ТОП 10:

Опис відповідного типові лісу ґрунту.



 

Надійною допоміжною ознакою є грунти, їх тип, механічний і хімічний склад, глибина залягання підґрунтових вод, товщина грунту. Механічний склад — найважливіша допоміжна ознака для визначення багатства грунту. В різних кліматичних умовах залежно від типу грунтів їх механічний склад і ступінь родючості співвідносяться по-різному. Тому таке співвідношен­ня повинно враховуватись стосовно до кожного кліматичного району.

До допоміжних ознак відносяться також генетичні горизонти грунту. Так, підзолистий горизонт добре виражений у вологих і сирих типах; горизонт вимивання — у вологих і подекуди в сирих; підзолистий та ілювіальний горизонти в свіжих і сухих типах вирізняються нечітко або зовсім відсутні; близьке залягання глеєвого горизонту характерне для сирих і мокрих типів; у свіжих едатопах слідів оглеєння до глибини 1.5м не виявляється; тор­ф'яний горизонт — добра ознака сирих і мокрих типів.

Закономірний зв'язок між рельєфом і едатопами дозволяє ко­ристуватись рельєфом як допоміжною ознакою для визначення групи вологості типу. Однак він має, як правило, місцеве зна­чення.

Іноді допоміжні ознаки є єдиними, тоді вони набувають зна­чення провідних. Так, при визначенні лісорослинних умов степових ділянок, провідними ознаками виступають рельєф, тип грунту, рівень закипання карбонатів. Лісопридатність засолених місцеоселень визначається за глибиною залягання горизонту токсичної солі.

Враховуючи задані закономірності та специфіку географічного поширення лісів та грунтів України пропонується узагальнений опис відповідного свіжому дубово – сосновому субоу типу ґрунту, а саме дернового, слабоопідзоленого.

Це диференційовані кислі ґрунти з профілем типу Нл+Н+Е+І+Р. Зональні для південної частини тайгово-лісової зони. У світі вони займають близько 350-млн. га, в СНД - 185 млн. га, в Україні - 2,5 млн. га. В Україні дерново-підзолисті ґрунти є зональ­ними для Полісся, інколи зустрічаються на борових терасах і стародавніх прируслових валах рік Лісостепу й Карпатської гірської області. Великі масиви даних ґрунтів є в Канаді (центральній і східній частині), США (північному сході), середній та східній Європі, Японії, Далекому Сході Євразії. Клімат зони розповсюдження цих ґрунтів гумідний бореальний, Кз > 1, континентальний або різкоконтинентальний. Рельєф різноманітний як рівнинний, так і розчленований. Ґрунтотворні породи - водно-льодо­викові, моренні, стародавньоелювіальні, в основному безкарбонатні, різного гранулометричного складу.

Склад і властивості дерново-підзолистихґрунтів пов'язані зі ступенем розвитку підзолистого процесу ґрунтоутворення. Гранулометричний та хімічний склад змінюються по профілю, аналогічно вище описаним підзолистим ґрунтам. Гумусу мало (2-3% в Не), гумусовий профіль регресивно-акумулятивний, тип гумусу гуманно - фульватний (Сгк:Сфк = 0,7-0,9). Фізико-хімічні властивості залежать від гранулометричного складу, породи, ступеня розвитку підзолистого процесу.

Ємність поглинання низька (5-15 мг-екв/100 г ґрунту), ґрунти кислі (рН=3,5-5,5), СНО < 75%, типовий склад обмінних катіонів: Са, Мg, Н. Бідні на азот і фосфор. Фізичні й водно-фізичні властивості різко, змінюються за профілем: щільність, максимальна гігроскопічність найбільші в І- горизонті, а пористість та аерація тут мінімальні, струк­тура ґрунту нестійка.

Будова цілинного дерново-підзолистого ґрунту Не – гумусовий-елювіальний горизонт – до 25 см; сірий грудкувато-пилуватий, слабоущільнений, пронизаний дрібними корінцями, слабовологий, перехід різкий. Е – елювіальний слабогумусовий горизонт – 26-30 см; ясно-сірий з окремими білуватими плямами, плитчаста структура, збагачений кремнієвою присипкою, перехід поступовий. І - ілювіальний, темно-бурий .(у легких – червонувато-бурий), світлий, щільний, грудкувато-призма-тичний або горіхуватий, потужністю 20-120см, затікання органо-мінер-альних колоїдів; Р – материнська порода, від 100см і глибше, морена, лесовидні суглинки, водно-льодовикові відклади.


РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТИПУ ЛІСУ

Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.

№ виділу Площа Склад деревостану Вік Hсp,см Dcp, см Бонітет Повнота Запас на 1 га Запас на виділі Тип деревостану  
 
 
13,9 9С1Д+Бк I К  
1,9 7С2Д1Б I К  
3,8 9С1Б I К  
8,5 6С2Вх2Б I П  
6,4 10С I 0,8 П  
11,7 8С2Б II 0,9 П  
9,7 10С I 0,8 П  
10,3 10С II 0,8 П  
1,7 8С2Б II 0,8 40,8 П  
0,6 8С2Б II 0,7 П  
10С I П  
2,8 8С2Д I К  
1,6 7С3Б I П  
2,3 5С5Б II 0,9 П  
2,8 8С1Д1Б I 0,9 К  
1,8 6С2Д2Б I 0,7 К  
3,2 7С3Б II 0,8 П  
2,4 9С1Д I 0,9 К  
5С2Д2Б II 0,8 К  
3,6 10С I 0,7 П  
1,1 8С1Яц1Д I 0,6 К  
3,3 5С1Д4Б I 0,8 К  
2,9 7С2Д1Б I 0,8 72,5 К  
2,2 8С2Д II 0,9 К  
1,5 7С1Д2Б I 0,8 К  
1,5 7С3Б II 0,9 П  
3,3 8С2Д I 0,8 82,5 К  
6С2Д2Б I 0,8 К  
3,6 10С II 0,7 П  
1,1 7С3Б I 0,7 П  
  Групав1ку 11-20рок1в  
12,9 7С2Б1Д I 1,9 К  
7,5 10C I 0,9 П  
13,8 10C I 0,9 П  
8,3 6C3Б1Д II 0,7 К  
2,4 6C3Д1Б I 0,7 К  
2,2 7Д2См1С II 0,7 П  
5,4 8С2Д I 0,9 К  
3,1 7С2Д1Б I 0,8 К  
10С I 0,8 П  
9,6 8С2Б I 0,8 П  
6,1 9С1Б I 0,8 П  
1,8 9С1Д I 0,8 К  
3,3 10С I 0,8 П  
1,2 10С II 0,8 П  
6,4 5С2Д3Б I 0,8 К  
6,4 10С I 0,8 П  
8,9 10С II 0,7 П  
7,7 10С II 0,9 П  
1,5 9С1Д I 0,8 К  
10С II 0,6 П  
3,2 10С II 0,7 П  
0,9 10С II П  
0,8 6С2См2Бк I 0,8 П  
7С3Б 0,9 П  
2,6 10С II 0,6 П  
3,1 10С II 0,8 П  
4,3 10С II 0,7 П  
4,7 10С II 0,7 П  
1,6 8С2Б II 0,8 П  
0,4 10С I 0,8 П  
  Група вiкy 21-30 років  
9,7 6Б3Ос1Вх II 0,8 П  
7,1 8С2Б II 0,9 П  
3,4 6С4Б II 0,8 П  
7,2 9С1Б I 0,9 П  
1,7 10С 0,8 П  
1,7 4С4Б2Д II 0,6 К  
6,9 10С I 0,8 П  
7С2Б1Вх II 0,6 П  
4,4 10С I 0,9 П  
2,2 10С I 0,8 П  
1,7 9С1Д I 0,7 К  
5,5 10С I 0,6 П  
4,5 10С I 0,8 П  
1,3 10С I 0,8 П  
10С II 0,8 П  
  Група вiкy 31-40 років  
11,1 10С I 0,6 П  
9,3 10С I 0,8 П  
5,4 10С I 0,7 П  
4,8 10С I 0,8 П  
9,2 10С I 0,7 П  
7,4 10С I 0,7 П  
23,5 10С I 0,6 П  
8С2Д I 0,7 К  
8С2Д I 0,8 К  
1,2 10С I 0,9 П  
3,2 7С3Б I 0,8 П  
10С II 0,8 П  
4,2 8С1Д1Б II 0,9 К  
2,6 10С I 0,9 П  
1,8 10С+Д II К  
  Група віку 41-50 років  
6,3 6Б3С1Вх,ч I 0,6 П  
6,6 8Б1С1Ос I 0,8 П  
7,4 10С I 0,7 П  
9,5 10С I 0,8 П  
7,3 10С I 0,7 П  
2,4 9С1Д I 0,8 К  
10С I 0,8 П  
10С I 0,9 П  
17,5 10С II 0,9 П  
3,5 10С III 0,8 П  
3,3 10С III 0,8 П  
1,6 10С II 0,8 П  
2,5 10С I 0,8 П  
14,2 10С II 0,8 П  
3,6 10С I 0,8 П  
  Група віку 51-60 років  
8,4 10С I 0,8 П  
2,9 10С II 0,8 П  
5,7 10С I 0,8 П  
1,6 10СодБ II 0,6 П  
2,2 10С+Д II 0,7 К  
6,5 10СодБ I 0,8 П  
8,8 10С II 0,8 П  
10С I 0,7 П  
7,4 10С I 0,8 П  
1,5 10С+Д II 0,7 К  
7,2 6С4Б+Вхч II 0,8 П  
6,3 9С1БодОс II 0,6 П  
7,6 8С2Б+Г II 0,7 П  
4,8 10С+Д II 0,8 К  
8С2Б+Ос II 0,7 П  
Група віку 61-70 рок1в  
4,3 8С1Вх,ч1Б II 0,9 П  
11,7 8С2Б+Вхч II 0,6 П  
3,4 7С2Вх,ч1Б I 0,7 П  
4,5 10С I 0,5 П  
10С I 0,7 П  
1,4 10С I 0,8 П  
3,9 10С+Д I 0,8 К  
7,4 10С+Д II 0,5 К  
2,1 9С1Б II 0,5 П  
1,3 6С4Б I 0,8 П  
5,2 10С+Б I 0,8 П  
10С I 0,8 П  
2,4 10С+Б I 0,8 П  
8,4 10С I 0,7 П  
9С1Д+Б I 0,9 К  
Група віку 71-80 років  
0,4 10С I 0,6 П  
2,2 10С+Д II 0,5 К  
0,2 10С+Бк II 0,6 П  
1,5 10С I 0,5 П  
1,9 10С+Б II 0,6 П  
2,4 9С1Б II 0,6 П  
9С1Д+Б 0,8 К  
4,9 10С+Д+Б 0,9 К  
5,9 9Д1С+Б 0,8 П  
4,9 10С+Д+Вхч I 0,8 К  
10С+Д+Б I 0,5 К  
10С+Д I 0,8 К  
3,8 10С+Д I 0,8 К  
5,4 10С I 0,6 П  
2,2 10С+Д II 0,5 К  
Група віку 81-90 років  
14,1 8С2Д I 0,7 К  
7,1 9С1Д I 0,8 К  
6,2 9С1Д I 0,8 К  
7,1 8С2Д I 0,7 К  
3,1 9С1Д I 0,8 К  
12,9 9С1ДодБк I 0,8 К  
11,5 10СодБ I 0,7 П  
6,9 9С1ДодБк I 0,8 К  
7,6 10СодД I 0,8 К  
9,5 10СодБ I 0,7 П  
6,9 9С1ДодБк I 0,8 К  
12,6 10СодД I 0,8 К  
10,3 7С2Бк1Д I 0,7 К  
3,1 9С1Д I 0,8 К  
9С1Д I 0,8 К  
Група віку 91-100 років  
10,2 9С1Д+Бк II 0,7 К  
11,3 10С+Д II 0,6 К  
3,2 8С2Д II 0,8 К  
12,6 10С II 0,7 П  
9Д1С II 0,8 П  
8С2ДодБк II 0,7 К  
9,3 10СодБк,Д III 0,7 К  
13,2 9С1Д+Бк II 0,7 К  
7,3 10С+Д II 0,6 К  
5,3 10СодБк,Д III 0,7 К  
13,2 9С1Д+Бк II 0,7 К  
3,1 10С+Д II 0,6 К  
12,3 8С2Д II 0,8 К  
6,2 10С II 0,7 П  
7,1 9Д1С II 0,8 П  

 

За даними табл. 2.1. визначаємо:

- запас на ділянці, для цього перемножуємо площу ділянки (гр. 2) на запас 1 га даної ділянки (гр. 9);

- загальну площу для кожної вікової групи типу лісу цілому (підсумок по вікових групах у гр. 2);

- загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);

- тип деревостану (гр. 11) згідно з принципами екологічної типології.

Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану «К» і похідний – «П».

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.007 с.)