Львівський державний університет безпеки

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ЛЕКЦІЯ

для проведення занять з курсантами (студентами) освітно-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю 6.170203 «Пожежна безпека» на 2013 – 2014 навчальний рік.

 

Тема: № 6.1. “Природні пожежі ".

МЕТА:

навчальна - знати особливості розвитку пожеж в лісових масивах, основні

способи введення сил і засобів та основні прийоми гасіння,

заходи безпеки праці, вміти організовувати розвідку;

виховна - виховання почуття відповідальності при виконанні своїх

обов`язків;

розвиваюча - розвиток вмінь вибирати з наданої інформації основне та

швидко конспектувати.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: лекційний зал.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: МП, ПК, відеофільм.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту”.

3. Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях України.

4. П.П.Клюс, В.Г.Палюх, А.С.Пустовой, Ю.М.Сенчихін, В.В.Сировой. Пожежна тактика.

ДОДАТКОВА.

5. Інструкція про порядок взаємодії підрозділів відомчої пожежної охорони Держкомлісгоспу України і пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час гасіння лісових пожеж. Затверджена 31.08.2006 р. МНС України № 14-754/14-2.

6. Положення про лісові пожежні станції Міністерства лісового господарства України. Український державний лісогосподарський науково-виробничий технологічний центр “УкрНВЦЛІС”.

7. Девлишев П.П. Организация и тактика борьби с лесными и торфяными пожарами. М., 1979.

8. Зинов Г.И. Охрана лесов от пожаров. М., Россльхозиздат 1980.

9. Черновой М.Г. Авиационная охрана лесов. М., “Лесная промышленность” 1979.

10. Борисов П.Ф., Стрелец В.М., Штопенко А.М. «Особенности организации лесных пожаров в горной местности». Х, Пожежна безпека, 2003.

Вступ.

1. Види лісових пожеж і особливості їх розвитку.

2. Організація гасіння лісових пожеж.

3. Основні способи і прийоми гасіння. Заходи безпеки праці.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Завдання на самопідготовку.

 

ВСТУП

На Україні налічується близько п'яти тисяч вищих видів рослин. Площа лісової фундації складає близько 10 млн. га. Лісистість всього 14,3%. На одного жителя доводиться 0,2 га лісів. Ліси України високопродуктивні. Середні запаси деревини 1 га складає 125 м куб., річний приріст – 4,2 м куб. Щорічно використовується близько 40 млн. м куб. деревини (в круглому вигляді).

Україна в даний час повинна завозити 70% необхідної ділової деревини. Проте, не дивлячись на це, з метою заощадження лісів, з експлуатації повністю виключено 30% лісових насаджень із загальними запасами більше 300 млн. м куб. деревини.

Ліс – це й величезне багатство зелених комор природи і національна гордість, і джерело невичерпних благ людини, якщо до нього відноситися розумно. Ліс – це постійний резерв потрібної для промислового виробництва сировини. Майже всі галузі народного господарства використовують деревину. Крім того, ліс дає високотаксидну кору, живицю, хутровину, різноманітні дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, лікарські трави. З лісової сировини здобувають скипидар, кормові дріжджі, дубильні речовини, ялицеве масло, дьоготь, хвойно-вітамінну муку і багато інших видів продукції.

Ліс виконує важливі різні захисні функції. Полезахисні і яро-балочні лісонасадження в степу та лісостепу захищають сільськогосподарські угіддя від водної і вітрової ерозії, надають безцінну допомогу хліборобам в отриманні високих і стійких урожаїв. Ліс постійно живить водою річки, забезпечує гідрологічний режим і захищає їх береги від розмивів і руйнувань. Ліс пом'якшує і зволожує клімат, захищає поля від сухостоїв і запорошених бурь, сприяє створенню оптимальних температурного і водного режимів. Разом з тим він є найважливішим елементом географічного ландшафту природи.

Ліс – це наше безцінне багатство, ми зобов'язані його берегти і зберігати для майбутніх поколінь. А що б це виконувати потрібно, перш за все засвоїти, що ліс – це складний організм, всі компоненти якого – дерева і чагарники, трави і мхи, гриби і лишайники, комахи і птахи, звірі та плазуни, бактерії і віруси – тісно взаємозв'язані, впливають один на одного, на грунт, повітря, на оточуюче середовище.

Ліс зустрічав людину при появі на світло і невідлучно проводжав її через все вікові етапи. З незапам'ятних часів він не тільки годував, одягав людину, але і робив наших предків сильними, витривалими, спритними і сміливими.

І у наш час є докази благотворного впливу лісу на людину.

Ліс, як і інші природні ресурси, народне надбання. Це незамінний елемент біосфери, важливий біологічний чинник і в той самий час одна з основ матеріального виробництва суспільства, джерело одержання різноманітної користі він служить базою для розвитку деревообробної, лісової промисловості, сільського, водного, рибного, мисливського господарства, охорони здоров'я і багатьох інших галузей. Від того, наскільки правильно ведеться їх відтворювання і охорона, багато в чому залежить успішне зростання екології нашої країни, поліпшення навколишнього середовища. Ніде в світі не робиться так багато для охорони природи, як в нашій країні. Охорона лісів від пожеж визнана в нашій країні однієї з найважливіших державних задач.

Розширення зон відпочинку, поширення туризму, розвиток дорожнього і транспортного будівництва, збільшення числа транспортних засобів в особистому користуванні громадян, природно, викликає ріст числа лісових пожеж.

Пожежа – один з самих небезпечних і широко поширених ворогів лісу: навіть при слабій низовій пожежі гине лісовий молодняк. Якщо вчасно не будуть вжиті заходи по його гасінню, вогонь може розповсюдиться на велику площу, розвиватися до розмірів стихійного лиха і завдати величезного збитку нашій молодій державі.

Аналіз таких пожеж показує, що на території лісового фонду в різних районах країни щорічно створюються умови, що сприяють виникненню великих пожеж.

Щорічно лісовими пожежами в Україні і в усьому світі ушкоджуються та знищуються тисячі гектарів лісів, знищуються водоохоронні, захисні та інші корисні властивості лісу, фауна, порушується планова робота лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Тривалість пожежонебезпечного сезону в різних районах країни неоднакова. Межі цих районів залежать від кліматичних і лісорослинних особливостей.

За даними статистики 97% лісових пожеж у світі виникають з вини людини. Загальна площа лісів на земній кулі становить 4184 млн. га це приблизно 1/3 суші.

 

Види лісових пожеж і особливості їх розвитку.

Класифікація лісових пожеж.

1. За місцем їх виникнення і розвитку:

- низові (рухливі і стійкі);

- верхові (рухливі і стійкі);

- підземні.

2. За швидкістю поширення фронту полум'я:

- слабкі;

- середні;

- сильні.

Низові пожежі: вогонь розповсюджується надгрунтовим покривом, дрібним хмизом, вітроломом та підліском.

Рухливі низові пожежі: виникають весною і розповсюджуються з великою швидкістю надгрунтовим покривом (опалі листя, хвоя, трава, кущі), горіння триває недовго. Ці пожежі частіше бувають весною і розповсюджуються з великою швидкістю сухим надгрунтовим покривом. При цьому горіння на одній і тій же площі триває недовго.

Стійкі низові пожежі: після згорання сухого надгрунто-вого покриву продовжують горіти підстилка, пеньки, вітролом тощо. Такі пожежі виникають влітку у суху погоду і тривають значний час. За цих умов підгорає коріння дерев, їх кора і можуть скластися умови для виникнення верхових пожеж, особливо в молодих хвойних лісах. У деяких випадках вогонь може проходити однією і тією ж площею 2-3 рази після підсихання надґрунтового покриву або шару торфу. Для низових пожеж характерна площа їх площі – витягнута за напрямком вітру з нерівною крайкою по фронту пожежі. При швидкості вітру понад 6 м/с низові пожежі можуть переходити у верхові.

Під час розвитку низової пожежі при вітрі на відносно рівній поверхні спостерігається рух повітря назустріч фронту поширення вогню. У випадку середньої низової пожежі при вітрі під кроною дерев зустрічний потік повітря із швидкістю 2-3 м/с виникає на відстані до 25 м від фронту вогню. При великій швидкості вітру зустрічний потоків не спостерігається. Максимальна відстань виникнення зустрічного до фронту пожежі потоку повітря, яка дорівнювала 100м, спостерігалась під час сильної низової пожежі на площі 19 га.

 

Верхові пожежі є наслідком стійких низових пожеж у хвойних лісах. Горять крони хвойних дерев. Найчастіше вони виникають під час сильного вітру. В густому лісі і в гірській місцевості.

Рухливі верхові пожежі: виникають тільки під час сильного вітру, вогонь розповсюджується кронами дерев стрибкоподібно (15 – 25 км/год) і значно випереджає фронт низової пожежі. Під час руху вогню кронами дерев вітер розносить іскри. Головешки, котрі утворюють нові осередки низових пожеж на сотні метрів попереду фронту основної низової пожежі.

Стійкі верхові пожежі: вогонь розповсюджується кронами дерев одночасно з просуванням фронту стійкої низової пожежі. Після таких пожеж на їх площі вигорає майже все і лишають тільки обвуглені рештки стовбурів колишнього лісу.

Підземні пожежі виникають у суху погоду на ділянках, що мають підстилку товщиною 20 см і більше або торф' яний шар. У глибину підстилка або торф вигорають до мінерального шару грунту або до шару, де підстилка або торф мають вологість 70% і більше.

Великими лісовими пожежами вважають ті, що поширились на площу понад 200 га (відповідно до «Інструкції про порядок взаємодії відомчої пожежної охорони Держкомлісгоспу України і пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ МНС України під час гасіння лісових пожеж» великими вважаються пожежі площею понад 5 га). Для них характерні такі особливості:

- виникають вони у тривалі посушливі періоди року, найчастіше, під час сильного вітру;

- утворюються велика інтенсивність виділення тепла і швидкість розповсюдження вогню, який може долати мінералізовані полоси, протипожежні перешкоди, невеликі річки;

- утворюються великі зони сильного задимлення, що утруднює бойові дії з гасіння. А інколи заважає життєдіяльності підприємств, установ і населених пунктів. Розташованих з підвітряного боку на значній відстані від пожежі.

Сили і засоби.

1. Служби лісової охорони та усі працівники лісгоспів, котрі виконують роботи в лісах.

2. Пожежно-хімічні станції (ПХС) зі спеціально підготовленими підрозділами, озброєними лісопожежною технікою, спеціальними вогнегасними речовинами тощо.

3. Добровільні протипожежні формування лісгоспів.

4. Резервні формування з працівників лісгоспів з закріпленою технікою.

5. Відділення баз авіаційної охорони лісів.

6. Населення, робітники місцевих установ, підприємств з технікою.

Підрозділи ОРС ЦЗ залучаються до гасіння лісових пожеж у порядку, що встановлюється Інструкціями про порядок взаємодії підприємств Держкомлісгоспу з підрозділами ОРС ЦЗ, розкладом виїзду та мобілізаційно-оперативними планами.

Підрозділи ОРС ЦЗ, які прибувають до місця гасіння лісової пожежі, підпорядковуються у своїх діях КГЛП.

За виняткових обставин, пов'язаних із загрозою життю і здоров'ю особового складу або за викликом ОДС, підрозділи залишають місце пожежі та доповідають про це КГЛП.

Пожежна цистерна

 

Пожежний всюдихід ВПЛ-149

МУЛ-76ТП

БЕ-12П-200

БЕ-200

Ка-32А1

МІ-8МТ (МТВ)

МІ 26ТС (із ВСУ-15)

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ЛЕКЦІЯ

для проведення занять з курсантами (студентами) освітно-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю 6.170203 «Пожежна безпека» на 2013 – 2014 навчальний рік.

 

Тема: № 6.1. “Природні пожежі ".

МЕТА:

навчальна - знати особливості розвитку пожеж в лісових масивах, основні

способи введення сил і засобів та основні прийоми гасіння,

заходи безпеки праці, вміти організовувати розвідку;

виховна - виховання почуття відповідальності при виконанні своїх

обов`язків;

розвиваюча - розвиток вмінь вибирати з наданої інформації основне та

швидко конспектувати.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: лекційний зал.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: МП, ПК, відеофільм.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту”.

3. Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях України.

4. П.П.Клюс, В.Г.Палюх, А.С.Пустовой, Ю.М.Сенчихін, В.В.Сировой. Пожежна тактика.

ДОДАТКОВА.

5. Інструкція про порядок взаємодії підрозділів відомчої пожежної охорони Держкомлісгоспу України і пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час гасіння лісових пожеж. Затверджена 31.08.2006 р. МНС України № 14-754/14-2.

6. Положення про лісові пожежні станції Міністерства лісового господарства України. Український державний лісогосподарський науково-виробничий технологічний центр “УкрНВЦЛІС”.

7. Девлишев П.П. Организация и тактика борьби с лесными и торфяными пожарами. М., 1979.

8. Зинов Г.И. Охрана лесов от пожаров. М., Россльхозиздат 1980.

9. Черновой М.Г. Авиационная охрана лесов. М., “Лесная промышленность” 1979.

10. Борисов П.Ф., Стрелец В.М., Штопенко А.М. «Особенности организации лесных пожаров в горной местности». Х, Пожежна безпека, 2003.

Вступ.

1. Види лісових пожеж і особливості їх розвитку.

2. Організація гасіння лісових пожеж.

3. Основні способи і прийоми гасіння. Заходи безпеки праці.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Завдання на самопідготовку.

 

ВСТУП

На Україні налічується близько п'яти тисяч вищих видів рослин. Площа лісової фундації складає близько 10 млн. га. Лісистість всього 14,3%. На одного жителя доводиться 0,2 га лісів. Ліси України високопродуктивні. Середні запаси деревини 1 га складає 125 м куб., річний приріст – 4,2 м куб. Щорічно використовується близько 40 млн. м куб. деревини (в круглому вигляді).

Україна в даний час повинна завозити 70% необхідної ділової деревини. Проте, не дивлячись на це, з метою заощадження лісів, з експлуатації повністю виключено 30% лісових насаджень із загальними запасами більше 300 млн. м куб. деревини.

Ліс – це й величезне багатство зелених комор природи і національна гордість, і джерело невичерпних благ людини, якщо до нього відноситися розумно. Ліс – це постійний резерв потрібної для промислового виробництва сировини. Майже всі галузі народного господарства використовують деревину. Крім того, ліс дає високотаксидну кору, живицю, хутровину, різноманітні дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, лікарські трави. З лісової сировини здобувають скипидар, кормові дріжджі, дубильні речовини, ялицеве масло, дьоготь, хвойно-вітамінну муку і багато інших видів продукції.

Ліс виконує важливі різні захисні функції. Полезахисні і яро-балочні лісонасадження в степу та лісостепу захищають сільськогосподарські угіддя від водної і вітрової ерозії, надають безцінну допомогу хліборобам в отриманні високих і стійких урожаїв. Ліс постійно живить водою річки, забезпечує гідрологічний режим і захищає їх береги від розмивів і руйнувань. Ліс пом'якшує і зволожує клімат, захищає поля від сухостоїв і запорошених бурь, сприяє створенню оптимальних температурного і водного режимів. Разом з тим він є найважливішим елементом географічного ландшафту природи.

Ліс – це наше безцінне багатство, ми зобов'язані його берегти і зберігати для майбутніх поколінь. А що б це виконувати потрібно, перш за все засвоїти, що ліс – це складний організм, всі компоненти якого – дерева і чагарники, трави і мхи, гриби і лишайники, комахи і птахи, звірі та плазуни, бактерії і віруси – тісно взаємозв'язані, впливають один на одного, на грунт, повітря, на оточуюче середовище.

Ліс зустрічав людину при появі на світло і невідлучно проводжав її через все вікові етапи. З незапам'ятних часів він не тільки годував, одягав людину, але і робив наших предків сильними, витривалими, спритними і сміливими.

І у наш час є докази благотворного впливу лісу на людину.

Ліс, як і інші природні ресурси, народне надбання. Це незамінний елемент біосфери, важливий біологічний чинник і в той самий час одна з основ матеріального виробництва суспільства, джерело одержання різноманітної користі він служить базою для розвитку деревообробної, лісової промисловості, сільського, водного, рибного, мисливського господарства, охорони здоров'я і багатьох інших галузей. Від того, наскільки правильно ведеться їх відтворювання і охорона, багато в чому залежить успішне зростання екології нашої країни, поліпшення навколишнього середовища. Ніде в світі не робиться так багато для охорони природи, як в нашій країні. Охорона лісів від пожеж визнана в нашій країні однієї з найважливіших державних задач.

Розширення зон відпочинку, поширення туризму, розвиток дорожнього і транспортного будівництва, збільшення числа транспортних засобів в особистому користуванні громадян, природно, викликає ріст числа лісових пожеж.

Пожежа – один з самих небезпечних і широко поширених ворогів лісу: навіть при слабій низовій пожежі гине лісовий молодняк. Якщо вчасно не будуть вжиті заходи по його гасінню, вогонь може розповсюдиться на велику площу, розвиватися до розмірів стихійного лиха і завдати величезного збитку нашій молодій державі.

Аналіз таких пожеж показує, що на території лісового фонду в різних районах країни щорічно створюються умови, що сприяють виникненню великих пожеж.

Щорічно лісовими пожежами в Україні і в усьому світі ушкоджуються та знищуються тисячі гектарів лісів, знищуються водоохоронні, захисні та інші корисні властивості лісу, фауна, порушується планова робота лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Тривалість пожежонебезпечного сезону в різних районах країни неоднакова. Межі цих районів залежать від кліматичних і лісорослинних особливостей.

За даними статистики 97% лісових пожеж у світі виникають з вини людини. Загальна площа лісів на земній кулі становить 4184 млн. га це приблизно 1/3 суші.