ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

До семінарських занять з дисципліни



Методичні вказівки

До семінарських занять з дисципліни

«Міжнародне право»

для студентів денної форми навчання

Напряму підготовки правознавство

Прикарпатського національного університету

Імені Василя Стефаника

Івано-Франківськ

 

 

Схвалена на засіданні кафедри конституційного, міжнародного та адміністративного права (протокол №.)

 

Затверджена на засіданні Науково-методичної ради Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № __ від __ _____ 2013р.)

Пташник І.Р. Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Міжнародне публічне право» для студентів денної форми навчання напряму підготовки Правознавство Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника / І.Р.Пташник. – Івано-Франківськ: Юридичний інститут ПНУ, 2013. - 36с.

 

Методичні вказівки розроблені на основі навчального плану Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника і призначений для проведення семінарських занять з курсу «Міжнародне право», підготовки до здачі екзамену. Вказівки містять матеріал за вісьмома темами. По кожній з тем тезово подані ключові визначення, вказані нормативні та літературні джерела, рекомендовані для опрацювання.

 

 

ББК 67.9 (4УКР)307я73

© Пташник І.Р., 2013


Зміст

Вступ
Семінарське заняття 1: Суб’єкти міжнародного права. Правонаступництво держав в міжнародному праві.
Семінарське заняття 2: Територія та населення за міжнародним правом.
Семінарське заняття 3: Право міжнародних договорів.
Семніарське заняття 4: Міжнародно – правова відповідальність держав. Написання Меморіалу від імені Держави.
Семінарське заняття 5: Дипломатичне та консульське право.
Семінарське заняття 6: Право збройних конфліктів (Міжнародне гуманітарне право).
Семінарське заняття 7: Міжнародне право охорони навколишнього природного середовища
Семінарське заняття 8: Міжнародне кримінальне право.
Перелік джерел, рекомендованих для опрацювання тем курсу

Вcтуп

Метою дисципліни «Міжнародне право» є формування у студентів цілісного уявлення про міжнародне право як особливу систему права, його структуру, предмет і суб'єктів, джерела та основні галузі; надання необхідних знань національних і міжнародно-правових актів, умінь та навичок правильного їх застосування; формування вмінь і навичок роботи з нормативно-правовими документами, їх грамотну класифікацію, вміння правильно використовувати юридичні терміни; формування наукового світогляду; визначення проблем, що виникають при його застосуванні та шляхи їх усунення.

Таким чином, метою навчальної дисципліни є аналіз та вивчення принципів та норм, які регулюють відносини між державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права.

Розширення участі України в міжнародних відносинах, насамперед внаслідок інтеграційних європейських та євроатлантичних напрямків зумовлює необхідність вивчення та впровадження в життя сучасних міжнародних стандартів через вдосконалення національних механізмів та створення сприятливих умов для імплементації.

Завдання навчальної дисципліни «Міжнародне право» полягає в системному і комплексному підході до вивчення суті і змісту міжнародно-правових явищ, визначення їх ролі і місця в системі сучасних міжнародних відносин.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Міжнародне право» є: опанування студентами теоретичною і нормативною базою міжнародного публічного права; вміння застосовувати на практиці теоретичні знання з міжнародно-правових питань, що постають у сфері сучасних міжнародних відносин; засвоєння студентами концептуальних основ походження та сутності міжнародного публічного права; вивчення системи джерел міжнародного публічного права; дослідження співвідношення міжнародного публічного та національного права; формуванні у студентів розуміння інституціональної міжнародного публічного права; дослідження галузей міжнародного публічного права.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- особливості предмета сучасного міжнародного права;

- місце міжнародно-правових норм у системі нормативного регулювання;

- особливості системи та джерела сучасного міжнародного права;

- співвідношення міжнародного і національного права;

- особливості міжнародного морського, космічного, повітряного, гуманітарного права, права зовнішніх зносин, міжнародних організацій, міжнародних договорів і т.д.;

- особливості міжнародної правосуб’єктності держави, міжнародних організацій, індивіда;

- універсальні правові акти про міжнародні договори, правонаступництво держав, визнання урядів, права народів і націй, що борються за свої права, положення щодо захисту прав людини, міжнародного гуманітарного права і міжнародного кримінального права;

- положення та практику діяльності України стосовно втілення принципів і загальновизнаних норм міжнародного права на міжнародній арені, виконання нашою державою своїх зобов'язань у відносинах між суб'єктами.

вміти:

- користуватися міжнародно-правовими актами, спрямованими, зокрема на боротьбу зі злочинністю у міжнародному праві, на захист прав людини в умовах позбавлення волі тощо;

- користуватися Конституцією та законами України, двосторонніми договорами, актами міжнародних організацій;

- застосовувати положення міжнародно-правових угод за участю України;

- тлумачити норми міжнародно-правових договорів за участю України у випадку існування її національних нормативних актів.

 


Семінарське заняття №1

Суб’єкти міжнародного права. Правонаступництво держав в міжнародному праві.

Дане семінарське заняття спрямоване на вивчення та закріплення знань стосовно основних суб’єктів міжнародного права, їх правосуб’єктність, висловлення думки студентів щодо існування багатоманітності суб’єктів в міжнародному праві.

Крім того, робота повинна полягати в розумінні сутності важливих інститутів міжнародного права – інституту визнання та правонаступництва в міжнародному праві. Від студента вимагається необхідність висловлювати власну точку зору стосовно всіх існуючих проблем, з якими стикаються дані інститути в сучасному світі, яким чином проблеми даних інститутів можуть впливати на формування міжнародної співпраці між державами.

Практична частина семінарського заняття спрямована на закріплення теоретичних положень теми, а також на вміння грамотно та правильно складати міжнародні документи, висловлювати позицію стосовно вирішення конкретного спору.

 

Ключові терміни та поняття: правосуб’єктність в міжнародному праві, поняття та складові елементи правосуб’єктності, поняття» суб’єкта» міжнародного права, види суб’єктів міжнародного права, держава як основний суб’єкт, міжнародні організації, «condominia» як суб’єкт міжнародного права, квазі-субєкти міжнародного права, поняття та особливості інституту визнання в міжнародному праві, види визнання, поняття інституту правонаступництва, форми визнання, види визнання, способи визнання, визнання уряду, правонаступництво, види правонаступництва, розпад держави, об’єднання держави, деколонізація, континуїтет. .

Теоретична складова (до 55 хв.)

План

1. Поняття, проблеми та перспективи розвитку міжнародної правосуб’єктності.

2. Поняття та види суб’єктів міжнародного права.

3. Держави, державо подібні утворення, нації, що борються за самовизначення як суб’єкти міжнародного права. Їх правосуб’єктність.

4. Інститут визнання в міжнародному праві. Проблеми інституту визнання в міжнародному праві.

5. Види, форми і способи визнання держав.

6. Правонаступництво держав, його міжнародно-правове регулювання

7. Види і підстави правонаступництва.

8. Правонаступництво України в зв'язку з припиненням існування СРСР.

 

 

Практична складова (до 25 хв)

Теми для коротких доповідей

1. Проблеми визнання держав – членів колишньої Югославії.

2. Охарактеризуйте недоліки Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 року та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983р.

 

1. Скласти декларацію від імені України про визнання нової держави.

2. У 1948 році в Єрусалимі ізраїльськими екстремістами був убитий шведський граф Бернадотт, посередник ООН між Ізраїлем і арабськими країнами. Генеральна Асамблея запросила в Міжнародного Суду ООН консультативний висновок з питання про те, чи має міжнародна організація право у разі заподіяння збитків службовцю ООН вимагати відшкодування від відповідальної за це держави. Яку відповідь має дати Міжнародний Суд ООН? Чи мають право держави наділяти міжнародні організації міжнародною правосуб’єктністю?

3. Ви відкрили безлюдний острів в Тихому океані. Площа острова – 80 га. Ви вирішили створити на цьому острові державу та вимагати від інших держав її визнання. Чи можливе визнання такої держави? Які умови необхідні для того, щоб територіальне утворення було визнане державою? Чи існує нормативне визначення терміна «держава»?

 

Питання і завдання для самоконтролю

1. Що таке визнання в міжнародному праві?

2. Які Ви знаєте види, форми і способи визнання держав?

3. Які особливості визнання держави?

4. Які особливості визнання уряду?

5. Що таке правонаступництво?

6. Які підстави правонаступництва?

7. Що таке континуїтет?

Рекомендована література: [1-14, 16, 19, 22, 31, 35-37, 41, 50, 58, 68, 75, 99, 110, 114, 117, 125, 138, 145-147, 167, 169, 184, 188-189, 193-197, 218, 264, 273, 282, 288-289, 291, 293, 297-299, 301, 306, 309, 311, 318]

Семінарське заняття №2

Теоретична частина (50 хв.)

План

1. Поняття території в міжнародному праві, види територій.

2. Поняття, риси державної території. Поняття державного кордону та особливості встановлення державного кордону.

3. Правові підстави зміни території.

4. Поняття населення в міжнародному праві.

5. Інститут громадянства: поняття, набуття та позбавлення громадянства.

6. Статус іноземців та осіб без громадянства.

Питання та завдання для самоконтролю.

1. Дайте визначення понять: територія, делімітація та демаркація державного кордону, цесія, ад’юдикація, дебеляція, анексія, населення, громадянство.

2. Розмежувати правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

3. В чому полягає національний режим для іноземців? Режим найбільшого сприяння? Спеціальні режими?

4. Наведіть приклади країн, які використовують «принцип грунту» та які використовують «принцип крові» як спосіб отримання громадянства.

5. Охарактеризуйте різницю між філяцією та натуралізацією.

6. Для яких осіб може бути спрощена процедура отримання громадянства за клопотанням особи?

 

 

Структура есе.

- Вступ =>орієнтує читача, визначає фокус/мету есе, окреслює рамки дослідження, висуває тезу.

- Виклад основного матеріалу =>здебільшого складається з 3-5 абзаців. Кожен абзац розпочинається реченням – гіпотезою, яку підтримують або спростовують певні деталі (3-4 речення) та закінчується реченням –висновком.

- Висновок =>знову повторює тезу есе, підсумовує аргументи.

Семінарське заняття № 3

Теоретична частина (60 хв.)

План

1. Поняття міжнародного договору. Класифікація міжнародних договорів.

2. Структура міжнародного договору.

3. Стадії укладення міжнародного договору.

4. Ратифікація, прийняття, схвалення, приєднання до договору

5. Дія та недійсність міжнародних договорів.

6. Припинення міжнародного договору.

7. Тлумачення міжнародного договору.

 

 

Практична частина (20 хв.)

1. Утрехтський мирний договір 1713 р. (ст.9) установлював в інтересах Англії, що порт і укріплення Дюнкерка (Франція) мають бути зруйновані і ніколи не підлягатимуть відновленню. Франція погодилась з цією умовою, але одночасно почала будувати в Мардеку, на відстані однієї милі від Дюнкерка, ще більший порт. Англія заявила протест на тій підставі, що Франція порушує Утрехтський мирний договір. Чи справді порушення договору мало місце?

2. У Міжнародний Суд ООН було передано спір про націоналізацію англо-іранської нафтової компанії. Велика Британія, котра представляла інтереси компанії, стверджувала, що суд правомочний розглядати спір, оскільки існує договір між урядом Ірану й згаданою компанією, який, за її твердженням, є міжнародним договором. Чи є договір між урядом Ірану й англо-іранською нафтовою компанією міжнародним договором?

3. Охарактеризувати проблеми дії міжнародного договору на території України, посилаючись на норми національного законодавства.

 

Питання і завдання для самоконтролю

1. Хто має право укладати міжнародні договори від імені України?

2. Яке є загальне правило поширення міжнародних договорів?

3. В чому полягають відмінності між абсолютною та відносною недійсністю міжнародних договорів?

4. Розкрийте зміст принципу pacta sunt servanta.

5. Проаналізуйте процес тлумачення міжнародного договору.

6. В яких випадках та за яких підстав міжнародний договір може бути переглянутий?

7. Як відбувається анулювання міжнародного договору?

8. Види міжнародних договорів за законодавством України.

9. Перелічіть обов’язкові стадії укладення міжнародного договору.

10. За яких підстав можливо припинити дію договору?

11. За яких умов договір може бути визнано недійсним?

 

 

Рекомендована література: [1-17, 22, 24-26, 28, 31-33, 35, 37-40, 43, 45, 58, 68, 76, 78, 93, 95, 100, 118, 119, 125, 136, 139, 146, 147, 168, 173, 174, 182, 186, 187,193-197, 202, 204, 211, 214-215, 217-218, 222, 232, 236, 239, 241, 243-245, 264-265, 280, 282, 289, 291, 293, 297-299, 301, 306-312, 315]

 

Семінарське заняття №4

План

1. Поняття відповідальності держав за міжнародним правом.

2. Елементи міжнародно-правової відповідальності.

3. Положення про порушення міжнародних зобов’язань.

4. Обставини, що виключають протиправність.

5. Відповідальність держав за дії міжнародних організацій.

6. Відшкодування шкоди.

 

 

Практична частина:

Студенту надається термін 10 днів до семінарського заняття для написання Меморіалу від імені держави стосовно конкретної проблеми між двома державами. Меморіал повинен бути зданий викладачу на семінарському занятті для перевірки.

Зразки меморіалів можна знайти на сайті Міжнародного суду http://www.icj-cij.org за посиланням «Written proceedings». Немає необхідності включати в меморіал Зміст, Факти справи, Юрисдикцію та Підсумок аргументів.

Плагіат не допускається. Всі посилання повинні бути оформлені правильно. Документ з невірно оформленими посиланнями на джерела або який містить ознаки плагіату не допускається.

 

Питання і завдання для самоконтролю

1. Що таке міжнародно-правова відповідальність?

2. Які Ви знаєте підстави міжнародно-правової відповідальності?

3. Виділіть суб’єктів міжнародної відповідальності.

4. Назвіть види і форми міжнародної відповідальності.

5. Перелічіть обставини, що виключають міжнародно-правову відповідальність.

6. У чому полягає міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб?

7. Які особливості відповідальності міжнародних організацій?

8. Що таке міжнародне протиправне діяння?

9. У чому полягає відмінність міжнародного правопорушення від інших діянь?

10. Наведіть приклади міжнародних злочинів, злочинів міжнародного характеру і міжнародних правопорушень.

11. Що таке міжнародно-правові санкції?

12. Що таке механізм застосування міжнародно-правових санкцій?

13. Наведіть приклади індивідуальних міжнародно-правових санкцій.

14. Наведіть приклади колективних міжнародно-правових санкцій.

 

Рекомендована література: [1-15, 19, 21-23, 28, 34, 37-39, 44, 46, 53, 54, 70, 71, 73-74, 99, 108, 125, 129, 147-149, 159, 174, 193-197, 203, 207, 208, 218, 220, 224, 247, 258, 260-261, 264, 268, 271, 273, 274, 282, 288, 291, 293, 397-299, 302]

 

Семінарське заняття №5

План

1. Поняття та джерела дипломатичного та консульського права.

2. Органи зовнішніх відносин держав.

3. Дипломатичні представництва: поняття, структура представництв, дипломатичні привілеї та імунітети.

4. Привілеї та імунітети міжнародних організацій та їх персоналу.

5. Спеціальні місії.

6. Консульства: поняття, види, структура, консульські привілеї та імунітети.

 

Практична частина (20 хв.)

 

Вирішення задач безпосередньо на парі. Завдання роздаються викладачем.

 

Питання для самоконтролю

1. Поясність відмінність між дипломатичним та консульським представництвом.

2. Для чого створюються торгові представництва?

3. Що таке «спеціальні місії»?

4. Який обсяг дипломатичних привілеїв та імунітетів?

5. Які органи можна віднести до органів зовнішніх відносин держави?

6. Перелічіть джерела дипломатичного та консульського права.

7. Хто має право представляти Україну в міжнародних відносинах за посадою?

Рекомендована література: [1-15, 19, 21-23, 28, 34, 37-39, 44, 46, 53, 54, 70, 71, 73-74, 99, 108, 125, 129, 147-149, 159, 174, 193-197, 203, 207, 208, 218, 220, 224, 247, 258, 260-261, 264, 268, 271, 273, 274, 282, 288, 291, 293, 397-299, 302]

Семінарське заняття №6

План

1. Поняття міжнародного гуманітарного права, міжнародного збройного конфлікту та не міжнародного збройного конфлікту.

2. Принципи міжнародного гуманітарного права.

3. Статус комбатанта, статус захищених осіб від конфліктів – поранені, воєнно-полонені, цивільні особи.

4. Методи і засоби ведення війни.

5. Багатонаціональні операції - відповідальність держав та міжнародних організацій.

Практична частина (20 хв.)

1. В 1999 році для того, для того, щоб зупинити поширення міжетнічного конфлікту в Косово, в своїй повітряній кампанії по колишній Югославії, НАТО бомбить радіо і телецентр в Белграді, убивши цим 16 осіб. Крім того, війська НАТО також скинули бомбу на китайське посольство в Белграді. Будь ласка, обговоріть ці випадки в світлі принципів міжнародного гуманітарного права.

При таких же умовах, чи буде міст законним об’єктом атаки з точки зору міжнародного гуманітарного права? Чи є це виключно цивільний об'єкт?

 

2. В 2009 році, армійські сили Шрі-Ланки прибігли до нападу на місто, яке було під контролем сепаратистського руху «Tamil Tigers». Армійські сили Шрі-Ланки вибрали стратегію створення кордону навколо зони, це Tamil Tigers мають власну базу, залишивши 200 000 цивільних громадян, в зоні, яка контролюється військовими. Кордон охоронявся 40 000 військових, 12 000 було задіяні в безпосередній боротьбі. Незважаючи на фат, що цивільні були використані як щит, армія Шрі-Ланки вбила 400 бійцівTamil Tigers, включаючи лідерів руху. Цивільні, які намагались втекти з контрольованої зони були вбиті воєнними, в результаті чого загинуло 1000 цивільних громадян. В той же час, війська Шрі-Ланки потерпіли втрати в кількості 500 осіб. Так як в багатьох випадках воєнні Шрі-Ланки не могли розрізнити між Tamil Tigers та цивільними громадянами (так як ні одні, ні інші не мали спеціальних характерних знаків), і не хотіли втратити контроль над повстанськими силами, вони не дозволяли цивільним покидати зону контролю.

Як ви оціните дану операцію в світлі принципів міжнародного гуманітарного права?

 

Документи, необхідні для опрацювання теми:

- Женевські Конвенції 1949 року, Перший Додатковий Протокол та Другий Додатковий Протокол до Женевських Конвенцій,

- Правила Звичаєвого міжнародного гуманітарного права

 

 

Рекомендована література: [1-15, 19, 21-23, 28, 34, 37-39, 44, 46, 53, 54, 70, 71, 73-74, 99, 108, 125, 129, 147-149, 159, 174, 193-197, 203, 207, 208, 218, 220, 224, 247, 258, 260-261, 264, 268, 271, 273, 274, 282, 288, 291, 293, 397-299, 302]

Семінарське заняття №7

Проведення Moot Court

Moot court - в якому учасники беруть участь у модельованих судових засіданнях, які зазвичай включають в себе розробку коротких заяв або меморіалів та участь у дебатах перед судом.

Семінарське заняття складається виключно з практичної частини, в ході якої буде організовано імпровізоване засідання з питань, які можуть виноситись на розгляд Міжнародних судів.

 

Робота повинна бути побудована наступним чином:

- Заздалегідь (за 10 днів до семінарського заняття) групам надсилаються завдання до розгляду.

- Кожна група повинна бути поділена на команди в складі 3-4 осіб. Команди об’єднують навколо справи в «Позивача» та «Відповідача».

- Безпосередньо на семінарському занятті команди будуть брати участь в дебатах перед судом – короткому захисті підготовлених ними заздалегідь меморіалів. На кожну команду виділяється 7 хв., та 5 хв. на запитання – відповіді.

 

 

Метою проведення таких імпровізованих засідань є вироблень в студентів навичок аналізу справи, підбору міжнародних документів, які регулюють дану сферу відносин, формування позиції від імені держави, яку вони представляють. Дебати перед судом нададуть можливість виробити навички відстоювання позицій в стресових умовах перед суддями, чітке формулювання відповідей на запитання протилежної сторони.

 

Суддями може бути поставлено запитання, які можуть стосуватись як теми спору, так і теми семінарського заняття.

 

Питання для самоконтролю по темі:

1. Назвіть поняття міжнародного права охорони навколишнього середовища.

2. Розмежуйте предмет та об’єкт міжнародного права охорони навколишнього середовища.

3. Перелічіть міжнародні організації, які займаються питаннями охорони навколишнього природного середовища.

4. В чому полягає міжнародна співпраця держав з охорони природного середовища від радіаційного забруднення?

5. Як відбувається охорона атмосферного повітря на міжнародному рівні?

6. Що включається до джерел міжнародного права охорони природного середовища?

 

 

Рекомендована література: [1-15, 19, 21-23, 28, 34, 37-39, 44, 46, 53, 54, 70, 71, 73-74, 99, 108, 125, 129, 147-149, 159, 174, 193-197, 203, 207, 208, 218, 220, 224, 247, 258, 260-261, 264, 268, 271, 273, 274, 282, 288, 291, 293, 397-299, 302].

 

Семінарське заняття №8

Теоретична частина (80 хв.)

План

 

1. Поняття та витоки міжнародного кримінального права.

2. Екстрадиція, подвійна злочинність та права людини.

3. Форми відповідальності, відповідальність командирів спільної злочинної діяльності.

4. Геноцид – ознаки, особливості.

5. Злочини проти людства – особливості.

6. Військові злочини.

7. Агресія, тероризм як міжнародні злочини.

8. Співпраця між державами та міжнародними трибуналами.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення міжнародного кримінального права.

2. Перелічіть ознаки геноциду.

3. Дайте визначення злочинам проти людства.

4. В чому полягає відповідальність командирів спільної злочинної діяльності?

5. В чому полягає відмінність між геноцидом та злочинами проти людства?

6. Дайте визначення поняттю «вйськові злочини».

7. Перелічіть форми відповідальності за кримінальним правом.

8. В чому полягає співпраця між державами та міжнародними трибуналами?

9. Перелічіть міжнародні трибунали та мету їх створення.

 

 

Рекомендована література: [1-15, 19, 21-23, 28, 34, 37-39, 44, 46, 53, 54, 70, 71, 73-74, 99, 108, 125, 129, 147-149, 159, 174, 193-197, 203, 207, 208, 218, 220, 224, 247, 258, 260-261, 264, 268, 271, 273, 274, 282, 288, 291, 293, 397-299, 302].

 

 


Перелік джерел, рекомендованих для опрацювання тем курсу

 

Підручники:

1. Баймуратов М.О. Міжнародне право. – Х.: Одіссей, 2002. – 672 с.

2. Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А., Семенов В. С., Стешенко В. С. Міжнародне право: Навч. посібник / М.В. Буроменський (заг.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 336с.

3. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів за спец. "Міжнародне право", "Міжнародні відносини" / В.Г.Буткевич (ред.). — К.: Либідь, 2002. — 608с.

4. Буткевич В.Г., Войтович С. А., Григоров О. М., Заблоцька Л. Г., Задорожній О. В. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник для студ. вищих навч. закл. за спец. "Міжнародне право", "Міжнародні відносини" / В.Г.Буткевич (ред.). — К.: Либідь, 2004. — 814с.

5. Георгіца А.З, Чикурлій С.О. Міжнародне публічне право: Навч.-метод. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: Рута, 2002. — 175с.

6. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / Київський ун-т права; Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / Ю.С. Шемшученко (відп.ред.), Л.В. Губерський (відп.ред.). — Стереотип. вид. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 638с.

7. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. — М.: Изд-во БЕК, 1996.

8. Мацко А.С. Міжнародне право: Навч. посіб. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К.: МАУП, 2005. — 216с.

9. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2010. – 280 с.

Збірники документів:

10. Действующее международное право: в 3 т./ Сост. Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. - М., 1996.

11. Международное право в документах: Учеб. Пособ. / Сост.: Н.Т.Блатова, Г.М.Мелков. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Инфра-М., 1997. – 696 с.

12. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьсв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. — Т. II.: Права людини у контексті поліцейської діяльності. — 1224 с.

13. Міжнародне право в документах / М.В.Буроменський (уклад.). — Х.: Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2003. — 376с.

14. Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи. — К.: Юрінком, 1992.

15. Україна на міжнародній арені // 3б. матер. та док.: У 6 т. — К.: Юрінформ, 1995. — Т. 4.

Нормативно-правові акти:

16. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 30. - Ст. 141.

17. Декларація про державний суверенітет України // ВВР України. — 1990. — № 31. — Ст. 429.

18. Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України"// www.rada.gov.ua

19. Закон України "Про правонаступництво України" // ВВР України. — 1991. — № 46. — Ст. 617.

20. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" // Голос України. — 1998. — № 20. — 20 січ.

21. Закон України „Про міжнародні договори України” 2004 р. // www.rada.gov.ua

22. Закон України “Про дипломатичну службу України” 2001 р.// www.rada.gov.ua

23. Закон України «Про біженців» 2001 р. .// www.rada.gov.ua

24. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» 2004 р. .// www.rada.gov.ua

25. Консульський статут України 1994 р. .// www.rada.gov.ua

26. Постанова Верховної Ради України "Про основні напрями зовнішньої політики України" // ВВР України. — 1993. — № 37. — Ст. 379.

27. Венская конвенция о праве международных договоров 1969 г. // Международное право в документах: Учеб. Пособ. / Сост.: Н.Т.Блатова, Г.М.Мелков. – 2-ое изд. – М.: Инфра-М., 1997. – 696 с.

28. Декларація принципів міжнародного права, які стосуються дружніх відносин та співробітництва держав відповідно до Статуту ООН 1970 р. – ООН. – Нью-Йорк, 1970.

29. Загальна декларація прав людини. — К.: Право, 1995.

30. Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права і Факультативний протокол № 1 до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. — К.: Право, 1995.

31. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. — К.: Право, 1999.

32. Конвенция о дипломатических отношениях 1961 г. // Юрид. ежегодник ООН 1972 г. — Нью-Йорк, 1978. — С. 314-325.

33. Конвенция о консульских отношениях 1963 р. // Юрид. ежегодник ООН 1972 г. — Нью-Йорк, 1978. — С. 326-341.

34. Конвенция о международной отвстственности за ущерб, причиненный космическими объектами 1972 г. // Международное публичное право: Сборник документов. - М., 1996. - Т.2. - С.362-368.

35. Конвенция о представительстве государств в их отношениях с международными организациями универсального характера 1975 г. // Международное право в документах: Учеб. Пособ. / Сост.: Н.Т.Блатова, Г.М.Мелков. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Инфра-М., 1997. – 696 с.

36. Конвенція про правонаступництво стосовно міжнародних договорів 1978 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. - К.: Юрінком, 1996. - С. 58-90.

37. Основные документы Содружества Независимых Государств (перечень) // Международное право в документах: Учеб. Пособ. / Сост.: Н.Т.Блатова, Г.М.Мелков. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Инфра-М., 1997. – 696 с.

38. Регламент Європейського Суду з прав людини // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. — 1999. — №1. — С. 123-217.

39. Статут Міжнародного Суду ООН (витяг). — К., 1995.

40. Угода про партнерство і співробітництво (УПС) між Україною та ЄС та інтеграція України до Європи все ще викликають запитання // Інформаційний бюлетень Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC). - 2000. - №4.

Д о д а т к о в а

41. Абу Салех Мухамед. Международно-правовое регулирование статуса трудящихся мигрантов: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. — К., 1999. — 185с.

42. Абу-Салех Асаад Камал. Международно-правовые аспекты создания и использования вооруженных сил в соответствии с Уставом ООН: Дис... к.ю.н: 12.00.11 / Киевский ун-т им. Т.Шевченко. — К., 1998. — 162с.

43. Аднан Абдул-Кадер Абдулла Аль-Хаулани. Правовой механизм сотрудничества ЕС со странами Средиземноморья: Дис... к.ю.н.: 12.00.11 / Киевский национальный ун-т им. Тараса Шевченко. — К., 2000. — 177 л.

44. Акімов М.О. Відповідальність за захоплення заручників: міжнародно-правове регулювання, імплементація норм до кримінального законодавства України// Держава і право: Зб. наук. праць. Спецвипуск. – К., Дніпропетр., 2003. – С.15-19.

45. Акуленко В., Максимов В. За принципом Європейської спільноти // Політика і час.—1999.—№4.—С. 44-49.

46. Аль-Захарна Салим Мухаммед Саади. Международная уголовная ответственность индивидов за преступление геноцида: Дис... к.ю.н: 12.00.11 / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. — К., 2001. — 170 с.

47. Аль-Сулайбі Муса Юридична природа міжнародних стандартів прав людини //Право України. - 2000. - № 9. - С. 116-120.

48. Аль-Шбуль Махмуд Ибрагим Салех. Новейшие тенденции развития международного права экстрадиции: Дис... к.ю.н.: 12.00.11 / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. — К., 1996. — 198с.

49. Альбертіні Л.М. Правове регулювання громадянства в європейських державах (порівняльний аналіз): Дис... к.ю.н.: 12.00.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1998. — 214 с.

50. Анасилидзе Л. А. Некоторые вопросы теории международного права. Императивные нормы. — Тбилиси, 1982.

51. Андіанов К. Правова природа рішень Європейського суду з прав людини Право України. – 2002. - № 3. - С.37.

52. Анісімова Марина Федорівна. Зобов'язання України щодо прав людини у зв'язку зі вступом до Ради Європи: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 308с.

53. Антипенко Владимир Федорович. Современный терроризм: состояние и пути его предупреждения в Украине: Дис... к.ю.н.: 12.00.08 / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. — К., 1999. — 178с.

54. Антонович М. Відповідальність держави та особи в міжнародному праві // Український часопис міжнародного права. - 2002. - №2.

55. Антонович М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. — К. : Видавничий дім "КМ Академія", 2003. — 308с.

56. Антологія української юридичної думки: В 6 т. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України / Ю.С. Шемшученко (заг.ред. ), В.Н. Денисов (упоряд.), К.О. Савчук (упоряд.). — К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2002. Т. 8: Міжнародне право. — 2004. — 567с.

57. Анцелевич Г. Международно-правовое положение Антарктики // Український часопис міжнародного права. - 2001. - №1.

58. Анцелевич Г. О., Покрещук О. О. Міжнародне право: Підручник для студ. спец. "Міжнародне право" вищ. навч. закладів / Українська академія зовнішньої торгівлі. — К.: Алерта; Пектораль, 2003. — 409с.

59. Ахмад Касем Алркейбат. Застосування сили з погляду основних принципів міжнародного права // Часопис Київського університету права. - 2003. - №2. - С.64-69.

60. Базов В.П., Качан І.І., Майоров І.О., Поніматченко Ю.А. Міжнародне гуманітарне право: Навч. посіб. — К.: Варта, 2000. — 172с.

61. Баймуратов М.О. Міжнародне право. – Х.: Одіссей, 2002. – 672 с.

62. Барбук А.В. Проблема определения самоисполнимости международных договоров // Московский журнал международного права. – 2005. - №4.

63. Баскин Ю. Я., Фельдман Д. Й. История международного права. — М., 1990.

64. Бекяшев К. А., Ходаков А. Г. Международное публичное право // Сб. док.: В 2 т. — М.: БЕК, 1996.

65. Беллер Гернот, Дмитрієв А. Вестфальський мир 1648 року (до 350-ї річниці договорів). — К.: ІнЮре, 1998.

66. Беніцький А.С. Деякі питання імплементації міжнародно-правових норм про боротьбу з відмиванням злочинних доходів // Держава і право: Зб. наук. праць. Спецвипуск. – К., Дніпропетр., 2003. – С.31-33.

67. Бернхардт Р. Европейский суд по правам человека в Страсбурге: новый этап, новые проблемы // Государство и право.—1999.—№7.—С.57-62.

68. Бирюков П.Н. Международное право: Учеб. пособ.-М.: Юрист, 2000.-415 с.

69. Білорус І.О. Сучасне міжнародне морське право і морське право України / Українська академія зовнішньої торгівлі. — К., 2003. — 116с.

70. Блажевич Ю. Деякі аспекти історичного розвитку інституту відповідальності за міжнародні правопорушення //Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 5.

71. Блажевич Ю. Концепції поділу відповідальності держав: міжнародно-правовий аспект Підприємництво,господарство і право. – 2003. - № 2.

72. Блищенко И. П. Международное и внутригосударственное право.—М., 1990.

73. Блищенко И.П., Каламкарян Р.А., Карпец И.И. Международное уголовное право. - М., 1995.

74. Блищенко И.П., Фесенко И.В. Международный уголовный суд. - М., 1998.

75. Бобров Ю.А. Признание в современном международном праве: (признание новых государств и правительств). - М., 1975.

76. Болгов О.Е. Роль ООН в обеспечении международной безопасности после окончания "холодной войны" (международно-правовые вопросы): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Киевский ун-т им. Тараса Шевченко. Институт международных отношений. — К., 1999. — 160 с.

77. Боярська З.І. Міжнародне комерційне право: Навч. Посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К.: Видавництво КНЕУ, 2002. — 143с.

78. Букалов О. Як звернутися до Європейського суду // Аспект. Інформаційний Бюлетень.— 2001.— № 3— С.56—57.

79. Буроменский М.В. Влияние международного права на политические режимы государств: Дис... д- ра юрид. наук: 12.00.11 / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. — Х., 1997.

80. Буроменський М. Деякі судження про поняття міжнародного кримінального права // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. — 2003. - №2(33) - 3 (34). - С.359-370.

81. Буроменський М. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України // Вісник Академії Правових Наук України.—1999.—№1.—С.86-94.

82. Буроменський М.В. Міжнародне право. Гендерна експертиза / Проект "Гендерна експертиза українського законодавств





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.051 с.)