Виразне читання оповідання «Товстий і тонкий».

Робота над текстом.

З'ясування сенсу заголовку оповідання з використанням прийому моделювання.

Методичний коментар. Прийом моделювання відмінних від наявних в тексті елементів і порівняння з авторським вибором об'єктивує сенс авторського задуму.

Мотивація діяльності.

Попередня розмова з учнями налаштувала їх на те, що письменник мав медичну освіту, а отже мав відомості про сучасні розробки і досягнення науки. Тому під час виконання наступного завдання учням необхідні будуть фонові знання з психології (див. додаток).

Проблемне питання: Чому оповідання назване «Товстий і тонкий », а не, наприклад, «Колезький асесор і тайний радник»?

Обираючи заголовок до твору, письменник підкреслює, зауважує певну думку. Давайте порівняємо різні варіанти, результати занотуємо у таблицю (середню колонку учні за допомогою учителя заповнюють останньою після обговорення всіх варіантів, що прозвучали в класі).

 

Готовий варіант	Задум автора	Можлива модель
«Товстий і тонкий»	Не акцентує на посаді (чині) героїв.	«Колезький асесор і тайний радник».
Загальна назва замість власних імен.	Вказує на зв'язок зовнішності з психологією людини. Акцент не на змалюванні конкретних осіб (Миши і Порфирія), а прагнення створити узагальнені образи. Узагальнення життєвих ситуацій.	Назви посад або назви імен і прізвищ героїв.
Товстий – досягнув верхньої сходинки у кар’єрі, зустрічає друга дитинства щиро,тонкий – «шанобливо-кислий» – відмовляється від спілкування на рівних, дізнавшись про чин друга дитинства.	Відповідність типу поведінки людини її досягненням.	Колезький асесор відповідно до «Табеля про ранги» посідає нижчий чин.
	Письменник хотів створити типові образи (узагальнені, характерні). В оповіданні він критикує не кар'єризм як суспільне явище, а особистісні недоліки героїв.

 

Додаток

ВИКОРИСТАННЯ ФОНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТВОРУ

Певна будова тіла людини, будова окремих систем, органів і тканин і певна здатність організму реагувати - предмет вивчення для психологів і медиків. У науці це оформилось у теорію конституції тіла. В кінці 19 століття багатьма дослідниками були висунуті припущення щодо зв'язку конституції тіла людини з характером. Так вчений Кречмер розрізняв три типи конституції: 1) тип пікнічний (характеризується сильним розвитком внутрішніх частин тіла); 2) тип астенічний (характеризується малими розмірами завширшки при високому зрості і вище середнього: 3) тип атлетичний (характеризується сильним розвитком скелета, м'язів і шкіри, широкими плечима і широкою грудиною). Кречмер встановлює зв'язок між особливостями будови тіла та психічними особливостями (з характером, темпераментом). Астенічний і пікнічний типи визнаються протилежними, а атлетичний - серединним, перехідним, що відповідає типу темпераменту сангвініка, що в свою чергу, є проміжним між крайніми проявами холеричного і меланхолічного. Отже, відповідно до цієї теорії, огрядні люди частіше бувають спокійними, добрими, поміркованими, а худі відповідно — рвучкими, нестриманими, метушними. Якщо згадати, то ця теорія набула популярності у кінці 19 століття, і що Антон Чехов навчався на медичному факультеті Московського університету, то можна зробити припущення, що він як старанний студент не міг не знати про новітні дослідження медиків і психологів свого часу.

Порівняння першої і остаточної редакцій оповідання (складання таблиці на основі аналізу тексту).

Бесіда.

• Що змінилося у стосунках, чому зустрілися потрійних поцілунком, а попрощалися потиском руки? (У православній традиції тричі цілуються рівні люди, засвідчуючи:один одному братню людську любов до ближнього. Руку подають у світі ділових стосунків).

• Порівняйте зустріч і прощання Миші і Порфирія. Зачитайте уривки з тексту.

• Чому автор порівнює тонкого з китайцем, а не, наприклад,з німцем або з англійцем? (Саме в китайській культурній традиції дуже чітко класифікуються типи привітання-прощання, де уклін всім тілом ще з часів Конфуція вважається виявом найбільшої шани, якої варті лише найвищі чиновники).

Словникова робота.

Для того щоб краще орієнтуватися в тексті, з’ясовуємо значення понять «Табель про ранги», «колезький асесор», «таємний радник».

У першій редакції (1883 року), опублікованій у журналі, товстий виявляється начальником тонкого і дає йому прочуханки під час зустрічі. Він поводить себе грубо, раптом надуває щоки, «как индейский петух». У редакції 1886 року Чехов змінює конфлікт, прибираючи з твору тему службової підпорядкованості. Щоб кувати мету таких перетворень, складемо таблицю.

 

Задум автора
Товстий-начальник	Перша редакція	Тонкий-підлеглий
Свариться	Критика свавілля чиновника, безправ'я підлеглих	Принижується
Товстий - «любий мій»	Остаточний варіант	Тонкий – «голубчику мій»
Навіщо цей тон? Ми збою друзі дитинства – і до чого тут це чиношанування»	Відсутність необхідності «шанобливого» приниження	«Я, ваше превосходи­тельство... Дуже приємно! Друг, можна сказати, дитинства і раптом вийшли в такі вельможі! Хи-хи.»
Слова автора-оповідача	Висновок	Слова автора-оповідача
«…таємного радника знудило...»	Рабство не залежить від обставин, воно – в людині. «...вичавити з себе раба...»	«...зблід, скам'янів, але скоро обличчя його покривилося в усі сторони широчезною посмішкою; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри»

З'ясування семантики імен і прізвиськ для характеристики образів з використанням прийому моделювання.

В оповіданнях Чехова особливе тлумачення мають імена, які Антон Павлович підбирав дуже ретельно, відповідно до характеру створюваного персонажа. Товстого звати Миша, тонкого – Порфирій.

Миша – розмовна форма, скорочено від Михайло, Михаїл – від давньоєврейської – [mi-kha-'el] — «хто як бог».

Порфирій – від грецького Porphyrios – porphyries – багряний, пурпуровий, одягнений у пурпур – ознака царського походження — високий стиль, а розмовний, скорочений – Порфир, Фіра.

Нафанаїл – від латинського Natanael – від давньоєврейського natan'el, що означає «дав бог».

• Зверніться до тексту твору.

• Як називали товстого і тонкого у гімназії?

• Порівняйте походження імен персонажів з міфологічним тлумаченням їх прізвиськ.

Герострат – руйнівник, що хотів прославитись і спалив храх Артеміди в Ефесі у 356 р. до н.е. в Давній Греції (У тексті твору – Миша – товстий, «казенну книжку цигаркою пропалив»).

Ефіальт – один з двох синів Посейдона, яких називали алодами. Вони були сильними і великими на зріст. Погрожували богам дістатись неба, поставивши гору Оса на Олімп. Ефіальт під час греко-персидської війни 449-55 pp. до н.е. показав персам стежку, якою вони змогли обійти Фермопільський прохід і знищити спартанців, що його захищали, про це писав в «Одіссеї» Гомер. Тому це ім'я Ефіальт стало загальним для означення зрадництва. (У тексті твору Порфирій – тонкий, «ябедничати любив»).

• Зробіть висновки, чи випадкові імена обрав Чехов для своїх персонажів. Яку думку хоче підкреслити письменник, обравши саме такі імена для персонажів?

• Чому, на вашу думку, Чехов «зробив» тайного радника товстим, а колезького асесора тонким?

• Спробуємо змоделювати ситуацію навпаки: що зміниться у тлумаченні оповідання, якщо тайний радник буде тонким, а колезький асесор товстим? Яким чином зміниться головна ідея твору?

Введення поняття «оповідання».

Як ви дізналися з підручника, А.П. Чехов здобув визнання о автор п'єс і оповідань.

Прочитайте визначення оповідання у підручнику. Доведіть, що твір, над яким ми працювали на уроці, є оповіданням.

Підбиття підсумків уроку.

· Які висновки ми можемо зробити на основі виконаної роботи?

Чехов користується технікою «говорящего имени» з метою прихованої сатири (користуємось для позначення російською мовою, бо саме в російській літературі серед письменників, що описували життя міщан, купців, селян, зародилася така традиція).

Акцентування на конституції тіла персонажів поглиблює авторський задум щодо розкриття будови чиновницької сходинки, закладеної у фундамент державного устрою у ті часи.

Якщо змоделювати ситуацію навпаки, то товстий (що стане на місце тонкого) буде мати образ такої собі лінькуватої людини, а тонкий, ставши у наших припущеннях чиновником високого рангу, набуде образу працьовитого, старанного чиновника.

Звичайно, варіант Чехова не такий простий (синонім – банальний).

Домашнє завдання.

1. Читати статтю підручника про А.П. Чехова

2. Відповісти на запитання підручника.

З. Прочитати оповідання «Хамелеон», «розшифрувати» імена персонажів у зв'язку з їх характерами, визначити місце найбільшої напруги у тексті (кульмінацію).

 

 

Урок 43