Способи уведення цитат в текст

Цитати

Цитата- від нім. Наводжу,проголошую.Частина тексту, запозиченого і дослівно відтвореного з повною метою з твору іншого автора.

Функції цитат

1) Обґрунтування власного твердження.

2) Спростування твердження автора

3) Спотворення думки цитованого автора за рахунок скорочення, пропуском ключового слова…

Способи уведення цитат в текст

КОРОТКА ЦИТАТА

1) повністю після слів того хто цитує

2) повністю перде словами того хто цитує

3) подається повністю але розривається словами того хто цитує

4) подається у вигляді окремих слів, узятих з одного речення автора із зміненим відмінюванням таких слів.

5) В скороченому варіанті без спотворення думки автора.

 

ВЕЛИКА ЗА ОБСЯГОМ ЦИТАТА

1) складається з кількох речень або абзацу, подається в межах того ж абзацу і тим же шрифтом що й слова автора.

2) Кілька абзаців, подається автономно в такий спосіб:

- відділяється знизу і зверху відбивками від тексту і друк. Таким же шрифтом

- має іншу шрифтову гарнітуру,розмір шрифта,ширину шпальти.

Методика роботи автора

Загальні правила

1)Зясувати джерело цитування

2) у процесі першого читання пересвідчитись в достовірності цитати.

3) Цитування за цитатою а не за першоджерелом. Цитування за вже наведеною кимось фразою може бути виправдане - коли джерело недоступне- знах. В іншій країні. Коли джерелом слугує рідкісний архівний документ.

 

Граматичні правила

1) Цитата з попередніх видань у яких дотримано інших правових норм. Подавати без змін.

2) Вставка чи виділення редактора чи автора в цитованому тексті, які вказують на ставлення їх до цитати. Дозволяється за умови якщо знаки оклику-питання будуть подані в дужках. Про штриховане виділення слів у цитаті також повідомляється читачеві.

3) Цитата з якої вилучено кілька речень. Обов’язкове зазначення кутових дужок з трьома крапками на місці пропущених речень.

4) Форма лапок у складних цитатах. Зовнішні «» внутрішні інші всередині-якшо тере щось виділити, а зовнішні всю цитату.

Якшо лапки різних гарнітур використати не можна тоді просто виділяємо цитату іншим шрифтом і не беремо в лапки

 

Заповіді ОГІЄНКА

-Ясний і простий стиль-то найкращий стиль.

-Пильнуймо писати так, щоб усі зрозуміли написане.

-Думаймо про це, починаючи писати чи редагувати.

-Ніколи не забуваймо про те, що наше писання може читати навіть не зовсім підготовлений читач.

-«Популярний» виклад корисніший за науковий.

-Нема стилю «Наукового» і «ненаукового» - є стиль ясний і неясний.

-Хто пише неясно, той проповідує в пустелі.

-Поділ способів думання на «інтелігентський» і «народний» є некоректним.

-«Інтелігентського» способу думання широка публіка не розуміє.

-«Інтелігентський» спосіб писання і редагування шкодить розвитку нашої культури, бо його розуміє тільки обмежене коло читачів; кожен працівник пера мусить дбати, аби у його писаннях переважав спосіб простий і ясний.

 

ЗАГОЛОВОК - це назва твору або окремої його частини.

Функції заголовків

1) Структурування значного за обсягом текстового чи ілюстративного матеріалу на окремі частини.

2) Полегшення роботи читача з виданням

3) Організація процесу читання

4) Осмислення окремих частин прочитаного, підготовка читача до сприйняття нового, відносно закінченого цілого.

5) ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗРУЧНОСТІ В ПОШУКУ ВИБІРКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

6) Акцентування на окремих частинах тексту, сприяння глибшому його засвоєнню.

Види заголовків

- За змістом

- За Фомою зображення

- За місцем розташування

За змістом

Тематичні прості

У лаконічному вигляді від 1 до 5 слів

Представляє назву. Ідею, наголошує

на змістовому акценті тексту чи його

окремого фрагмента.

 

Тематичні складні

Являє собою стислий перелік головних тем, проблем фрагмента тексту або підпор. Йому заголовків, який подається перед цим текстом після загального заголовка.(абраже)

 

За формою зображення

- Нумераційні

- Літерні

- Німі

 

Нумераційний - це цифрове позначення порядкового номера того чи іншого фрагмента тексту.(Підручники, посібники, монографії) «Частина 1»,Розділ сьомий

Літерний – це буквене позначення порядкового номера того чи іншого фрагмента тексту.

(словники) «А»

Німий- позначення завершення одного фрагмента тексту і початок іншого пробілом, спуском або кінцевою,нічим не заповненою прогалиною(худ. Літ. Мемуари)

За місцем розташування

 

- Заголовок на шмуцтитулі

- Заголовок шапкою

- Заголовок у розріз із текстом

- Заголовок у підбір із текстом

- Заголовок віконцем

- Заголовок боковиком

 

Заголовок на шмуцтитулі- розміщений на лицьовій стороні незадрукованого текстом аркуша. У великих виданнях.

Заголовок шапкою – подається зі спуском у верхній частині сторінки.

Він собою ніби покриває весь ряд задрукованої сторінки.

(тематичний збірник статей)

Загоовок у розріз із текстом- є меншим за підпорядкуванням від «шапки» Має автономію між кінцем 1 фрагмента і поч.. іншого. Ніби розрізає і з’єднує словесним містком. Може бути розміщений- посередині шпальти, з абзацу, у правому чи лівому краї,з верхньою і нижньою відбивкою, лише з верхньою відбивкою.

Заголовок у підбір із текстом- відкриває абзац і домінує над незначним за обсягом наступним фрагментом тексту.(що складає з кількох абзаців до кількох сторінок) Набирається таким самим шрифтом як і наступне речення

Заголовок віконцем- врізується в основний текст. 3-4 поверхи без переносів у словах.

Заголовок боковиком- збоку тексту справа чи зліва.(заголовок на маргіналії-межа)

Потрібен коли

-коли концепція видання не передбачає розрив тексту заголовками

-коли характ. Видання спонукає до виокремлення заголовків із тексту для простішого відшукування(довідник)

-коли поле шмуцтитулу чи шпальти відведене для ілюстрації залишається незаповненим.

Методи роботи редактора з заголовками

Голоне завдання- Засвоїти правила ы дотримуватися ъх, знати заголовки.

Загальні правила

Перше на прикладі глави чи розділу накреслити схему підрядності всіх видів заголовків. Щоб нічого не згубити і все було на своєму місці.

Друге змістова підпорядкованість кожного наступного виду заголовка попередньому має бути чітко визначена і формою їх подачі - із зменшенням ступеня заголовка зменшується, в порівнянні з попереднім його розмір та фарбова гама виділення.

Третє Однотипне систематичне та морфологічне оформлення заголовків

- Окремі слова чи словосполучення подаються без скорочень

- Наприкінці заголовків урозріз тексту, на шмуцтитулі і шапках крапка не ставиться.(виняток дитячі навчальні видання) інші розділові знаки ставляться

- Наприкінці заголовків упідбір тексту крапка необхідна.

- У нумераційних і літерних заголовках крапка ставиться у випадку якщо далі йде текст.

- У заголовках нумераційних і літерних крапка після літери чи номера не ставиться коли текст подається з нового рядка.

 

Четверте Весь заголовковий комплекс потребує ідентичного його відтворення у змісті

 

 

Видавнича продукція -це сукупність різноманітних за формою,змістом, зовнішнім виглядом,обсягом,характером інф.,структурою, періодичністю, та призначенням видань,випущених видавцев або групою видавництв за певний період.

 

Матеріальна конструкція

Журнальні видання

Газетні

Буклетні

Електронні

Фомат

-Мініатюрні –менше 8 мм.

- Кишенькові(малоформатні)

- Фоліанти(великого розміру нерідко в половину аркуша)

 

Рекламні видання

- Форми існування реклами – (Слухова, зорова, зоровослухова)

- Предмет рекламних повідомлень (товари та послуги, ідеї, політичні особистості)

- Характер інформації(комерційна, політична, соціальна, прихована)

- Цільове призначення(реклама товарів і послуг, ідей, комерційна та некомерційна, реклама благодійних фондів, спонукальна)

- Об’єкти авторського права в рекламних виданнях (логотип фірми, товарний знак, салоган, девіз, текстовий та ілюстрований матеріали)

- Типологічна структура видань з рекламними текстами (Рекламні періодичні видання, Інтернет сайти, проспекти, каталоги, видання що розповсюджуються поштою-листи прейскуранти, бланки.і.т…д..)

 

Етапи редагування

1) Перше наскрізне читання

2) Доведеня спільного з авторм оригіналу до комплектності

3) Робота над структурою(архітектонікою)

4)Робота над заголовками

5) Визначення єдиного стилю подання тексту

6)Робота із вступною, заключною і службовою частинами видання

7)Редакційна правка(Із застосування різних видаів редагування

 

Види редагування

Згальне універсальне

1) Усунення логічних помилок

2) Усунення фактичних помилок(також перевірити достовірність в словниках енциклопедіях)

Спеціальне редагування

1)Літературне -аналіз, оцінка і виправлення мовно- силісичної структури твору(доступність, відповідність стилістики викладу жанру)

Наукове

Запрошується спеціаліст в певній галузі. Завдання-аналіз твору і виправлення неточностей з наукового погляду.

Художньо-технічне

Художнє редагування

- Замовлення художнього оформлення видання

- Оцінка ескізів і пробних відбитків та елементів худ. Оформлення, змістову відповідність художньому оформленню.

Технічне редагування

- Технічні параметри складання і верстки

_ Шрифтові палітри складання

_ Величину та гарнітуру шрифтів

_ Відступи

_Спуски

- Підверстки

 

Редакційно- видавничий процес - це сукупність обумовлених практикою книговидання послідвних дій видавн. працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іного виду видавничої продукції.

Етапи ред.. вид процесу

Підготовчий

Найважливіше на цьому етапі- пошук потрібного автора і оригіналу.

Авторський оригінал -це створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з у всіма необхідними компонентами(рис.таб.ілюстр.) (До видавництва потрапляють самоволом,за посередництва літературних агентів,через вист-ярм тусовки,через індивідуальні замовлення автором.)

 

Видавничий оригінал - той самий авторський оригінал після його оправ. у видавництві аж до готовності видання оригінал-макету на плівках з доданими оригіналами зовн. оформлення.

 

Редакторський аналіз- оцінити авторський оригінал з точки зору змісту, структури… можливостей просування на ринку.

Редакційний

Рецензування

-підручники з грифом мін науки

-вид навчального видання з рекомендацією наукової установи

-довідкове,енциклопедичне видання

-аукове,науково-популярне.

Рецензія- критичний твір у якому розглядається і оцінюється опубліковане видання.

Зовнішня – для публікації в пресі, Внутрішня - виконана на замовлення видавництва чи наук. Закладу.

Виробничий

Далі в поліграфічній фірмі, але є процеси які не обійдуться без участі редактора.

1) Звіряння і підписання до друку відбитків худ. Оформлення.

2) Звіряння і підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формуванням книжкового блока.

3) Звіряння і підписання до друку сигнального примірника

4) Можуть виникнути розбіжності в назвах, розбіжність між написами на обкладинці і корінці. Невідповідність гами кольорів, буквені помилки, незаповнені аркуші,перевернута сторінка, невідповідність ілюстрацій тексту.

Маркетинговий етап

Завдання редактора- написання такого рекламного тексту, який би одразу запрацював на створ. Високого іміджу мабутнього видання.

 

Перевидання

Його переваги:

1) З економічної точки зору- редакційні і поліграфічні затрати менші,прибуток- майже завжди гарантований

2) Іміджеві- авторитет видавця який знову друкує гарну книгу росте.

3) З організаційної- час проходження видавничого оригіналу на різних етапах помітно скорочується.

За Мільчиним

Перевидання - повторний випуск видання, яке вже випускалося даним видавництвом.

Повторне видання – це видання, яке вже раніше випускалося.

Нове видання – раніше даним видавництвом не випускалося, а якщо і випускалося то виходить в новому оформленні і містить зміни в порівнянні з іншим видавництвом.

Передрук - це видання, текст якого друкується за якимось попереднім виданням, випущеним іншим видавництвом.

 

Перевидання- це кожне наступне видання випущеного раніше твору або збірки творів, незалежно від часу місця і видавця першого видання та змін у його змісті структурі чи оформленні.

Залежно від привнесення до кожного наступного видання змін виділяють:

стереотипне

факсимільне

виправлене

доповнене

перероблене

Стереотипним - є таке видання, яке здійснюється без жодних втручань до попередньо видрукуваного тексту.(післямова,передмова)

 

Факсимільне – це видання яке, без жодних змін і відхилень відтворює попереднє за найголовнішими його параметрами: форматом, сортом і кольоровою гамою паперу та інших поліграфічних матеріалів, включаючи обкладинку чи оправу. На відміну від стереотипного, де використовуються ті матеріали які є в наявності.(доцільна передмова і післямова окремою вкладкою)

Виправлене - це видання в якому виправлені всі видавничі чи друкарські помилки, допущені в попередньому виданні.

Доповнене – це видання, яке відрізняється від попереднього певним обсягом доповненого матеріалу. Йдеться про незначні текстові вставки або додавання цілих параграфів.

Перероблене – це видання в якому текст значно змінено в порівнянні з попереднім виданням. Це пов’язано з появою з часом нового матеріалу, переосмислення автором поглядів.(переглянуте - зі змінами редакційного характеру - вживати термін недоцільно)

 

Редактор має знати:

Знання світової та укр. Історії видавничої справи

Знання тенденцій сучасного видавничого ринку та вплив на нього смаків читацької аудиторії різних вікових груп і професій.

Знання сучасних тенденцій літературного процесу.

Знання різноманітних освітніх, просвітніх, наукових і навчальних програм, що діють на даний момент в державі.

Включення чи не включення творів для перевидання:

- Читацький попит

- державотворчий аспект видань з програм держзамовлення

- Рівень професійного виконання твору з точки зору змісту і оформлення

- Заявки мережі публічних бібліотек

- Заявки бібліотек навчальних закладів

- Заявки замовників які зацікавлені в фінансуванн окремих проектів перевидань

- Зміни в навч. Програмах

- Зміни в нормативно правовій-базі

- Здатність поліграфічного підприємства відтворити видання за заданими видавництвом параметрами.

 

Навчальна література

- Ун. Та шк.. підручники, букварі

-Посібники для вступу в ВНЗ

-Посібники з вивчення інозем. Мов

- Двомовні або тлумачні словники

 

Службова частина видання

Обов’язкові паспортні дані- вихідні відомості:

На титулі

Звороті титулу

На прикінцевій сторінці(випускні дані)

Титульна сторінка

Тут подається під заголовком номер видання та його вид.

Зворот титули

Інформація тут про перевидання зазначається двічі- в каталожній картці та біля знака охорони авторського права.особливості видання та його вид також зазначаються в анотацій ній частині каталожної картки.

Про внесені зміни і доповнення казн. Біля знака охорони авторського права.

Де шукати твори?

- міжнародні книжкові ярмарки

- міжнародні фонди

- посольства

- фахова періодика

- Інтернет

- Перекладачі

- Діаспора

- Видавництва, що виждають такі книги.

Як занйти перекладача?

- Бюро та агентства перекладів

- Провідна ун-ти з кафедрами іноземних мов

- Рекомендації досвічених перекладачів

Завдання при перекладі

- не віддалити стиль від оригіналу і манеру викладу, епоху.

- Подбати про належне сприйняття твору читачем- співвітчизником

- Не знівелювати особливості творчої манери автора.

Інформаційні видання

- Бібліографічні

- Оглядові

- Реферативні

В основі таких видань – конкретні дані про опубліковані або неопубліковані роботи з різних галузей суспільного життя.

 

Об`єкти для збирання та опису інформації

Статті

Збірники наукових праць

Фахові періодичні видання

Тези наукових конференцій

Тези наукових конференцій

Автореферати дисертацій

Дисертації

Депоновані праці на правах рукописів

Звіти про науково - дослідні і науково - конструкторські роботи.

Зміст роботи редактора залежить від виду конкретного видання

 

Науково-популярні видання

Це видання, які, як і наукові містять результати теоретичних чи експериментальних досліджень у галузях науки, культури, мистецтва, техніки, однак матеріал викладений у доступній для читача нефахівця в даній галузі формі.

 

Основне призначення - популярно подати нефахівцеві певні наукові знання.

Дизайн та оформлення

На відміну від наукових видань ігнорувати внутрішнє і зовнішнє оформлення недоречно.

Потрібно викликати увагу читача, привернути увагу.

Ілюстрований матеріал в таких виданнях виконує – пізнавальну, інформаційну, виховну функції. Загострити увага на редагуванні підписів ілюстрацій.

 

Прийоми популяризації

1) Сюжетний розвиток подій. (відзначені вченим історичні факти написані типу худ. Твір, з зв’язкою, розвитком подій, кульмінацією.

2) Логічна послідовність наведення наукових аргументів та наведення до них цікавих прикладів.

3) Видавничі вставки-відступи.(які узагальнюють сказане автором)

4) Авторські відступи від суворо визначеної канви

5) Нестандартне введення в текст термінології і спонукання читача до її засвоєння.

 

Підібрати інтригуючи заголовки.

Цікава мова, простота, влучні порівняння і. т. д.

 

Навчальні видання це-

- підручник

- навчальний посібник

- наочний посібник

- курс лекцій

- практикум

- збірник вправ

- хрестоматія

- книга для читання

- навчальна програма

- методичні вказівки

- методичні рекомендації

 

Навчальний посібник є своєрідним додатком до підручника.

 

Зовнішня ознака- гриф Міністерства освіти і науки.

Процедура гримування-відповідні міністерства. Видавництво має подати такі докумети-

- авторський або видавничий оригінал підручника на папері

- 2 рецензії на оригінал фахівців які не прац. В навч. Закладі де видано.

Інформація про зміст грифа розміщується на Тит. Сторінці після назви, а на звороті титулу зазнач. Номер і дата відповідного рішення міністерства.

Методика роботи редактора з навчальними виданнями:

1) Структурування змістової частини

2) Забезпечення належного навч-метод рівня тексту

3) Забесп взаємозв’язку текстового та ілюстрованого матеріалу (1) визначення критеріїв відбору ілюстрованого,2) визначення місця розміщення ілюстрацій)

1)2005 рік липень- Міністерством освіти і науки України затверджено «Методичні рекомендації щодо структури змісту та обсягу підр та навч посібників для вишів»-

- зміст

- вступ

- основний текст

- питання, тести для самоконтролю

- довідково-інф дані(таклиці схеми)

- матеріали для орієнтації в книзі.

 

Наукові видання

За характером іформації:

-Монографія

-Автореферат дисертації

-Стаття

-Наукова доповідь і тези

За складом основного тексту

-Моновидання(в основі один твір наприклад дисертація)

-Тези доповідей чи повідомлень

-Матеріали конференції

-Збірник наукових праць

 

АСПЕКТИ

Ознайомлювальний аспект

Під час першого читання зясувати кілька позицій:

1)Актуальність і новизна теми

2) Ступінь її розробки

3)Адресне призначення

4) Рівень використання автором найновішої літератури, залучення архівних матеріалів.

 

Структурний аспект

Плюси і мінуси

Змістовий аспект

Гармонійне поєднання форми і змісту

Методи викладу зібраного і узагальненого автором матеріалу

-Індуктивний(від окремого до загального)

-Дедективний(У зворотному від загального)

-Логічний(Послідовне членуваня матеріалу на смислові фрагменти)

-Історичний(Аналіз розвитку подій іявищ у сторго хронологічному порядку)

 

Художні

Епос (епопея, роман, повість, оповідання,новела, казка,байка,легенда)

Лірика (ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма, епітафія)

Драма (трагедія, комедія, драма,водевіль, фарс)

 

Художні видання за складом тексту

- моно видання(в основі-конкретний твір автора)

- збірники(альманахи, антології)

- літературно-художні журнали

- вибрані твори(1-2 томи)

- зібрання творів(у багатьох томах)

Художні видання за цільовим призначенням

- масове

- науково-поулярне

- наукове

Цитати

Цитата- від нім. Наводжу,проголошую.Частина тексту, запозиченого і дослівно відтвореного з повною метою з твору іншого автора.

Функції цитат

1) Обґрунтування власного твердження.

2) Спростування твердження автора

3) Спотворення думки цитованого автора за рахунок скорочення, пропуском ключового слова…

Способи уведення цитат в текст

КОРОТКА ЦИТАТА

1) повністю після слів того хто цитує

2) повністю перде словами того хто цитує

3) подається повністю але розривається словами того хто цитує

4) подається у вигляді окремих слів, узятих з одного речення автора із зміненим відмінюванням таких слів.

5) В скороченому варіанті без спотворення думки автора.

 

ВЕЛИКА ЗА ОБСЯГОМ ЦИТАТА

1) складається з кількох речень або абзацу, подається в межах того ж абзацу і тим же шрифтом що й слова автора.

2) Кілька абзаців, подається автономно в такий спосіб:

- відділяється знизу і зверху відбивками від тексту і друк. Таким же шрифтом

- має іншу шрифтову гарнітуру,розмір шрифта,ширину шпальти.

Методика роботи автора

Загальні правила

1)Зясувати джерело цитування

2) у процесі першого читання пересвідчитись в достовірності цитати.

3) Цитування за цитатою а не за першоджерелом. Цитування за вже наведеною кимось фразою може бути виправдане - коли джерело недоступне- знах. В іншій країні. Коли джерелом слугує рідкісний архівний документ.

 

Граматичні правила

1) Цитата з попередніх видань у яких дотримано інших правових норм. Подавати без змін.

2) Вставка чи виділення редактора чи автора в цитованому тексті, які вказують на ставлення їх до цитати. Дозволяється за умови якщо знаки оклику-питання будуть подані в дужках. Про штриховане виділення слів у цитаті також повідомляється читачеві.

3) Цитата з якої вилучено кілька речень. Обов’язкове зазначення кутових дужок з трьома крапками на місці пропущених речень.

4) Форма лапок у складних цитатах. Зовнішні «» внутрішні інші всередині-якшо тере щось виділити, а зовнішні всю цитату.

Якшо лапки різних гарнітур використати не можна тоді просто виділяємо цитату іншим шрифтом і не беремо в лапки

 

Заповіді ОГІЄНКА

-Ясний і простий стиль-то найкращий стиль.

-Пильнуймо писати так, щоб усі зрозуміли написане.

-Думаймо про це, починаючи писати чи редагувати.

-Ніколи не забуваймо про те, що наше писання може читати навіть не зовсім підготовлений читач.

-«Популярний» виклад корисніший за науковий.

-Нема стилю «Наукового» і «ненаукового» - є стиль ясний і неясний.

-Хто пише неясно, той проповідує в пустелі.

-Поділ способів думання на «інтелігентський» і «народний» є некоректним.

-«Інтелігентського» способу думання широка публіка не розуміє.

-«Інтелігентський» спосіб писання і редагування шкодить розвитку нашої культури, бо його розуміє тільки обмежене коло читачів; кожен працівник пера мусить дбати, аби у його писаннях переважав спосіб простий і ясний.

 

ЗАГОЛОВОК - це назва твору або окремої його частини.

Функції заголовків

1) Структурування значного за обсягом текстового чи ілюстративного матеріалу на окремі частини.

2) Полегшення роботи читача з виданням

3) Організація процесу читання

4) Осмислення окремих частин прочитаного, підготовка читача до сприйняття нового, відносно закінченого цілого.

5) ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗРУЧНОСТІ В ПОШУКУ ВИБІРКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

6) Акцентування на окремих частинах тексту, сприяння глибшому його засвоєнню.

Види заголовків

- За змістом

- За Фомою зображення

- За місцем розташування

За змістом

Тематичні прості

У лаконічному вигляді від 1 до 5 слів

Представляє назву. Ідею, наголошує

на змістовому акценті тексту чи його

окремого фрагмента.

 

Тематичні складні

Являє собою стислий перелік головних тем, проблем фрагмента тексту або підпор. Йому заголовків, який подається перед цим текстом після загального заголовка.(абраже)

 

За формою зображення

- Нумераційні

- Літерні

- Німі

 

Нумераційний - це цифрове позначення порядкового номера того чи іншого фрагмента тексту.(Підручники, посібники, монографії) «Частина 1»,Розділ сьомий

Літерний – це буквене позначення порядкового номера того чи іншого фрагмента тексту.

(словники) «А»

Німий- позначення завершення одного фрагмента тексту і початок іншого пробілом, спуском або кінцевою,нічим не заповненою прогалиною(худ. Літ. Мемуари)

За місцем розташування

 

- Заголовок на шмуцтитулі

- Заголовок шапкою

- Заголовок у розріз із текстом

- Заголовок у підбір із текстом

- Заголовок віконцем

- Заголовок боковиком

 

Заголовок на шмуцтитулі- розміщений на лицьовій стороні незадрукованого текстом аркуша. У великих виданнях.

Заголовок шапкою – подається зі спуском у верхній частині сторінки.

Він собою ніби покриває весь ряд задрукованої сторінки.

(тематичний збірник статей)

Загоовок у розріз із текстом- є меншим за підпорядкуванням від «шапки» Має автономію між кінцем 1 фрагмента і поч.. іншого. Ніби розрізає і з’єднує словесним містком. Може бути розміщений- посередині шпальти, з абзацу, у правому чи лівому краї,з верхньою і нижньою відбивкою, лише з верхньою відбивкою.

Заголовок у підбір із текстом- відкриває абзац і домінує над незначним за обсягом наступним фрагментом тексту.(що складає з кількох абзаців до кількох сторінок) Набирається таким самим шрифтом як і наступне речення

Заголовок віконцем- врізується в основний текст. 3-4 поверхи без переносів у словах.

Заголовок боковиком- збоку тексту справа чи зліва.(заголовок на маргіналії-межа)

Потрібен коли

-коли концепція видання не передбачає розрив тексту заголовками

-коли характ. Видання спонукає до виокремлення заголовків із тексту для простішого відшукування(довідник)

-коли поле шмуцтитулу чи шпальти відведене для ілюстрації залишається незаповненим.