Максимальний тиск на грунт на рівні підошви умовного фундаменту треба визначати за формулами

для 1 - 4 випадків

для 5 - 6 випадків

N _c- нормальна складова тиску умовного фундаменту на грунт основи,кН;

а_с,b_c-розміри в плані умовного фундаменту в напрямку,паралельному і перпендикулярному площі дії навантаженя,м

F_h,M_c - відповідно гор. складова зовнішнього нав-ня і її моменту відносно головної осі гор. перерізу умовного фундаменту на рівні розрахункової поверхні грунту,кНм;

К-коеф. пропорціональності,який визначає нароста ння з глибиною коеф. постелі грунту

С_в- коеф. постелі грунту на рівні подошви умовного фунд-ту

d- глибина закладення умовного фунд-ту по відношенню до розрахунквої поверхні грунту (рис.)

Нормальна складова тиску N_c включає вагу опори з урахуванням плити ростверка,вагу прольотної будови,тимчасових наван-нь,вагу паль і вагу грунтового масиву 1-2-3-4. Вагу типових паль треба визначати за формулою:

0,35 · 0,35 · 13,7 ·15 · 1,1 · 45=1273,5 кН

Вага грун-го масиву паралелепіпеда 1-2-3-4 визначається з урахуванням розміщеного в ньому обєму води за фор-ю:

=

V_i- об"єм першого шару грунту;

-питома вагапершого шару грунту

-питома вага води, = 10кН/м³

При визначенні об’єму першого шару грунту сторони основи паралелепіпеда треба визначити згідно:

a_c= b_c= ;

a₁,b₁ - відстані між зовнішніми гранями паль відповідних площин дії навантаження,м

l-глибина занурення палі,м

_{I,m t}- середнє значення розр-х кутів тертя грунтів,прорізаних палями

,

h _i- товщина першого шару грунту,прорізаного палею

_I,mt=

a_c= b_c=

Вага ґрунтового масиву

Значення коефіцієнтів К та С_в необхідно визначити по [1,табл. 25 ]

Т.к. d=15 м, то С_в=d·К₁=15·1717=62202 кПа

Маючи декільк сполучень діючих наван-нь необхідно визначити Р_мак для усіх сполученнь.

Максимальний тиск по підошві: P_max,4=485кПа

Розрахунковий опір ґрунту основи

м³

P_max4=485 кПa < =2551 кПа.

Отже,міцність ґрунтової основи забезпечена.

Визначення осідання пальового фундаменту

О сідання пальвого фундамента треба визначити методом пошарового підсумування за формулою

- безрозмірний коефіціент дорівнює 0.8

G_zp,I- середне значення додаткової нормальної напруги в першому шарі грунту, яка дорівнює напівсуммі значень напруг на верхньому і нижніому границі шару по вертикалі

h_i - потужність i –ого шару

Е_i - модуль пружності шару

n – кількість шарів на які розбита стискувана товщіна основи

Значення додаткового тиску на рівні основи фундаменту з паль треба визначити як для умовно масивного фундаменту за формулою

Р- середній тиск на рівні підошви фундаменту з паль, який визначаеться як для умовно масивного фундаменту

G_zg,0- побутовий тиск грунту на рівні підошви фундаменту

Середній тиск на рівні підошви умовно масивного фундаменту визначається за формулою

N_II,c- нормальна складова навантаження, діючого на рівні підощви фундаменту з урахуванням ваги грунту і паль

А_II,c- площа підошви умовного фундаменту

Нормальне навантаження від ваги паль

Від зовнішнього навантаження 8042+16000+14400=38442 кН

Сумарне навантаження N_II,c=38442+29804+1158=69404 кН

Розміри підошви умовного фундаменту

в_II,c=4,95+2·13,8 tg а_II,c=15,41 +

А_II,c=

розрахункове значення кута внутрішнього тертя при розрахунках за другою групою граничних станів

Середній тиск

 

Таблиця 9

Обчислення побутових тисків.

Відмітка	Грунт	gSB або g, кН/м^3	Потужність шару h, м	Тиск	Повний тиск, кПа
від ваги шару	від сумарної ваги
грунту	води
62.80	Рівень води РМВ
61.00	Покрівля піску середн. крупності, сер.щільн.	9,54
51.00	Підошва піску середнього, покрівля піску серднього	9,43		94,3	94,3		94,3
44.70	Підошва фундаменту	9,17	6,3	57,77	152,07		152,07
43.00	Пісок середньої крупності, щільний	9,17	1,7	15,39	167,66		167,66
39.40	Підошва піску середн.крупн.щільного, покрівля супіску напівтвердого	9,94	3,6	35,78			203,44
35.80	супісок напівтвердий	9,94	3,6	35,78			239,23
32.20	–––“––––	9,94	3,6	35,78			275,01
28.60	–––“––––	9,94	3,6	35,78			310,80
25.00	–––“––––	9,94	3,6	35,78			346,58

 

Додатковий тиск під підошвою умовного фундамету

Для точок розташованих на межі шарів

_zр=

коефіцієнт розсіювання який визначаеться за БНІП

нижню межу стисненої зони рекомендуеться визначати шляхом порівняння додаткового тиску з 0.2 G_zg

 

 

Таблиця 10

Обчислення додаткового тиску.

Відмітка	Відстань від підошви фундаменту до шару z,м				Додатковий тиск кпа	0.2 zg
44.70		2,13				30,4
43.00	1,7	2,13	0,37	0,980	265,6	33,5
39.40	5,3	2,13	1,15	0,791	214,36	40,7
35.80	8,9	2,13	1,93	0,539	146,1	47,8
32.20	12,5	2,13	2,71	0,362	98,1	55,01
28.60	16,1	2,13	3,49	0,264	71,5	62,16
25.00	19,7	2,13	4,27	0,204	55,28	69,3

Нижня межа активної (стиснутої) зони знаходиться між відмітками 28.600 та 25.000

Таблиця 11

Обчислення осідання.

Відмітка	Потужність шару	Додатковий тиск	Середній додатковий Тиск Gzрi
Біля верху шару	Біля низу шару
47.70-43.00	1,7		265,6	268,3	0,000022	0,0101
43.00-39.40	3,6	265,6	214,36		0,000033	0,0281
39.40-35.80	3,6	214,36	146,6	180,2	0,000033	0,0216
35.80-32.20	3,6	146,6	98,1	122,1	0,000033	0,0147
32.20-28.60	3,6	98,1	71,5	84,8	0,000033	0,0102
28.60-25.00	3,6	71,5	55,28	63,4	0,000033	0,0076
Разом	0,0923