Основні терміни та поняття, які використовуються у навчальному курсі.

Інформаційна технологія – система методів, методик, способів збору, накопичення, зберігання, пошуку і обробки інформації на основі використання обчислювальних засобів та програмних продуктів.

Інформаційна система – орга­нізований набір елементів (сукупностей системи), що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані.

Автоматизовані інформаційні технології в обліку – людино-машинна система, яка функціонує на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій бухгалтерського обліку, планування, прогнозування та аналізу.

Комп’ютерна система обліку – поєднання професійних якостей та інтелектуальних здібностей користувача з обчислювальними потужностями комп’ютерів, які дають змогу отримувати, накопичувати, зберігати, обробляти інформацію необхідну для обліку, управління та контролю.

Комп’ютерна інформаційна система підприємства – сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, які призначені для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Економічна інформація – різноманітні дані та відомості, що виникають у сфері економіки, які необхідно фіксувати, передавати, обробляти і зберігати для використання в процесі планування, обліку, контролю та аналізу.

Управлінська інформація – інформація, яка обслуговує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та забезпечує вирішення завдань організаційно-економічного управління як народним господарством в цілому, так і окремими підприємствами.

Єдина система класифікації та кодування – це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Ієрархічний метод класифікації – це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Фасетний метод класифікації – паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання.

Методи кодування інформації: порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний.

Інформаційна база – це сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції.

Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне і правове забезпечення.

Функціональна частина ІС реалізує розв’язання задач предметної сфери.

Технічне забезпечення ІС – це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання.

Програмне забезпечення – це сукупність програм, які реалізують мету і завдання ІС та забезпечують функціонування технічних засобів.

Математичне забезпечення – це сукупність економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації.

Організаційне забезпечення передбачає наявність спеціалістів, які обслуговують систему.

Правове забезпечення – це сукупність нормативних документів, які регулюють функціонування ІС.

Електронна торгівля (комерція) – форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між контрагентами відбувається за допомогою сучасних електронних засобів та технологій.

Локальна обчислювальна мережа – мережа, яка сполучає комп’ютери, розташовані недалеко один від одного, та дозволяє їм обмінюватись інформацією і використовувати спільно обчислювальні потужності.

Intranet – великі закриті корпоративні мережі, які можуть об’єднувати як підрозділи підприємства всередині країни, такі його філіали по всьому світі, та засновані на стандартах і технологіях, які використовуються в мережі Internet.

Сервер – одно- чи багатопроцесорний комп’ютер, який за допомогою спеціального програмного забезпечення організовує роботу у локальній мережі, управляє периферійним обладнанням або призначений для нагромадження інформації. Розрізняють такі види серверів: файл-сервери, обчислювальні сервери, принт-сервери, комунікаційні сервери, сервери баз даних.

АРМ – автоматизоване робоче місце, спеціалізований за професійним спрямуванням програмно-апаратний комплекс, який забезпечує можливість розв’язання завдань користувача на його робочому.

Віртуальне АРМ – це реалізація правил ведення обліку за допомогою вбудованих функцій комп’ютерної програми і прав доступу користувачів до бази даних, які визначаються за допомогою паролів.

Правові бази даних – клас програм, до яких відносяться довідникові системи, що містять підібрані законодавчі акти з питань бухгалтерського обліку, податків та ін.

Управлінські системи – клас функціонально повних, потужних систем організаційного управління.

Фінансово-аналітичні системи – клас програм фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких також можна автоматизувати завдання аудиту.

Система підтримки прийняття рішень (СППР) – це інтерактивна комп’ютерна система, призначена для полегшення, прискорення і поліпшення обґрунтування різних видів управлінських рішень зі слабкоструктурованих або неструктурованих проблем, тобто в ситуаціях, де не можна, або не бажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень.

Back-office – програмне забезпечення, яке описує внутрішню діяльність підприємства.

Front-office – програмне забезпечення, яке описує зовнішні бізнес-процеси підприємства.

UPC, EAN, UCC/EAN – види штрихових кодів. В Україні поширений EAN-13: перші три цифри позначають країну виробника, наступні чотири – код підприємства-виробника, п’ять – код продукту і остання цифра є контрольною.

AIS (Accounting Information System) – інформаційна система бухгалтерського обліку. Комп’ютерні програми, які відповідають за ведення обліку та складання звітності.

CRM (Customer Relationship Management) – система управління взаємозв’язками з покупцями та клієнтами підприємства, яка включає накопичення бази даних, прогнозування контрактів, супроводження процесів замовлень і продаж, постійну підтримку обслуговування клієнтів.

MRP (Material Requirements Planning) – планування матеріальних потреб. Планування придбання або виробництва запасів для виготовлення продукції, проведення оцінки матеріальних запасів, незавершеного виробництва, управління запасами та продажами.

MRPII (Manufacturing Resource Planning) – планування потреб у ресурсах виробництва. У порівнянні з MRP включає ряд додаткових функцій: автоматизоване проектування, управління технологічними процесами, імітаційне моделювання.

ERP (Enterprise Resource Planning) – планування ресурсів підприємства. Ця система є еволюційним розвитком концепцій MRP та MRPII. Дозволяє контролювати та управляти виробничими, фінансовими, збутовими ресурсами на рівні підприємства, забезпечує виконання облікових та контрольних функцій, містить засоби підтримки прийняття рішень.

ERPII – концепція ERP-системи нового покоління, в якій інтегруються функції ERP-, CRM- та SCM-систем.

MIS (Management Information System) – управлінська інформаційна система. Надає дані для аналізу керівництвом та прийняття управлінських рішень.

SCM (Supply Chain Management) – управління ланцюжками поставок. Системи управління, які включають об’єднання інформації про покупців та постачальників в єдиній базі даних з послідуючим створенням логістичних каналів постачання, починаючи від закупівлі сировини і завершуючи продажем готової продукції споживачу.

PDM (Product Development Management) – системи управління збиранням виробів на промислових підприємствах.

 

9. Методичні вказівки до написання рефератів студентами стаціонарної форми навчання.

Написання реферату є складовою частиною кредитно-модульної системи навчання та оцінюється у 10 балів.

Тему реферату студент вибирає самостійно та може її узгодити з викладачем. Предметом реферату може бути власний досвід студента у впровадженні інформаційних систем на підприємствах, опис нових програмних продуктів, вихід нових версій, їх порівняння, виявлення недоліків та переваг; основні тенденції у автоматизації управлінських функцій на міжнародному рівні, практичний зарубіжний досвід, еволюція технічного та програмного забезпечення та їх використання у обліковій діяльності. Найбільше цінується новизна і нестандартність теми та висловлення студентом власної думки.

Жорстких вимог до обсягу та структури реферату не висувається. Оформлення реферату здійснюється з дотриманням стандартних вимог стосовно ширини полів, нумерації сторінок, оформлення рисунків, схем, графіків. Найкращі реферати будуть представлені для аудиторної доповіді.

 

 

10. Організація навчального процесу та критерії оцінювання знань студентів

Організація навчального процесу з навчальної дисципліни „Інформаційні системи і технології обліку” здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до основних вимог наказу Міністерства освіти і науки України № 774 від 30.12.2005р. «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» та концептуальних засад концепції підготовки бакалаврів за Болонською конвенцією, до якої Україна приєдналась у травні 2006 року та наказу ректора УжНУ «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в УжНУ» від 21 березня 2006 р., №20/01-03, а також Тимчасового положення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядку переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу в УжНУ, затвердженої ректором Ужгородського національного університету 5 лютого 2007 року.

В основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу з курсу “Інформаційні системи і технології обліку ” покладено наступні принципи:

1. Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів модульного і підсумкового модульного (семестрового) контролю знань.

2. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал, засвоєння якої відповідно перевіряється під час модульного і підсумкового (семестрового) контролю.

3. Завданням модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичної і практичної частини навчальної дисципліни, вироблених практичних навичок, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація), вирішувати умови практичних завдань.

4. Завданням підсумкового модульного (семестрового) контролю (екзамену) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому за усіма темами навчальної дисципліни, здатності успішно вирішувати лабораторні завдання з інформаційних систем обліку.

5. Оцінювання знань за модулем навчальної дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою. Причому половина з них виділяється на теоретичну частину, а друга половина – на лабораторну частину. В теоретичну частину входять: за виконання контрольного завдання з максимальною оцінкою до 40 балів, за підготовку реферату– до 10 балів. Лабораторна частина охоплює виконання лабораторних завдань з максимальною оцінкою до 30 балів та розв’язання наскрізного завдання з оцінкою до 20. Шляхом сумування балів за двома частинами контролю визначається загальна кількість балів і їх результати записується лектором у відомість для модульних контролів та їх відповідниками за шкалою ECTS. Термін подання реферату до 25 березня 2012 року.

6. Увесь навчальний матеріал у пропонованій робочій програмі розділений на два наступні змістовні модулі. Перший змістовний модуль охоплює такі теми курсу: 1. Іформаційні системи та їх роль в управлінні економікою; 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису; 3. Інформаційні технології оброблення економічної інформації; 4. Організація інформаційної бази систем оброблення економічної інформації. 5. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем в обліку.

Другий змістовний модуль включає усі інші теми курсу, зокрема: 6. Автоматизація обліку основних засобів; 7. Автоматизація обліку матеріальних цінностей; 8.Автоматизація обліку праці та заробітної плати; 9. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації; 10.Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій; 11. Автоматизація обліку витрат на виробництв; 12. Автоматизація зведеного обліку і складання звітності

7. До модульних контролів студент допускається завжди. Виконання контрольних завдань здійснюється студентом індивідуально. Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача за поясненням змісту контрольного завдання. Студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. При виявленні викладачем порушення лектор усуває його від виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Якщо студент не зявився на модульний контроль оцінюється нулем балів. При наявності поважних причин з дозволу декана може складати пропущений модульний контроль у визначений деканом термін.

8. Якщо студент не згідний з рішенням викладача, він має право звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше ніж на наступний робочий день після оголошення результатів модульного контролю. Якщо в результаті успішного розгляду його апеляції оцінка буде збільшена, тоді така зміна фіксується в апеляційному талоні (додаткова відомість).

9. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 2-х і 5-ти бальну шкалу та за системою ECTS здійснюється в порядку, що наведений у табл.3.

10. Підсумковий модульний контроль з навчальної дисципліни студент може не складати, якщо він склав усі модульні контролі та його влаштовує підсумкова (семестрова) оцінка.

11. Студенти, які під час навчального семестру набрали від 35 до 49 балів, зобов’язані складати підсумковий модульний контроль (залік). Підсумковий модульний контроль (екзамен) можуть також складати студенти, які бажають покращити семестрову оцінку, отриману за результатами модульного контролю. При цьому підсумкова (семестрова) оцінка для тих студентів, що виявили бажання покращити оцінку, надається тільки одна спроба і на екзамені вона не може бути зменшена.

Таблиця 3.

Шкала переведення даних 100-бальної системи оцінювання знань студентів в 2-х і 5-ти бальну систему та за системою ECTS

4-х бальна оцінка за національною шкалою (екзамен, диференційований залік)	2-х бальна оцінка (залік)	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
5(відмінно)	Зараховано	90-100	A
4,5 (дуже добре)	Зараховано	80-89	B
4(добре)	Зараховано	65-79	C
3,5(задовільно)	Зараховано	55-64	D
3 (достатньо)	Зараховано	50-54	E
2(незадовільно)	Незараховано	35-49	FX
1 (неприйнятно)	Незараховано	1-34	F

12. До підсумкового семестрового контролю не допускаються студенти, які не виконали усіх видів обов’язкових робіт (практичних, індивідуальних домашніх завдань, рефератів тощо), передбачених робочою навчальною програмою, та за результатами виконання двох модульних контролів мають середній бал 34 і менше. Рішення про не допуск студента до підсумкового контролю ухвалюється на засіданні кафедри, про що повідомляють студента та деканат не пізніше ніж за 10 днів до проведення підсумкового модульного контролю.

13. Студент, який на підсумковому модульному контролі (екзамені) одержав незадовільну оцінку або не складав з якихось причин, то він перескладає його перед комісією в письмово-усній формі у термін, визначений навчальною частиною. Комісія оцінює знання за 100-бальною системою та переводить її у державну семестрову оцінку. Екзаменаційна оцінка виставлена комісією є остаточною.

14. При порушенні студентом дисципліни при проведенні підсумкового контролю екзаменатор усуває його від складання екзамену, виставляючи нуль балів і державну семестрову оцінку “незадовільно”.

15. На підсумковому модульному контролі (екзамені) студенту пропонується 2 теоретичні питання, які оцінюються по 25 балів та одне практичне ситуаційне завдання для розв’язання в комп’ютерній бухгалтерії, яке оцінюється у 50 балів.