ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні принципи організації бухгалтерського обліку.



Основні принципи організації бухгалтерського обліку.

Принцип бухгалтерского учета - правило, которым следует руководствоваться при измерении, оценке и регистрации хозяйственных операций и при отражении их результатов в финансовой отчетности.

Бухгалтерский учет и финансовая отчетность основываются на следующих основных принципах:

§ осмотрительность - применение в бухгалтерском учете методов оценки, которые должны предотвращать занижение оценки обязательств и расходов и завышение оценки активов и доходов предприятия;

§ полное освещение - финансовая отчетность должна содержать всю информацию о фактических и потенциальных последствиях хозяйственных операций и событий, способных повлиять на решения, принимаемые на ее основе;

§ автономность - каждое предприятие рассматривается как юридическое лицо , обособленное от его собственников, в связи с чем личное имущество и обязательства собственников не должны отражаться в финансовой отчетности предприятия;

§ последовательность - постоянное (из года в год) применение предприятием избранной учетной политики. Изменение учетной политики возможно лишь в случаях, предусмотренных национальными положениями (стандартами) бухгалтерского учета, и должно быть обосновано и раскрыто в финансовой отчетности;

§ непрерывность - оценка активов и обязательств предприятия осуществляется исходя из предположения, что его деятельность будет продолжаться;

§ начисление и соответствие доходов и расходов - для определения финансового результата отчетного периода необходимо сравнить доходы отчетного периода с расходами, которые были осуществлены для получения этих доходов. При этом доходы и расходы отражаются в бухгалтерском учете и финансовой отчетности в момент их возникновения независимо от даты поступления или уплаты денежных средств;

§ превалирование сущности над формой - операции учитываются в соответствии с их сущностью, а не только исходя из юридической формы;

§ историческая (фактическая) себестоимость - приоритетной является оценка активов предприятия, исходя из затрат на их производство и приобретение;

§ единый денежный измеритель - измерение и обобщение всех хозяйственных операций предприятия в его финансовой отчетности осуществляется в единой денежной единице;

§ периодичность - возможность распределения деятельности предприятия на определенные периоды времени с целью составления финансовой отчетности.

Основи підготовки та складання фінансової звітності.

 

Суб’єкти підприємницької діяльності згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні давати різні види фінансової звітності (табл.)

Таблиця ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Суб’єкти господарювання Складові звітності
Баланс Зв. про фін. Рез-ти Зв. про рух гро­ш. коштів Зв. про влас.кап. Примітки
Окремі юридичні особи — всі підприєм- ства (крім бюджетних організацій, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) + + + + +
Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності + +

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними Положеннями (стандартами). Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею та оцінка статі може бути достовірно визначена.

За звітним періодом фінансові звіти поділяються на річні та квартальні. Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року, до моменту ліквідації. Квартальна звітність складається наростаючим підсумком з початку року у складі двох форм — Балансу і Звіту про фінансові результати.

Звітність підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду. Підприємства, що мають в своєму складі виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, крім фінансової звітності про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Форми фінансової звітності (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Держкомстатом України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів державного казначейства України з виконанням бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків і порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Складання звітів — завершальний етап облікового процесу, тому до початку складання звітів проводиться значна підготовча робота.

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансової звітності може бути поділений на кілька етапів (рис. 11.5).

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактич­ної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою — дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. У разі, якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Рис. 11.5. Основні етапи підготовки фінансової звітності

Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— власникам (засновникам), відповідно до установчих документів;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— органам виконавчої влади та іншим користувачам, відповід­но до законодавства.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.


 

Счет 33 «Прочие средства»

На счете 33 «Прочие средства» ведется обобщение информации о наличии и движении денежных документов (в национальной и иностранной валютах), находящихся в кассе предприятия (почтовых марок, марок гербового сбора, оплаченных проездных документов, оплаченных путевок в санатории, пансионаты, дома отдыха и т. п.), и о средствах в пути, т. е. денежных суммах, внесенных в кассы банков, сберегательные кассы или почтовые отделения для последующего их зачисления на расчетные или другие счета предприятия.

Счет 33 «Прочие средства» имеет следующие субсчета:331 «Денежные документы в национальной валюте»;

332«Денежные документы в иностранной валюте»;333 «Денежные средства в пути в национальной валюте»;

334 «Денежные средства в пути в иностранной валюте».

По дебету счета 33 «Прочие средства» отражается поступление денежных документов в кассу предприятия и средств в пути, по кредиту — выбытие денежных документов и списание средств в пути после их зачисления на соответствующие счета.

Аналитический учет денежных документов ведется по их видам.

 

Класифікація документів

Бухгалтерські документи, що використовуються для оформлення господарських операцій, на практиці класифікують за різними ознаками: за ступенем узагальнення господарських операцій; за способом використання; за місцем складання; за призначенням; за характером задокументованих операцій; за кількістю позицій (записів); за технікою складання та опрацювання

За ступенем узагальнення господарських операцій документи поділяються на первинні і зведені. Первинні документи складають в момент здійснення господарської операції або відразу після її здійснення. Прикладом первинних документів є прибуткові й видаткові касові ордери, накладні, приймальні квитанції, вимоги, наряди тощо. Зведені документи складають на підставі первинних документів, вони узагальнюють господарські операції, які вже зафіксовані в первинних документах. Прикладом зведених документів є звіти касира, звіти про рух виробничих запасів, авансові звіти та ін. Застосування в обліку зведених документів значно зменшує обсяг облікових записів на синтетичних та аналітичних рахунках.

За способом використання документи поділяють на разові та накопичувальні. Разові документи використовують для оформлення кожної господарської операції в момент її здійснення (вимоги, накладні, акти, чеки, касові ордери, приймальні квитанції тощо). Накопичувальні документи використовуються для відображення протягом тижня, декади, місяця однорідних господарських операцій відповідно до їх здійснення (лімітно-забірні картки, особисті картки працівників, бригадні наряди, відомості ви­пуску готової продукції).

За місцем складання документи поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні — це такі документи, які складають на самому підприємстві (вимоги, прибуткові ордери, звіти матеріально відповідальних осіб та ін.). Зовнішні — це такі документи, які надходять від інших підприємств і організацій (рахунки-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення тощо).

За призначенням бухгалтерські документи поділяються на розпорядчі, виконавчі (виправдні), бухгалтерського оформлення і комбіновані.

До розпорядчих відносять документи, які містять розпорядження на здійснення певної господарської операції. До них належать накази, письмові розпорядження, доручення, чеки на одер­жання грошових коштів у банку тощо. Розпорядчі документи не підтверджують факту здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів.

Виконавчими (виправдними) називають документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. Наприклад, виписки банку з поточного рахунка, прибутковий ордер, акти, квитанції, авансові звіти та ін.

Документи бухгалтерського оформлення складаються працівниками бухгалтерії на підставі виконавчих та розпорядчих документів для підготовки облікових записів. До них належать бухгал­терські довідки, групувальні та розробні таблиці, відомості нарахування амортизації, розподілу загальновиробничих витрат, звітні калькуляції тощо.

На практиці документи часто поєднують у собі ознаки всіх перелічених вище документів (розпорядчих, виконавчих і бухгал­терського оформлення), тому їх називають комбінованими. Прик­ладом комбінованих документів є прибуткові та видаткові касові ордери, акти на заміну матеріалів, лімітно-забірні картки, наряди на виконання робіт та ін.

Суттєве значення має побудова первинних документів за кількістю позицій, тобто кількістю рядків. За цією ознакою документи поділяються на однорядкові (однопозиційні) та багаторядкові (багатопозиційні).

За способом складання документи поділяються на документи, що складаються вручну, і документи, що складаються за допомогою ЕОМ.

Види інвентаризації.

Інвентаризація є одним з основних методичних прийомів бухгал­терсь­кого обліку.
Інвентаризація — це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації, вимірювання, зважування тощо з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Інвентаризація є важливим засобом контролю за зберіганням майна, до­триманням фінансово-платіжної дисципліни.

Способом бухгалтерського обліку, за допомогою якого мож­на виявити й врахувати те, чого не можна взяти на облік при щоденній документації господарських процесів і явищ, є інвен­таризація
Отже, інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку є способом виявлення з наступним обліком ресурсів (активів підприємства) і джерел їх фінансування, які не піддаються документальному оформленню, для забезпечення досто­вірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Технічно інвентаризація здійснюється шляхом перевірки фактичної наявності господарських ресурсів і зіставлення їх з даними обліку. Це дає змогу виявити надлишки, нестачі, встановити причини і винних осіб у їх виникненні.

За повнотою охоплення засобів, коштів і розрахунків підприємства ін­вентаризації поділяють на:
• повні, які охоплюють усе майно і розрахунки підприємства (річна ін­вентаризація);
• часткові, під час яких здійснюють інвентаризацію окремих видів госпо­дарських засобів і розрахунків (інвентаризація каси, інвентаризація матері­альних запасів тощо).
За часом проведення інвентаризація буває:

• разова, що здійснюється одноразово (один раз у рік);

• періодична, яку проводять періодично, протягом року;

• перманентна, яку проводить постійна комісія..

За часом проведення інвентаризація може бути місячною, квар­тальною, піврічною та річною.

За характером інвентаризації бувають планові та позапланові (раптові). Планові інвентаризації передбачаються планом проведення інвентаризацій, який складається на початку року і затверджується керівництвом. Позапланові (раптові) наперед не плануються, а проводяться в міру потреби за розпорядженням керів­ництва, за вимогою перевіряючого органу, у випадках стихійного лиха, крадіжки, пожежі, аварії тощо.

Існують випадки, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, а саме:
а) при переданні майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в ак­ціонерне товариство;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, ціннос­тей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилася після 1 жовтня звіт­ного року. Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів проводять один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз у п’ять років;
в) при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день приймання-пере­давання справ);
г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у випадках техногенних аварій, пожежі, стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
є) у разі ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

 

Основні принципи організації бухгалтерського обліку.

Принцип бухгалтерского учета - правило, которым следует руководствоваться при измерении, оценке и регистрации хозяйственных операций и при отражении их результатов в финансовой отчетности.

Бухгалтерский учет и финансовая отчетность основываются на следующих основных принципах:

§ осмотрительность - применение в бухгалтерском учете методов оценки, которые должны предотвращать занижение оценки обязательств и расходов и завышение оценки активов и доходов предприятия;

§ полное освещение - финансовая отчетность должна содержать всю информацию о фактических и потенциальных последствиях хозяйственных операций и событий, способных повлиять на решения, принимаемые на ее основе;

§ автономность - каждое предприятие рассматривается как юридическое лицо , обособленное от его собственников, в связи с чем личное имущество и обязательства собственников не должны отражаться в финансовой отчетности предприятия;

§ последовательность - постоянное (из года в год) применение предприятием избранной учетной политики. Изменение учетной политики возможно лишь в случаях, предусмотренных национальными положениями (стандартами) бухгалтерского учета, и должно быть обосновано и раскрыто в финансовой отчетности;

§ непрерывность - оценка активов и обязательств предприятия осуществляется исходя из предположения, что его деятельность будет продолжаться;

§ начисление и соответствие доходов и расходов - для определения финансового результата отчетного периода необходимо сравнить доходы отчетного периода с расходами, которые были осуществлены для получения этих доходов. При этом доходы и расходы отражаются в бухгалтерском учете и финансовой отчетности в момент их возникновения независимо от даты поступления или уплаты денежных средств;

§ превалирование сущности над формой - операции учитываются в соответствии с их сущностью, а не только исходя из юридической формы;

§ историческая (фактическая) себестоимость - приоритетной является оценка активов предприятия, исходя из затрат на их производство и приобретение;

§ единый денежный измеритель - измерение и обобщение всех хозяйственных операций предприятия в его финансовой отчетности осуществляется в единой денежной единице;

§ периодичность - возможность распределения деятельности предприятия на определенные периоды времени с целью составления финансовой отчетности.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.109.55 (0.012 с.)