Основні засади господарської діяльності.

В цьому розділі розкриваються основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання, надається характеристика господарської комерційної діяльності та некомерційної господарської діяльності.

Суб’єкти господарювання

В цьому розділі відображається створення, реєстрація, ліквідація і загальні принципи управління підприємництвом і самоврядування трудового колективу. Слід з’ясувати, у яких випадках може бути створене будь-яке підприємство.

Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за його місцем знаходження у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату. Господарчий Кодекс регламентує умови реєстрації підприємства. Крім цього, він засвідчує випадки й умови ліквідації підприємства. Слід підкреслити, що підприємство вважається ліквідованим (реорганізованим) з моменту виключення його з державного реєстру України.

Вивчаючи створення, реєстрацію, ліквідацію і реорганізацію підприємства, слід звернути увагу на Положення Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» і як воно здійснюється на практиці.

Розглядаючи загальні принципи управління підприємництвом і самоврядування трудового колективу, слід підкреслити, що управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Студенти повинні знати права власника майна та трудового колективу підприємства.

У сучасних умовах кожне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблювану продукцію та необхідність збільшення власного прибутку. Воно має права самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення виробництва, а також реалізацію виробленої продукції.

На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарсько-економічної діяльності є прибуток (дохід). В умовах ринкових відносин порядок використання доходу визначає власник підприємства. Однак, державний вплив на вибір напрямків прибутку (доходу) здійснюється через систему податків, податкових пільг, різних економічних санкцій

Майнова основа господарювання.

Розділ 3 характеризує склад майна та джерела формування майна підприємства, а також права підприємства щодо володіння, розпорядження та використання майна, а також використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності. При вивченні цього розділу слід звернути увагу на питання, що пов’язані з характеристикою цінних паперів та корпоративних прав.

Доцільно зазначити, що в сучасних умовах все більш уваги приділяється використанню природних ресурсів у сфері господарювання і обов’язком підприємства є своєчасне здійснення природоохоронних заходів переважно за рахунок власних коштів. У випадку банкрутства підприємства фінансування таких заходів проводиться за рахунок коштів від продажу його майна, а за їх браком – бюджету відповідного органу місцевої влади або держави.

Господарські зобов’язання.

У цьому розділі надані загальні положення про господарські зобов’язання, умови та порядок укладання господарських договорів, що породжують господарські зобов’язання, особливості укладання попередніх договорів та господарських договорів за державним замовленням тощо. Особливого дослідження заслуговують питання виконання господарських зобов’язань, їх припинення та визнання суб’єкта підприємництва банкрутом.

При цьому слід звернути увагу на питання формування ціни та ціноутворення у сфері господарювання.

Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.

У цьому положенні розглядаються господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин, умови відшкодування збитків у сфері господарювання, штрафні та оперативно-господарські санкції, а також адміністративно-господарські санкції.

Слід підкреслити, що за порушення договірних зобов’язань, кредитно-розрахункової та податкової дисципліни, вимог щодо якості продукції підприємство несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання.

Особливості правового регулювання господарських відносин визначаються залежно від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини, особливостей галузі господарювання, виду господарської діяльності, простору, на якому складаються господарські відносини, особливостей суб’єктів, між якими виникають господарські відносини. У цьому ж розділі визначаються види господарської діяльності та наведена їх класифікація за окремими галузями господарювання (торгівельна діяльність, сільськогосподарська діяльність, енергопостачання, біржова торгівля, оренда та лізинг, комерційне посередництво, капітальне будівництво, інноваційна діяльність тощо).

Зовнішньоекономічна діяльність.

Загальні умови, суб’єкти, порядок здійснення суб’єктами господарювання та види зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, при цьому слід зазначити, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на захист економічних інтересів України.

У цьому ж розділі визначаються види іноземних інвестицій та форми їх здійснення, оцінка та правовий режим іноземних інвестицій, а також гарантії їх здійснення.

Спеціальні режими господарювання.

У розділі 9 Господарського Кодексу України надано визначення спеціальної (вільної) економічної зони, якою вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. У цьому ж розділі наведена класифікація типів спеціальних (вільних) економічних зон, вказані державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні, а також інші види спеціальних режимів господарської діяльності.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

2. Обґрунтуйте роль підприємства як первинної ланки виробничої сфери і юридичної особи

3. Виділить проблеми визначення і обґрунтування цілей діяльності.

4. Покажіть значення юридичних актів, що слугують базою функціонування підприємства.

5. Продемонструйте тенденції структури видів підприємств за формою власності в Україні.

6. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є одноосібним власником. Опишіть її переваги та недоліки.

7. Наведіть приклад АТ. Які воно має переваги та недоліки? Порівняйте його з іншим видом підприємства.

8. Обґрунтуйте переваги та недоліки у діяльності лізингових підприємств.

9. Що необхідно зробити в економіці, щоб Україна стала заможною державою, яку б визнавало все світове співтовариство?

10. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є товариством з обмеженою відповідальністю. Опишіть її переваги та недоліки.

11. Охарактеризуйте мотивацію створення підприємства з іноземним капіталом.

12. Розкажіть про процедуру створення та механізм функціонування фірми з іноземними інвестиціями.

13. Обґрунтуйте, які іноземні інвестиції найбільш вигідні для України: прямі чи портфельні.

Тести

 

1.Підприємством у ринковій економіці є:

а) самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності;

б) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій;

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів;

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

 

2. Акціонерним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством;

б) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій;

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів;

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

 

3. Товариством з обмеженою відповідальністю є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством;

б) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

в) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій;

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

 

4. Повним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством;

б) господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть податкову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном;

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів;

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

 

5. Командитним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством;

б) господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники);

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

6. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів у статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами, це:

а) командитне товариство;

б) товариство з обмеженою відповідальністю;

в) повне товариство.

 

7. Товариство, яке, поряд з членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим вкладом у статутний фонд такого підприємства, це:

а) повне товариство;

б) товариство з обмеженою відповідальністю;

в) командитне товариство.

 

8. Товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства усім своїм майном ‑ це:

а) командитне товариство;

б) повне товариство;

в) товариство з додатковою відповідальністю.

 

9. Акціонерне товариство являється закритим, якщо:

а) його акції можуть розповсюджуватися серед всіх бажаючих їх придбати;

б) його акції розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі, при цьому акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства;

в) якщо контрольний пакет акцій належить трудовому колективу, але може у будь-який час бути проданим.

 

10. Акціонерне товариство являється відкритим, якщо:

а) його акції знаходяться серед замовників, не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, а також продаватись і купуватися на біржі;

б) акції акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;

в)якщо контрольний пакет акцій належить трудовому колективу, але може у будь-який час бути проданим.

 

11. Підприємництво може здійснюватися у таких формах:

а) суспільній, груповій та асоціативній;

б) груповій та суспільній;

в) індивідуальній та колективній;

г) приватній, індивідуальній, асоціативній та суспільній.

 

12. До виробничого підприємства відносять:

а) діяльність у сфері виробництва, торгівлі та посередництва;

б) діяльність по виробництву продукції, товарів, а також робіт, послуг, інформації, духовних цінностей, які підлягають наступній реалізації споживачам;

в) товарно-грошові угоди з купівлі та продажу товарів і послуг.

 

13. Діяльність підприємства здійснюється на основі:

а) чинного законодавства України та інших держав;

б) закону України “Про підприємства в Україні”;

в) закону України “Про підприємництво”;

г) Господарчого Кодексу України.

 

14.Підприємство має бути ліквідоване у випадках:

а) при банкрутстві або у разі закінчення терміну дії ліцензії;

б) прийняття відповідного рішення власником майна, визнання підприємства банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов;

в) за власною ініціативою власника майна, визнання підприємства банкрутом, якщо воно не має змоги для фінансового оздоровлення.

 

15. За метою та характером діяльності підприємства класифікуються на:

а) малі, середні і великі;

б) комерційні і некомерційні;

в) національні, закордонні і змішані.

 

16. За формою власності майна підприємства класифікуються на:

а) національні, закордонні, спільні;

б) приватні, колективні, державні, змішані;

в)комерційні і некомерційні.

 

17. Генеральна мета підприємства, чітко окреслена причина його існування ‑ це:

а) стратегічний план підприємства;

б) місія;

в) одна з множинних цілей.

 

18. Певне зібрання правил, що регулюють діяльність підприємств та визначають її особливості, характеризують взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами ‑ це:

а) економічні закони;

б) статут підприємства;

в) нормативи державних органів управління.