Препарати для лікування бронхіальної астми (продовження)

Класифі­кація		Антагоністи лейкотриєнових Д4-рецепторів		Антигістамін­ні і антиме­діаторні засоби*		Глюкокортикостеро­їди		Стабілізатори мембран тучних (опасистих) клітин		Комбіновані засоби
Препарати і їх синоніми		14. Монтелукаст натрію (Сингуляр) 15. Зафірлукаст(Ако­лат)		16. Лоратадин(Кла­ритин) 17. Астемізол 18. Фенспіріду г/х* (Ереспал)		19. Будезонід (Пульмікорт) 20. Флунізолід (Інгакорт) 21. Беклометазон (Бекломет) 22. Флутіказон (Фліксотид)		23. Натрію кромо­глікат (Інтал) 24. Недокроміл натрію (Тайлед) 25. Кетотіфен (Задиітен)		26. Беродуал 27. Інтал плюс 28. Теофедрін Н 29. Дітек 30. Комбівент
Механізм дії		Блокують Д4-ЛТ ре­цеп­тори по типу кон­курентного антаго­нізму (14, 15).		Блокують Н1-гіста­мінові рецептори (16-18), зменшують про­­дукцію цито­кі­нінів (18).		Гальмують утворення і виділення лейкотриєнів, се­ротоніну, проста­гланди­нів. Гальмують вивільнення цито­кинів із макрофагів; зменьшують чутливість тка­нинних рецепторів до медіаторів алергії і запалення(19-22).		Стабілізують мембра­ни опасистих клітин, що веде до зменшення вивільнення гі­с­таміну; блокують Са^2+-ка­нали в опасистих клітинах (23-25).		Збуджують b2-адреноре­цеп­тори бронхів (26-30), блокують М-холіно­рецептори бронхів (26, 30), стабілиізують мем­брани опасистих клітин (27, 29).

Фармаколо­гічні ефекти		Антиастматичний (14-30), бронхорозширюючий (26-30), противалергічний (14-25, 27, 29, 30), протизапальний (14, 15, 19-22), імуно­депресивний (19-22), протисверблячий (22), протинабряковий (21), потенцюючий (25).
Показания до вживання­ і взаємозамінність		Бронхіальна астма (14-30), холодова, фізичного зусилля, аспіринова астма (14, 15, 24, 25), гормонозалежна бронхіальна астма (19-22), профі­лактика нападів атопічної бронхіальної астми (16-18, 23-29), сінна лихоманка (16-18, 23, 25), астматичний статус (21), обструктивний бронхіт, емфізема легень (26).
фельдшер і медсестра, пам'ятай!		Дітэк не слід призначати пацієнтам з підвищеною чутливістю до соєвих бобів і земляного горіха. Бромгексин і амброксол не слід інгалювати в одній суміші з розчином натрію кромоглікату. При використанні крапель натрію кромоглікату в ніс може виникнути нежить і «закладеність» в носі. Кетотіфен в поєднанні з пероральними цукрознижуючими засобами викликає розвиток тромбоцитопенії. Підвищення потреби в використанні дітеку свідчить про загострення захворювання. Необхідно уникати попадання аерозолю комбівенту в очі, особливо пацієнтам з глаукомою. Флутіказон для інгаляційного вживання не призначений для зняття нападу бронхіальної астми. При довготривалому лікуванні будезонідом і беклометазоном (інгаляційні форми) можлива зворотна дисфонія внаслідок послаблення м'язу голосової зв'язки. Іпратропію бромід, озагрел, зафірлукаст, флунізолід, беклометазон, натрію кромоглікат, недокроміл натрію не призначені для зняття бронхоспазму при гострому нападі. Обережно вагітним: ізопреналін –другий триместр (перший триместр – протипоказаний); сальметерол, фенотерол – перший триместр; епінефрин, теофілін, іпратропію бромід –другий і третій триместри тільки по суворим показанням; озагрел, монтелукаст натрію – тільки по суворим показанням; лоратадин, беклометазон –другий і третій триместри; натрію кромоглікат, кетотіфен, беродуал – відмінити незадовго до пологів. До їжі: 18, 19, 23. Під час їжі: 25.

ГОРМОНАЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ ГИПОФИЗА И ГИПОТАЛАМУСА

 

Классифи­кация

Препараты, влияющие на секрецию гормонов гипофиза

Препараты гормонов гипофиза

 

		Рилизинг-факторы		Ингибиторы секреции гормонов		Передней доли гипофиза		Средней* и задней доли гипофиза
Препараты и их синонимы		1. Протирелин 2. Гонадорелин		3. Октреотид (Сандостатин) 4. Даназол (Дановал, Данол) 5. Бромокриптин (Парлодел)		6. Кортикотропин (АКТГ) 7. Соматотропин (Нордитро­пин, Сайзен) 8. Гонадотропин хорионичес­кий (Хориогонин) 9. Гонадотропин менопауз­ный 10. Лактин		11. Интермедин* 12. Окситоцин 13. Десмопрессин (Адиуретин СД)

 

Фармаколо­гичес­кие эффекты		Стимулируют секрецию ТТГ, ЛТГ (1) и ГТГ (2) передней доли гипофиза. Тормозит высвобождение СТГ клетками аденогипофиза у больных акро­мегалией, уменьшает секрецию желудочного сока, инсулина (3). Подавляет выделение ГТГ (4). Уменьшает секрецию ЛТГ и СТГ в передней доле гипо­физа (5). Усиливает синтез глюкокортикостероидов в коре надпочечников: противовоспалительный, антиал­лергический, иммунодепрессивный (6). Анаболический, увеличивает рост и массу тела (7). Способствует переходу фолликула в желтое тело, увеличивает образование прогестерона (8). Усиливает сперматогенез, синтез эстрогенов, ускоряет в яичниках развитие фолликулов (9). Усиливает лактацию в послеродовом периоде (10). Повышает остроту зрения, улучшает адаптацию глаза к темноте (11). Сокращает мускулатуру матки (12). Антидиуретическое действие (13).
Показания к при­менению и взаи­моза­ме­няемость		Диагностика эндокринопатий (1, 2); эндокринные опухоли гастро-энтеро-панкреатической системы (3); доброкачественные опухоли молочной железы, эндометриоз (4); нарушение менструального цикла, подавление лактации (5); акромегалия (3, 5); вторичная гипофункция коры надпочечников, синдром “отмены” (6), ХПН у детей, нарушение роста у детей, гипофизарный нанизм (7); снижение функции половых желез у женщин и мужчин, бесплодие (8, 9), гипогалактия (10); дегене­ративные изменения сетчатки (11); слабость родовой деятельности, гипото­нические маточные кровотечения (12); несахар­ное мочеизнурение, полиурия, энурез (13).
Врач и провизор, помни!		Кортикотропин несовместим с антикоагулянтами. Длительное применение кортикотропина может привести к истощению коры надпочечников. Даназол потенцирует действие антикоагулянтов, его не назначают с препаратами, содержащими эстрогены и прогестерон. Не рекомендуется одновременный прием бромокриптина с эритромицином, производными спорыньи, бутирофенона, фенотиазина; кортикотропина – с антикоагулянтами. Окситоцин с осторожностью комбинируют с адреномиметиками, применяется только в условиях стационара. При совместном применении октреотида с инсулином, пероральными сахароснижающими средствами, b-адреноблокаторами, блокаторами кальциевых каналов требуется коррекция доз последних. В процессе лечения октреотидом требуется ультразвуковое исследование желчного пузыря. Гонадотропин менопаузныйобязательно принимают под контролем врача в связи с резким увеличением яичников у женщин и появлением болей. Соматотропин, гонадотропин хорионический, кортикотропин противопоказаны при онкологических заболеваниях. С осторожностью назначают даназол, соматотропин при сахарном диабете. Не следует соматотропин назначать людям с незавершившимся ростом костей. Кортикотропин необходимо вводить утром, поскольку в это время он оказывает более сильное фармакологическое действие. ТТГ – тиреотропный, ЛТГ – лактотропный, СТГ – соматотропный, ГТГ – гонадотропные гормоны гипофиза. Во время еды: 5.

ИНСУЛИНЫ