськими інформаційними системами. Так, системи, вирішують тільки першу частину завдань, відносяться до класу так званих контролюючих систем або «локаторів» (Product Locator and Control Systems).

Принципіальна відмінність між двома класами складських систем полягає в тому, що «локатори» є, по суті, помічниками складського персоналу у виконанні основних складських технологічних операцій. Їх завдання - реалізація контрольних функцій за станом товарних запасів і вироблення рекомендацій щодо прийому, розміщення, збірці замовлень і відвантаження товарів зі складу. При цьому прийняття рішень в більшості ситуацій і вибір способу дій зберігається за складським персоналом. Такі системи дозволяють знайти місце зберігання при розміщенні, запропонувати декілька місць відбору при складанні замовлення, скоротивши тим самим час на пошук товару, забезпечити підтвердження виконання складських операцій, але автоматизація функцій управління носить вкрай обмежений характер. Подібні системи, як правило, працюють з товарними запасами, а не з вантажними одиницями (вантажами). Прийняття рішень ґрунтується на підтвердженні місць зберігання чи коду товару, а не номери вантажної одиниці, що практично виключає можливість повноцінного контролю за переміщеннями товарних запасів, як на складі, так і після їх відвантаження. До систем даного класу відносяться складські модулі корпоративних систем управління (ERP), а також більшість недорогих «коробкових» рішень складських систем управління.

Основною відмінністю системи класу WMS від «локаторів» є автоматизація функцій оперативного управління складом. Саме WMS безпосередньо формує завдання і управляє складським персоналом і технікою в автоматичному режимі, залишаючи за менеджерами складу функції спостереження за ходом технологічного процесу і вирішення проблемних ситуацій.

Іншою важливою відмінністю систем WMS від «локаторів» є те, що дані системи засновані на принципах роботи не з товарами, а з вантажами. Під вантажем розуміється певний набір товарного запасу з власними характеристиками і унікальним номером, що дозволяє відрізнити його від інших вантажів. Використання унікальних вантажів на складі забезпечує повний контроль за товарними запасами на всіх стадіях технологічного циклу як в середині складу, так і після відвантаження вантажів зі складу.

Замовні системи

Замовні системи зазвичай впроваджуються на великих складських комплексах зі складною технологією виконання операцій. Основними світовими постачальниками систем данного класу є американські компанії Manhattan Associates, EXE Technologies, Catalyst International, RedPairie. Як правило, розробка систем данного класу ведеться на основі існуючого базового програмного забезпечення, але з великою часткою модифікацій існуючого коду і розробкою нової функціональності. Часто постачальники подібних систем мають кілька рішень для різних індустріальних секторів. Кількість користувачів в подібних системах превищує 50 осіб. Терміни розробки і впровадження систем даного класу можуть складати 1-2 роки і більше, а вартість подібних проектів вимірююється мільйонами доларів.

Дані системи підтримують кілька платформ (зазвичай IBM iSeries (AS / 400) і Unix). В якості системи управління баз даних використовуються Oracle і інші високотехнологічні корпоративні СУБД.

На українському ринку системи даного класу майже не представлені.

Адаптивні системи

Даний клас систем є найбільш динамічним сектором ринку складських систем управління, орієнтованих на середні підприємства (від 25 до 50 користувачів системи) зі складами з досить складним технологічним процесом, заснованому на стандартних складських функціях.

Даний сектор включаэ десятки компаній, серед яких можна назвати HighJump Software, MARCGlobal, Swisslog, PSI logistics GmbH та інші. Як правило, побудова подібних систем заснована на існуванні центрального модуля, автоматизуючого основні функції системи управління складом і додаткових модулів для реалізації функцій, специфічних для даного складу. Наприклад, система компанії MARC Global має 7 додаткових модулів (інтернет-доступ, біллінг, контроль ресурсів, управління засобами механізації і т.д.).

Велике число параметрів налаштування і наявність додаткових модулів дозволяє підіобрати оптимальну конфігурацію системи і забезпечити високий рівень адаптації стандартного програмного забезпечення до конкретних вимог замовника.Системи даного класу також не виключають певні модифікації программного коду, але зазвичай відсоток модифікації істотно менше, ніж у замовних систем.

Адаптивні системи будуються зазвичай на Unix або Windows платформах і в більшості випадках використовуються в якості СУБД, рішення компанії Oracle. Ліцензування подобних систем базується на вартості ліцензії на одне місце установки зі стандартним числом користувачів (зазвичай 10-15), з ліцензуванням додаткових рабочих місць. Вартість базової ліцензії для західних систем становить 40-50 тисяч доларів. Середня плата за ліцензії з урахуванням додаткових модулів і рабочих місць становить 70-100 тисяч доларів і вище, а вартість проекту впровадження -200-400 тисяч доларів. В Україні вартість впровадження в 2-3 рази нижче (системи на Unix платформах коштують в 1,5-2 рази дорожче, ніж системи на Windows).Декларовані терміни виконання проектів складають від 5 до10 місяців.

На українському ринку в даному класі представлені системи Advantics (PSI logistics), Solvo.WMS (розроблена на основі досвіду впровадження системи американської компанії RGTI, яка пізніше увійшла до складу MARC Global) і система CoreWMS («Аргус Софт»). До систем даного класу також можна віднести систему «Vector» (BSE).

ВИСНОВКИ

Підприємства, які стоять перед вибором - яку інформаційну систему придбати, повинні добре розуміти функціональні відмінності. Загалом, системи управління складуванням (WMS) пропонують великі функціональні можливості для управління логістікою фірми. WMS повинна працювати так, як працює сучасний склад - 24 годин на добу 7 днів на тиждень. Тому WMS повинна працювати завжди, причому працювати в особливих умовах з підвищеним навантаженням.

Вантаж прибуває, приймається за кількістю та якістю. Супровідні документи на вантаж дублюються для подальшого введення в облікову систему складу. Потім персонал складу приймає рішення, де розмістити вантаж, і робить відповідні записи в документах на вантаж. Після завершення всіх складських операцій з вантажем документи вводяться в облікову систему складу. Дані про місцезнаходження вантажу зберігаються в картотеці облікової системи. Процес є трудомістким, і його ефективність повністю залежить від досвіду складського персоналу.

Після впровадження АСУС основний складський процес змінюється кардинальним чином. Всі грузові одиниці, що знадходяться на складі, маркуються етикетками з індівідуальним штрих-кодом, який містить інформацію про характер вантажу, коли і від кого він прийшов. Якщо надійшли вантажні одиниці які вже мали індивідуальне маркування, то складські оператори, використовуючи термінали збору даних (ТСД), реєструють їх в складській системі управління. Після перевірки якісті вантажу складські оператори отримують від АСУС на персональні ТСД розпорядження на розміщення в зоні зберігання надійшовших вантажних одиниць. При укладанні вантажної одиниці на місце зберігання в обов'язковому порядку оператором проводиться зчитування ТСД адреси місця зберігання. Всі подальші операції з переміщення вантажних одиниць складу завершуються обов'язковою реєстрацією в АСУС адреси нового місця зберігання вантажу за допомогою ТСД оператора. Причому в АСУС реєструється кількість та час виконання розпоряджень кожним оператором.

Таким чином, хоч вигоди, одержувані різними компаніями від успішного запровадження АСУС, сильно різняться, можна виділити ряд основних переваг.

Практика показує, що загальна продуктивність зростає мінімум на 20 - 30%, точність обліку - більш ніж на 99%, трудовитрати зменшуються на 25% і більше.

У результаті виконаної роботи поставлена мета досягнута.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Глик, Д.И. Национальные стандарты в области электронного документооборота / Д.И. Глик // - Секретарское дело. - 2006. - № 9 - С.45-75

2. Балибардина, Г.И. Документоведение и документационное обеспечение управления / Г.И. Балибардина // Учеб. - метод. пособие / ВолГУ. - 2002. - 78 с.

3. Живаева Ольга Валерьевна. Управление информационными потоками промышленных предприятий на основе оптимизации документооборота: Дис. канд. экон. наук: 08.00.05: Волгоград, 2002 148 c. РГБ ОД, 61: 02-8/1817-9.

4. Альберт Бертяков, Андрей Сумин // Финансовый директор, № 7 - 8, июль - август 2004 // Автоматизация документооборота

5. Андреев В. / Автоматизация документооборота компании - непростой выбор [Электронный ресурс] - Электрон. ст. - Режим доступа к ст.: http://www.thalion. kiev.ua/article. php? id=405

6. Баласанян, В.Э. Какой должна быть современная автоматизированная система документационного обеспечения управления / В.Э. Баласанян // X Междунар. научно-практическая конференция "Документация в информационном обществе: парадигмы XXI в.". - М., - 2003. - С.22-25.

7. Ватолина М.В. Организация работы с документами/ Серия "Высшее образование". - Росто н/Д: Феникс, 2004. - 320 с.

8. Витин, Ю.Г. От документооборота классического - к электронному! / Ю.Г. Витин // Справочник секретаря и офис-менеджера. - 2004. - № 4. - С.50-55.

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з	Автоматизовані системи управління телекомунікацій
	(назва дисципліни)
на тему:	Автоматизована система управління
	складом

 

Студента		курсу	501-ТМс	групи
спеціальності	7.05090302 «Телекомунікаційні системи та мережі»
Білановича В.С
(прізвище та ініціали)
Керівник	завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор
Краснобаєв В.А.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала
Кількість балів:		Оцінка: ECTS

 

 

Полтава – 2014

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

1. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ……………………………………5

1.1 АВТОМАТИЗАЦІЯ СКЛАДУ ЯК ТОЧНА НАУКА…………………….6

2. ТРИ КЛАСИ СИСТЕМ: ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ……………..8

2.1 ЗАМОВНІ СИСТЕМИ……………………………………………………..8

2.2 АДАПТОВАНІ СИСТЕМИ……………………………………………….8

2.3 СТАНДАРТНІ«КОРОБКОВІ» СИСТЕМИ……………………………....9

3. ХАРАКТЕРИСТИКА І КЛАССИФІКАЦІЯ АСУС…………………….....11

3.1 АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ «Vector»…………...11

3.2 АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ (АСУС) (Computerized Warehouse Control System)……………………………….13

3.3 CoreWMS – СИСТЕМИ СКЛАДСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ…………………..13

3.4 Microsoft BusinessSolutions-Axapta………………………………………..15

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………20

 

ВСТУП

ЛОГІСТИКА (logistics) - сукупність методів і способів ефективного управління товарними потоками із забезпеченням найменших витрат і високого рівня організації і встановлення процесів постачання, управління товарним ринком, виробництва, збуту і після продажного обслуговування.

У сучасних умовах виділяють кілька видів логістики: логістику, пов'язану з забезпеченням виробництва матеріалами (закупівельна логістика); виробничу логістику; збутову (маркетингову або розподілену логістику). Виділяють також і транспортну логістику, яка по суті, є складовою частиною з трьох видів логістики. Невід'ємною частиною всіх видів логістики являється також обов'язкова наявність логістичного інформаційного потоку, що включає в себе збір даних про товарний потоці, їх передачу, обробку, і систематизацію з подальшою видачею інформації. Цю підсистему логістики часто називають комп'ютерною логістикою.

У реальній економіці системи логістики в рамках різних виробничих об'єднань з об'єктивних причин перебувають на різних стадіях, або рівнях, розвитку. Існують чотири послідовні стадії розвитку логістичних систем, через які функції логістики неминуче повинні пройти, перш ніж вони достигнуть високого рівня розвитку.

Переміщення матеріальних потоків в логістичній ланцюга вимагає концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких існують склади. Рух через склад пов'язано з витратами живої праці, що збільшує вартість товару. У зв'язку з цими проблеми, пов'язані з функціонуванням складів, роблять значний вплив раціоналізацію руху матеріальних потоків в логістичній ланцюга; використання транспортних засобів і витрат обігу.

Сучасний крупний склад - це складне технічне спорудження, яке складається із чисельних взаємопов'язаних елементів, має певну структуру і виконували ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці та розподілу вантажів між споживачами. При цьому можливе різноманіття параметрів, технологічних і об'ємно-планових, конструкцій устаткування і характеристик різноманітної номенклатури вантажів, що переробляються на складах, відносить склади до складних систем. У той же час склад сам є лише елементом системи більш високого рівня – логістичного ланцюга, яка і формує основні технічні вимоги до складської системи, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

Тому склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

При цьому необхідно мати на увазі, що в кожному окремо взятому випадку, для конкретного складу, параметри складської системи значно відрізняються один від одного, також як її елементи і сама структура, заснована на взаємозв'язку цих елементів. При створенні складської системи завжди потрібно керуватися наступним основним принципом: лише індивідуальне рішення з урахуванням всіх факторів можна зробити її рентабельною. Передумовою цього є чітко визначені функціональні завдання і грунтовний аналіз переробки вантажу як всередині, так і ззовні складу. Це означає, що будь-які витрати повинні бути економічно виправданими, тобто впровадження будь-якого технологічного і технічного рішення, пов'язане з капіталовкладеннями, має виходити із раціональної доцільності, а не з модних тенденцій і пропонованих технічних можливостей на ринку.

Основне призначення складу - концентрація запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійного і ритмічного постачання замовлень споживачів.

АСУ визначається як система «людина - машина», яка забезпечує ефективно функціонування об'єкту управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної, периферійної і організаційної техніки.

Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв'язків окремих систем і підсистем, які об'єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно-господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об'єднання їх в загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об'єктом в цілому. Так багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити узгоджене і взаємопов'язано керування всіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, в тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами іт.д.

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ

Автоматизація технологічних процесів складу і використовувані для цього системи оперативного управління є новим напрямом для українського сектора інформаційних технологій. Ще в 2010 році кількість впроваджень подібних систем в Україні не перевищує десяти, а кількість самих рішень, представлених на відчизняному ринку, вимірювалося одиницями. Зараз цей сектор розширюється і заповняється західним ПЗ.

У 2012-2013роках на вітчизняному ринку з'явилося відразу кілька нових інформаційних систем, які постачальники називають «Система управління складом» (WarehouseManagement System, WMS). Дані системи істотно відрізняються як по функціональному, так і по технологічним аспектам реалізації, у зв'язку з чим ввиникла необхідність проведення аналізу та сегментування цього сектора.Тут слід звернути увагу на зарубіжний досвід, де системи управління складами з'явилися ще в 80-х роках, кількість постачальників різних рішень вимірюється сотнями, і існує досить точна класифікація - як по функціональним, так і за підходами у реалізації проектів впровадження подібних систем.

У західній літературі з автоматизації складів (Warehouse and Distribution AutomationHandbook / Nicholas D. Adams, McGraw-Hill, 1996) визначено дві основні групи задач, які вирішуються WMS:

WMS повинні створювати, відстежувати і відвантажувати товарні запаси зі складу, WMS повинна автоматизувати технологічні процедури, пов'язані зі створенням, відстеженням і відвантаженням товарних запасів зі складу.

В залежності від здатності конкретної системи реалізувати даний набір завдань і формується ключевоа відмінність між різними складськими інформаційними системами. Так, системи, вирішують тільки першу частину завдань, відносяться до класу так званих контролюючих систем або «локаторів» (Product Locator and Control Systems).

Принципіальна відмінність між двома класами складських систем полягає в тому, що «локатори» є, по суті, помічниками складського персоналу у виконанні основних складських технологічних операцій. Їх завдання - реалізація контрольних функцій за станом товарних запасів і вироблення рекомендацій щодо прийому, розміщення, збірці замовлень і відвантаження товарів зі складу. При цьому прийняття рішень в більшості ситуацій і вибір способу дій зберігається за складським персоналом. Такі системи дозволяють знайти місце зберігання при розміщенні, запропонувати декілька місць відбору при складанні замовлення, скоротивши тим самим час на пошук товару, забезпечити підтвердження виконання складських операцій, але автоматизація функцій управління носить вкрай обмежений характер. Подібні системи, як правило, працюють з товарними запасами, а не з вантажними одиницями (вантажами). Прийняття рішень ґрунтується на підтвердженні місць зберігання чи коду товару, а не номери вантажної одиниці, що практично виключає можливість повноцінного контролю за переміщеннями товарних запасів, як на складі, так і після їх відвантаження. До систем даного класу відносяться складські модулі корпоративних систем управління (ERP), а також більшість недорогих «коробкових» рішень складських систем управління.

Основною відмінністю системи класу WMS від «локаторів» є автоматизація функцій оперативного управління складом. Саме WMS безпосередньо формує завдання і управляє складським персоналом і технікою в автоматичному режимі, залишаючи за менеджерами складу функції спостереження за ходом технологічного процесу і вирішення проблемних ситуацій.

Іншою важливою відмінністю систем WMS від «локаторів» є те, що дані системи засновані на принципах роботи не з товарами, а з вантажами. Під вантажем розуміється певний набір товарного запасу з власними характеристиками і унікальним номером, що дозволяє відрізнити його від інших вантажів. Використання унікальних вантажів на складі забезпечує повний контроль за товарними запасами на всіх стадіях технологічного циклу як в середині складу, так і після відвантаження вантажів зі складу.

Автоматизація складу як точна наука

Автоматизація- не догма, а керівництво до дії.

Відпустка товару із складу включає в себе наступні операції: вибірка товарів із місць зберігання (комплектація), підготовка до відпустки (упаковка, окантовка, маркування); оформлення відпустки; відвантаження та відправлення за призначенням.

Якщо склад приймає на зберігання різноманітні товари від багатьох клієнтів, то при комплектації замовлень перед їх відправкою зі складу чималу роль відіграє вибір вірної послідовності вилучення товару з місць розміщення. Людина просто не взмозі по сотні разів на день миттєво перебирати десятки факторів, що впливають на рішення відправити зі складу замовнику саме цей товар, а не інший: що лежить в іншій секції, прийнятий на зберігання раніше чи пізніше і т. д. по аналогії з розподілом товару при заповненні витратних документів користувач може вибрати «Набір правил вилучення», встановити в немнеобхідну послідовність пріоритетів вилучення, керуючись якими, система сама складе список вантажів, які підлягають зняттю з зберігання по списку заказа. У «Набір правил вилучення» можуть входити «метод списання собівартості», «відстань до виходу», «термін придатності», «місце зберігання однотипних товарів», «місце зберігання товарів, що належать одному клієнту». За інших рівних умов система вибере той товар, місце зберігання якого знаходиться ближче до місць зберігання інших товарів зі списку замовлення і, значить, збір всієї партії вантажів займе меншу кількість часу.

Якщо по яким-небудь причин, які не можуть бути враховані системою автоматизації, користувач хоче порушити визначений ним порядок вилучення товару, він можетето зробити, виправивши вручну номери осередків, зазначені комп'ютером.

Для безпомилкової роботи персоналу на території складу система формує інструкції для кожного співробітника, в ній вказані номери осередків і товари, які повинні бути з них взяті, оптимальний маршрут по складу. Якщо при роботі використовуються термінали збору, то інструкція має не друкований, а електронний вигляд. Працівник складу вилучає товар з вказаним номером, зчитує за допомогою номера штрих-код осередку товару, підтверджуючи цим вірне виконання завдання. Якщо сталася помилка, термінал дасть про це знати відповідним повідомленням на екрані.

При видачі товару, так само як при прийомі, для різних типів зберігання оформлюється різний комплект документів. При видачі власного товару підприємства виписується документ «Видаткова накладна». Товар, прийнятий на відповідальне зберігання, може бути відпущений клієнтові за наявності розпорядження клієнта. У цьому випадку оформляються документи «Зняття з зберігання» і «Замовлення». За допомогою документа «Зняття з зберігання» визначаються номери осередків з необхідним товаром, а в документі «Замовлення» фіксується заявка на відпуск товару клієнтові.

Автоматизація операцій з видачі товару не тільки економить час персоналу, а ще підвищується загальна якість обслуговування клієнтів за рахунок підвищення швидкості комплектації замовленнь, збережності вантажів, збільшується швидкість товарообігу, з'являється можливість максимально зменшити кількість персоналу, мінімізувати спроби розкрадання вантажів.