Позивач: Підгорецька Єлісавета Миколаївна,

Яка мешкає: 00001, м. Київ,

Вул. Київська, 73,

Тел. [phone]

Відповідач: ВАТ «Лісова ягода»,

Адреса: 00021, м. Київ

Вул. Садова, 31,

Тел. [phone]

Позовна заява

Я працювала у ВАТ «Лісова ягода» бухгалтером. 17 січня 2016 року я подала заяву про звільнення за згодою сторін з 19 березня 2016 року, про що був виданий наказ. 12 лютого 2016 року я подала заяву про відкликання заяви про своє звільнення, однак 19 березня 2016 року мене не допустили до роботи. Своє звільнення та не допуск до роботи вважаю незаконним, оскільки ще до припинення зі мною трудових відносин відкликала свою заяву про звільнення, на що голова правління товариства дав усну згоду, і, крім того, я не була ознайомлена з наказом про звільнення.

 

ПРОШУ:

1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії ВАТ «Лісова ягода» незаконними.
3. Поновлення на робочому місці.

 

Додаток:

1. Квитанція про сплату судового збору.

2. Копія позовної заяви для відповідача.

3. Копія заяви про звільнення та копія заяви про відкликання заяви про звільнення.

4. Копія наказу про прийняття на роботу №1

5. Копія виписки з трудової книжки

6. Копія довідки заробітної плати

 

20.03.2016

 

Додаткові питання:

1. Визначте види та елементи позову?

Вид позову: процесуально-правовий(Звернення до суду щодо захисту порушеного чи невизнаного права)

Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

 

1. Чи повинна (або може) Лаврова спочатку звернутися за вирішенням спору до КТС?

Лаврова не повинна спочатку звертатися до КТС, але вона має право звернутися з заявою і до суду, і до КТС.

 

1. Чи вправі суд відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Лаврової в разі пропуску нею строко позовної давності для звернення до суду, якщо вона не просить цей строк поновити?

Так, суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Лаврової, адже відповідно до статті 73 цивільного процесуального кодексу:

1.Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.

 

1. 4. Які існують способи захисту цивільних прав?

Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи:
- визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
- відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно та припинити протиправну поведінку);
- присудження до виконання обов'язку в натурі (приміром, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіля під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через арбітраж вимагати надання відповідних транспортних засобів);
- припинення або зміну правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору останній припиняє свою дію);
- компенсацію моральної шкоди;
- стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойки (штрафу, пені);
інші способи.

Зазначені способи захисту цивільних прав реалізуються з допомогою спеціальних засобів. Серед них передусім слід відзначити позовні, оскільки захист прав особи здійснюється через подання позову до суду (в разі, коли однією зі спірних сторін є громадянин, колгосп, міжколгоспне об'єднання, державно-колгоспне підприємство) або арбітражного суду (коли спірними сторонами є юридичні особи, крім колгоспів). Іноді є можливим адміністративний порядок захисту прав через звернення до відповідних адміністративних органів. Захист цивільних прав у випадках та в порядку, передбачених законодавством України, здійснюється також товариськими і третейськими судами, профспілковими та іншими громадськими організаціями.
Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необхідність.
Необхідна оборона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обставинам захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законодавством України. Шкода, завдана нападникові внаслідок таких дій, не підлягає відшкодуванню.
Крайня необхідність - це збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, за загальним правилом, підлягає відшкодуванню тим, хто її заподіяв. Але за певних обставин суд може зобов'язати третю особу, в інтересах якої було вчинено шкоду, відшкодувати її чи звільнити від відповідальності повністю або частково як заподіювача шкоди, так і третю особу.

 

 

Задача №2

 

До Київського районного суду міста Харкова

Заявник: Заступник прокурора Підгорецька Є.МЮ в інтересах Попової К.В.

Боржник: Завод «Поршень»

 

Ціна позову: 3000 грн

 

 

Заява

Про видачу судового наказу

 

Попова К.В. працює на заводі «Поршень», останній має заборгованість перед Поповою К.В., по заробітній платі, оскільки завод «Поршень» нарахував, але не виплатив Поповій К.В. заробітну плату в сумі 3000 грн.

 

ПРОШУ:

Видати наказ про стягнення з боржника завода «Поршень» на користь Попової Катерини Василівни суму боргу в розмірі 3000 грн, витрати по справі на користь держбюджету.

 

Додаток:

 

1. Довідка з місця проживання.

2. Повідомлення про наявність заборгованості.

3. Виписка з особового рахунку.

4. Копії заяви про видачу судового наказу

 

 

19.03.2016

 

Додаткові питання:

1. Чи вправі суд відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з посиланням на те, що прокурор не вправі подавати такі заяви в порядку наказного провадження?

Так, суд вправі повернути заяву про видачу судового наказу з посиланням на те, що прокурор не вправі подавати такі заяви в порядку наказного провадження, адже у частині 1 статті 100 вказані підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення, а саме:

 

1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано недієздатною особою;
3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не підсудна цьому суду;
5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;

А відповідно до статті 41 ЦПК:

Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками

1.Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.
2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.