Текстуальне вивчення творів — 62 год.

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Додатки: Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки
	ВСТУП Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Художній твір — нова естетична дійсність, що “вбирає” свій час і є носієм загальнолюдських вартостей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах. ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика.	Вміти пояснювати відмінність усної словесності від “книжної” літератури (повторення вивченого). Усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва.
(4) 2	УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Родинно-побутові пісні. “Місяць на небі, зiроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен”, “Сонце низенько, вечір близенько”, “В кінці греблі шумлять верби”, “За городом качки пливуть”, “Світи, світи, місяченьку”, “Лугом іду, коня веду” (на вибір) Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення і узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка. ТЛ: поглиблення знань з поетики народної пісні.	Вміти розрізняти види і жанри усної народної творчості, розкрити роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури. Розрізняти види родинно-побутових пісень. Вміти аналізувати тексти, визначати їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Вивчити напам’ять: 2 пісні (на вибір). Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу.	Фольклор слов’янських народів. І. Соколов, “З базару”, М. Пимоненко, “Суперниці”, “Святочне ворожіння”, С. Васильківський, “А що мати скажуть” (образотворче мистецтво). Музика М. Лисенка до українських народних пісень.
	Українське весілля Весілля — один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основні етапи весілля та їхній пісенний супровід. Весільні пісні: “До бору, дружечки, до бору”, “А брат сестрицю та й розплітає”, “Розвий, сосно, сімсот квіток”, “Летять галочки у три рядочки”, “Ой матінко, та не гай мене” — (на вибір). Естетична специфіка весільної пісні як обрядової. Використання елементів народної обрядовості у творах українських письменників (Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський, Т. Шевченко, Марко Вовчок, П. Куліш, М. Стельмах, У. Самчук та ін.).	Мати уявлення про обряд українського весілля. Виразно читати весільні пісні, вміти їх аналізувати, звертаючи увагу на мотиви, настрій, художні засоби. Усвідомлення значення збереження звичаїв і традицій свого народу.	К. Трутовський, “Весільний викуп”, В. Маковський, “Дівич-вечір”, І. Соколов, “Весілля” (образотворче мистецтво).
	Українські народні балади “Бондарівна”, “Ой летіла стріла”, “Ой на горі вогонь горить”, “Козака несуть” Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін.). ТЛ: балада.	Вміти розкривати зміст поняття “балада”. Розрізняти види балад. Аналізувати тексти за змістом і стильовими особливостями. Пояснювати драматизм колізії, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі. Усвідомлення понять трагічного і оптимістичного, їхнє місце в житті людини.	Балади Т. Шевченка, Ф. Війона, Й. В. Ґете, Ф. Шіллера, О. Пушкіна, Р. Кіплінга та ін. І. Соколов, “Дівчата ворожать уночі проти Івана Купала” (образотворче мистецтво).
(12) 3	ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська середньовічна література ХІ—ХV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.) Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава). Перекладна література Біблія (фрагменти) Легенди: про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея. Десять заповідей. Притча про блудного сина. Притча про сіяча. Біблія — Святе письмо (Старий і Новий Заповіти) і збірки літературних пам’яток (Книга Буття, Книга Псалмів, Пісня пісень). Біблійні книги в давній Україні: Псалтир (молитви), Євангелії (про Ісуса Христа), Апостол (про Його учнів). Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко та ін.). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах. ТЛ: поглиблення поняття про притчу.	Пригадати і переказати легенду про хрещення Руси-України. Розуміти роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу. Мати уявлення про найдавніші книги Київської Русі. Називати і мати уявлення про біблійні книги в давній Україні, знати перекладачів Біблії українською мовою. Вміти розповісти про Старий і Новий Заповіти. Переказувати і тлумачити біблійні легенди, притчі. Пізнання і засвоєння християнської моралі: ідеалів правди, чесності, патріотизму, скро мності, любові до ближнього. Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємної складової української національної культури. Усвідомлення універсальності євангельських істин людського буття.	Історія українського середньовіччя (історія України).
	Оригінальна література княжої Руси-України. Літописи як історико-художні твори “Повість минулих літ” — історична книга і збірка епічних творів. Виникнення Києво-Печерського монастиря. Києво-Печерський Патерик як пам’ятка житійної літератури, місце його укладання, головні герої. Зміст оповіданняпро Прохора чорноризця....	Вміти розповісти основні відомості про “Повість минулих літ” і легендарного автора Нестора Лiтописця, про виникнення Києво-Печерського монастиря. Мати уявлення про Києво-Печерський патерик. Переказувати і тлумачити зміст оповiдання про ченця Прохора. Вміти пояснити значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів. Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток. Усвідомлення переваг праведного життя ченців Києво-Печерської лаври.	Малюнки Лаврської іконописної майстерні. Л. Тарасевич, “Нестор-літописець” (ілюстрація до кн. “Патерик Печерський” (1702) (образотворче мистецтво).
	Українська література ренесансу і бароко Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування. Перші друковані книги в Україні (Буквар — 1574, Апостол — 1574, Біблія — 1581). Іван Вишенський — мислитель, богослов, полеміст. ТЛ: Ренесанс, бароко. Історично-мемуарна проза Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка). “Історія русів” (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту.	Називати перші друковані книги в Україні. Мати уявлення про епохи Ренесансу і Бароко. Розуміти місце постаті І. Вишенського в українській культурі цього часу. Виховання толерантності, почуття патрiотизму. Мати уявлення про козацькі літописи, розуміти їхню роль у відтворенні історичного минулого України. Знати час створення “Історії русів”. Вміти розповісти історію виникнення твору, прокоментувати фрагменти з нього. Розповідати про постаті Б. Хмельницького, І. Мазепи, зображені у творі. Виховання поваги до козаків — оборонців України. Осмислення з позицій сьогодення трагічних сторінок давноминулої історії рідного народу.	Постаті І. Федорова, І. Вишенського, П. Могили, Г. Смотрицького, І. Мазепи, Б. Хмельницького (історія України). Книжкова графiка XVI—XVIII ст. Музика А. Веделя, М. Березовського, Д. Бортнянського (музичне мистецтво). Живопис І. Рутковича, Д. Левицького, В. Боровиковського (образотворче мистецтво). Поема І. Франка “Іван Вишенський”, вивчена раніше.
	Поезія Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (із рукописних книг “Зегар з полузегарком” і “Млеко”) Семен Климовський. “Їхав козак за Дунай” Зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні. ТЛ: фігурний (курйозний) вірш.	Розглядати і пояснювати ідейно-художні особливості фігурних віршів І. Величковського. Вміти розрізняти їхню релігійну і світську тематики. Виразно і вдумливо читати вірш С. Климовського, коментувати його зміст і версифікаційні особливості. Знати про світову славу пісні С. Климовського.
	Драматургія Час і місце побутування шкільної драми, її роль, виконавці. “Владимир” Ф. Прокоповича — зразок шкільної драми. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва. Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Автори і виконавці вертепу. Його євангельська й етнографічно-побутова основи. Відродження вертепної традиції в наш час. ТЛ: шкільна драма, вертеп.	Мати уявлення про шкільну драму, зокрема драму Ф. Прокоповича. Вміти розповісти про авторів, виконавців і дiйових осіб вертепу, його композиційні особливості, зміст вертепного дійства. Відродження традицій, що уособлюють вселюдські, вічні цінності.	Києво-Могилянська академія в історії України. “Життя — це сон” П. Кальдерона (зарубіжна література).
	Григорій Сковорода. “Бджола та Шершень”, “Собака і Вовк”, “Всякому місту — звичай і права”, “De libertate”, “Вступні двері до християнської добронравності”, афоризми (наявні у всій творчості) Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. “Сад божественних пісень”, “Байки харківські”, філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і “сродний труд”. Повчальний характер і художні особливості притч зб. “Байки харківські”. ТЛ: афоризм.	Знати і розповісти про життя Г. Сковороди. Вміти проаналізувати зміст поезій “Всякому місту — звичай і права”, “De libertate”, одну з його байок-притч. Прокоментувати філософський трактат “Вступні двері до християнської добронравності”, афоризми митця. Вміти сформулювати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди. Вивчити напам’ять: “Всякому місту — звичай і права”; кілька афоризмів (на вибір). Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.	Французькі просвітителі Вольтер, Руссо, Дідро.
(35) 5	НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу — предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму). Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Шашкевич, Т. Шевченко, П. Куліш, Л. Глiбов, Марко Вовчок, Ю. Федькович). Іван Котляревський. “Енеїда” (скорочено), “Наталка Полтавка” Творчість І. Котляревського — новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія створення “Енеїди”. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю) в дусі просвітительства. Соціально-побутова драма “Наталка Полтавка” — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Поглиблення знань про силабо-тонічне віршування.	Знати про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури. Назвати найвизначніших письменників цього часу. Знати про життя і творчість І. Котляревського. Розуміти його роль у розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення. Аналізувати розділи “Енеїди”: початок мандрів Енея — І, 1—26; Еней у пеклі — ІІІ, 68—130; Еней на березі Тибру — V, 1—10; оплакування вбитих — VІ, 89—95. Визначати провідні проблеми і мотиви твору. Характеризувати героїв поеми, образ Енея. Висловлювати власні міркування про його вчинки і характер. Коментувати проблему війни: погляд автора і героїв. Характеризувати головну героїню “Наталки Полтавки”, інших персонажів п’єси, аналізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі. Робити порівняльну характеристику Миколи і Петра, їхніх життєвих позицій. Пояснювати роль і функцію пісень у драмі. Вміти розкрити значення творчості І. Котляревського в українському культурному відродженні. Вивчити напам’ять: уривок з “Енеїди” (на вибір). Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя.	Суспільно-історичні обставини в Україні наприкінці ХVІІІ ст. (історія України). Верґілій, “Енеїда”; Т. Шевченко, “На вічну пам’ять Котляревському”. Опери М. Лисенка “Енеїда”, “Наталка Полтавка”. Ілюстрації А. Базилевича до “Енеїди”.
	Григорій Квітка-Основ’яненко. “Конотопська відьма” Батько української прози, один із перших у Європі “творців людової повісті” (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. “Маруся” — перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору — уособлення високих морально-етичних якостей простої людини. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в “Конотопській відьмі”. Іронія і сатира у ній, поєднання реалізму і фантастики. ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм.	Знати основні віхи життя і творчості письменника. Розуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови. Мати уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті “Маруся”. Вміти коментувати зміст “Конотопської відьми”, виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики. Схарактеризувати роль оповідача. Оцінити значення Г. Квітки-Основ’яненка для розвитку української культури і духовності. Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті.	Україна під час Великої Руїни (історія України). В. Тропінін, “Дівчина з Поділля” (образотворче мистецтво).
	Література українського романтизму Ідейно-художні особливості романтизму. Поглиблення бачення розбіжності між ідеалом і дійсністю. Зв’язок із національним рухом. Поети-романтики П. Гулак-Артемовський, “Рибалка”, Є. Гребінка, “Українська мелодія”, М. Костомаров, “Соловейко”, В. Забіла, “Соловей”, М. Петренко, “Небо” М. Шашкевич. “Веснівка” Зачинатель нової української літератури на західних землях. Роль “Руської трійці” у національному духовному відродженні. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур. ТЛ: романтизм, елегія, романс.	Вміти визначити головні мотиви поезій, прокоментувати їх у зв’язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою. Знати про М. Шашкевича, про “Руську трійцю”, про альманах “Русалка Дністрова”. Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір). Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.	Зарубіжні романтики В. Скотт, Дж. Байрон, В. Гюго, А. Міцкевич, Г. Гейне, Е. Т. А. Гофман, М. Лермонтов (зарубіжна література). М. Глінка. Романси (музичне мистецтво). Романтичний живопис Г. Світлицького, М. Самокиша, А. Мокрицького (образотворче мистецтво).
	Микола Гоголь. “Вечір проти Івана Купала” Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури. Вираження глибин національного духу у творчості Гоголя. Український фольклор — джерело творів митця української тематики. Романтична умовність оповідання “Вечір проти Івана Купала”. Зв’язок з “нечистою силою” як метафора злодіяння.	Знати біографію М. Гоголя, мати уявлення про його основні твори. Розуміти місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів — українського і російського. Розуміти культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір письменника. Знати думку Т. Шевченка про М. Гоголя. Вміти переказувати зміст оповідання, пояснювати його зв’язок з фольклором, етичними уявленнями українського народу. Розкрити моральні мотиви твору і його ідейний зміст. Вміти визначати основне у сюжеті твору, формулювати провідну думку, виражену в ньому. Усвідомлення того, що Україна — країна визначних мистецьких талантів, які зробили великий внесок у культуру інших народів. Формування переконання, що чистота душі, остереження гріха — божий і людський заповіти.	Т. Шевченко, “Гоголю”. М. Гоголь у контексті зарубіжної літератури. М. Старицький, М. Лисенко, опера “Різдвяна ніч” (1872), музична драма “Тарас Бульба” (1890).
	Тарас Шевченко Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу (“До Основ’яненка”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови...”). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю (“Причинна”, “Лілея”). ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку.	Знати біографію і основні віхи творчості поета. Розуміти його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст. Вміти розрізняти лірику й ліро-епіку, визначати жанрову групу, до якої належить твір. Розрізняти елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читати поезії, коментувати їх ідейно-художній зміст.	Т. Шевченко, “Тополя” (1839), “Автопортрет” (1840), “Будинок І. Котляревського в Полтаві” (1845).
	“Гайдамаки” Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення. Повсталий народ як герой поеми. Одна з її головних ідей — “крила” особи у злитості її боротьби за щастя із боротьбою свого народу (образ Яреми). Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле. Заклик до єднання слов’янських народів.	Розглядати і вміти прокоментувати окремі фрагменти з “Гайдамаків” (“Вступ”, “Конфедерати”, “Червоний бенкет”, “Бенкет у Лисянці”, “Епілог”, “Гонта в Умані”, “Передмова”). Вміти визначати основні сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини. Характеризувати героїв поеми (Ярема, Гонта). Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір). Усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів.	Невідомий художник “Іван Гонта” (1822), М. Зінов’єв, “Гонта в Умані” (1880-ті роки).
	Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду “Трьох літ” “Кавказ” Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.	Вміти коментувати фрагменти поеми, визначати епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленнями. Вміти пояснювати узагальнену ідею твору. Виховання почуття солідарності з боротьбою народів за визволення від гніту. Формування світоглядних переконань неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.
	“Чигрине, Чигрине...”, “Великий льох” Глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України (“Чигрине, Чигрине...”). Епізод культурної історії (проведення археологічних розкопок російськими вченими із залученням наглядачів-поліцейських), що став поштовхом до написання містерії “Великий льох”. Його образне переосмислення. Моральна й політична оцінка “розкопаного” історичного минулого. Лірико-романтичний, алегорично-сатиричний, реалістичний плани твору. Поетова оцінка історичних постатей (з точки зору їхніх ролей для України). ТЛ: містерія.	Вміти співвіднести містерійні образи твору з історичними реаліями. Пояснити суворість авторської позиції щодо найменших відступів від почуття національної єдності. Розкрити символічний образ “великого льоху”. Виховання почуття безкомпромісності у ст авленні до гнобителів нації. Розвиток естетичного сприйняття явищ мистецтва.	Т. Шевченко, “Дари в Чигирині 1649 року” (1844).
	“Стоїть в селі Суботові...” Художня оцінка діяльності Богдана Хмельницького (зокрема, так званого возз’єднання України з Росією 1654 р.). Зв’язок із “Великим льохом”.	Навчитися визначати в поетичному тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст.	Т. Шевченко, “Смерть Богдана Хмельницького”(1836—1837),
		Формування віри у майбутнє України, краса вираження цієї віри через художнє слово.	“Богданова церква в Суботові” (1845). Ікона “Покрова” з портретом Б. Хмельницького (ХVІІ ст.). Постать Б. Хмельницького в історії України.
	“Сон” (“У всякого своя доля...”) Поема (“комедія”) “Сон” і сучасна поетові суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом “сну”, його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний пафос поеми, його спрямування. ТЛ: алегорія, гротеск, поетика контрасту, умовність.	Коментувати зміст твору, визначити головні ідеї, контрастні картини в ньому. Схарактеризувати змалювання поетом морально звироднілих “землячків” і власне ставлення до таких людей. Визначити фрагменти поеми, що справили найбільше враження, вміти пояснити свій вибір. Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір). Усвідомлення гнітючої долі народу, підкореного імперією. Розуміння конструктивних засад, на яких ґрунтується “комедія”: рух у напрямку до демократичного устрою, національного визволення, вільного розвитку особистості.
	“І мертвим, і живим, і ненарожденним...” Продовження теми “земляків” у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Бичування комплексу меншовартості. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо).	Розуміти культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання цього твору. Виразно і усвідомлено читати твір. Визначити і схарактеризувати адресата послання, провідну думку твору. Орієнтуватись у складній композиції твору, виявляти його різні настроєві інтонації. Вивчити напам’ять: фрагмент (на вибір). Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями.	Т. Шевченко, “Селянська родина” (1843).
	Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка (“Катерина”, “Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”, “Марія”, “У нашім раї на землі...”) Одна з провідних тем Шевченкової творчості.	Розуміти становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка. Знати новозавітний переказ про Богородицю Марію. Вміти порівнювати різні типи втілення теми жіночої долі у	Богородиця в українському іконописі. Т. Шевченко-
	Захоплення поета красою жінки, мрія бачити жінку щасливою. Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка. Тема матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).	творчості поета (на прикладі творів). Виділити біблеїзми в поемі “Марія”, пояснити їхню стильову функцію. Формування шанобливого ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана та ін.). Усвідомлення того, що жінка — уособлення краси на землі, що Свята Мати — джерело добра, яке змінює світ.	художник: “Марія” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842), “Сліпа з дочкою” (1842).
	“Садок вишневий коло хати...”, “Доля”, “Росли укупочці, зросли...” Лірика Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання. Вершинні зразки Шевченкової лірики. Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі (“Садок вишневий коло хати...”. Самотність і пошуки її долання. Підбиття підсумків чесно прожитого життя. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації.	Вміти розповісти про обставини написання цих творів. Проникнути уявою у настрої, у внутрішній світ героїв Шевченка, вчитися бачити красу особистості. Назвати зразки поетичної образності, визначити їхню роль у структурі творів. Вивчити напам’ять: “Доля”. Формування переконань, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що прожити життя треба чесно, в добрі та взаємоповазі.	Т. Шевченко, “Автопортрет” (1847), “Шевченко серед товаришів” (1851), “Байгуші” (1853), “Казашка Катя” (1856— 1857) та ін.
	Тарас Шевченко і Біблія. “Ісаія. Глава 35” Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл “Давидові псалми”. Ставлення Шевченка до Біблії (суперечка, захоплення, творче наслідування, переосмислення, віра і натхнення). Осмислення поетом Бога, України, власного життя крізь біблійні тексти. Переспіви і “подражанія” у творчій спадщині поета. ТЛ: псалом, гімн.	Вміти обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога. Мати уявлення про її стильове і образне вираження у творчості поета. Зуміти зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття. Осмислення беззаконня життя “без Бога”. Усвідомлення Бога як високого духовного оплоту особистості, щасливого майбутнього України при благословенні Бога, на шляхах праведних.	Т. Шевченко, “Видубецький монастир” (1844), “Притча про робітників на винограднику” (1859). Серія “Притча про блудного сина” (1856—1857), “Свята родина” (1858).
	Підсумковий урок: Світова велич українського поета Огляд вивченої поетичної спадщини Т. Шевченка і його малярського доробку, прози, драматургії, міркувань із “Щоденника”. Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам’яті поета.	Розуміти той великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України. Вміти схарактеризувати внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ. Усвідомлення краси українського художнього слова, представленого в поезії Шевченка; того, що Т. Шевченко — гордість України.	Т. Шевченко, “Дерево” (1859), “Автопортрет із свічкою” (1860). “Портрет Л. Полусмакової” (1860), “Автопортрет” (1861).
	Пантелеймон Куліш. “До рідного народу”, “Троє схотінок”, “Заворожена криниця”, “Чорна рада” П. Куліш — письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач (“Біблія”, твори В. Шекспіра, Й. В. Ґете), автор підручників для школи, першого українського правопису “кулішівка”. Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: “Українець у Європі, європеєць в Україні”. Романтичний світогляд. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації. Осуд, біль і гнів поета-громадянина (“До рідного народу”). Кредо митця, його романтична лірика (“Троє схотінок”, “Заворожена криниця”). “Чорна рада” — перший україномовний історичний роман. Версії тлумачення його назви. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Чоловік Божий — носій основної ідеї. Хутір — символ українського способу життя; Черевань — уособлення щасливого хутірського життя; Іван Шрам і Яким Сомко — носії ідеї державності України; Леся і Петро Шраменко — уособлення сімейної ідилії, як символу незнищенності українців, України; Кирило Тур — втілення запорозької вольниці та козацького лицарства. Романтичний мотив дороги і його місце у творі. Оцінка роману Т. Шевченком. ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.	Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменника. Вміти визначити і пояснити провідні ідеї поезій, аналізувати художні засоби. Висловлювати власні міркування з приводу актуальності порушених у віршах проблем. Вміти розрізняти жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка. Вміти розрізняти історичну і художню правди у романі. Визначати основний конфлікт твору. Пояснити роль образу Чоловіка Божого. Вміти розкрити образи і символи твору, пояснити особливості оповіді, різноманітність засобів розкриття образів, історичний колорит. Робити порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Співвідносити образи твору з художніми образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників. Вміти аргументовано пояснити значення дiяльності П. Куліша для відродження, культурного збагачення української нації. Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Усвідомлення важливості для громадянина України збереження свободи і незалежності рідного краю, його державності. Бачення і розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Формування рис справедливості, колегiал ьності, лицарства, щирості, вірності почуттю і обов’язку.	Історичні романи В. Скотта, В. Гюго. Перебендя Т. Шевченка, пророк В. Скотта і Чоловік Божий П. Куліша. Народні перекази про козака Мамая. Історичні події в Ніжині 1663 р. (“Чорна рада”); Літопис Самовидця (історія України).
	Марко Вовчок. “Максим Гримач” Життя і творчість (твори українською, російською, французькою мовами). Премія Академії Франції за історичну повість “Маруся”.	Вміти прокоментувати зміст оповідання, визначити жанр твору, пояснити особливості сюжету, роль описів природи, знаходити фольклорні образи-символи. Розуміти зміст поняття	Вплив Cтендаля, О. де Бальзака, П. Меріме, Г. Флобера,
	Поєднання у творах реалізму і романтизму, використання художніх засобів фольклору. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, П. Е. Брема). Романтичність оповідання “Максим Гримач”, особливості його сюжету, характеротворення. Почуття відповідальності та вини як уселюдські почуття. ТЛ: романтичний характер у творі.	характеру у творі. Вміти розпізнати характер романтичного типу. Розуміти причину заборони Максима Гримача на одруження Катрі з Семеном. Знати думки П. Куліша, Т. Шевченка про творчість Марка Вовчка. Висловлювати власні судження про ідейно-художні особливості оповідання. Усвідомлення високої місії митця-гуманіста, борця проти насильства над людиною, за національне відродження і культурне збагачення суспільства. Виховання вміння за будь-яких умов зберігати власну гідність, наполегливіс ть у досягненні мети. Формування позиції — жити власною працею. Усвідомлення переваг життя в суспільстві, де поважаються права людини, відсутнє поневолення особистості.	Е. Золя, В. Гюго, Г. К. Андерсена, І. Тургенєва, М. Некрасова на творчість Марка Вовчка.
(7) 1	З ЛІТЕРАТУРИ ХX ст. Вступна бесіда Література ХХ ст. — мистецтво оновлених традицій і сміливого новаторства. Імена і твори найвідоміших українських письменників ХХ ст., зокрема тих, що вивчалися в попередніх класах. Непростий шлях розвитку української літератури в ХХ ст. Її жанрове, тематичне, стильове розмаїття.	Пригадати твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше чи були прочитані самостійно. Вміти сформулювати і висловити власну думку про них.	Твори М. Стельмаха, М. Вінграновського, Гр. Тютюнника, Л. Костенко, В. Симоненка, О. Довженка та ін., вивчені в попередніх класах.
	Іван Липа. “У невідому путь” “Практичний ідеалізм” письменника-борця. Його життєва біографія як спалах. Притчі “для тих, хто сам кермує власним життям”. Життя — постійна боротьба, людина в ньому — борець, шлях цієї боротьби — непередбачуваний і невідомий.	Знати про письменника-патріота І. Липу. Вмiти самостійно прокоментувати зміст притчи, виділивши головну ідею тексту. Вміти проводити аналогії із власного життєвого досвіду. Усвідомлення власної готовності до життя у прекрасному, але жорстокому світі.	Казка “Близнята” І. Липи, вивчена раніше.
	Іван Багряний. “Тигролови” (скорочено) Українська еміграційна література ХХ ст. І. Багряний — один із найталановитіших із когорти письменників-емігрантів. Популярність його творів у повоєнній Європі. “Тигролови” — авантюрно-пригодницький роман. Динамічність сюжету, романтичність стилю, символіка, гуманістична ідея перемоги добра над злом. Сильний тип української людини — головний герой І. Багряного. ТЛ: пригодницький роман.	Знати основне про письменника. Вміти аналiзувати образ Григорія Многогрішного, членів родини Сірків, майора Медвина. Визначити основні ідеї, мотиви роману, роль патріотичного мотиву в сюжеті. Вміти пояснити риси пригодницького твору. Написати твір-роздум про сильну українську людину. Формування рис вольового характеру, непереборного оптимізму, віри в перемогу.	Образи романтичних героїв Р. Кіплінга, Джека Лондона (зарубіжна література).
	Візуальна (зорова) поезія сьогодні “Фенікс-птах із земель руських” М. Мірошниченка, “Стогін” В. Женченка, “Дзвін гетьмана Івана Мазепи” М. Сарми-Соколовського, паліндром “Хижих мечем мирим” А. Мойсієнка. Поєднання тексту і малюнку (зорових і слухових образів) у зоровій поезії. Джерела сучасної української візуальної поезії — її барокові взірці ХVІІ—ХVІІІ ст. (курйозний вірш І. Величковського). ТЛ: візуальна (зорова) поезія.	Вміти пояснити власне розуміння змісту взірців зорової поезії, витрактовувати їхній ідейно-образний зміст. Усвідомлення того, що мистецтво — безмежне поле втілення авторської уяви, фантазії, думки, почуттів.	“Раки літеральні” І. Величковського.
	Василь Герасим’юк. “Чоловічий танець”, “Перший сніг”, “Жива ватра” Сповідь душі у віршах сучасного поета. Поєднання в них глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому. Філософічні роздуми крізь призму художньої деталі: про повноцінне буття людини, її духовне наповнення.	Виразно і вдумливо прочитати вірші, вміти схарактеризувати їхній ідейно-образний зміст, пояснити алегоричність поетичного образу. Вміти висловлювати власні думки з приводу прочитаних поезій. Формування естетичного смаку, вміння відчувати і бачити красу художнього світу. Формування самоствер