Загальні вказівкі до проведення

Методичні вказівки

до проведення лабораторних робіт з дисципліни

«Теплогазопостачання і вентиляція»

для студентів напрямку «Будівництво»

усіх форм навчання

 

м. Кривий Ріг

Укладачі: Коновалюк В.А., к.т.н., доцент.

Голишев А.О., ст. викладач

Відповідальний за випуск: Голишев О.М., д.т.н., професор.

Рецензент: Герасимчук О.В., к.т.н., доцент.

 

Викладено вимоги та порядок проведення лабораторних робіт, наведено теоретичні відомості про визначення витрат теплоти, мікроклімату в приміщенні та аеродинамічних параметрів повітря.

Методичні вказівки розроблені на основі діючих державних будівельних норм за станом на 2010 р.

 

 

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол № __ від ________2012р.

Протокол № __ від _______2012р.

ЗМІСТ

Загальні вказівкі до проведення лабораторних робіт

Лабораторна робота № 1. Контрольно – вимірювальні прилади

Лабораторна робота № 2. Дослідження тепловіддачі опалювальних приладів

Лабораторна робота № 3. Дослідження мікроклімату в приміщенні

Лабораторна робота № 4. Дослідження повітрообміну в приміщенні

Лабораторна робота № 5. Визначення аеродинамічних параметрів повітряного потоку.

Лабораторна робота № 6. Визначення аеродинамічних параметрів повітряного потоку.

Лабораторна робота № 7. Дослідження корозійної активності грунту.

Лабораторна робота № 8. Дослідження роботи пальника інфрачервоного випромінювання

Література.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКІ ДО ПРОВЕДЕННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

 

 

1. До виконання робіт в лабораторії газопостачання допускаються студенти, що пройшли інструктаж по правилам безпеки і завчасно ознайомилися з цими методичними вказівками.

2. Перед початком виконання лабораторної роботи викладач перевіряє ступінь готовності студентів до її виконання, знання студентами методики проведення роботи, а також проводить інструктаж з техніки безпеки, про що оформлює контрольний лист.

3. Всі вибухонебезпечні роботи й роботи, що пов'язані з регулюванням електричного струму, тиску газа чи повітря, виконуються в суворій відповідності згідно правил техніки безпеки і тільки під наглядом та за вказівками викладача.

4. Студенти повинні виконувати всі вказівки викладача щодо проведення лабораторних робіт, а також правила техніки безпеки.

5. Під час проведення занять в приміщенні лабораторії забороняється:

– проводити чи виконувати дії, не передбачені методикою проведення набора-торних робіт;

– відволікатись та відволікати іншіх;

– загромаджувати робоче місце невідповідними предметами (такими як сумки, дипломати, верхній одяг тощо);

– вмикати та вимикати пристрої без дозволу викладача;

– залишати своє робоче місце без дозволу викладача;

– торкатись до струмопровідних і нагрітих деталей установки;

– курити та приймати їжу;

– користуватись зіпсованими приладами.

6. Студенти зобов'язані утримувати робоче місце в чистоті.

7. Перед початком виконання роботи студенти повинні оглянути лабора-торні стенди та установки, упевнитись, що вони знаходяться в робочому стані, а про всі помічені неполадки проінформувати викладача.

8. Про закінчення роботи студенти повинні сповістити викладача, здати лаборанту або учбовому майстру всі контрольно-вимірювальні прилади, навести порядок на робочому місці та привести установки в належний робочий стан.

9. Отримавши результати вимірювань кожен студент повинен скласти звіт про виконання роботи, в якому мають бути: короткі теоретичні відомості та хід роботи; принципова схема установки та окремі рисунки; протокол запису даних вимірювальних приладів; результати обробки отриманих даних досліду; обгрун-товані висновки; при необхідності додаються графіки, номограми тощо.

 

Лабораторна робота № 1

 

Рис. 1.2. Електротермометр ЕТП-М.

3. Встановити перемикач «Пределы °С» 4 на потрібну межу вимірювань;

4. Встановити тумблер 5 в положення «Контр.»;

5. Встановити тумблер «Питание» 6 в положення «Вкл»;

6. Стрілку термометра ручкою «Регулировка напряжения» встановити на кінцеву відмітку температури відповідної межи вимірювань;

7. Встановити тумблер 5 в положення «Измер.»;

8. За шкалою термометра 7 визначити величину сили тока у мА;

9. За графіком, що додається до паспорту приладу, знайти значення температури у °С;

10. По закінченню вимірювань виключити термометр тумблером «Питание».

Психрометри

 

Цим приладом користуються для визначення вологості при умові, що температура повітря не вище +35^оС і не нижче –10^оС. Психрометр МВ-4М (рис.1.3) складається з двох термометрів 1 і 2, резервуари яких розміщені в захисних трубчастих оправах, і аспіратора 23 для всмоктування повітря.

До психрометру додається резинова груша 3 з затискачом 4 і скляною трубкою 5 на кінці, щиток 6 для захисту аспіратора від вітру, металевий стрижень 7 для підвішування приладу і ключ 8 для заведення пружини. Термометри на верхніх кінцях мають циліндричні нікельовані ковпачки 9 і 10 з виступами для встановлення в отворах пластинки 11; на нижніх кінцях насадженні металеві оправки, які повинні щільно входити у втулки 12 і 13.

Резервуари термометрів знаходяться всередині трубок 14, які в свою чергу, поміщені в трубки 15 і 16 більшого діаметру. Трубки 15 і 16 муфтами 17 і 18, зробленими з поганого провідника тепла (фібра, ебоніт), з’єднуються з розгалуженням 19 нікельованої трубки 20, розміщеної між термометрами 1 і 2. З боків термометри захищені нікельованими жолобами 21 і 22. Трубка 20 і жолоби 21 і 22 скріпленні зверху пластинкою 11, яка має два отвори для встановлення термометрів і один з гвинтовою нарізкою, куди угвинчується аспіратор.

Аспіратор 23 складається із вентиляторної шайби, яка приводиться в швидке обертання електродвигуном або пружинним механізмом, що заводиться ключем 8. Механізм аспіратора закритий ковпачком 24. Повітря всмоктується аспіратором знизу в середину трубок 14, 15 і 16, обтікає резервуари термометрів і потім викидається аспіратором крізь прорізи 25.

Процес виміру вологості наступний:

1. Виймають прилад із футляра і вставляють в нього ключ 8.

2. За 5 хвилин до зняття відліку змочують батист на термометрі, для чого беруть заповнену водою резинову грушу з піпеткою і розтиснувши однією рукою затискач 4, закріплюють рівень води. Після цього піпетку з водою обережно вводять до упору у внутрішню трубку 14 і, подержавши в такому положенні піпетку достатній час,

Рис. 1.3. Психрометр МВ-4М з вентилятором.

щоб батист наситився водою, розтискують затискач і обережно виводять піпетку назад із приладу.

3. Після змочування заводять ключем 8 аспіратор 23.

4. По закінченню 4 хвилин проводиться відлік по сухому (t_c) і мокрому (t_м) термометрам.

При вимірах рекомендується стояти так, щоб тепло від спостерігача не переносилося до приладу струменем повітря.

Відносна вологість повітря визначається за формулою:

,

де: - парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі t_с, Па; - парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі t_м, Па; Р - барометричний тиск вологого повітря, Па; А – психрометричний коефіцієнт, А =0,00066 °С^-1.

Значення величин і є функціями температури і можуть бути знайдені в табл. 1.1. Величину Р вимірюють барометром.

Таблиця 1.1

Барометр-анероїд

Барометр-анероїд призначений для вимірювання атмосферного тиску. Принцип роботи барометра-анероїда БАММ-1 (рис. 1.4) заснований на зміні довжини анероїдної коробки при підвищені або зниженні атмосферного тиску.

В циліндричному пластмасовому або металевому корпусі розміщена металева мембранна коробка 1, верхня частина якої сприймає атмосферний тиск. Внутрішня порожнина коробки дуже розріджена (6700-8000 Па). При збільшенні атмосферного тиску коробка стискується (поверхня її хвиляста), а при зменшенні розтягується під дією пласкої пружини 2, що знаходиться в корпусі барометра. Переміщення верхньої поверхні коробки з допомогою системи важільної передачі фіксується переміщенням стрілки 3 на циферблаті приладу. Циферблат оснащений круглою шкалою з градуюванням в межах від 80000 до 106000 Па при ціні поділки 100 Па.

Вимірювання тиску проводиться в наступному порядку:

1. Анероїд повинен лежати горизонтально, склом догори.

 

 

а) б)

Рис. 1.4. Барометр-анероїд БАММ-1:

а - будова; б - загальний вигляд.

 

2. Перед відліком необхідно легенько постукати зігнутим пальцем по склу анероїда (щоб перебороти силу тертя в передаточному механізмі) і зачекати, доки зупиниться стрілка, потім зробити відлік з точністю 0,1 мм. рт. ст.

3. При знятті показань необхідно дивитися вздовж стрілки під прямим кутом до циферблату; світло повинно падати у тому ж напрямку.

4. Відлічувати показання термометра, встановленого в анероїд (під склом), в цілих градусах.

5. Згідно одержаних показань стрілки і термометра, відшукують в перевіряльному свідоцтві відповідну поправку. При цьому враховуються шкалова і температурна поправки.

Анемометри

Найбільш розповсюдженими приладами для виміру швидкості руху повітря є анемометри, які бувають крильчаті і чашкові. Крильчатий анемометр типу АСО-3 (рис. 1.5) призначений для вимірювання швидкості в межах від 0,15-0,25 м/с до 5 м/с. Він складається з крильчатки 1, розміщеної в металевій обоймі 5, лічильного механізму з циферблатом і стрілками 6, 7, і 8 і ручки 11. Крильчатка з’єднана з трубчатою віссю 2, яка обертається на натягнутій стальній струні і має втулки з підшипниками. Один кінець струни закріплюється нерухомо, а другий затиснутий в натяжному пристрої 3, розташованому в розпірному стрижні 4.

При обертанні крильчатки трубчата вісь за допомогою черв’ячної передачі передає обертання зубчастому редуктору лічильного механізму. Лічильник має стрілки: велика стрілка 6 відраховує одиниці і десятки, а дві малі відраховують 7 – сотні і 8 – тисячі одиниць. Аретир 9 слугує для включення і виключення лічильника. В корпусі приладу по обидва боки від аретира розміщені два вушка 10, через які пропускається шнур, з допомогою якого включається і виключається лічильник анемометра при вимірі з тичиною.

Рис. 1.5. Анемометр АСО-3.

 

Вимірювання швидкості проводиться в наступному порядку:

1. При виключеному лічильнику числа обертів крильчатки знімають початковий відлік показань стрілок 6-8.

2. Тримаючи ручку 11 в витягнутій руці, розміщують анемометр в досліджувану точку потоку повітря. При цьому лінія току повинна проходити паралельно вісі 2.

3. Одночасно з включенням лічильника аретиром 9 засікають час.

4. По закінченню 100 секунд лічильник виключають і беруть кінцевий відлік показань стрілок 6-8.

5. Визначають різницю m між кінцевим і початковим відліками. Вимір повторюють 3 рази і приймають середнє значення m_сер.

6. Обчислюють число обертів крильчатки в одну секунду і з графіку V = f(n),доданого до приладу, визначають швидкість V, м/с.

При необхідності визначити середню швидкість руху повітря в живому перерізі потоку повітря анемометр не фіксують в одній точці, а рівномірно переміщують по перерізу.

Чашковий анемометр (рис. 1.6) призначений для вимірювання швидкості повітря в межах 5-20 м/с. Він складається з лопатевої вертушки 1 (замість крильчатки в АСО-3), вісь якої зв’язана з лічильником. Для вимірювання швидкості анемометр встановлюється так, щоб вісь колеса була перпендикулярною напрямку потоку. Порядок вимірювання швид-кості аналогічний порядку в АСО-3.

Більш сучасна модель анемометра – анемометр переносний рудниковий типу АПР-2 (рис 1.7). Діапазон вимірювань швидкості повітряного потоку – від 0,2 до 20 м/с. Анемометр розраховує середнє значення швидкості повітря за інтервал часу вимірювання від 10 до 999 с. Поточне значення тривалості інтервалу вимірювання безперервно відображається на цифровому індикаторі анемометра в процесі проведення заміру. Прилад проводить обчислення середнього значення шести послідовно виконаних замірів швидкості. Експлуатація анемометру дозволяється при температурі від 5 до 60 °С і відносній вологості 100 % (з конденсацією вологи).

Порядок вимірювання швидкості наступний:

1. Ввімкніть анемометр лівою кнопкою 1. На індикаторі 3 повинен з’явитися надпис U1.

Рис. 1.7. Анемометр АПР-2.

2. Витягніть первинний перетворювач

4 з корпусу анемометра до упору

і розмістіть його в контрольованому повітряному потоці. Натисніть і відпустіть праву кнопку 2. Момент відпускання правої кнопки відповідає початку інтервалу вимірювання. При цьому починає відраховуватися поточний час з початку виміру в секундах.

3. Для закінчення виміру натисніть і утримуйте праву кнопку. При цьому відображається тривалість інтервалу виміру в секундах. Відпустіть праву кнопку – на індикаторі анемометра з’явиться результат вимірювання швидкості повітряного потоку у м/с.

4. Вимкніть анемометр кнопкою 1.

 

Лабораторна робота № 2

Опис лабораторної установки

На рис 2.2. представлена схема випробувального стенду для визначення коефіцієнта теплопередачі опалювального приладу при різних температурах води через прилад.

Рис. 2.2. Схема стенду для визначення коефіцієнту теплопередачі опалювального приладу.

Циркуляція води в системі випробувального стенду здійснюється через генератор тепла 1, повітрозбірник 2, трубопровід 5, прилад, що випробовується 3, зворотний трубопровід 6 та циркуляційний насос 4. Також може відбуватися природна циркуляція по обвідній лінії навколо насосу.

Можливі і другі схеми випробувального стенду. У кожному окремому випадку кожний випробувальний стенд повинен мати пояснювальну схему.

На стенд, що представлений на рис. 2.2., можливо здійснити рух теплоносія через прилад знизу-догори, зверху-вниз, знизу-донизу. У першому випадку для визначення температури води, що потрапляє в прилад t_вх, та температури води, що виходить з приладу, використовуються термометри 7 та 8, при русі теплоносія знизу-догори з тою самою метою використовуються термометри 10 та 9, а при русі теплоносія знизу-донизу – 8 та 10.

Потрібний напрямок руху води організовується за допомогою пробкових кранів 14 – 20.

Випускні крани 12 та 13 використовуються для випуску води при визначенні витоку води об’ємним та ваговим способами, а також для контролю за показаннями вимірювальної шайби з манометром 21.

Таблиця 2.1.

Дані спостережень

№ спос- тереж- ення	Тривалість спостереження, τ, сек	tвх, ^оС	Дані спос- тережень	tвих, ^оС	tв, ^оС	Δh	ρг, кг/м^3	G, кг	G, кг	G, кг/год
…
Середнє
…
Середнє
…
Середнє

 

Таблиця 2.2.

Результати випробувань

№ з.п.	Значення, що визначаються	Позна- чення	Одиниці виміру	Розрахункові формули або таблиці	Резуль тат
	щільність води при температурі	ρтар, ρг	кг/м^3
	теплоємність води	С	Дж/кг∙^оС
	витік води	G	кг/год
	тепловіддача опалювального приладу	Qпр	Вт	Qпр=с^.Gпр∙(tвх - tвих)
	коефіцієнт тепловіддачі	K	Вт/м^2∙^оС
	тепловіддача 1 екм	qe	Вт/екм∙^оС

 

Додаток 2.1.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № ____

«___» ____________ 20 ___ р.

 

Додаток 2.2.

Щільність води при температурах від 40 ^оС до 99 ^оС, кг/м³

 

	40°С	50°С	60°С	70°С	80°С	90°С
0,0	992,24	988,09	983,24	977,81	971,83	965,34
0,5	992,05	987,84	982,98	977,52	971,52	965,01
1,0	991,86	987,62	982,72	977,23	971,21	964,67
1,5	991,66	987,36	982,46	976,95	970,89	964,33
2,0	991,47	987,15	982,20	976,66	970,57	963,99
2,5	991,27	986,42	981,94	976,36	970,25	963,65
3,0	991,07	986,69	981,67	976,07	969,94	963,30
3,5	990,86	986,45	981,40	975,77	969,62	962,96
4,0	990,66	986,21	981,13	975,48	969,30	962,61
4,5	990,46	985,97	980,86	975,18	968,98	962,27
5,0	990,25	985,73	980,59	974,89	968,65	961,92
5,5	990,03	985,49	980,32	974,59	968,33	961,57
6,0	989,82	985,25	980,05	974,29	968,00	961,22
6,5	989,61	985,00	979,77	973,98	967,67	960,87
7,0	989,40	984,75	979,50	973,68	967,34	960,51
7,5	989,18	984,50	979,22	973,37	967,01	960,16
8,0	988,96	984,25	978,84	973,07	966,68	959,81
8,5	988,74	984,00	978,66	972,76	966,31	959,49
9,0	988,52	983,75	978,38	972,45	966,01	959,09
9,5	988,29	983,50	978,10	972,14	965,68	958,74

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Параметри мікроклімату

Мікроклімат приміщення визначається сполученням наступних основних метеорологічних параметрів:

- температура повітря t_в;

- відносна вологість φ_в;

- швидкість руху V_в;

- температура нагрітих і охолоджених поверхонь в приміщенні t_п.

Діючі нормативи по мікроклімату [1] передбачають допустимі і оптимальні метеорологічні умови. Допустимі умови - це умови, котрі при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати швидко зникаючі зміни функціонального і теплового стану організму і напруження терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних можливостей. Може спостерігатися погіршення самопочуття і зниження працездатності. Їх приймають для розрахунку систем вентиляції та опалення. Оптимальні умови мікроклімату – це такі умови, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження терморегуляції, створюють передумови для високого рівня працездатності. Їх приймають для розрахунку систем кондиціонування повітря. Слід відмітити, що [1] регламентує значення лише параметрів t_в, φ_в та V_в, котрі для приміщень громадських та житлових споруд мають наступні значення:

Таблиця 3.1.

Оптимальні і допустимі параметри внутрішнього повітря
суспільних та житлових споруд

Характеристика періоду року	Характеристика нормативів	tв, °С	φв,%	Vв,м/с
Холодний та перехідний (tн <+8°С)	допустимий	18-22	≤ 65	≤0,2
оптимальний	20-22	45-30	≤0,2
Теплий (tн ≥+8°С)	допустимий	≤ 28	≤ 65	≤0,5
оптимальний	20-22 23-25	60-30 60-30	≤0,2 ≤0,3

У тих випадках, коли наведені межі швидкості руху повітря, слід співвідносити більшу швидкість з більш високою температурою внутрішнього повітря, а меншу з більш низькою температурою.

Наведені вище нормативні значення метеорологічних параметрів оцінюють стан повітря в цілому по об'єму робочої або зони приміщення, що обслуговується. У різних місцях повітряного простору параметри повітря зазвичай неоднакові, тобто існують градієнти, що характеризують розподіл значень параметрів по об'єму. Нормативами допускаються перепади температури повітря не більше
1 °С/м по вертикалі і не більше 2 °С/м по горизонталі від зовнішньої стіни до внутрішньої. Градієнт значень φ_в та V_в не нормується.

Комфортні умови в приміщенні будуть забезпечені, якщо температура внутрішніх нагрітих поверхонь зовнішніх огорож (зазвичай стіни східної, південної, та західної орієнтації, а також покриття) не перевищує допустиме значення, обчислене за формулою:

, (3.1)

де – коефіцієнт опромінення (з елементарної площини поверхні людини на нагріту поверхню), прийняти 0,7.

Для охолоджених поверхонь:

. (3.2)

Таблиця 3.2.

Таблиця 2.3.

Таблиця заміряних і розрахованих параметрів повітря при Р_в.

№ точки за пла-ном	Висо-та від під-логи, м	Темпера-тура, °С	, Па	, Па	φв, %	Рп, Па	d, г/кг	I, кДж/кг	Vв, м/с
tс	tм	за I-d діаг-рамою	за фор-мул. (2.3)
	0,1
1,5
2,0
	0,1
1,5
2,0
	0,1
1,5
2,0
	0,1
1,5
2,0
Сер. по об'єму

Рис. 3.2. Графік для переводу μА в °С.

Таблиця 3.4.

Таблиця температур внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій

№ точки на поверхні					Сер.
Найменування огородження
tп, °С

 

7. Для кожної з точок на плані приміщення будують (у зручному для відображення масштабі) графіки розподілення значень t_с, φ_в, V_в в залежності від висоти h від підлоги.

8. За формулою:

°С/м,

де Δt – різниця температур у суміжних точках, °С, Δl – відстань між цими точками, м, обчислюють градієнти температури між досліджуваними точками простору по двох вертикалях (біля зовнішньої та протилежної внутрішньої стіни) та на 3-х рівнях між них.

10. За формулою (2.1) або (2.2) визначають та роблять загальний висновок про мікроклімат приміщення, порівнюючи його з нормативними показниками.

Контрольні запитання

1. Перерахуйте параметри, що характеризують тепловологісний стан повітря.

2. Що називають абсолютною та відносною вологістю повітря?

3. Що таке вологовміст та вологоємність вологого повітря?

4. Як можна визначити відносну вологість повітря без I-d діаграми?

5. Як визначити по I-d діаграмі параметри тепловологісного стану повітря, якщо є показання психрометру?

6. Як на зміну відносної вологості повітря впливає зміна його температури, вологовмісту та ентальпії?

7. Від яких показників залежить мікроклімат в приміщенні та які з них нормуються?

8. Як визначити градієнт температури повітря по вертикалі та горизонталі об’єму приміщення?

9. Чому для теплого та холодного періоду року встановлені різні норми параметрів мікроклімату?

10. Які параметри мікроклімату називають допустимими та оптимальними?

11. Від чого залежать норми мікроклімату?

12. Якими приладами та як вимірюють рухливість повітря?

13. Якими приладами та як вимірюють температуру та вологість повітря?

14. Що таке парціальний тиск водяної пари? Від чого він залежить у вологому повітрі?

15. Від чого залежить парціальний тиск водяної пари, яка насичує вологе повітря?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Таблиця 4.1

Виділення тепла, вологи і СО₂ однією людиною [3]

Умови виділення шкідли-востей	Виділення СО2 q, л/год	Температура повітря, ^оС
qя	qп	j	qя	qп	j	qя	qп	j
Робота фізична важка
Робота розумова (установи, вузи і ін.)

Примітка: q_я - теплота явна, Вт; q_п - теплота повна, Вт; j - виділення вологи, г/год.

Для приміщень, де відома кількість людей, що в ньому одночасного перебувають, повітрообмін визначається за нормою подачі повітря на 1 людину.

Вентиляція приміщення може бути загальнообмінною, місцевою, локалізуючою (аспірація), змішаною і аварійною. Вибір системи вентиляції приміщення залежить від призначення споруди, її об’єму, характеру виділених шкідливостей і вимог, пред’явлених до системи вентиляції. Аудиторії вузів обладнуються припливно-витяжними загальнообмінними системами вентиляції.

Якість діючої вентиляції приміщень визначається шляхом порівняння необхідного повітрообміну, розрахованого за виділеними шкідливостями, з фактичним.

Фактична витрата повітря, яка проходить крізь вентиляційну решітку витяжного каналу за 1 год., визначається за формулою:

L_р = 3600·F·V, м³/год, (4.5)

де: V – середня швидкість повітряного потоку при вході в решітку, м/с; F - площа вентиляційної решітки, м².

При вимірювані швидкості повітря анемометр водять перед решіткою рівномірно по всій її площині, намагаючись звести до нуля відстань між ними. За різницею між показаннями лічильника до і після виміру, віднесеною до часу виміру (звичайно 100 сек.), тобто по числу обертів крильчатки в одну секунду і по доданому до анемометра графіку визначають середню швидкість повітря при вході в решітку.

 

Таблиця 4.2

Найменування приміщення________________________________________
Висота________м, довжина________м, ширина ________м,

Внутрішній об’єм V ____________ м³.

Кількість людей N, які знаходяться в приміщені __________ чол.

Таблиця 4.3

Таблиця 4.4.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Порядок виконання роботи

 

1. Живий переріз круглого повітроводу розбити на m ділянок колами, радіус яких розрахувати за формулою:

,

де R - радіус повітроводу, мм; n - порядковий номер відліку від центру повітро-воду; m - число кілець, на які розбитий повітровід.

Для трубопроводів діаметром до 300 мм. рекомендується m приймати 3; 300 – 800 мм – не менш 5.

2. Визначити центри площ між обчисленими колами і відстань від них і від центра до внутрішньої поверхні повітроводу.

3. На координатнику відмітити положення повітромірної трубки при її зануренні в раніше визначені точки перерізу повітровода.

4. Ввести в отвір повітромірну трубку і влаштувати її носиком назустріч потоку в першій точці найбільш близької до внутрішньої поверхні повітроводу. Закріпити трубку в координатнику.

5. З’єднати повітромірну трубку з допомогою шлангів з мікроманометром для виміру повного тиску. Мікроманометр вивести з допомогою встановлювальних гвинтів в горизонтальне положення.

6. При вимкненому мікроманометрі (триходовий кран повернути проти годинникової стрілки до упору) перевірити місце нуля на шкалі приладу.

7. Включити вентилятор і мікроманометр.

8. За шкалою приладу взяти відлік вимірюваного тиску Н, мм послідовно у всіх раніше визначених точках живого перерізу повітроводу в двох взаємно перпендикулярних напрямах. Дані занести в табл. 4.1.

9. Розрахувати величину повного тиску в точках вимірів за формулою (4.5).

10. Під’єднати повітромірну трубку до мікроманометру для вимірювання швидкісного тиску і провести операції 7, 8, 9.

11. Визначити швидкість повітряного потоку в виміряних точках за формулою (4.3).

12. Користуючись отриманими даними заповніть табл. 4.1.

13. За отриманими даними побудувати епюру розподілу швидкості, статичного та швидкісного тиску по отриманому перерізу повітровода.

14. На основі виміряних та розрахованих величин зробити висновки про розподіл швидкостей та тисків по перерізу повітряного потоку.

 

Таблиця 5.1.

Параметри повітряного потоку, П	№ дослі-ду	Показаники в розрахункових точках	Серед-нє значення Псер	Коеф. нерівномірності К
Повний тиск
Н, мм.
Рп, Па
Швидкісний тиск
Н, мм.
Ршв, Па
Статичний тиск
Н, мм.
Рст, Па
Швидкість, V, м/с

 

Примітка: ,

де: П_сер – середнє значення параметру, що вимірюється. Визначається, наприклад, для швидкісного тиску за формулою:

,

де: m – число вимірів; П₀ – середнє значення параметра (Р_п, Р_шв, Р_ст, V) по вісі повітроводу.

Контрольні запитання

1. Які параметри визначають при русі повітря по повітроводам?

2. Методи вимірювання швидкості повітряного потоку.

3. Як розподіляються швидкість, статичний, повний та динамічний тиски по перерізу повітроводу?

4. Будова і принцип роботи повітромірної трубки.

5. Будову і принцип роботи мікроманометра ММН-250.

6. Особливості мановакуумметру цифрового МЦ-1-10. Його переваги над мікроманометром ММН-250.

7. Підключення мікроманометру ММН до повітромірної трубки при вимірі Р_ст, Р_п та Р_шв у всмоктувальній та нагнітальній гілках повітроводу.

8. У чому міститься фізичний зміст Р_ст, Р_п та Р_шв?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Порядок виконання роботи

Попередньо гумові камери 12 заповнюють повітрям із навколишнього середовища і досліджуваним газом. Гумову камеру з повітрям з¢єднують гумо-вим шлангом 11 із заправочним патрубком 8 і ставлять на неї груз 13. Двухпозиційний кран 7 ставлять в перше положення (замальованим кінцем ручки вниз) і здійснюють продувку мірної бюретки 2. Для цього повністю її заповню