ТЕМА 9. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 9. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА



ТЕМА 9. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

Амортизація основних фондів

Амортизація –це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів на повне їх відновлення (реновацію).

За визначенням ПКУ амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [

Грошовим вираженням розміру амортизації є амортизаційні відрахування, що відповідають ступеню спрацювання основних фондів.

Амортизаційні відрахування є важливою частиною поточних витрат на виробництво продукції (вони вносяться у собівартість) і фінансових ресурсів народного господарства.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об’єкта основних фондів. Норма амортизації – це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норма амортизації розраховується за формулою:

На = · 100%,

де Вп – первісна балансова вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Тн – амортизаційний період (нормативний строк функціонування) ояновних фондів, років.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу.

Вибір методу амортизації визначається низкою об’єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Відомі такі основні методи амортизації.

1. Прямолінійний (рівномірний).

2. Методи прискореної амортизації:

- метод зменшення залишкової вартості;

- метод прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний.

3. Виробничий.

Прямолінійний метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:

Ар = , Ам = ,

де Т – термін корисного використання основних фондів, роки.

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків.

По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно.

По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування.

Методи прискореної амортизаціїдають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60-70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації. Переваги методів:

- дозволяють швидше, порівняно з методом рівномірної амортизації, відшкодувати вартість основних фондів, причому сума максимального відшкодування припадає на перший рік використання основних фондів.

- доцільно використовувати для активів, які більш інтенсивно використовуються на початковому етапі експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості.

Ар = ЗВ · На, На = 1 - ,

де ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок року;

Т - термін корисного використання об’єкта основних фондів, роки.

Ремонт основних фондів

У процесі використання основні фонди піддаються фізичному зносу. Різниця в умовах їх експлуатації призводить до того, що окремі об’єкти основних фондів, їх складові елементи зношуються нерівномірно. Звідси виникає необхідність заміни або відновлення зношених конструктивних елементів засобів праці з метою відтворення їх споживчих вартостей та підтримування у робочому стані до закінчення строку корисної експлуатації. Здійснюється все це за допомогою ремонтних робіт.

Ремонт основних фондів – це комплекс робіт щодо підтримання основних фондів у робочому стані протягом усього строку їх служби.

Залежно від ролі у відтворення та оновленні основних фондів усі види ремонту поділяються на поточні та капітальні. З допомогою поточного ремонту усуваються дрібні неполадки, ушкодження, замінюються окремі деталі, попереджається прогресуючий фізичний знос. Отже, поточний ремонт не відновлює основних фондів, а лише підтримує їх у робочому стані.

Під час капітального ремонту об’єкти основних фондів повністю демонтуються, замінюються або відновлюються зношені конструктивні елементи, вузли; максимально відновлюються їх первісні техніко-експлуатаційні параметри. Він є однією із форм відтворення основних фондів. Цей вид ремонту доволі складний, потребує значних коштів і трудових затрат; здійснюється один раз на кілька років.

Особливим видом найскладніших ремонтів є відновний ремонт основних фондів, спричинений їх зруйнуванням унаслідок стихійних лих (пожежі, повені, землетрусу), досить тривалою бездіяльністю. Відновний ремонт фінансується з державного резервного фонду.

ТЕМА 9. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА

Амортизація основних фондів

Амортизація –це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів на повне їх відновлення (реновацію).

За визначенням ПКУ амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [

Грошовим вираженням розміру амортизації є амортизаційні відрахування, що відповідають ступеню спрацювання основних фондів.

Амортизаційні відрахування є важливою частиною поточних витрат на виробництво продукції (вони вносяться у собівартість) і фінансових ресурсів народного господарства.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об’єкта основних фондів. Норма амортизації – це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норма амортизації розраховується за формулою:

На = · 100%,

де Вп – первісна балансова вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Тн – амортизаційний період (нормативний строк функціонування) ояновних фондів, років.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу.

Вибір методу амортизації визначається низкою об’єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Відомі такі основні методи амортизації.

1. Прямолінійний (рівномірний).

2. Методи прискореної амортизації:

- метод зменшення залишкової вартості;

- метод прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний.

3. Виробничий.

Прямолінійний метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:

Ар = , Ам = ,

де Т – термін корисного використання основних фондів, роки.

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків.

По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно.

По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування.

Методи прискореної амортизаціїдають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60-70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації. Переваги методів:

- дозволяють швидше, порівняно з методом рівномірної амортизації, відшкодувати вартість основних фондів, причому сума максимального відшкодування припадає на перший рік використання основних фондів.

- доцільно використовувати для активів, які більш інтенсивно використовуються на початковому етапі експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості.

Ар = ЗВ · На, На = 1 - ,

де ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок року;

Т - термін корисного використання об’єкта основних фондів, роки.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.009 с.)