Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація приміщень і електромереж за електронебезпекоюСодержание книги
Поиск на нашем сайте Відповідно до «Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ) приміщення за небезпекою електротравм поділяють на три категорії: - без підвищеної небезпеки; - із підвищеною небезпекою; - особливо небезпечні. До чинників підвищеної небезпеки належать: - температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35 0С; - відносна вологість більша 75 %, але менша повного насичення (100 %); - струмопровідна підлога – металева, цегляна, бетонна, земляна тощо; - струмопровідний пил; - ймовірність одночасного доторкання людини до металічних корпусів електрообладнання і металоконструкцій, що мають контакт із землею. За наявності одного з названих чинників приміщення вважають підвищено небезпечним щодо електротравм. До чинників особливої небезпеки електротравм належать такі: - відносна вологість, близька до насичення (~100 %); - хімічно активне середовище, що пошкоджує ізоляцію; - одночасна наявність двох і більше умов підвищеної небезпеки. У приміщеннях без підвищеної небезпеки відсутні умови, які створюють підвищену чи особливу небезпеку. Умови поза приміщеннями прирівнюють до особливо небезпечних. Відповідно до ПУЕ електричні мережі розподiляють: - за напругою: до 1000 В (220 В; 380 В) та більше 1000 В (10, 35, 110, 220 кВ); - за кiлькістю фаз: однофазні та багатофазні; - за кiлькістю проводів: одно, дво-, три-, чотирипровідні; - за режимом нейтралі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтраллю трансформатора напруги. Результат ураження людини електричним струмом залежить від струму, що проходить через тіло людини Ih, напруги дотику Uh, типу мережі та її параметрів, зокрема: - напруги й частоти; - режиму нейтралі; - схеми включення людини в електричне коло (рис.5.1); - опору ізоляції фазних проводів мережі щодо землі; - ємності фазних проводів мережі щодо землі; - режиму роботи мережі.
Рис. 5.1. Типові схеми включення людини в електричне коло: 1 – двофазний дотик одночасно до двох фазних провідників електроустановки, що діє; 2 – однофазний дотик до провідника однієї фази електроустановки, що діє; 3 – непрямий дотик до відкритих провідних частин, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції Під час аналізу електробезпеки різних мереж зазвичай розглядають дві перші ситуації. У разі двофазного дотику струм, який проходить через тіло людини, й напругу дотику визначають за формулою
де Uл = Uh З виразу (5.1.) випливає, що в разі двофазного дотику людина потрапляє під лінійну напругу мережі незалежно від типу мережі, режиму нейтралі, режиму роботи мережі, провідності фазних проводів YL1,YL2,YL3щодо землі. Така схема включення людини в електричний ланцюг являє собою велику небезпеку. Випадки двофазного дотику стаються порівняно рідко і є, як правило, результатом роботи під напругою в електроустановках до 1 кВ, що є порушенням правил та інструкцій виконання робіт. У разі однофазного дотику людина опиняється під напругою Uh, значення якої залежить від багатьох чинників. Така схема включення людини в електричний ланцюг є менш небезпечною, ніж у випадку двофазного дотику і на практиці має місце значно частіше. Електротравми зі смертельним кінцем у разі однофазного дотику становлять 70–80 % від загального числа, причому більшість із них працівники отримують у мережах напругою до 1 кВ. Далі під час аналізу електробезпеки мереж різних типів розглядатимемо тільки однофазний дотик.
Нормування напруги дотику Відповідно до ГОСТ 12.1.038-82 установлені норми гранично допустимих напруги дотику та струму залежно від тривалості впливу, умов виконання робіт і режиму роботи електричних мереж. Далі (табл.5.2.) наведені ці рiвнi під час проходження струму від однієї руки до другої та від руки до ніг у разі нормального режиму роботи електроустановки для мережі до 1000 В із будь-яким режимом нейтралі і вище 1000 В з ізольованою нейтраллю. Таблиця 5.2. Норми напруги дотику
Норми значеннь напруг та струмів для осіб, які виконують роботу в умовах високих температур (понад 25 0C) та відносної вологості повітря (вище 75%), у три рази менші. Оскільки робоча напруга впливає на наслідок ураження в разі дотику людини до струмопровідних частин, то значення напруги повинно відповідати призначенню електрообладнання та характеру навколишнього середовища. Так, для живлення електропроводів виробничих машин і верстатів допустима напруга 220, 380 та 660 В, для стаціонарних освітлювальних установок – до 220 В; для ручних світильників і ручного інструменту в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В, а в приміщеннях із підвищеною небезпекою – до 36 В.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 313; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.113 (0.006 с.) |