Нормування оборотних коштів підприємства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Нормування оборотних коштів підприємства



Завданням планування обігових коштів є встановлення науково-обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємства за допомогою мінімальної кількості обігових коштів. Нормативи оборотних коштів за окремими елементами та загальною сумою підприємства розробляють самостійно.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність виробничої діяльності багато в чому залежать від оптимальних обсягів обігових коштів на підприємстві. Тому важливого значення набуває процес нормування оборотних коштів, що належить до поточного фінансового планування.

Фактичні запаси сировини, коштів тощо можуть бути вищими або нижчими від нормативу чи відповідати йому. Це один із найбільш мінливих показників поточної фінансової діяльності.

Під нормативом (або лімітом) обігових коштів розуміють затверджену на підприємстві мінімальну, але достатню для безперервної роботи підприємства суму обігових коштів.

У межах цього нормативу підприємство здійснює прямий підрахунок необхідних обігових коштів за кожним елементом з урахуванням конкретних умов роботи:

- типу виробництва і профілю підприємства;

- умов постачання і збуту;

- періодичності витрати матеріальних ресурсів;

- тривалості виробничого циклу.

Окремі нормативи розраховуються для таких елементів:

- запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів;

- палива і мастил;

- тари;

- запасних частин;

- малоцінних і швидкозношувальних предметів;

- незавершеного виробництва;

- витрат майбутніх періодів;

- запасів готової продукції.

Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства називається нормуванням.

У виробничій практиці відомі три основні методи розрахунку нормативів обігових коштів для підприємства:

1. Аналітичний, чи дослідно-статистичний, метод базується на урахуванні існуючої практики організації виробництва, постачання та збуту. Його особливість полягає в тому, що при аналізі існуючих товарно-матеріальних цінностей корегуються їх фактичні запаси і виключаються надлишкові і непотрібні цінності.

2. Коефіцієнтний – полягає в уточненні діючих нормативів відповідно до змін у виробництві в наступному періоді.

3. Метод прямих розрахунків передбачає науково обґрунтований облік запасів з кожного елемента обігових коштів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня підприємств з урахуванням усіх змін, що відбуваються в розвитку техніки і технології, в організації виробництва, транспортуванні товарно-матеріальних цінностей і у сфері розрахунків.

Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах підприємства визначається множенням денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу, в днях (Здн):

Нв.з. = Д · Здн; Д = ; Мзаг = ; q = ,

де Мзаг – загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур. один., грн.;

Т – тривалість періоду (30, 90, 360 днів);

Ni – обсяг випуску і-го виду виробу у натуральному вираженні;

qi – маса (площа) заготовки однієї деталі (виробу) і-го виду, натур. одиниць;

q - чиста маса деталі;

Км – коефіцієнт використання матеріалу.

Точність розрахунку нормативу залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів.

Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяють на поточні, підготовчі, страхові і транспортні.

Транспортний запас – це період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.

Підготовчий запас – створюється на час приймання, перевірки якості і складування сировини і матеріалів;

Технологічний запас – створюється на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання.

Поточний запас – створюється для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками.

Зпот = Д · Тпост,

де Тпост – період поставки певного матеріального ресурсу, в днях.

Страховий запас – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні.

Зстр = Змін = Д · Тзп,

де Тзп – період зриву поставки.

Змаx = Зпот + Змін,

Зсер = Зстр + Зпот.

Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництвівизначається за формулою:

Ннзв = ,

де С – повна собівартість виробу, грн.;

Тц – тривалість циклу виготовлення, днів;

N – річний обсяг випуску виробів;

Кнв – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу.

Кнв = ,

де С - сума одноразових витрат у собівартості виробу;

Сп – сума поточних витрат (собівартість – одноразові витрати).

Норматив оборотних коштів в запасах готової продукції визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю на норму запасу готової продукції на складі, у днях:

Нгп = Вд · Н, грн.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів:

Нмайб.пер = Вп + Впл – Впогаш.пл.

де Вп – залишок витрат на початок планового періоду, грн.;

Впл – витрати, які будуть здійснені у плановому періоді, грн.;

Впогаш.пл – витрати, які будуть погашені за рахунок собівартості у плановому періоді.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 110; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.007 с.)