Побудова розрахунково-пояснювальної записки

Першою сторінкою РПЗ згідно з ГОСТ 2-105-79 є титульний аркуш (дод.1), за яким розміщується аркуш “Завдання”. Далі розміщується “ЗМІСТ” пояснювальної записки.

Слово “ЗМІСТ” записують у вигляді назви симетрично до середини тексту великими літерами. Найменування, які ввійшли до змісту, записують першою великою, а наступні малими літерами. У “ЗМІСТ” треба вписувати номери та найменування розділів, підрозділів і вказувати номери аркушів (сторінок), на яких вони розміщені.

Далі розміщують розділ “Передмова” в обсязі 1-1,5 сторінки, в якому подається стислий опис проблем і завдань перед хімічним апаратобудуванням і курсовим проектом. Після цього наводяться розділи курсового проекту у відповідності з переліком, вказаним у розділі 4 цих вказівок. У кінці РПЗ наводять перелік використаної літератури та інших джерел, який має бути оформлений згідно з ГОСТ 7-32-81 (див. 2.3.4). Перелік літератури включають у “ЗМІСТ” РПЗ.

Вимоги до оформлення тексту РПЗ

Оформлення текстових матеріалів

Згідно з ГОСТ 2-105-79 зміст записки можна поділити на розділи та підрозділи, пункти та підпункти. Порядкові номери розділів, підрозділів і пунктів позначаються арабськими цифрами з крапкою: наприклад, підрозділ 1.1; 1.1.2.

Рекомендується кожний розділ починати з нового аркуша. Назву розділу записують великими літерами. Текст у записці необхідно розміщати так, як вказано на рис. 2.1 та 2.2.

Рис. 2.1. Приклад виконання текстового документа (1 аркуш)

Рис. 2.2. Приклад виконання текстового документа (наступні аркуші)

 

Перенесення слів у назвах розділів, підрозділів та ін. не допускається. Крапки в кінці назви розділу не ставлять. Якщо назва складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Найменування підрозділів записують у вигляді заголовків (з абзацу) малими літерами (крім першої – великої).

Виклад змісту записки повинен бути коротким, чітким, що виключає можливість суб‘єктивного тлумачення. Термінологія та визначення повинні бути єдиними та відповідати стандартам, а за їхньою відсутністю загально прийнятим у науково-технічній літературі. Скорочення слів у тексті та підписах під ілюстраціями неприпустимі. Винятки становлять скорочення загальноприйняті в українській мові, наприклад: і т.п. і т.д. Якщо є посилання або зноски, вони скорочуються так: див. (дивись), рис. (рисунок), стор. (сторінка), вип. (випуск), вид.(видавництво), арк. (аркуш), зб. (збірник), ст. (стаття).

Ставити тире перед цифровими величинами не рекомендується. Перед від‘ємним значенням величини необхідно писати слово “мінус”. Вживати математичні знаки без цифр, наприклад £ (менше або дорівнює), ³ (більше або дорівнює), ¹ (не рівне), а також позначки № (номер), % (відсоток) не припускається.

Запис формул

 

Усі формули, якщо їх у записці більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділяються крапкою. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад:

 

. (2.1)

 

Значення символів та числових коефіцієнтів, які входять до складу формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу записують з нового рядка в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровування починається із слова “де” без двокрапок після нього, наприклад: напруження зминання на бокових поверхнях призматичної шпонки визначають із формули:

 

, (2.2)

 

де – розрахункове напруження зминання, МПа;

Т – крутильний момент, Т=240 Нм;

d – діаметр вала, d=40 мм;

– робоча довжина шпонки, =38 мм;

h – височина шпонки, h=8 мм;

t – глибина шпонкового пазу у валу, t=5 мм;

– припустиме напруження зминання =115 МПа.

Кожен символ у межах записки розшифровується один раз. Підстановку числових значень символів роблять у тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі, тобто:

 

.

 

Посилання на номер формули у тексті дають у дужках, наприклад: “з формули (3.2)”.

Оформлення ілюстрацій

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту або розрахунків, які викладаються у РПЗ. Усі ілюстрації, якщо їх у записці більше однієї, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації чи розрахункової схеми складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: рис.1.1, рис.2.3. Номер ілюстрації розташовують нижче рисунка. Самі ілюстрації виконують чорною пастою або олівцем.