Основні напрямки розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку

Основні напрямки розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку

(Змістовий модуль ІІ)

Лекція 3-4. Тема. Становлення і розвиток мовлення дітей раннього віку

(4 год.)

Орієнтовні питання до теми лекції

1. Значення спілкування матері й батька з дитиною у пренатальному періоді.

2. Особливості підготовчого періоду й завдання становлення і розвитку мовлення дітей першого року життя. Методика становлення й розвитку мовлення дітей 1-го року життя.

3. Особливості, завдання й методика розвитку мовлення дітей 2-го року життя.

4. Особливості, завдання й методика розвитку мовлення дітей 3-го року життя.

Основні поняття теми: пренатальний період, підготовчий період, етапи підготовчого періоду, гулення, белькотання, наслідування мови, розуміння мовлення дорослого, активний словник, пасивний словник, розвиток мовлен-нєвих узагальнень, розвиток словника та активного мовлення, описове мовлення тощо.

Література базова

1. Дитина: програма виховання і навчання дітей від двох до семи років[Текст] / наук. кер. Проекту: О.В. Огневюк, К.І. Волинець, нук. Кер. Програмою: О.В. Проскура та ін.. / Мін. осв. і наук., мол. та спроту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг.. Київміськради (КМДА), Київ. У-нт ім. Б. Грінченка. – 3-тє вид. доопр. Та доп. – К.: Київ, ун-т ім.. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.

2. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови [Текст]: Підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011(2013). – С. 246-288.

3. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»[Текст] /наук. кер. проекту: О. В. Огнев’юк; наук. ред. Н. В. Кудикіна, В. У. Кузьменко; авт.кол.: Е. В. Бєлкіна, Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. Л. Богініч, З. Н. Борисова, М. С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук. мол. т спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид. доопр. та доп. – К.: Київ, ун-т Б. Грінченка, 2012. – 400 с.

Література допоміжна

1 .Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти [Текст]. – 4-те вид., доопр. і доп. / А.М. Богуш. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 192 с. – (Сучасна дошкільна освіта)

2 .Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови [Текст]: Підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011(2013). – 704 с.

3 .Богуш А.М. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку [Текст]: навч. посібник для студ вищих навч. закладів / А. М. Богуш; Міністерство освіти і науки України. - К.: СЛОВО, 2003. – 344с.

4. Богуш А.М. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку [Текст]. Навчальний посібник / А.М. Богуш. – К.: Вид. дім «Слово», 2004. – 344 с.

5. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7-ми років[Текст]. Монографія / А. Богуш – К: вид. дім «Слово», 2004. – 376 с.

6. Богуш А.М., Гавриш Н.В., Саприкіна О.В. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку [Текст]. Підручник для студентів вищ.навч. закл. факульт. дошкільн. освіти. – К.: ВД «Слово», 2009. – 408 с.

7. Дошкільна лінгводидактика [Текст]. Хрестоматія. / Упор. Богуш А.м. Част І та ІІ. К.: ВД «Слово», 2005. – С. 275-296.

8. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології [Текст]. Навчальний посібник. / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. - С. 125.

Основний зміст лекції

‑Що таке мовленнєва компетенція? (перевірка самостійного завдання студентів).

Мовленнєва компетенція – це вміння адекватно і доречно, практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) інтонаційні засоби виразності мовлення.

‑Коли слід починати процес виховання та навчання дитини?

Для того, щоб дитина на кінець старшого дошкільного віку володіла мовленнєвою компетентністю, а саме: фонетична (розвинений фонематичний слух й сприймання правильна вимова звуків, оволодіння інтонаційними засобами виразності та ін..), лексична (поповнення словникового запасу), граматична (неусвідомлене вживання граматичних форм мови та ін..), діамонологічна ( розуміння зв’язного тексту, здатність вести діалог на тему, складати різні види розповідей та ін).

Передмова до першого питання.

В Африці живе плем'я, в якому датою народження дитини вважається не момент його появи на світло і не дата його зачаття, а той день, коли його матері прийшло в голову завести дитину. Коли жінка вирішує мати дитину, вона видаляється куди-небудь під деревце і самотньо вслухається в тишу, поки не почує пісні дитини, просящегося у світ. Почувши пісню, вона йде до людини, який буде батьком дитини, і вчить цій пісні його.

Потім, коли вони люблять один одного, щоб зачати дитину, вони знову співають цю пісню, закликаючи його. Коли ж мати важчає, вона вчить цій пісні сільських повитух і старших жінок. У підсумку, коли дитина народжується, старші жінки і все навколо співають цю пісню, вітаючи його. Поки дитина росте, інші жителі теж заучают пісню дитини. І якщо раптом дитина впаде, вдариться коліном, хто підніме його і заспіває йому його пісню. Коли дитина робить щось добре, коли проходить обряд ініціації, то шануючи підлітка, сільські співають його або її пісню. Є ще один привід для співу. Якщо раптом люди чинять недобре, порушуючи соціальні норми, таких ставлять в центр селища, народ оточує їх і знову співає їм пісні. Плем'я вважає, що виправляється антигромадську поведінку не покаранням, а любов'ю і повагою особистості. Коли дізнаєшся свою власну пісню, зникає бажання або необхідність робити щось, огорчающее інших. Це проходить через всю їх життя. Пісні співають спільно подружжя. Нарешті, коли дитина лежить у ліжку, близький до смерті, все село знаючи його або її пісню, співає її в останній раз. Ви, можливо, не виросли в племені, якої заспіває пісню для вас у вирішальні миті життя, але життя все одно підказує вам, коли ви знаходитесь в гармонії з самим собою, а коли - ні. Коли вам добре, це і є ваша пісня, коли вам гидко - це не вона. Зрештою, кожен впізнає свою пісню і добре її співає.

Значення спілкування майбутніх батьків з дитиною у пренатальному періоді.

Ученими всього світу експериментально доведено, ще до народження дитини середовище вже починає впливати на нєї. Так частота серцевих скороченьй рух полода змінюються залежно від стимулів, таких як звуки й та вібрації (Kisilevsky, low, 1998).

Якщо мати погано спить, їсть, нервується, якщо у неї поганий стан самопочуття, якщо вона постійно приймає алкоголь та курить тощо – це може нанести велику шкоду. Вроджені вади- це вади, що винвкають під час пренатального розвитку плоду.

Американські вчені, які вивчали інтелектуальний розвиток людини опублікували результати своїх спостережень у журналі PLoS ONE. Виявилося, що діти, народжені за допомогою кесаревого розтину, спочатку можуть мати менший IQ, ніж їх однолітки, що з'явилися в ході природних пологів.

Білок UCP2, що відповідає за нарощування короткострокової та довгострокової пам'яті, що є, як відомо, найважливішим компонентом інтелектуального розвитку людини.

Експериментальні досліди фахівці з Єльського університету проводили на гризунах. Дослідники вивчали область мозку, активно бере участь в переході короткочасної пам'яті в довготривалу. З'ясувалося, що у мишей, народжених за допомогою кесаревого розтину, рівень білка UCP2 нижче, ніж у гризунів, що з'явилися на світ традиційним способом. Для людини, цей факт може обернутися проблемами з навчанням і поведінкою в більш старшому віці.

У своїй роботі вчені застерігають породіль, вдаватися до операції кесаревого розтину без медичних свідчень. Масове операційне розродження може призвести до непередбачуваних наслідків в області розвитку людського інтелекту.

Вплив матері й батька на дитину – це життя батьків.

Особливості підготовчого періоду й завдання становлення і розвитку мовлення дітей першого року життя.

Таблиця 1.

Стадії розвитку моторного мовлення дітей

(За Кольцовою М.М.)

 

Стадії Вік дітей Голосові реакції

 

1. 1.5 -3міс. Гулення: а-а-а…гу-у-у,бу-у-у … та ін..

 

2. 3-4 міс. Трелі: аль-ле-е…аг-и.. та ін..

 

1. 3- 9.5 Белькіт: повторення складів-

Ба-ба-ба…да-да…па-па,та-та… та ін

 

2. 9 міс.- 1 р. перші слова: ма-ма, та-та, ба-ба,

гам-гам. та ін..

.

Таблиця 2.

Розвиток голосових реакцій у дітей першого року життя

 

Поява перших слів

 

Вік діт. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс. 11 міс. 12міс.

 

Кількість слів 2 3 8 10 15

Слово- основна одиниця мовлення, його будівельний матеріал.

З фізіологічного боку, слово – умовний рефлекс, це «сигнал сигналів» (І. Павлов).

За даними спостережень за дитиною до 8 – 10 міс. Слово залишається для дитини лише звуковим подразником. І тільки в кінці року, за даними М.М. Кольцової, слово із звукового подразника перетворюється в мовленнє-вий сигнал. У мовленні дитини з’являються перші усвідомлені слова.

Отже, за даними Н. Рибнікова, перші усвідомлені слова з’являються у дитини приблизно в 7 місяців (2 слова) і поступово повільно збільшуються до 15 слів на кінець року.

Ф. Фрадкіна наводить такі дані щодо кількості слів: в 10 міс. – 1.-5 слів, в 11 міс. – 3 – 8 слів, у 12 міс. – 7 – 12 слів. На кінець року у словнику дитини в середньому, нараховується від 8 до 15 слів.

Особливості становлення перших слів у дітей досліджувала низка віт-чизняних учених (Красногорський М., Кольцова М., Ляміна Г., Маркова А. та ін..) та зарубіжних (Бюллер Ш., Селлі Д., Штерн В. та ін..).

Між науковцями була розгорнута дискусія щодо того, який склад вимовляє дитини першим. Одні вчені (Красногорський М., Селлі Д.) вважають, що дитина першим здебільшого вимовляє наголошений склад, оскільки саме він є сильним подразником і більше привертає увагу дитини, а інші, ненаголоше-ні, випускає.

На думку інших учених (Ляміна Г., Маркова А.) дитина не завжди виокремлює наголошений склад. Досить часто діти називають і ненаголошені склади (ди –диван) або навіть, склади, які були відсутніми у слові, що його вимови-ла дитина (ді – телефон). Нам убачається, що такий підхід не виключає попередній, а лише доповнює його.

Другий етап – поява двоскладових слів (10-12 міс.). Насамперед дитина повторює перший склад (бо-бо - боляче); дещо пізніше з’являються слова з двох різних складів (а- па – впав).

Третій – четвертий етап – (другий рік життя) з’являються слова трьох і чотирьохскладові слова (абако- яблуко) тощо.

Кубики Миколи Зайцева

Комплекс оригінальних методичних прийомів технології Миколи Зайцева базуються на теоретичних узагальненнях про психічні особливості розвитку людини Івана Сеченова, Івана Павлова, Олексія Ухтомського, Володимира Бехтєрєва, Олексія Леонтьєва. В основі цієї технології лежить не фонетичний, а складовий метод читання.

ВИСНОВКИ:

Виховує дитину життя у всій своїй своєрідності.

Легкість навчання досягається, якщо навчання починається у ранньому віці.

Ранній розвиток має дати дитині таку освіту, яка забезпечить їй глибокий розум і здорове тіло, зробить її кмітливою і доброю…

Щоб дитина стала такою, якою її хочуть бачити мама й тато, їм самим потрібно оволодіти всіма якостями.

Батькам слід частіше дивитися себе крізь збільшуване скло очима дитини. Це допоможе прийняти правильне рішення як краще себе вести, чого навчати свою дитину, що виховувати в першу чергу…

Але переконані: виховання дитини слід починати ще до її народження. Тоді встановлюється дійсно тісний зв'язок з малюком. Не треба чекати пологів, щоб починати спілкуватися із своєю дитиною. Важливу роль має фізичний контакт, ніжні дотики матері й батька…Слід широко використовувати музику (краще Моцарта, Вівальді, Штрауса, Чайковського, Рахманінова). Обов’язково слухати звуки природи…[Соловьева Г.Я. Осознанное родительство. Ваш ребенок от зачатия до рождения. / Соловьева Г.Я. – К.: Альфа Реклама, 2013. – 580 с. - С. 18].

 

Основні напрямки розвитку мовлення дітей раннього і дошкільного віку

(Змістовий модуль ІІ)