Автор: Левчук К. І., доктор іст. наук, професор кафедри історії України та філософії

Рецензенти: Куліш П. Л., к.ф.н., доцент кафедри філософії ВДПУ;

Морозова Л. П., д.ф.н., проф. кафедри історії України та

філософії ВНАУ;

 

Рекомендовано науково-методичною радою Вінницького національного аграрного університету

(протокол № 8 від 05.04. 2011 р.)

ПЕРЕДМОВА

На сучасному етапі нашої історії відбуваються непрості, суперечливі за своїм змістом зміни як в економічному так і в суспільно – політичному плані. Втрата традиційних ідеологічних орієнтирів, експансія бездуховності і насильства т. з. “масової культури” Заходу, економічна криза і криміналізація суспільства, поява нових культів, міжконфесійні конфлікти створюють небезпечну ситуацію в духовному житті України.

Сьогодні по новому звучать проблеми впливу релігійних чинників на життєдіяльність і світорозуміння людини. Викладання і засвоєння курсу “Релігієзнавство” є важливим внеском у гуманізацію освіти. Правильне орієнтування в релігійно – церковних питаннях є необхідною умовою гуманітарної освіченості фахівця будь – якого профілю, котрий повинен мати уявлення про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях світових релігій.

Стаття 35 Конституції України гарантує кожному громадянину нашої держави право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Осмислення релігії в контексті суспільних, духовних і правових реалій сьогодення зумовило структурну побудову вищезгаданого курсу.

 

НАВЧАЛЬНО -ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

№ п/п	Назва теми	Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота	Всього
	Релігія як суспільно – історичний феномен.
	Первісні форми вірувань.
	Національні (локальні) релігії.
	Буддизм – історія та сучасність.
	Іслам
	Виникнення християнства.
	Православні церкви світу. Хрещення Русі
	Католицизм. Протестантизм.
	Сучасні нетрадиційні релігії та культи.
	Сучасна релігійна ситуація в Україні.
	Всього

 

СХЕМА

орієнтовного розподілу балів за модулями навчальної дисципліни "Релігієзнавство" для студентів денної форми

Навчання

Модуль	Тема	Відповідь на с/з	Доповідь (реферат)	Модульна к/р (тестування)	Всього
М 1
Всього
Підсумковий контроль (залік)
Загальна кількість балів

Критерії та шкала оцінювання знань і умінь студентів

 

Оцінка національна	Оцінка ЕСТS	Визначення ЕСТS	Кількість балів з дисципліни
Відмінно	А	Відмінно - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	≥ 90
Добре	В	Дуже добре — вище середнього рівня з кількома помилками	82-89
	С	Добре - в загальному правильна робота з певною кількістю помилок	75-81
Задовільно	D	Задовільно - непогано, але із значною кількістю недоліків	66-74
Е	Достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії	60-65
Незадовільно	FХ	Незадовільно - потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку	35-59
F	Незадовільно - необхідна серйозна подальша робота	<35

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

Релігія як суспільно-історичний феномен.

Історико - теоретичні і практичні проблеми курсу: дослідження закономірності виникнення, еволюції релігій; релігія як суспільна цінність та елемент духовної культури. Гносеологічні, соціологічні, історичні підходи до вивчення й викладання релігієзнавчих проблем.

Основні типи наукових та богословських інтерпретацій, поняття "релігія". Богословська та об’єктивно-ідеалістична, суб’єктивно-ідеа­лі­стична, антропологічна (Л. Феєрбах), марксистська, соціологічна теорія (Г. Спенсер), біологізаторська точка зору (Е. Фромм, З. Фрейд). Основні риси релігії.

Структура сучасних релігій. Зовнішня структура: релігійні уявлення, релігійні настрої, релігійні дії. Внутрішня структура: релігійний світогляд, релігійна концепція моралі. Церква як суспільно-історичний інститут. Секта. Історичні особливості соціальної діяльності церкви.

Структура курсу та його методологічні принципи і категоріальний апарат. Релігієзнавство та його складові: історія релігії, філософія релігії, демографія релігії, психологія релігії ті інше. Релігієзнавство та теологія. Релігія та вільнодумство.

 

Первісні форми вірувань.

 

Походження релігії як наукова та богословська проблема: специфіка підходів та своєрідність розв’язання. Археологічні знахідки про походження релігії. Основні етапи і характер розвитку ранніх форм релігійних вірувань. Тотемізм та його корені. Тотемізм у сучасних народів. Магія. Фетишизм, та його прояви в сучасних віруваннях. Анімізм. Шаманізм як форма релігії та етапи його еволюції. Поява первісної міфології. Релігійні уявлення епохи неоліту.

Релігійний світогляд кіммерійців, скіфів, сарматів. Язичницькі вірування наших пращурів.

 

Етнічні (локальні) релігії.

Особливості формування національних релігій. Ранні національні релігії (Древній Єгипет, Греція, Месопотамія).

Національні релігії Індії: індуїзм, джайнізм, сикхізм. Особливості формування віровчення і культу індуїзму. Кастовий лад, політеїзм, віра в перевтілення душі, згідно з законом Карми. Веди – священні книги індуїзму. Джайнізм і принцип Ахімси. Сикхізм як своєрідний синтез індуїзму та ісламу.

Національні релігії Китаю: конфуціанство та даосизм. Конфуціанська етика. Моральний ідеал Конфуція. Перетворення філософсько-етичної системи Конфуція в релігію в І ст. н. е. Вчення даосизму про "дао". Пошук "серединного" шляху. поняття "інь" і "янь". Синтоїзм – національна релігія Японії. Поняття "камі". Обожнювання імператора. Культ природи.

Особливості формування, віровчення та культу іудаїзму. Тора, Танах, Талмуд. Іудаїзм в світі та в Україні. Хасидизм на Поділлі.

 

Буддизм: історія та сучасність.

Буддизм: виникнення і поширення. Легенда про Сіддхартху Гаутаму. Ідейні джерела буддизму. Особливості віровчення. Чотири "святі істини" буддизму. Особливості розуміння закону Карми в буддизмі. Нірвана. Моральне вчення буддизму. Буддійський культ: обряди, звичаї та свята.

Основні напрямки буддизму: хінаяна, тантризм, махаяна.

Особливості ламаїзму і дзен (чань) - буддизму. Філософські основи буддизму. Трипітака як святе письмо буддистів.

 

Іслам.

Іслам. Суспільно-історичні передумови проповіді Мухаммеда. Мусульманське віровчення: безсмертя душі; страшний суд; рай і пекло. Культ ангелів та демонів. Фаталізм. Коран і Сунна – священні книги мусульман.

Мусульманський культ: п’ять "стовпів" ісламу (сповідання віри, молитва, піст, милостиня, паломництво до Мекки). Джихад. Мусульманські свята. Закони шаріату і адати. Ортодоксальна мусульманська теологія і сучасність. Мусульманський екстремізм. Напрямки ісламу: суннізм, шиїзм, вахабізм.

Іслам в Україні.

Виникнення християнства.

Християнство: соціально-історичні причини виникнення та його релігійні та філософські попередники. Біблія як віронавчальна книга та пам’ятка світової культури.

Афанасій Великий, Василь Великий, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст як виразники філософсько-ідеалістичної лінії східного християнства. Блаженний Августін, Тертуліан Євсевій як виразники філоcофсько-ідеалістичної лінії західного християнства.

Етапи утвердження підвалин ортодоксально-християнських традицій на перших Вселенських соборах (325-787 рр.), вироблення основних догматів та культової обрядовості. Структура християнського храму. Символіка хреста. Постать Ісуса Христа в контексті християнської релігії. Декалог. Нагірна проповідь Ісуса Христа і повчання апостолів.

Символ віри. Християнські таїнства (хрещення, причастя, сповідь, вінчання, миропомазання, маслосвяття, священство). Ступені священства.

 

7. Православні церкви світу.

 

Церковний розподіл 1054 р. Поняття автокефальної церкви. Апостольське передання і його значення для визначення канонічності церкви. Константинопільска, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Елладська, Кіпрська, Албанська, Чехословацька, Польська, Американська автокефальні церкви.

Автономні православні церкви. Православ’я в сучасному світі. Нікецарградський символ віри – основа православного віровчення. Обов’язки християнина. Православна літургія.

Причини прийняття християнства князем Володимиром. Утворення Київської Митрополії. Боротьба київських князів за утвердження руського митрополита в XI ст. Переїзд резиденції митрополита київського на територію східних руських князівств (Володимир, Москва) після зруйнування Києва татарами в 1240 р. Утворення Київської митрополії (1458 р.) у відповідь на проголошення автокефалії Московською церквою.

Становище православної церкви в польсько-литовській державі. Унія 1596р. та утворення греко-католицької церкви. Відновлення канонічного існування православної церкви в 1621 р. Діяльність митрополита Петра Могили. Входження до складу Московського патріархату в 1686 р. Русифікація та одержавлення української церкви в Російській імперії.

Проголошення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в 1921 році. Репресії радянської влади проти віруючих та духовенства УАПЦ в кінці 20-х років ХХ ст..

 

8. Католицизм. Протестантизм.

 

Основні історичні етапи формування католицької церкви. Особливості догматики та культу. Соціальна доктрина і політика Ватикану. Папство. ІІ Ватиканський Собор та його рішення. Післясоборні реформи. Космополітичний характер католицької церкви. Організаційний устрій римо-католицької церкви. Неотомізм – офіційна філософська доктрина Ватикану.

Католико–православні відносини: від агресивного утвердження католицизму шляхом унії до зняття взаємної анафеми між папою римським та Константинопольським патріархом в 1965 році.

Діяльність М. Лютера в Німеччині на початку XVI століття. Зародження протестантизму. Соціально–політичні, економічні та релігійні передумови виникнення раннього протестантизму. Лютеранство, кальвінізм, англіканство – особливості віровчення та культу.

Пізній протестантизм. Поява протестантської трудової етики як ідеологічного підґрунтя нових капіталістичних відносин.

Протестантські громади в Україні. Євангельські християни баптисти. Особливості адвентизму (“санітарна реформа”). Громади п’ятидесятників в Україні. Поняття “культурного гріха” і домашньої церкви.