Засоби, які впливають на аферентну інервацію

Класифі­ка­ція

Вяжучі·, обволікальні*, антацидні** засоби

Адсорбую­чі засоби

ефірні олії

Гіркоти

Препарати і їх синоніми

Р ослинногого походження­ 1. Кора дубу· 2. Трава звіробою· 3. Листя шавлії·

4. Квіти ромашки· 5. Трава череди· 6. Пло­ди вільхи· 7. Танін· 8. Рекутан·

Солі металів 9. Гідроокис алюмінію*/** 10. Альмагель*/** 11. Маалокс*/** 12.Фосфалю­гель*/** 13. Вікаїр*/** 14. Вікалін·/**

15. Вісмуту субцитрат·/** (Де-нол) 16. Тальцид· 17. Магнію окис*/** 18. Анацид*/** 19. Ренні*/**

20.Вугілля акти­врване (Карболен) 21. Ентеросгель 22. Сорбогель 23. Діосмектит (Смекта)

24. Ментол 25. Валідол 26. М'ята перцева 27. Насіння гірчиці 28. Лист евкаліпту

29. Трава полину 30. Корінь кульбаби 31. Трава золототисячника 32. Кореневище аїру

Механізм дІЇ

Обволікають аферентні нервові закінчення(9-12, 16-19, 21, 22); нейтралізують вільну HСl шлункового соку (9-12, 16-19); викликають денатурацію білків з утворенням альбумінатів, що знижує подразнюючу дію на аференті нервові закінчення слизової оболонки ШКТ (1-8, 13-15); адсорбують хімічні речовини на свою поверхню (9-12, 18, 20-23).

Подразнюють закінчення а­­фе­рентних нервів, ре­ф­лек­торно розширюють ар­теріоли і капиляри.

Подразнюють смакові рецептори, ре­ф­лек­торно підсилюють секрецію шлункового соку.

Фармаколо­гічні ефекти

Обволікальний (9-12, 17-19, 21-23); адсорбуючий (9-12, 18, 20-23); в'яжучий (1-8, 13, 14, 15); слабкий протизапальний (1-5, 8, 13-15, 17); антацидний (9-19); пото­гінний (4-6); гастропротекторний (15-17), антибактеріальний (3-5, 15), спазмо­літичний (4, 8, 14), анти­депресивний (2), сечогінний, кровозупинний (5), ранозаживляючий (4, 6, 8), фун­гі­статичний, вірулостатичний (3), протисверблячий (4), антиалергічний (4, 5).

Місцевоанестезуючий (27), відволікальний(24), про­тизапальний (28), спаз­мо­­­літичний (24, 25), седа­тив­ний (25, 26, 28), анти­септичний (24, 26, 28).

Підвищують апе­тит, покращують травлення (29-32).

Показання до вживання і взаємозамінність­

Зовнішньо: опіки (1, 7), пролежні (7), виразки(4, 7), опрілості, запальні дерматози (4-7), ге­мор­агічний проктит (4), екземи, діатези (5), запальні захворювання зіву, гінгівіти, сто­матити (1-4, 7); кольпіти, цервіцити, ерозії шийки матки і інші запальні захворювання жіночої статевої сфери(8). Всередину: коліти, ентерити, гастрити, виразкова хвороба(2, 4, 6, 9-19), харчові отруєння (9, 12, 20-23); гіперфосфатемія (9, 18); отруєння алкалоїдами (7, 20, 22, 23), печія(18, 19), депресія (2), тонзиліт, ларингіт, фарингіт (3), застудні захворювання (4, 5), діарея (20-23), інфекційно-запальні захворювання сечостатевої сфери (4).

Невралгії (24, 26, 27); мі­алгії, артралгії (24, 27); мі­грень (24); захворювання ор­ганів диха­ння (24, 27, 28) сте­но­кардія (25); легкі нев­рози, неврастенія (25).

Порушення апетиту, гастрити зі зниженою кислот­ністю (29-32).

ФЕЛЬДШЕР І МЕДСЕСТРА, пАМ'ЯТАЙ!

Антациди не слід поєднувати з НПЗЗ, противиразковими, діуретиками, антибіотиками, ізоніазідом, фторхінолонами і солями заліза. Магнію окис потрібно обережно призначати хворим з захворюваннями нирок (розвиток гіпермагніемії). Вісмуту субцитрат не рекомендують вживати довготривало і в високих дозах через можливість розвитку енцефалопатії. Адсорбенти зменшують всмоктуівння в ШКТ вітамінів, гормонів, жирів, мікроелементів і білків. Танін не призначають в клізмах, так як при наявності тріщин в прямій кишці можливетромбоутворення. При вживанні вікаїру, вікаліну, вісмуту субцитрату, активованого вугілля кал набуває темного кольору. Валідол є ефективним засобом від головного болю, викликаного вживанням нітратів.М'яту перцевуне слід наносити на ушкоджену шкіру (можливі гіперемія, печія,подразнення). Гіркоти вживають за 15-20 хв. До їжи. До їжи: 2, 6, 10, 12, 15, 23, 29-32. Після їжи: 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 23.

ВІДХАРКУЮЧІ І ПРОТИКАШЛЬОВІ ЗАСОБИ

Класифі­ка­ція		Засоби, які стимулюють відхаркування: Рефлекторної і резорбтивної* дії		Муколітики: Монокомпо­нент­ні, комбіновані*		Протикашльові засоби: Центральної (наркотичні і ненар­котичні*) і Пе­ри­­фе­ричної дії**; комбіновані·
Препарати і їх си­ноніми		1. Трава тер­моп­сису 2. Корунь іс­тоду 3. Корінь со­лодки 4. Корінь де­вяси­лу* 5. Трава ба­гна* 6. Ментоклар*	7. Корінь алтея* (Алтемікс) 8. Мукалтин* 9. Лист подо­рожни­ка 10. Пертусін* 11. Терпінгід­рат* 12. Натрію бен­зоат*		13. Амброксол (Ам­бро­бене) 14. Ацетилцисте-­ їн (АЦЦ) 15.Бромгексин 16. Карбоцистеїн (Му­косол, Брон­­хокод) 17. Месна (Міста­брон)	18. Солутан* 19. Бронхі­кум* 20. Евкабал* 21. Кука сироп від кашлю* 22. Доктор МОМ* 23. Кофол*		24. Кодеїну фосфат (Ко­фекс) 25. Кодтерпін· 26. Димеморфан(Дасто­зін) 27. Діменоксадола г/х (Ес­тоцин) 28.Глауцин (Глаувент)* 29. Бутамірат(Сінекод)*	30. Окселадин (Паксе­ла­дин)* 31. Преноксдіазин** (Лі­бек­син) 32. Пронілід** (Фалімінт) 33. Пентоксіверин** (Се­до­тусін) 34. Тусін плюс·
Механізм дії		Мають рефлекторну (1-12) і резор­б­­тив­ну (4-8, 10-12) подразнюючу дію на ре­цеп­тори слизової оболон­ки шлунку, потім нервові імпульси пере­даються до залоз і м'язів бронхів, внаслідок чого підсилюється секреція брон­хіальних залоз.		Активують гідролізуючі фермен­ти, зменшують в'язкість мок­ротиння, підсилюють му­­ко­­циліарний транс­порт мокротиння (13-23). Сти­мулюють утворення сур­фак­танту (13, 15).		Пригнічують кашльовий центр (24-30, 34). Блокують афе­рент­ні рецептори трахеї, бронхів і легеневої тканини (25, 31-33). Сти­мулює секрецію рідких частин мокротиння і підвищує актив­ність циліарного епітелію бронхів і трахеї (34).
Фармако­логічні­ ефек­ти		Відхаркуючий(1-12). Муколітичний (4-8, 10-12). Обволіувльний (7). Сла­бкий протизапальний (2-4, 6, 7, 9).		Муколітичний, відхаркуючий(13-23). Сла­бкий протикашльовий (13, 21). Брон­холітичний, антибактеріальний, протизапальний (19, 20, 22). Антиалер­гічний, спа­­­з­молітичний, жа­­рознижуючий­, анальгезуючий (22), сурфак­тан­топодібний (13, 15).		Противокашльовий (24-34), слабкий місцевоанестезуючий (31-33), протизапальний (29, 31), відхаркуючий(29, 34), бронхолітичний (29, 31, 33), аналь­гезуючий (24, 25, 27), слабкий седативний (26), адре­нолітичний (28), дезинфікуючий (32), муко­літичний (34).
Показання до вживання­ і вза­ємозамінність		В складі комплексної терапії при запальних захворюваннях дихальнихшляхів: при гострих і хронічних ларингітах, трахеїтах, бронхітах і пневмоніях (1-34). Дослідження антитоксичної функції печінки (11).
фельдшер і медсестра,пам'ятай!		Розчин ацетилцистеїну не потрібно поєднувати в одному шприці з антибіотиками. Після вживання ацетилцистеїну пеніциліни, цефалоспорини ітетрацикліни потрібно вживати не раніш, чим через 2 години. Кодеїну фосфат не слід вживати одночасно з метотрексатом. Одночасне призначення амброксолу з амоксіциліном, цефуроксимом, еритроміцином і доксицикліном приводить до підвищення концентрації антибіотиків в легеневій тканині.Амброксол, бромгексин несумісні з лужними розчинами і з препаратами, які містять кодеїн. Небажано поєднувати бромгексин і амброксол, карбоцистеїн і ацетилцистеїн. Ин'єкційний розчин амброксолу не рекомендується змішувати з розчином, який має рН більше 6,3 (осад). В процесі лікування бромгексином рекомендують вживати достатню кількість рідини. Таблетки преноксдіазину слід ковтати, не жуючи. Хворим з БА введення месни проводиться тільки в присутності лікаря. Бутамірат не слід вживати при кашлі з мокротинням. Ментоклар не реко­мен­дуєтсья грудним і маленьким дітям. Солутан містить ефедрин, може викливати тахіаритмію. Неможна наносити бальзам бронхікум дітям на лице. До їжі: 4. Після їжі: 7, 18, 28.

МЕСТНЫЕ АНЕСТЕТИКИ

Классифика­ция

Сложные эфиры

Замещенные амиды ацетанилида

Комбинированные средства

Пара-аминобензойной кислоты (ПАБК)

Бензофурокарбоновой кислоты

Препараты и их синонимы

1. Прокаин (Новокаин) 2.Бензокаин (Анестезин) 3. Тетракаина г/х (Дикаин)

4. Бензофурокаин

5.Артикаин (Ультракаин) 6. Лидокаин 7. Бупивакаин (Маркаин) 8. Тримекаина г/х 9. Бумекаина г/х (Пиромекаин)

10. Лидокатон (лидокаин+эпинефрин) 11. Ультракаин Д-С (артикаин + эпинефрин) 12. Павестезин (папаверина г/х+анестезин)

Механизм действия		Снижают проницаемость мембран для ионов Na^+ и К^+, препятствуют образованию потенциала действия; тормозят высвобождение нейромедиаторов; изменяют поверхностное натяжение мембранных фосфолипидов.
Фармаколо­гичес­кие эффекты		Местноанестезирующий (1-12); антиаритмический (1, 6, 9, 10), гипотензивный (1, 6); центральный анальгезирующий (4); спазмолити­ческий (12).
Показания к при­менению и взаимо­заме­няемость		Инфильтрационная (1, 4-8, 10, 11), терминальная (2, 3, 6), проводниковая (1, 5-8, 10, 11), спинномозговая (1, 3, 5-8, 11), люмбальная (5, 11), парацервикальная, каудальная, эпидуральная, межреберная (7), перидуральная (8) анестезия. Перитонит, плеврит, панкреатит, почечная и печеночная колики (4). Тахиаритмия (6, 9, 10). Гастралгии, спазмы гладкой мускулатуры желудка и кишечника (2, 12).
Врач и провизор, помни!		Местные анестетики несовместимы с М-холиномиметиками, антихолинэстеразными средствами, сердечными гликозидами, сосудорасши­ряющими (папаверин, теофиллин, дибазол), b-адреноблокаторами, хинидином. Прокаин, тетракаин, бензокаин несовместимы с сульфаниламидами. Прокаин нельзя сочетать с другими местными анестетиками, диуретиками, так как эти препараты дают перекрестную аллергию. Артикаин следует осторожно применять пациентам с заболеваниями ЦНС, при злокачественной анемии и хронической гипоксии. Тетракаина г/х нельзя применять при эрозиях роговицы, назначать больным с аллергией на сульфаниламиды. Вазоконстрикторы усиливают и пролонгируют эффекты артикаина, тримекаина г/х. Гипертензивный эффект ультракаина Д-С усиливают трициклические антидепрессанты и ингибиторы МАО, также повышается риск развития гипертонического криза и выраженной брадикардии на фоне неселективных b-адреноблокаторов. Нельзя смешивать раствор бензофурокаина с раствором тиопентал-натрия и другими растворами, имеющими щелочную реакцию. При внутримышечном введении бензофурокаина может появиться чувство жжения в месте инъекции. Сложные эфиры ПАБК необходимо осто­рожно применять у больных с аллергией на сульфаниламиды. Лидокаин может вызывать артериальную гипотонию, брадикардию, при передозировке возможно психомоторное возбуждение, судороги. При одновременном применении бупивакаина с окситоцином или эрготамином возможно резкое повышение АД и развитие инсульта. При использовании бупивакаина следует избегать длительного контакта препарата с металлическими частями шприца. Нельзя ультракаин Д-С вводить в/в и в область воспаления (щелочная среда). У больных с дефицитом холинэстеразы ультракаин Д-С следует применять только по жизненным показаниям. Местные анестетики могут способствовать развитию лекарственной БА.