Завдання І структура курсової роботи

Курсова робота є важливим, підсумковим етапом вивчення дисципліни «Міжнародні фінанси».

Метою роботи є отримання на основі набутих знань практичних навичок щодо аналізу стану та тенденцій проблематики з міжнародних фінансів.

Завдання курсової роботи:

- поглибити теоретичні знання з дисципліни;

- провести дослідження окремої проблеми щодо міжнародних фінансів;

- розробити рекомендації щодо вирішення проблеми.

Студент самостійно вибирає тему курсової роботи із запропонованої тематики. Вибір теми дослідження має здійснюватися за нумерацією студента у журналі відвідувань і успішності викладача.

Тематика курсових робіт розробляється кафедрою відповідно до навчальної програми та майбутньої професійної діяльності студентів згідно з освітньо- кваліфікаційною характеристикою бакалавра зі спеціальності 6.050103 «Міжнародна економіка».

Визначена тематика затверджується на засіданні кафедри. З метою актуалізації перелік тем щорічно змінюється та доповнюється. Студент, за погодженням з керівником, має право самостійно сформулювати тему курсової роботи.

При виборі теми необхідно враховувати можливості одержання відповідної інформації в процесі опрацювання літературних джерел, даних міжнародних рейтингових агенцій та міжнародних ділингових систем, а також дані з інформаційних сайтів провідних корпорацій світу. Перелік тематики з міжнародних фінансів наведено у Додатку А.

Курсова робота складається зі вступу, основної частини та висновків.

У вступі необхідно розкрити актуальність обраної теми ро­боти, визначити її мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, методи дослідження. Обсяг вступу складає 1,5-2 сторінки друкованого тексту..

Основна частина виконується у відповідності із обраною темою і має складатися із двох розділів.

Перший розділ курсової роботи повинен містити результати по­глибленого вивчення проблеми з міжнародних фінансів. Він має но­сити характер самостійного наукового дослідження з обраної проб­леми. Для його підготовки слід використовувати не тільки теоретичні джерела, але й дані з матеріалів наукових досліджень, міжнародних науково-прак­тичних семінарів та конференцій, зарубіжні інформаційні джерела. Рекомендований обсяг першого розділу 12-15 сторінок.

Завданням другого розділу курсової роботи є аналіз проблеми з визначеної теми та складання тренду на світових валютних ринках або тренду одного із провідних індексів світового фінансового ринку. У процесі складання тренду обов'язковим є використання поточної інформації про стан валютних та фінансових ринків, фондових індексів. Рекомендується провести порівняльний аналіз поточного стану фінансових ринків з даними, які характерні для періодів світових фінансових криз. Для побудови трендів використовуються дані міжнародних рейтингових агенцій та міжнародних ділингових систем. Також останнім підпунктом розділу є на основі трендів й аналізу наукових публікацій зарубіжних та вітчизняних науковців виокремити рекомендації й пропозиції з вирішення визначенної проблеми. Обсяг другого розділу має складати 10-15 сторінок друкованого тексту.

У висновках підсумовуються результати роботи і надаються пропозиції. Висновки мають бути сформульовані відповідно до завдань, визначених у вступі курсової роботи. Обсяг висновків 3 сторінки.

Список використаних джерел викладається у відповідності до стандартів з бібліотечної діяльності та видавничої справи. Він має складатися з 20-25 джерел, в т.ч. підручників, навчальних посібників, монографій, наукових статей, матеріалів міжнародних конференцій інтернет-адрес тощо.

Обов'язковими елементами курсової роботи є анотація роботи, виконана іноземною мовою (3-5 сторінок). Анотації розміщують після списку використаних джерел додатках.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги. Оптимальний обсяг курсової роботи 25-30 сторінок за винятком додатків.Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги, які не можуть бути меншими таких розмірів: лівий - 30 мм, правий - 15 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Курсова робота друкується чорним кольором, без використання кольорових вставок та виділень. Шрифт має бути чітким, середньої жирності, однакової щільності.

Зміст включає перелік всіх складових курсової роботи із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок відповідного тексту. Складовими курсової роботи, назви яких відображаються у змісті є: вступ, перелік умовних скорочень (вводиться у склад роботи за потреби), основні розділи, їх підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Порядок нумерації та правила оформлення таблиць, ілюстрацій. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Необхідно звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

 

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

			Заголовки граф   Підзаголовки граф
					Рядки

Боковик Графи (колонки)

(заголовки рядків)

 

 

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вмішують тільки над її першою частиною. Велику таблицю (більше ніж на сторінку) необхідно розміщувати в додатках. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».