Облік інших позабюджетних коштів

Інші позабюджетні кошти за порядком планування і витрачання поділяються на три групи.

До першої групи належать кошти, зарахування яких на поточні (реєстраційні) рахунки відображається як відновлення касових видатків за відповідними кодами економічної класифікації. Так, надходження плати за утримання дітей у дошкільних закладах, за харчування працівників, отримане за місцем роботи, відноситься на відновлення касових видатків за кодом 1133 «Продукти харчування», плата за навчання в державних школах естетичного виховання — на відновлення касових видатків за кодом 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ»; плата студентів за користування гуртожитком при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах — на відновлення касових видатків за кодом 1150 «Оплата послуг з утримання бюджетних установ» та 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» економічної класифікації видатків.

Бухгалтерський облік інших позабюджетних коштів цієї групи ведеться на таких рахунках:

— субрахунок № 311 «Поточні рахунки на видатки установи»;

— субрахунок № 321 «Реєстраційні рахунки»;

— активний субрахунок № 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

— активний субрахунок № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— рахунок № 80 «Видатки загального фонду»;

— пасивний субрахунок № 714 «Кошти батьків за надані послуги».

Рахунки з батьками за утримання дітей в дошкільних закладах обліковуються на субрахунках № 674 та 714.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.94 № 297 плата батьків за одне відвідування дитячого дошкільного закладу встановлена в розмірі 70% вартості харчування дитини на день. Нарахування батьківської плати за утримання дітей здійсню­ється у «Відомості з розрахунку з батьками» ф. № 327, на підставі якої складається звід відомостей за розрахунками з батьками за утримання дітей (меморіальний ордер № 15).

Для обліку інших позабюджетних коштів, які належать до груп 2 і 3, призначені субрахунки, які вже розглядалися. Основні бухгалтерські проводки з обліку інших позабюджетних коштів наведено в табл. 7.

 

Таблиця 7 - БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВОДКИ З ОБЛІКУ ІНШИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ

КОШТІВ

 

Зміст операцій	Кореспонденція рахунка
Дебет	Кредит
1. Нараховано плату за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах за фактичні дні відвідування на підставі табеля відвідування дітей ф. № 305-Т
2. Надійшла плата за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	311, 321, 301
3. Повернено плату за утримання дітей, виходячи з фактичних днів відвідувань		301, 311, 321
4. Нараховано плату за користування гуртожитком
5. Внесено студентами плату за проживання в гуртожитку	311, 321
6. Нараховано плату за харчування дітей в школах-інтернатах
7. Надійшла плата за харчування дітей у школах-інтернатах (або продуктами харчування)	313, 323, 232
8. Належить з працівників за харчування за місцем роботи
9. Надійшла до каси за харчування працівників за місцем роботи
10. Надійшли суми в фонд «всеобучу»	313, 323
11. Належить з працівників за формений одяг
12. Надійшла до каси установи плата за формений одяг
13. Надійшли кошти навчальним закладам профтехосвіти на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації	316, 326

Облік витрат на науково-дослідні роботи

Особливості наукового виробництва і задачі обліку витрат на НДР за

Договорами із замовниками

Науково-дослідні інститути Національної Академії наук Украї­ни, Академії медичних наук України, наукові інститути, наукові частини та сектори державних вищих навчальних закладів крім наукової бюджетної тематики виконують НДР за договорами із замовниками та отримують доходи, які плануються та обліковуються в складі коштів спеціального фонду. Ці наукові установи є основними організаційними ланками в нашій науці. Тут використовуються ресурси і створюється наукова продукція. Наукові установи — це специфічні підприємства, де предмети і засоби праці поєднуються з живою працею у виробничому процесі, результатом якого виступає наукова продукція — нові знання, нові методи, технічні, технологічні та організаційні рішення.

Якими б неподібними були наукові установи за профілем, масштабами, можна визначити такі відмітні ознаки наукового вироб­ництва:

1. Невизначеність, вірогідний характер отримуваного результату. Ця риса означає відсутність прямого зв’язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть привести до різко відмінних результатів. Можливе отримання негативного результату;

2. Творчий характер праці, роль особистого фактора, неперед­бачуваність творчих досягнень;

3. Нематеріальність, інформаційний характер продукції. Результатом цього є її невідчужуваність, складність виміру результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не протирічить тому, що ця інформація повинна мати матеріальний носій і не втрачати своєї інформаційної суті;

4. Неповторність — науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального вироб­ництва, де, в основному, кожна одиниця продукції повторює попередню, а дотримання стандартів є обов’язковим, у науці не може створюватися результат, вже отриманий раніше;

5. Циклічність. Кожна НДР — разовий процес. Цикл може бути достатньо тривалим, що викликає тривалий часовий розрив між затратами ресурсів і отриманням результатів. Протягом циклу продукція, як правило, не може видаватися і використовуватися частинами;

6. У науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва і бюджетних установах. Це знаходить відображення в питомій вазі заробітної плати. Нематеріальність продукту призводить до відсутності достатньо точних кількісних показників, які вимірюють результати праці, що утруднює стимулювання трудових зусиль;

7. Предмети праці — це об’єкти дослідження і вже накопичених знань, які піддаються впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення її на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.

У практиці планування та обліку для характеристики витрат живої та уречевленої праці на проведення НДР застосовується термін «витрати на виробництво», а щодо закінченої наукової продукції вони виражаються в її собівартості (на відміну від поняття «видатки на утримання бюджетної установи»).

Задачами обліку виконуваних НДР є:

— облік і контроль за виконанням тематичного плану в цілому і за окремими договорами;

— своєчасне і повне відображення собівартості НДР;

— контроль за дотриманням планових показників собівартості і виявлення фінансових результатів за кожною темою;

— контроль за здійсненням режиму економії і виявленням резервів подальшого

зниження собівартості НДР.

 

Порядок укладання господарських договорів і відповідальність сторін за

Їх виконання

Відповідно до Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, договори на проведення науково-дослідних робіт укладаються між підприємствами та іншими замовниками — з одного боку, та науковими установами, які беруть на себе виконання робіт за даною темою, — з іншого; між виконавцями та співвиконавцями окремих частин дослідження чи розробок.

Предметом договору можуть бути роботи, які відповідають профілю наукової установи, мають народногосподарське значення і впливають на прискорення технічного прогресу. Договір на проведення НДР складається планово-економічним відділом наукової установи на підставі попередньо складеного протоколу угоди про договірну ціну, узгодженого із замовником технічного завдання.

У договорі вказуються назва роботи і кожного її етапу, терміни і вартість виконуваних робіт, порядок їх здачі і розрахунків із замовниками, відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов’язань та інші умови, передбачені договором. До договору додаються: протокол узгодження договірної ціни, тех­нічне завдання, програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.

Договір може бути змінений чи розірваний за взаємною згодою виконавця і замовника, коли затверджене технічне завдання чи інший вихідний документ, відповідно до якого виконується робота, змінені рішенням, обов’язковим для обох сторін. Зміни і доповнення початкового договору оформляються додатковою угодою до договору. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розірвання договору чи зміни його умов, спір вирішується арбітражем у встановленому порядку.

У разі розірвання договору не з вини наукової установи замов­ник повинен відшкодовувати понесені виконавцем фактичні витрати, а виконавець, в свою чергу, повинен за вимогою замовника надати звіт про виконану частину роботи.

Замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання зобов’язань, передбачених договором. Зокрема, при неналежній якості виконаних робіт наукова установа за вимогою замовника і в узгоджений з ним термін зобов’язана своїми силами і за свій рахунок вносити необхідні виправлення, якщо у виконаних роботах не забезпечені техніко-економічні параметри і показники, зазначені в договорі.

За порушення строків виконання окремих етапів чи робіт в цілому наукова установа платить замовнику неустойку. В свою чергу замовник несе відповідальність перед науковою установою за порушення взятих зобов’язань: несвоєчасне прийняття роботи, прострочення оплати рахунка чи перерахування авансу, безпідставну повну або часткову відмову від оплати.

Сплата штрафів і неустойок не звільняє сторони від виконання взятих зобов’язань. Суперечки наукового і технічного характеру, які виникають між виконавцем і замовником, вирішуються вищими організаціями сторін. Решта спорів вирішується відповідними органами арбітражу.