Спеціальні законодавчі акти з ОП

Спеціальні законодавчі акти з ОП

Законодавчими актами, що визначають основні положення про ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про ОП, належать: Конституція України, Закони України “Про ОП”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про цивільну оборону”, “Про забезпечення сані­тарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про об’єкти під­вищеної небезпеки”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, а також Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві та галузеві акти про ОП. Такими є Державні нормативні акти про ОП (ДНАОП), міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП), будівельні норми та правила (БНіП), санітарні норми (СН), правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

 

Осн форми контролю за станом ОП

До основних форм контролю за станом ОП належать:1. Оперативний контроль, що проводиться службою ОП п-ва (інженер з охороні праці).

2. Громадський контроль. 3. Адміністративно-громадський трьох ступеневий контроль.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов`язками. Служба ОП контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

Громадський контроль, здійснюється комісією з питань ОП підприємства та громадськими інспекторами з ОП.

Контроль за станом ОП на підприємстві проводиться на трьох рівнях. На першій ступені контролю майстер спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан ОП на виробничій дільниці. На другій ступені – начальник цеху спільно з громадським інспектором два рази в місяць перевіряють стан ОП згідно із затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під керівництвом головного інженера перевіряє стан ОП на підприємстві. До складу комісії входять: головний інженер, голова комісії з ОП профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді.

 

Склад комісії із розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві.

До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби ОП або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань ОП (голова комісії), керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок (на підприємствах, де немає структурних підрозділів, – представник роботодавця), представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань ОП, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

 

9. Мета функціонування регіональної системи управління охороною праці. Досягнення головної мети у сфері ОП – забезпечення охорони життя, здоров’я працівників у процесі трудової діяльності – можливе за умов цілеспрямованої скоординованої діяльності соціальних партнерів на всіх організаційних рівнях щодо розв’язання головних проблем у сфері ОП, широкого впровадження в практичну діяльність позитивного досвіду у сфері ОП.

Об'єктом управління ОПв області є діяльність роботодавців, керівників підприємств, їх працівників, контролюючих і наглядових органів, органів соціального страхування, місцевої державної адміністрації, органів самоврядування рад щодо забезпечення на підприємствах вимог нормативно-правових актів з ОП, виявлення ризиків і запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам.

Управління ОПна регіональному рівні здійснюють: — в області — обласна державна адміністрація; — в районах — районні державні адміністрації; — в містах, селищах та селах —- виконавчі органи (комітети) відповідних рад.

Фінансування ОП

Згідно 21 статті Закону України “Про ОП”: фінансування ОП здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо ОП.

Фінансування профілактичних заходів з ОП, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачаєть-ся, поряд з іншими джерелами фінансування, визначени-ми законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на ОП становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на ОП передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Органи державного нагляду за ОП в Україні

Відповідно до Закону України „Про ОП" державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про ОП здійснюють:

— Комітет по нагляду за ОПУкраїни (Держнагляд-ОП);

— Держ комітет Укр з ядерної та радіаційної безпеки;

— органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ Укра;

— органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби

Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про ОП здійснюється Генеральним прокурором України і і підпорядкованими йому прокурорами.

 

16. Працеохоронний менеджмент та його структура. Об'єктом вивчення працеохоронного менеджменту є охорона праці, предметом - управління безпекою елементів, з яких складається об'єкт вивчення, тобто охорона праці.

Як і будь-яка інша система управління, система працеохоронного менеджменту має: орган управління, а саме працеохоронний орган управління - ПОрУ; об'єкт управління, а саме працеохоронний об'єкт управління - ПОбУ. Крім цих основних елементів система працеохо-ронного менеджменту містить систему наглядових працеохоронних органів - СНПО та працеохоронну інформаційну систему - ПІС. Cтруктура працеохоронного менеджменту складатиметься з таких елементів: управління безпекою суб'єктів праці; управління безпекою трудового процесу; управління безпекою умов праці.

Із позицій працеохоронного менеджменту будь-яка діяльність є двоцільовою. Перша мета полягає в досягненні певного ефекту, друга - в усуненні небажаних наслідків для людини. Якщо завданням ОП є розробка конкретних заходів для досягнення своєї мети, то завдання працеохоронного менеджменту - визначення та реалізація управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.

Служба ОП та її завдання

Згідно з Законом України „Про ОП" служба ОП створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці. Служба ОП підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Служба ОП в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ, коли число працюючих дорівнює 50 ібільше чоловік, або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Працівники служби ОП мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків.

Основні завдання служби ОП

· Опрацювання ефективної системи управління охороною праці,

· Проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням

· Сприяння впровадженню у в-во досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

· Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з ОП, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу "Охорона праці" колективного договору та актів з ОП, що діють у межах підприємства.

· Інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань ОП.

Охорона праці неповнолітніх

Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцяти років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Усі особи, які не досягли вісімнадцяти, років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і у подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду.

Особливості ОП жінок.

Забороняється використовувати працю жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці. Забороняється також застосування жіночої праці на підземних роботах, крім деяких випадків (нефізични робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Забороняється залучати жінок до піднімання і переміщення важких речей, маса яких більша встановлених граничних меж. Забороняється залучати жінок до робіт, пов’язаних з постійним переміщенням протягом робочої зміни вантажів масою понад 7 кг. Дозволяється виконання жінками робіт з підіймання, переміщення вантажів масою, яка перевищує 7 кг, але не більше 10 кг при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину). В обох випадках сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350 кг з робочої поверхні і 175 кг — з підлоги.

Законодавство обмежую застосування праці жінок у нічний час і надурочно.. Щоправда, сучасне законодавство вже дозволяє залучати жінок до роботи в нічний час, але тимчасово й лише в тих галузях, де це необхідно. Згідно зі ст.175 КзпП вагітним жінкам відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу яка є легшою.

Жінки які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу за збереження середнього заробіткуза попередньою роботою.

35. Розкрити сутність cистеми управління ОПна п-стві Система управління ОП(СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством /підрозділом/, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з ОП. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети роботи об"єкта і органів управління, завдань і заходів з ОП, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання організаційно-методичної документації. Головна мета управління ОПє створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням. Управління ОПздійснюють: на підприємстві керівник, а на виробничих ділянках і в службах - керівники відповідних підрозділів і служб. Керівник забезпечує функціонування СУОП на підприємстві. Функцій СУОП: 1)прогнозування і планування робіт, їх фінансування; 2)організація та координація робіт; 3)облік показників стану умов і безпеки праці; 4)аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці; 5)контроль, стимулювання.

 

36. Нормативний документ, яким встановлюється порядок розслідування та обліку НВ, профзахворювань і аварій на в-цтві Це є постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 «Порядок розслідування та обліку НВ, професійних захворювань і аварій на в-цтві». Нею встановлено вимоги законодавства про ОП, спрямовані на реалізацію державної політики стосовно забез­печення конституційних прав працюю­чих на соціальний захист їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності та оперативне вирішення соціальних питань потерпілих на виробництві. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах. Дія цього Порядку поширюється на: 1) власників підприємств або уповноважені ними органи; 2) працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; 3) фізичних осіб - підприємців; 4) членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства. Про кожний НВ потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок НВ повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці, чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Право праців-ів на ОП

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про ОП, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за ОПчи службою ОП за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.   38 Мета вступного інструктажу Мета: Ознайомлення нових працiвникiв з вимогами охорони працi, промсанiтарii, протипожежноi безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першоi медичноi допомоги при настаннi нещасного випадку. Вiдповiдальнiсть: Всi працiвники Компанii при прийняттi на роботу, пiдрядники, учнi при проходження практики. Перiодичнiсть: При прийняттi на роботу. Вступний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення нових працiвникiв з вимогами охорони працi, промсанiтарii, протипожежноi безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першоi медичноi допомоги при настаннi нещасного випадку. Кожен працiвник компанii пiсля проходження вступного iнструктажу, в обов”язковому порядку повинен пройти первинний iнструктаж на робочому мiсцi, пiсля проходження iнструктажу на робочому мiсцi вiн наказом керiвника допускаeться до стажування пiд контролем старшого змiни. Стажування проходить протягом двох тижнiв, пiсля чого працiвник наказом керiвника допускаeться до самостiйноi роботи

Спеціальні законодавчі акти з ОП

Законодавчими актами, що визначають основні положення про ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про ОП, належать: Конституція України, Закони України “Про ОП”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про цивільну оборону”, “Про забезпечення сані­тарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про об’єкти під­вищеної небезпеки”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, а також Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві та галузеві акти про ОП. Такими є Державні нормативні акти про ОП (ДНАОП), міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП), будівельні норми та правила (БНіП), санітарні норми (СН), правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.