Методика проведення семінарського заняття

1. Вступне слово викладача.

Викладач оголошує тему, мету, порядок проведення заняття; перевіряє наявність у курсантів та студентів конспектів лекції та літературних першоджерел.

Розвиток людини не можна зводити до засвоєння, простого накопичення нею знань, умінь та навичок з різних галузей науки і практичної діяльності. Його не слід розглядати лише з кількісного боку. Розвиток полягає передусім в якісних змінах психічної діяльності, в переходах розвиток, виховання і формування особистості від її нижчих щаблів до вищих, у виникненні нових рис пам'яті, сприймання, уявлення, мислення, волі, характеру тощо, у формуванні нових якостей особистості[1].

Поняття «розвиток особистості» та «формування особистості» дуже близькі, їх нерідко вживають як синоніми. Виділяють такі види розвитку і формування особистості: стихійне, цілеспрямоване, саморозвиток і самоформування.

Виховання не лише визначає розвиток, а й само залежить від нього, постійно спирається на досягнутий рівень розвитку. У психології особистості виділяють наступні види виховання:

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання — сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільне корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Економічне виховання — організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.

Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.

Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Гармонійний розвиток дитини багато у чому залежить від правильного виховання. Таким чином, виділяють кілька типів неправильного виховання: бездоглядність, безконтрольність, гіперопіка, виховання по типу „Золушки”, "тверде виховання”, виховання в умовах підвищеної моральної відповідальності

Слід вказати також на типові дитячі реакції порушення поведінки: реакція відмови, реакція опозиції, реакція непомірного наслідування, реакція компенсації.

Людина сама планує власне життя. Тільки тоді воля дає йому силу здійснювати свої плани, а сила дає йому волю осмислювати їх, а якщо треба, і відстоювати їх або боротися із планами інших. Навіть якщо життєвий план людини визначений іншими людьми або в якоїсь ступені обумовлений генетичним кодом, то й тоді все його життя буде свідчити про постійну боротьбу.

Таким чином, можливі чотири основних життєвих сценарію:

1. "Я" - гарний, "Всі ВОНИ - гарні, життя - гарне" - сценарій "переможця";

2. "Я" - поганий, "ВОНИ - погані, життя - погане" - сценарій "переможеного", невдахи;

3. "Я" - гарний, але "ВОНИ - погані, життя - погане" - сценарій "озлобленого песиміста",

4. "Я" - поганий, а "ВОНИ" - гарні - сценарій "комплексу неповноцінності".

Ефективність розвитку і формування особистості підвищується за умови, що вона стає не лише об'єктом, а й суб'єктом виховання. Тільки ті виховні впливи, які виражають потребу самої дитини і спираються на її активність, цінні як виховні й забезпечують її розвиток.

 

3. Обговорення навчальних питань.

По першому питанню особлива увага приділяється:

- вивченню напрямків виховання;

- розгляд розумового виховання;

- розгляд морального виховання;

- розгляд статевого виховання;

- розгляд виховання свідомої дисципліни, почуття обов’язку та відповідальності;

- розгляд правового виховання;

- розгляд виховання несприйнятливості до наркогенних речовин;

- розгляд екологічного виховання;

- розгляд трудового виховання;

- розгляд економічного виховання;

- розгляд естетичного виховання;

- розгляд фізичного виховання.

По другому питанню особлива увага приділяється:

- розгляду типологіям неправильного виховання: бездоглядність, безконтрольність, гіперопіка, виховання по типу „Золушки”, "тверде виховання”, виховання в умовах підвищеної моральної відповідальності;

- типовим дитячим реакціям порушення поведінки: реакція відмови, реакція опозиції, реакція непомірного наслідування, реакція компенсації.

- розгляду життєвих сценарій у долі людини;

- розгляду сил, що впливають на людську долю;

- вивченню чотирьох основних життєвих сил.

- меті соціалізації;

- чинникам від яких залежить соціалізація;

- стадіям соціалізації.

 

По третьому питанню особлива увага приділяється:

- критеріям самосвідомості;

- структурі самосвідомості;

- шарам свідомості людини;

- розвитку самосвідомості;

- поняттю самооцінки;

- видам самооцінки особистості.

 

3. Обговорення питань що виносилися для самостійного опрацювання:

1. Адаптації та її форми прояву.

2. Роль виховання у становленні та формуванні особистості.

3. Роль сімейного виховання у розвитку людини.

 

4. Заслуховування реферативних повідомлень.

1. Виховання та його роль у житті людини;

2. Життєві сценарії в долі людини.

3. Сімейне виховання.Типологія неправильного виховання.

4. Фізичне виховання, як засіб формування здорового способу життя;

5. Роль екологічного виховання у життєдіяльності людства;

6. Типові дитячі реакції на неправильне виховання

7. Вплив гіперопіки на життя і долю людини;

8. Установочна поведінка, як феномен долі

9. Стереотипи поведінки особистості

10. Формування у людини самооцінки.

11. Соціалізація людини та її основні компоненти.

12. Самосвідомість та самоусвідомленість.

5. Підведення підсумків заняття.

Викладач оцінює активність групи в цілому й окремо кожного курсанта та студента; тим курсантам та студентам, що недостатньо засвоїли питання семінару, визначає завдання для самостійної роботи з наступною їх перевіркою. Даються рекомендації щодо самостійної роботи над окремими питаннями та відповіді на запитання курсантів та студентів, які викликають у них інтерес чи непорозуміння.

Література:

 

Базова література

1.Варій М.Й. Психологія особистості. [Текст] [Под ред. М.Й Варій] // Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 592 с., с. 491 – 550.

2. Велитченко Л.К., Цільмак О.М. Психологія особистості: тексти і методики [Текст]: навч. посіб. / уклад. Л. К. Велитченко, О. М. Цільмак; ред. Л. К. Велитченко; Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського, Одеський держ. ун-т внутрішніх справ. - О.: Букаєв Вадим Вікторович, 2008. - 209 с. - Бібліогр.: с. 205-208. - ISBN 978-966-2070-24-8

3. Москалець, В.П. Психологія особистості [Текст] / В.П Москалець // для студ.спец.соціальна робота. - Ів.-Франковск:ЗАТ "Надвірнянська друкарня", 2010. - 160 с.

4. Слотина Т. В. Психология личности [Текст]. / Т. В. Слотина // - СПб:Питер, 2008. - 304 с.

5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. [Текст]. / Л.Д. Столяренко // - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 672 с.

 

Допоміжна література:

1.Вікова та педагогічна психологія [Текст] [Под ред. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.] // Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2001. - 416с., с. 233-259.

2.Дарвиш О.Б. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. [Текст] [Под ред. О.Б.Дарвиш] \\ Учеб. пособие.- М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2011. - 264 с., с.163-169.

3.Казаков В.Г., Кондратьев Л.Л. Психология [Текст] [под ред. В.А.Аверина] // Учебное 6.пособие для индустр.-пед. техникумов. – М.: Высш. шк., 1989.- 383 с.

4.Ковалев А. Г. Психология личности. [Текст]: монографія /А.Г. Ковалев.- М., 1970.