І. Вуглеводні ациклічного (жирного) ряду

Зміст

Вступ
I. Вуглеводні ациклічного (жирного) ряду
Лабораторна робота № 1. Одержання метану і вивчення його властивостей
II. Ненасичені вуглеводні етиленового ряду
Лабораторна робота № 2. Одержання етилену і вивчення його властивостей
III. Спирти
Лабораторна робота № 3. Відкриття води в етиловому спирті
Окиснення етилового спирту хромовою сумішшю
Одержання гліцерату міді
IV. Феноли
Лабораторна робота № 4. Реакція фенолів з хлорним залізом
Утворення і розклад феноляту натрію
Дія бромної води на фенол
V. Альдегіди та кетони
Лабораторна робота № 5. Реакція з фуксинсірчистою кислотою
Одержання формальдегіду з метилового спирту
Утворення «срібного дзеркала»
Дія бісульфіту натрію на альдегіди і кетони
VI. Карбонові кислоти
Лабораторна робота № 6. Дія хлорного заліза на оцтову кислоту (якісна реакція)
Взаємодія між винною кислотою і гідроксидом міді (розчином Фелінга)
VII. Естери та жири
Лабораторна робота № 7. Одержання оцтовоізоамілового естеру (грушевої есенції)
Омилення жирів лугом
VIII. Вуглеводи
Лабораторна робота № 8. Загальна реакція на вуглеводи з a-нафтолом
Реакція Селіванова на кетози
Утворення «срібного дзеркала»
Взаємодія моносахаридів і дисахаридів з реактивом Фелінга
IX. Ароматичні аміни, амінокислоти
Лабораторна робота № 9. Утворення солей аніліну
X. Білки
Лабораторна робота №10.
Кольорові реакції на білок
Відкриття сірки в білках
Осадження білка солями важких металів
Кольорові реакції на білок
Осадження білка спиртом
Утворення біурету

І. Вуглеводні ациклічного (жирного) ряду

 

ІІ. Ненасичені вуглеводні етиленового ряду

 

Лабораторна робота №2.

Одержання етилену і вивчення його властивостей

 

У пробірку з газовідвідною трубкою наливають 3-4 мл заздалегідь приготовленої суміші (1 об’єм етанолу і 3 об’єми концентрованої сірчаної кислоти). Суміш нагрівають, вона чорніє, виділяється етилен, з можливими домішками SO₂ і CO₂ (дослід проводити у витяжній шафі!).

При взаємодії етанолу з концентрованою сірчаною кислотою утворюється етилсірчана кислота:

Етилсірчана кислота при нагріванні розкладається з утворенням етилену і сірчаної кислоти:

Далі вивчають окиснення, приєднання і горіння етилену, що утворився.

Приєднання брому (виявлення наявності подвійного зв’язку). Етилен пропускають за допомогою газовідвідної трубки в пробірку з бромною водою. Колір бромної води зникає внаслідок приєднання брому по подвійному зв’язку за реакцією:

1,2-диброметан

Проба на окиснення KMnO₄ (реакція Є.Є. Вагнера). Етилен пропускають в пробірку, наповнену слабким розчином перманганату калію, підлуженим розчином соди. При цьому фіолетовий колір зникає і утворюється етиленгліколь:

 

Проба на горіння. Після пропускання етилену в бромну воду і розчин перманганату калію реакційну суміш продовжують нагрівати, а етилен, що виділяється, запалюють в кінці газовідвідної трубки. Напишіть реакцію горіння.

 

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій окиснення, приєднання та горіння.

 

ІІІ. Спирти

Лабораторна робота №3.

а) Відкриття води в етанолі

В пробірці нагрівають до кипіння 2-3 мл етанолу і близько 0,5 г зневодненого мідного купоросу. При наявності води в спирті білий порошок сульфату міді забарвлюється в блакитний колір.

 

В звичайному етиловому спирті – ректифікаті міститься біля 5% води. Цю воду не можна відділити дробною перегонкою, бо вона утворює зі спиртом так звану азеотропну суміш. Азеотропні суміші двох рідин не розділюються перегонкою тому, що склад рідин і склад парів в цьому випадку однакові. Для розділу такої суміші потрібно один з її компонентів зв’язати хімічно. Зневоднений мідний купорос приєднує до себе воду, що є в спирті, і переходить в кристалогідрат:

 

б) Окиснення етанолу хромовою сумішшю

У пробірці змішують 2 мл розчину біхромату калію, 1 мл розведеної сірчаної кислоти і 0,5 мл етанолу. Обережно нагрівають суміш. При цьому хром з шестивалентного відновлюється до тривалентного, а спирт окиснюється в оцтовий альдегід, який можна виявити за характерним різким запахом:

в) Одержання гліцерату міді

У пробірку наливають 1 мл 3 % - вого розчину сульфату міді і додають 2 мл 10 % - вого розчину їдкого натру. Випадає блакитний осад гідрооксиду міді. До цієї суміші приливають 5-10 краплин гліцерину, осад розчиняється, а рідина забарвлюється у синьо-фіолетовий колір.

Багатоатомні спирти мають більш сильні кислотні властивості, ніж одноатомні спирти. Тому багатоатомні спирти утворюють алкоголяти не тільки при дії лужних металів, але, також, при дії гідрооксидів металів.

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій.

ІV. Феноли

Лабораторна робота №4.

а) Реакція фенолів з хлорним залізом

В окремі пробірки наливають по 1-2 мл 1%- вих розчинів фенолу, резорцину, гідрохінону, пірогалолу, α- та β-нафтолу (наведіть хімічні формули перерахованих сполук). В кожну пробірку додають по 2-3 краплі розчину хлориду заліза.

Розчини фенолу і резорцину забарвлюються в фіолетовий колір, розчин пірогалолу – в буро-червоний. Розчин гідрохінону спочатку зеленіє, але потім дуже швидко стає бурим. Розчин α-нафтолу забарвлюється спочатку у рожевий колір, а при нагріванні з’являється темно-фіолетовий осад. Розчин β-нафтолу забарвлюється в темно-синій колір.

Забарвлення розчинів виникає внаслідок утворення сильно дисоційованих комплексних фенолів трьохвалентного заліза за такою реакцією:

б) Утворення і розклад феноляту натрію

В пробірку поміщають 0,2 г фенолу, додають 2 мл води і збовтують. Утворюється емульсія. До неї по краплях додають розведений розчин їдкого натру. Рідина в пробірці стає більш прозорою, тому що утворюється фенолят натрію, який добре розчиняється у воді.

При підкисленні розведеною сірчаною кислотою розчин мутніє та знов утворюється емульсія.

Виявляючи кислотні властивості, феноли при взаємодії з водним лугом утворюють феноляти:

Більшість фенолятів добре розчиняються у воді і не розкладаються нею. При дії кислот з розчинів фенолятів виділяються вільні феноли:

 

в) Дія бромної води на фенол

В пробірку наливають 1 мл водного розчину фенолу і по краплях додають бромну воду до появи білого осаду.

Бромування фенолу в водному розчині відбувається надзвичайно легко.

 

Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій.

 

 

V. Альдегіди та кетони

Лабораторна робота №5.

VI. Карбонові кислоти

 

Лабораторна робота №6.

 

VIII. Вуглеводи

Лабораторна робота №8.

ІX. Ароматичні аміни,

Амінокислоти.

Лабораторна робота №9.

Утворення солей аніліну

В пробірку наливають 3-4 мл води, 8-10 крапель аніліну і збовтують суміш. Одержану емульсію розливають у дві пробірки. В одну пробірку по краплях, при збовтуванні, приливають концентровану соляну кислоту до одержання прозорого розчину. В другу пробірку приливають по краплях концентровану сірчану кислоту. Випадає білий кристалічний осад.

Анілін з соляною кислотою дає сіль - хлорид аніліну, добре розчинний у воді:

Із сірчаною кислотою утворюється малорозчинний у воді гідросульфат аніліну:

X. Білки

Лабораторна робота №9.

Кольорові реакції на білок

Ксантопротеїнова реакція. В пробірці нагрівають 1-2 мл розчину білка і 0,5-1 мл концентрованої азотної кислоти. Утворюється жовтий осад. Суміш охолоджують і додають до неї надлишок амоніаку або концентрованого розчину їдкого натру.

Жовтий колір переходить в помаранчевий.

Ксантопротеїнова реакція вказує на наявність у білках молекул амінокислот, що містять ароматичні ядра, наприклад, фенілаланіну, тирозину (наведіть формули амінокислот).

При дії азотної кислоти відбувається реакція нітрування ароматичного ядра з утворенням нітросполук, забарвлених в жовтий колір. Перехід жовтого кольору в помаранчевий в лужному середовищі обумовлений реакцією нітросполук з лугами, під час якої утворюється солеподібні продукти.

Біуретова реакція. У пробірку наливають 1-2 мл розчину білка, додають таку ж кількість концентрованого розчину їдкого натру та 1-2 краплі розчину сульфату міді. Суміш забарвлюється в фіолетовий колір.

Біуретова реакція виявляє наявність пептидних зв’язків в молекулі білка.

Продукти розкладу білків – поліпептиди також дають біуретову реакцію.

Фіолетовий колір мідного комплексу з білком вказує на присутність в молекулі білка трипептидних груп.

 

Відкриття сірки в білках

У пробірку наливають 1-2 мл розчину білка, 1-2 мл концентрованого розчину їдкого натру та 1 мл розчину ацетату свинцю. Суміш кип’ятять 2-3 хвилини. Рідина забарвлюється в темно-коричневий колір, іноді випадає коричневий або чорний осад сульфіду свинцю.

Якщо в білку є сірка, вона виділяється при цьому у вигляді сірководню, який з ацетатом свинцю дає темний осад сульфіду свинцю:

 

Осадження білка спиртом

У пробірку наливають 1-2 мл розчину білка і доливають 1 мл етанолу. З’являється осад, який при доливанні води розчиняється.

Осадження білка під дією спиртів або сульфату амонію є процес зворотній, тому при додаванні води осад білка знову розчиняється.

 

Зміст

Вступ
I. Вуглеводні ациклічного (жирного) ряду
Лабораторна робота № 1. Одержання метану і вивчення його властивостей
II. Ненасичені вуглеводні етиленового ряду
Лабораторна робота № 2. Одержання етилену і вивчення його властивостей
III. Спирти
Лабораторна робота № 3. Відкриття води в етиловому спирті
Окиснення етилового спирту хромовою сумішшю
Одержання гліцерату міді
IV. Феноли
Лабораторна робота № 4. Реакція фенолів з хлорним залізом
Утворення і розклад феноляту натрію
Дія бромної води на фенол
V. Альдегіди та кетони
Лабораторна робота № 5. Реакція з фуксинсірчистою кислотою
Одержання формальдегіду з метилового спирту
Утворення «срібного дзеркала»
Дія бісульфіту натрію на альдегіди і кетони
VI. Карбонові кислоти
Лабораторна робота № 6. Дія хлорного заліза на оцтову кислоту (якісна реакція)
Взаємодія між винною кислотою і гідроксидом міді (розчином Фелінга)
VII. Естери та жири
Лабораторна робота № 7. Одержання оцтовоізоамілового естеру (грушевої есенції)
Омилення жирів лугом
VIII. Вуглеводи
Лабораторна робота № 8. Загальна реакція на вуглеводи з a-нафтолом
Реакція Селіванова на кетози
Утворення «срібного дзеркала»
Взаємодія моносахаридів і дисахаридів з реактивом Фелінга
IX. Ароматичні аміни, амінокислоти
Лабораторна робота № 9. Утворення солей аніліну
X. Білки
Лабораторна робота №10.
Кольорові реакції на білок
Відкриття сірки в білках
Осадження білка солями важких металів
Кольорові реакції на білок
Осадження білка спиртом
Утворення біурету

І. Вуглеводні ациклічного (жирного) ряду