Сутність та облік складових власного капіталу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність та облік складових власного капіталу



Власний капітал-це частина в активах підприємства,що залишається після вирахування його зобов’язан.Капітал=Активи-Зобов’язання. Власний капітал складається із:статутного капіталу;пайовогокапіталу;додатково вкладеного капіталу;іншого додаткового капіталу;резервного капіталу;нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);неоплаченого капіталу;вилученого капіталу.

Облік

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах. Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – його збільшення.Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:додаткових внесків учасників;належних учасникам дивідендів;нерозподіленого прибутку. Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності.Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване (акціонерні товариства, приватні орендні підприємства тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету – зменшення пайового капіталу.Цей рахунок також застосовується для обліку пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених засновницькими документами.

Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Для обліку цих сум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредиту цього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету – його зменшення.Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:421 “Емісійний дохід”422 “Інший вкладений капітал”423 “До оцінка активів”424 “Безоплатно отримані необоротні активи”425 “Інший додатковий капітал”.На рахунку 421 “Емісійний дохід” відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку. Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”.По кредиту цього рахунку відображається створення резерву, по дебету – використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кі

на кінець звітного періоду.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.У Плані рахунків для обліку сум нерозподілений прибутків (збитків) поточного і минулого років, а також використаного в поточному році прибутку передбачено рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.По кредиту рахунку 44 відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету – збитки і використання прибутку.Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” має такі субрахунки:441 “Прибуток нерозподілений”;“Непокриті збитки”;443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.На субрахунку 441 відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку.На субрахунку 442 відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.На субрахунку 443 відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному періоді.Слід відмітити, що виправлення помилок за минулий рік, які виявлені в поточному році, відображають кореспонденцію рахунку 44 “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” з відповідними рахунками бухгалтерського обліку.

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників, анулювання. Зазначені акції мають бути реалізовані або анульовані в термін не більше 1 року.Для узагальнення інформації про вилучений капітал товариства Планом рахунків передбачено рахунок 45 “Вилучений капітал”.По дебету рахунку 45 відображають фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у своїх акціонерів, по кредиту – вартість анульованих або перепроданих акцій.Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу. У бухгалтерському обліку фактичне надходження внесків засновників відображається на рахунку 46 “Неоплачений капітал”. По дебету рахунку 46 “Неоплачений капітал” відображається заборгованість засновників (учасників) товариства по внесках до статутного капіталу підприємства, а по кредиту – погашення заборгованості.Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по кожному засновнику (учаснику) і за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств).У балансі підприємства сума заборгованості засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

41.(210Порядок встановлення доплат за суміщення професій посад)(

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

1. Суміщення професій — це виконання протягом робочого дня, нарівні з роботою за основною професією, робіт за другою або декількома іншими професіямии.

Суміщення професій як один із найважливіших напрямків вдосконалення розподілу і кооперації праці доцільно застосовувати у таких випадках:

— при тривалих технологічних перервах при виконанні робіт за основною професією;— при обслуговуванні верстатів (агрегатів), де є машино-віль-ний час, тобто час, впродовж якого робітник при працюючому обладнанні вільний від необхідності його обслуговувати;— при виконанні монотонної (одноманітної) роботи, коли впродовж робочого дня вільного часу немає, але з метою підвищення різноманітності і змістовності праці виникає необхідність у зміні праці, переходу за заздалегідь визначеним графіком з одного робочого місця на інше, що позитивно позначається на здоров'ї робітників і економічних результатах праці;— при використанні робітників на малопривабливих і фізично важких роботах.Суміщення професій (посад) слід відрізняти від виконання робітником додаткового обсягу робіт за своєю основною професією (посадою). Йдеться про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваних робіт, що сприяє більш ра ціональному використанню робочого часу, а також більш повному завантаженню обладнання, наприклад, багатоверстатне обслуговування, коли один робітник одночасно обслуговує декілька верстатів. Однак надбавки та доплати до тарифних ставок пе-редбачені одним рядком як за суміщення професій (посад), так і за розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.2. Умова про суміщення професій (посад) може бути додатковою умовою трудового договору (контракту), яка встановлюється при узгодженні сторін. Включення до трудового договору (контракту) даної умови означає, що працівник бере на себе додаткові обов'язки по виконанню, крім своєї основної роботи, робіт за іншою професією робітника або на іншій посаді службовця.Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника — без звільнення працівника від своєї основної роботи — це заміна працівника, відсутнього у зв'язку з відрядженням, відпусткою, хворобою тощо, коли у відповідності з чинним законодавством за ним зберігається місце роботи.3. Доплати за суміщення професій (посад) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника максимальним розміром не обмежуються і визначаються роботодавцем з врахуванням економії заробітної плати за суміщеною професією (поса-дою). Однак постановою Кабінету Міністрів України № 1033 від 31 серпня 1996 р. чинність пп. 2, 5, 8 подовжена до 01.01.2000 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 175 від 08.02.1999 р., встановлено, що в бюджетних організаціях доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та суміщення професій здійснюється у розмірі до ЗО відсотків тарифної ставки (окладу). Конкретний порядок встановлення вищевказаних доплат роз'яснено у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства фінансів № 18-2284/16-101-56 від 30.06.1999 р.На суміщення професій чи посад на підприємстві, в установі, організації видається наказ керівника, де визначається, крім іншого, додаткова оплата працівнику, який виконує цю роботу.4. При тимчасовій відсутності керівника підприємства і виконанні його обов'язків штатним першим заступником додаткова оплата не провадиться. При виконанні обов'язків тимчасово відсутнього керівника всіма іншими робітникам

 

Порядок оплати простоїв

Згідно з визначенням, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Порядок оплати часу простою встановлено статтею і передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Статтею 2 «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, що складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. В Інструкції зі статистики заробітної плати, зазначено, що фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Відповідно фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Оплата за невідпрацьований час, до якої входить оплата простоїв не з вини працівника, є однією зі складових фонду додаткової заробітної плати. Витрати роботодавця на оплату праці, що включаються до складу валових витрат, визначаються на підставі Проте відповідно до іншої статті цього Закону валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Тобто зв'язок понесених платником податку витрат із веденням власної господарської діяльності є основним критерієм їх віднесення до складу валових витрат. При цьому під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Крім того, передбачено, що до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень. Тобто якщо платник податку не здійснює господарську діяльність у контексті закону, у нього немає підстав відносити будь-які витрати до складу валових витрат.

 

Склад фонду оплати праці

Істотну роль у бухгалтерському обліку грає контроль за інформацією про розрахунки з персоналом, по оплаті праці (по усім видам заробітної плати, премій, посібників).

Виплати персоналові підрозділяються на виплати, зв'язані з витратами (роботи, що включаються в собівартість продукції, послуг, адміністративними витратами й ін.) і виплати, здійснювані за рахунок соціального страхування.Відповідно до законодавства оплата праці може здійснюватися за відпрацьований і невідпрацьований на підприємстві час. У першому випадку вона включає оплату по тарифним ставкам і посадовим окладам, відрядним розцінкам, різного роду доплати і надбавки (доплати за роботу в нічний час, у вихідні і святкові дні, за понаднормовий час, надбавки за вислугу років, за сумісництво професій і ін.), текуче преміювання праці. У другому – оплату основної і додаткової відпусток, пільгових годин підлітків, перерв у роботі матерів, що годують, виконання державних і суспільних обов'язків, вихідна допомога й ін.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.Структура заробітної плати – це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90 % в структурі заробітної плати. В Україні в сучасних умовах з різних причин (нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і непостійна система оподаткування, занедбаність нормування праці та ін.) питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70 %, що є одним з виявів кризи в організації праці

 

Облік додаткового капіталу.

Додатковий капітал може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість переданих випу­щених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Так, наприклад, номінал акції 206 грн., а акція продана за 300 грн., то тоді на рахунку “Гроші в касі” по Дт 300 – це в активі, а в пасиві рахунку “Невкладений капітал” по Кт 206 і Кт рахунку “Додатковий капітал” 4. Додатковий капітал може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необоротних активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від ін. фіз. та юр. осіб, та різні види додаткового капіталу. Так, наприклад, вартість будинку офісу – 234000 грн. Дооцінено в сумі 6000 грн.; один із засновників безоплатно передав цьому підпр-ву комп’ютер вартістю 2000 грн. В активі: рахунок “Будинок офісу” сальдо по Дтсклад. 234000 і відпові­дно 6000 на Дт цього рахунку; Машина (комп’ютер) по Дт 2000, а в пасиві на рахунку “Додатковий капі­тал”(невкладений) по Кт відповідно 6000 і 2000

Додатковий капітал підприємства обліковується на рахуноку №42 “додатковий капітал”, який призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунку №42 відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення. Рахунок 42 "Додатковий капітал" має такі субрахунки: 421 "Емісійний дохід" 422 "Інший вкладений капітал" 423 "Дооцінка активів" 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" 425 "Інший додатковий капітал".

На субрахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

На субрахунку 422 "Інший вкладений капітал" обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 "Дооцінка активів" відображається сума дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бух обліку.

На субрахунку 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 178; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.234.191.202 (0.013 с.)