ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення просадкових характеристик лесових грунтів в лабораторних умовах. Метод «однієї кривої»



Характеристики просадочного грунту (відносну просадочність і початковий тиск просадочності) належить визначати по результатам випробувань зразків грунту непорушеної структури на компресійних приладах (одометрах) методами „однієї кривої” або „двох кривих”.

Відносна просадочність грунту esl (індекси sl від англ. soil liquefaction - розжиження грунту) – визначається як відношення додаткового стиснення зразку грунту, яке відбулося в результаті замочування, до початкової висоти зразка:

(5.1)

де: hn,p та hsat,p - висота зразка грунту відповідно природної вологості (індекс n від англ. natural - природній ) та після повного водонасичення (індекс sat від англ. saturated - насичений ), стиснутого тиском Р, що дорівнює вертикальному тискові на конкретній глибині z від власної ваги грунту szg та навантаження від фундаменту szp (Р = szg + szp); hn,g - висота зразку грунту природної вологості, стиснутого тиском Рg, що дорівнює вертикальному тиску від власної ваги грунту Рg = szg.

Критерій просадочності: вважається, що грунт відноситься до просадочних грунтів, коли esl 0,01 (1%).

Початковий тиск просадочності Рsl (МПа) - тиск, при якому під час компресійних випробувань відносна просадочність εsl=0,01.

Відносну просадочність грунту esl по методу „однієї кривої” визначають шляхом випробовування на компресійному приладі зразка грунту непорушеної структури. Спочатку зразок досліджують при природній вологості W, після цього насичують зразок водою (не виймаючи з приладу) і вимірюють додаткову деформацію (просадку

Послідовність роботи.

1. Зразок грунту непорушеної структури, що відібраний з глибини z від поверхні грунту, в робочому кільці висотою h0 = 25 мм розташовують в обоймі компресійного приладу (одометра).

2. За шкалою індикатора знімають відрахунок nо до навантаження зразка (при тиску Р = 0).

3. Стискують зразок грунту тиском, що дорівнює тиску від власної ваги грунту на глибині z (Р = szg = gz), і після стабілізації деформацій знімають відлік n1 по індикатору приладу.

4. Стискують зразок грунту тиском, що дорівнює Р = sz = szg + sі після стабілізації деформацій знімають відлік n2 по індикатору приладу.

5. Замочують зразок грунту до повного насичення грунту водою при дії тиску Р і після повного проявлення просадочності грунту знімають відлік n3 по індикатору приладу.

6. Результати відліків по індикатору та розрахунки заносять в таблицю 5.1. та зображують в вигляді графіку залежності деформації зразка від тиску Dhі = ¦(Рі) (див. мал.5.1).

 

 


Мал. 5.1. Приблизний вигляд графік випробувань по методу „однієї кривої”.

 

Виз

Визначення просадкових характеристик лесових грунтів в лабораторних умовах. Метод «двох кривих»

Відносну просадочність грунту esl по методу „двох кривих” визначають шляхом паралельного випробовування на компресійних приладах двох зразків, відібраних із одного моноліту грунту. Перший зразок досліджується при природній вологості W, а другий - при вологості, що дорівнює вологості при повному водонасиченні зразка Wsat. ). Випробування по методу „двох кривих” дозволяють знайти початковий просадочний тиск та відносну просадочність при різнихвеличинах зовнішнього тиску.

 

 

Послідовність роботи.

1. Зразки грунту непорушеної структури, що відібрані з глибини z від поверхні грунту, в робочих кільцях висотою h0 = 25 мм розташовують в обоймах компресійних приладів (одометрів).

2. По індикаторах знімають початкові відліки n0 (для першого зразка) і k0 (для другого зразка), які відповідають навантаженню Р = 0.

3. Другий зразок грунту в компресійному приладі замочують водою до повного водонасичення (Sr = 1).

4. Обидва зразки грунту в компресійних приладах навантажують окремими ступенями навантаження Рі з кроком = 0,1 МПа. Після повної стабілізації деформацій зразків від навантаження Рі (на кожній ступені) по індикаторах приладів знімають відліки nі та kі. Дослідні дані заносять в таблицю 5.2.

Обробка дослідних результатів:

1. Вираховують абсолютну деформацію зразків грунту від кожної ступені навантаження Dh i Dh по формулам:

 

Dh = ni - n0; Dh = kі - k0. (5.2)

2. Визначають відносні деформації зразків грунту e та e на кожному кроці навантаження по формулам:

 

e = Dh / h0; e = Dh / h0. (5.3)

3. По значенням відносної деформації зразків обчислюють відносну просадочність грунту eslі на кожній ступені навантаження по формулі:

 

eslі = e - e (5.4)

4. Результати вимірів та обчислення заносять в таблицю 5.2., а також зображують у вигляді графіків залежності відносної деформації зразків від тиску e, e = ¦(Рі) (див. мал. 5.2) та відносної просадочності грунту від тиску esl = ¦(Рі) (див. мал. 5.3).

5. По графіку залежності відносної просадочності грунту від тиску esl = ¦(рі) (див. мал. 5.3) визначають початковий просадочний тиск рsl, який відповідає відносній просадочності esl = 0.01.

рsl
esl=0,01
esl
e

Мал. 5.2. Графік залежності відносної деформації зразків від тиску

 

esl

 

Мал. 5.3. Графік залежності відносної просадочності грунту від тиску

Знайдені значення відносної просадочності esl дозволяють визначити розрахункову просадку товщі просадочного грунту висотою hsl по формулі:

(5.5)

де: n – кількість елементарних шарів, на які поділена просадочна товща (зона просідання); esl,і - відносна просадочність і-го елементарного шару грунту; hі – товща і-го шару (см) (не більше 2 метрів) (∑hі = hsl); ksl,i – коефіцієнт, що приймається:

Ø - для фундаментів шириною b ≥ 12 м та для випадку визначення просадки від власної ваги грунту - рівним 1,0;

Ø - для фундаментів шириною b ≤ 3 м по формулі:

(5.6)

де Р - середній тиск під підошвою фундаменту (кПа); Рsl,i – початковий просадочний тиск грунту і-го шару (кПа); Р0 – тиск, що дорівнює 100 кПа;

Ø - для фундаментів шириною 3 м < b < 12 м – знаходиться по інтерполяції між значеннями ksl,i, що отримані при b =3 м та b =12 м.

Грунтові умови будівельних майданчиків, що складені просадочними грунтами, в залежності від можливості прояви просадки грунтів від власної ваги поділяються на два типи:

І тип – грунтові умови, в яких можлива в основному просадка від зовнішнього навантаження, а просадка грунтів від власної ваги відсутня або не перевищує 5 см;

ІІ тип – грунтові умови, в яких, крім просадки грунтів від зовнішнього навантаження, можлива їх просадка від власної ваги і її розмір перевищує 5 см.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.185.97 (0.01 с.)