Коротка характеристика волочильної дільниці цеху та його електроприймачів, їх призначення, категорія та режим роботи

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Коротка характеристика волочильної дільниці цеху та його електроприймачів, їх призначення, категорія та режим роботи

 

Основним видом продукції метизного виробництва є стальний дріт, який служить вихідною заготовкою для виготовлення канатів, болтів, заклепок, пружин, зварювальних електродів, цвяхів та інших виробів, що широко використовуються у всіх галузях народного господарства.

На проектованій волочильній дільниці цеху встановлено 3 волочильні стани 632/7 - потужністю 100 кВт кожний, 3 волочильні стани UDS 633/9 - потужністю 93 кВт кожний, 2 волочильні стани WGT 41/21 - потужністю 13 кВт кожний, 2 волочильні стани SM 41/250 - потужністю 13 кВт кожний, 10 намотувальних станів - потужністю 15 кВт кожний. Всі стани працюють у тривалому режимі та відносяться до споживачів другої категорії.

На ВАТ “Силур” експлуатується велика кількість електричних кранів та електротельферів, які розрізняються за призначенням та конструктивним виконанням. Основною функцією електричного крана є підйом вантажу та перенесення його на визначену відстань. Для привода кранів і електротельферів характерним є повторно-короткочасний режим роботи з тривалістю вмикань 15%, 25%, 40%, 60%. На волочильній дільниці цеху установлено 2 мостових крана потужністю 12,5 кВт з ТВ=40% кожний.

Для безперервної вентиляції повітря у цеху установлені витяжні установки. Для вентиляції волочильної дільниці цеху установлено 2 витяжні установки потужністю 22 кВт кожна.

По всій площі волочильної дільниці цеху 1600 м² установлені лампи освітлення. Електроосвітлювальні установки є однофазними електроприймачами. Лампи світильників мають потужності від десятків ватт до декількох кіловатт і живляться напругою до 220 В при чотирьохпровідній системі напругою 380 – 220 В. У випадках, коли відключення освітлення загрожує безпеці людей або інших вимог, передбачається система аварійного освітлення з гарантованим живленням від неї окремих ламп або спеціально виділених для цього з числа ламп загального освітлення.

 

Вибір роду струму та величини напруги живильних і розподільних мереж, та коротка характеристика джерела живлення

 

Велике значення при проектуванні систем енергопостачання має вибір роду струму та значень напруги, оскільки їх величинами визначають параметри лінії електропередач, параметри обраного електроустаткування підстанцій, розподільних пунктів мереж, а отже, - розміри капіталовкладень, витрати кольорових металів, величина витрати електроенергії, експлуатаційні витрати, а також безпека.

Джерелом живлення проектованої мережі 6 кВ є РП – 6 кВ, що складається з двох секцій. Проектовані лінії живляться від різних секцій 6 кВ через вимикачі. РП – 6 кВ – закрите у приміщенні з установленими чарунками.

Для живлення електроприймачів волочильної дільниці цеху беремо напругу 0,4 кВ змінного струму. Так як джерело живлення мережі РП – 6 кВ має напругу 6 кВ, то беремо вищу напругу 6 кВ змінного струму.

 

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Установка комплектного КУ дозволяє значно зменшити витрати електричної енергії у мережі за рахунок виробництва реактивної потужності на місці її споживання, ніж розвантаження живлячих мереж від передачі реактивної потужності. При цьому знижується струм у живильних лініях і трансформаторах, а виходячи з цього і витрати електричної енергії.

Вибір кількості і потужності трансформаторів цехової підстанції

Розрахунок потужності, вибір кількості і типу трансформаторів робиться на підставі техніко-економічного порівняння двох варіантів, виходячи з повного розрахункового навантаження вузла енергопостачання. Так як навантаження цеху належить до ІІ-ї категорії, то для забезпечення безперебійного електропостачання цехова з/пс повинна мати не менш 2-х трансформаторів. При аварійному вимкнені одного з трансформаторів, ті, що залишилися у роботі повинні забезпечити навантаження ІІ категорії споживачів.

До розрахунку приймаємо два варіанти:

1 варіант – три трансформатори,

2 варіант – четире трансформатори.

У цеховій трансформаторній п/ст. застосовують трифазні трансформатори напругою 6 - 10 кВ різноманітного типу.

Приймаємо тип ТМ, як найбільш дешевий.

Техніко-економічний розрахунок ведемо у табличній формі за допомогою програми Excel та наводимо у таблицях 2.3 – 2.5.

 

 

Вибір схеми розподільних ліній

Радіальними є такі схеми, у яких електрична енергія від джерела живлення передається безпосередньо до окремого споживача підстанції, без відгалужень на шляху для живлення інших споживачів.

Магістральні схеми застосовуються в системі внутрішнього електропостачання підприємств у тому випадку, коли споживачів досить багато й радіальні схеми живлення менш недоцільна.

Радіальна схема потребує більші капіталовкладення, тобто вона менш економічна ніж магістральна, але забезпечує високу надійність живлення.

До шин 0,4 кВ крізь автомати, що викачуються за радіальною схемою підключаємо розподільчі щити (РЩ) і ЕП. Для компенсації реактивної потужності до кожної секції ввикаємо ККУ. Так як, прийнято 3 секції шин то, замість 2 ККУ потужністю 110 квар приймаємо 3 ККУ потужністю 80 квар.

Розподіл навантаження за секціями наводимо у таблиці 2.6. та рисунку 2.3.

 

Вибір трансформатора струму

Трансформатор струму призначений для зниження первинного струму до стандартної величини 5 А і для відділення кіл вимірювання і захисту від первинних кіл високої напруги.

Трансформатор струму обираємо згідно з родом установки.

У даному випадку обираємо:

- внутрішню установку,

- напругу U_{н тт} ³ U_н=6 кВ,

- струм I_{н тт} ³ I_розр=23,64 А,

Беремо трансформатор струму ТПЛ-10-У3 з такими параметрами:

- номінальна напруга U_н=6,3 кВ,

- номінальний первинний струм I_1ном=100 А,

- номінальний вторинний струм I_2ном=5 А,

- час термічної стійкості t_тер=3 с,

- навантаження вимірювальної обмотки S_2ном=10 ВА,

- струм електродинамічної стійкості i_дин=165 кА.

Розрахункові і паспортні дані заносимо у таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Дані трансформатора струму.

Трансформатор струму типу – ТПЛ-10-У3
Розрахункові дані	Параметри трансформатору
Uн, кВ Iрозр, А iу, кА IК1 *tпр, кА *с	35,43 22,05 8,75 ^2*0,4=30,62	Uн, кВ I1ном, А iдін, кА Iтер *tтер, кА *с	45^2*3=60275

 

Складаємо таблицю навантажень на трансформатор струму.

 

Таблиця 2.9 - Навантаження на трансформатор струму

Найменування приладу	Тип	Кількість	Навантаження на фазах
Фаза А	Фаза В	Фаза С
Амперметр	ЕА-2		1,73	-	-
Ватметр	Д-343		2,5	-	2,5
Електронні лічильник активної та реактивної енергії	Альфа		1,2	1,2	1,2
РАЗОМ:			5,45	1,2	3,7

 

Схема підключення навантажень на трансформатор струму подана на рисунку 2.8.

ТА1-а

ТА1-с

РА

РХ

РQW

РQW

РQW

РХ

с

в

а

 

 

Рисунок 2.8 - Схема підключення навантажень на трансформатор струму.

 

Навантаження обраного трансформатора вторинної обмотки не повинно перебільшувати паспортне:

 

S_2ном ³ S₂, ВА (2.65)

 

10 ВА > 5,45 ВА.

 

Визначаємо додаткові втрати потужності у проводах.

 

S_пров=S_2ном – S_пр, ВА (2.66)

 

де S_2ном – навантаження вимірювальної обмотки, ВА,

S_пр – сумарна максимальна потужність приладів на фазі, ВА.

 

S_пров=10-5,45=4,55 ВА.

 

Визначаємо опір провідників.

 

R_пр= , Ом (2.67)

 

де S_пров – втрати потужності у проводах, ВА,

І_2ном – номінальний вторинний струм трансформатора струму.

 

R_пр= Ом.

 

Визначаємо мінімально-допустимий переріз алюмінієвих проводів.

 

S_мін= , мм² (2.68)

 

де – відстань між трансформатором струму і приладами =10 м,

r – питомий опір матеріалу проводів (для алюмінію r=0,0283 Ом*мм² /м),

R_пр – опір проводів, Ом.

 

S_мін= мм².

 

Згідно з [3] за умовою механічної міцності приймаємо контрольний кабель з алюмінієвими жилами перерізом 4 мм².

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Липкин Б.Ю. Электроснабжение промышленных предприятий и установок. – М.: Высш. шк.,1990.

2. Коновалова Л.Л. Рожкова Л.Д. Электроснабжение промышленных предприятий и установок. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

3. ПУЭ (Правила устройства электроустановок)./ Минэнерго СССР – М.: Энергоатомиздат, 1987.

4. Рожкова Л.Л. Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций. – М.: Энергоатомиздат, 1987.

5. Справочник по электрическим установкам высокого напряжения. Под ред. И.А. Баумштейна и М.В. Хомякова. – М.: Энергоиздат, 1981.

6. Методические указания по курсовому проектированию. – Днепропетровск, 1987.

7. Методические указания по курсовому проектированию. ’’Релейная защита силовых трансформаторов и линий 6¸35 кВ’’ – Днепропетровск, 1987.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Коротка характеристика волочильної дільниці цеху та його електроприймачів, їх призначення, категорія та режим роботи

 

Основним видом продукції метизного виробництва є стальний дріт, який служить вихідною заготовкою для виготовлення канатів, болтів, заклепок, пружин, зварювальних електродів, цвяхів та інших виробів, що широко використовуються у всіх галузях народного господарства.

На проектованій волочильній дільниці цеху встановлено 3 волочильні стани 632/7 - потужністю 100 кВт кожний, 3 волочильні стани UDS 633/9 - потужністю 93 кВт кожний, 2 волочильні стани WGT 41/21 - потужністю 13 кВт кожний, 2 волочильні стани SM 41/250 - потужністю 13 кВт кожний, 10 намотувальних станів - потужністю 15 кВт кожний. Всі стани працюють у тривалому режимі та відносяться до споживачів другої категорії.

На ВАТ “Силур” експлуатується велика кількість електричних кранів та електротельферів, які розрізняються за призначенням та конструктивним виконанням. Основною функцією електричного крана є підйом вантажу та перенесення його на визначену відстань. Для привода кранів і електротельферів характерним є повторно-короткочасний режим роботи з тривалістю вмикань 15%, 25%, 40%, 60%. На волочильній дільниці цеху установлено 2 мостових крана потужністю 12,5 кВт з ТВ=40% кожний.

Для безперервної вентиляції повітря у цеху установлені витяжні установки. Для вентиляції волочильної дільниці цеху установлено 2 витяжні установки потужністю 22 кВт кожна.

По всій площі волочильної дільниці цеху 1600 м² установлені лампи освітлення. Електроосвітлювальні установки є однофазними електроприймачами. Лампи світильників мають потужності від десятків ватт до декількох кіловатт і живляться напругою до 220 В при чотирьохпровідній системі напругою 380 – 220 В. У випадках, коли відключення освітлення загрожує безпеці людей або інших вимог, передбачається система аварійного освітлення з гарантованим живленням від неї окремих ламп або спеціально виділених для цього з числа ламп загального освітлення.