До Шевченківського районного суду

Задача №1

1. Яким чином Лаврова може захистити свої права?

Лаврова може захистити свої права подавши заяву до суду, а також написавши заяву до КТС(комітет трудових спорів).

 

1. На які засоби доказування потрібно посилатися позивачу?

Позивачу потрібно посилатися на те, що її не ознайомили з наказом про звільнення, а також на ч.2 ст.38 КЗпП (Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору).

 

1. На основі норм матеріального та процесуального права складіть позовну заяву.

 

До Шевченківського районного суду

М. Києва

Позивач: Підгорецька Єлісавета Миколаївна,

Яка мешкає: 00001, м. Київ,

Вул. Київська, 73,

Тел. [phone]

Відповідач: ВАТ «Лісова ягода»,

Адреса: 00021, м. Київ

Вул. Садова, 31,

Тел. [phone]

Позовна заява

Я працювала у ВАТ «Лісова ягода» бухгалтером. 17 січня 2016 року я подала заяву про звільнення за згодою сторін з 19 березня 2016 року, про що був виданий наказ. 12 лютого 2016 року я подала заяву про відкликання заяви про своє звільнення, однак 19 березня 2016 року мене не допустили до роботи. Своє звільнення та не допуск до роботи вважаю незаконним, оскільки ще до припинення зі мною трудових відносин відкликала свою заяву про звільнення, на що голова правління товариства дав усну згоду, і, крім того, я не була ознайомлена з наказом про звільнення.

 

ПРОШУ:

1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії ВАТ «Лісова ягода» незаконними.
3. Поновлення на робочому місці.

 

Додаток:

1. Квитанція про сплату судового збору.

2. Копія позовної заяви для відповідача.

3. Копія заяви про звільнення та копія заяви про відкликання заяви про звільнення.

4. Копія наказу про прийняття на роботу №1

5. Копія виписки з трудової книжки

6. Копія довідки заробітної плати

 

20.03.2016

 

Додаткові питання:

1. Визначте види та елементи позову?

Вид позову: процесуально-правовий(Звернення до суду щодо захисту порушеного чи невизнаного права)

Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

 

1. Чи повинна (або може) Лаврова спочатку звернутися за вирішенням спору до КТС?

Лаврова не повинна спочатку звертатися до КТС, але вона має право звернутися з заявою і до суду, і до КТС.

 

1. Чи вправі суд відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Лаврової в разі пропуску нею строко позовної давності для звернення до суду, якщо вона не просить цей строк поновити?

Так, суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Лаврової, адже відповідно до статті 73 цивільного процесуального кодексу:

1.Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.

 

1. 4. Які існують способи захисту цивільних прав?

Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи:
- визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
- відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно та припинити протиправну поведінку);
- присудження до виконання обов'язку в натурі (приміром, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіля під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через арбітраж вимагати надання відповідних транспортних засобів);
- припинення або зміну правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору останній припиняє свою дію);
- компенсацію моральної шкоди;
- стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойки (штрафу, пені);
інші способи.

Зазначені способи захисту цивільних прав реалізуються з допомогою спеціальних засобів. Серед них передусім слід відзначити позовні, оскільки захист прав особи здійснюється через подання позову до суду (в разі, коли однією зі спірних сторін є громадянин, колгосп, міжколгоспне об'єднання, державно-колгоспне підприємство) або арбітражного суду (коли спірними сторонами є юридичні особи, крім колгоспів). Іноді є можливим адміністративний порядок захисту прав через звернення до відповідних адміністративних органів. Захист цивільних прав у випадках та в порядку, передбачених законодавством України, здійснюється також товариськими і третейськими судами, профспілковими та іншими громадськими організаціями.
Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необхідність.
Необхідна оборона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обставинам захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законодавством України. Шкода, завдана нападникові внаслідок таких дій, не підлягає відшкодуванню.
Крайня необхідність - це збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, за загальним правилом, підлягає відшкодуванню тим, хто її заподіяв. Але за певних обставин суд може зобов'язати третю особу, в інтересах якої було вчинено шкоду, відшкодувати її чи звільнити від відповідальності повністю або частково як заподіювача шкоди, так і третю особу.

 

 

Задача №2

 

До Київського районного суду міста Харкова

Заявник: Заступник прокурора Підгорецька Є.МЮ в інтересах Попової К.В.

Боржник: Завод «Поршень»

 

Ціна позову: 3000 грн

 

 

Заява

Про видачу судового наказу

 

Попова К.В. працює на заводі «Поршень», останній має заборгованість перед Поповою К.В., по заробітній платі, оскільки завод «Поршень» нарахував, але не виплатив Поповій К.В. заробітну плату в сумі 3000 грн.

 

ПРОШУ:

Видати наказ про стягнення з боржника завода «Поршень» на користь Попової Катерини Василівни суму боргу в розмірі 3000 грн, витрати по справі на користь держбюджету.

 

Додаток:

 

1. Довідка з місця проживання.

2. Повідомлення про наявність заборгованості.

3. Виписка з особового рахунку.

4. Копії заяви про видачу судового наказу

 

 

19.03.2016

 

Додаткові питання:

1. Чи вправі суд відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з посиланням на те, що прокурор не вправі подавати такі заяви в порядку наказного провадження?

Так, суд вправі повернути заяву про видачу судового наказу з посиланням на те, що прокурор не вправі подавати такі заяви в порядку наказного провадження, адже у частині 1 статті 100 вказані підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення, а саме:

 

1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано недієздатною особою;
3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не підсудна цьому суду;
5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;

А відповідно до статті 41 ЦПК:

Задача №3

М. Києва

Яка мешкає: 00001, м. Київ,

Вул. Київська, 73,

Тел. [phone]

Який мешкає: 00021, м. Київ

Вул. Садова, 35, кв. 5

Тел. [phone]

ПОЗОВНА ЗАЯВА

З 23 лютого 2014 року до листопада 2015 року я проживала однією сім'єю з Оводовим Олегом Олеговичем. Коли я була вагітна відповідач турбувався про мене та про нашу майбутню дитину, придбав для неї одяг, але напередодні народження дитини відповідач мене покинув і не надає ніякої допомоги, заявляючи, що він не є батьком дитини.

ПРОШУ:

20..03.2016

Задача №4

Адвокат повинен роз’яснити Котову порядок встановлення опіки над Марченко, а саме, що Котов повинен звернутися до суду з заявою про визнання Марченко недієздатною та встановлення над нею опіки, а також пояснити права та обов’язки опікуна (Стаття 67. Права та обов'язки опікуна

М. Києва

Яка мешкає: 00001, м. Київ,

Вул. Київська, 73,

Тел. [phone]

Засобів зв'язку немає

ЗАЯВА

Довідка з місця проживання.

20.03.2016

Додаткові питання:

Задача №5

УХВАЛА

Березня 2016 року

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Підгорецька Є.М., розглянувши позовну заяву Рябова Миколи Петровича до прокурора Ленінського району м.Києва Іванова Івана Івановича про порушення кримінальної справи за самоуправство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до 25 березня 2016 року ерез суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ували заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.. 295 ЦПК України.

Суддя Підгорецька Є.М..

Додаткові питання:

Пряма вказівка в законі - вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При цьому перші два критерії (суб'єктний і предметний) вважаються загальними і, як правило, застосовуються у сукупності, а останній - спеціальним, оскільки при його наявності загальні не застосовуються. Це відповідає загальноприйнятому в теорії права правилу, відповідно до якого при конкуренції загальної і спеціальної норми - діє спеціальна.

Ч. 2 ст. 122 ЦПК України

У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;

Задача № 6

 

Як повинен поступити суд?

Відповідно до статті 121 ЦПК України суд повинен залишити позовну заяву без руху та постановити ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2016 року м.Київ

 

 

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Підгорецька Є.М., ознайомившись з позовною заявою Рябошапка Валентина Васильовича до Тищенко Валерії Іванівни, про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

 

ВСТАНОВИВ:

Пред’явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позивач не сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, не навів доказів, що підтверджують вимоги, та не надав таких доказів.

 

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Рябошапка Валентина Васильовича залишити без руху, надавши йому строк п’яти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

 

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

 

Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судових витрат).

 

Суддя Підгорецька Є.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконує вимоги визначені статтями 119 і 120 ЦПК, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

УХВАЛА

Про повернення позовної заяви у зв’язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху

 

26 березня 2016 року м.Київ

 

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Підгорецька Є.М., ознайомившись з позовною заявою Рябошапка Валентина Васильовича до Тищенко Валерії Іванівни, про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

ВСТАНОВИВ:

Пред’явлена позовна заява ухвалою суду від 20 березня 2016 року була залишена без руху,, оскільки позивач не сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, не навів доказів, що підтверджують вимоги, та не надав таких доказів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Підгорецька Є.М.

Додаткові питання:

Задача №7

Справа №1 2016 р.

УХВАЛА

Р.

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Підгорецька Є.М., розглянувши позовну заяву ЗАТ «Трубний завод» до Гонтаренка Дмитра Івановича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Трубний завод» звернувся до суду з позовною заявою до Гонтаренка Д.І., в якій зазначає, що 2016 р. скоїлася ДТП з вини відповідача. У результаті цієї пригоди його автомобілю, який належить йому на праві власності завдані технічні пошкодження, вартість ремонту якого становить 10000 грн. Вказує, що зазначеними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 15000 грн. У зв’язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Направити відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати у строк до 31 березня 2016р. письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Задача № 8

Справа №1 2016 р.

УХВАЛА

Р.

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Підгорецька Є.М.., розглянувши позовну заяву Тополева Тараса Михайловича до Тополевої Діани Іванівни про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Направити відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати у строк до 31 березня 2016р. письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Справа №1 2016 р.

УХВАЛА

Р.

Тополева Д.І. проти позову не заперечує, до попереднього судового засідання пред’явила зустрічний позов про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей, заявила клопотання про його об’єднання з первісним позовом.

В силу ст.. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин.

Зустрічну позовну заяву Тополевої Діани Іванівни до Тополева Тараса Михайловича про стягнення аліментів об’єднати в одне провадження з первісним позовом Тополева Т.М. до Тополевої Д.І. про розірвання шлюбу та поділ спільного майна.

Додаткові питання:

Пред'явлення зустрічного позову відбувається за загальними правилами шляхом подачі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам статей 119, 120ЦПК. Це означає, що при порушенні даних вимог суддя повинен буде або відмовити у прийнятті зустрічного позову, або залишити заяву без руху. Підсудність зустрічного позову визначається його зв'язком із первісним позовом і подається до суду, в якому розглядається первісний позов.

Оскільки пред'явлення зустрічного позову, як правило, ускладнює процес (адже зростає обсяг досліджуваних обставин справи, доказів тощо), прийняття зустрічного позову можливе тільки за наявності взаємного зв'язку між зустрічним і первісним позовом, а їх сумісний розгляд сприятиме правильному і швидкому вирішенню справи. Найчастіше підставою для пред'явлення зустрічного позову є підрив підстав первісного позову.

У прийнятті зустрічного позову не може бути відмовлено, якщо розгляд окремо первісного позову зробить неможливим розгляд зустрічних вимог відповідача (наприклад, позовів про виселення та визнання права на спірне жиле приміщення, стягнення аліментів та оспорювання батьківства, розірвання шлюбу та визнання його недійсним тощо).

Закон встановлює рівні можливості для сторін процесу щодо захисту своїх прав, які дозволяють не тільки позивачу, а й відповідачу у справі активно і ефективно захищати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову.

Матеріально-правові заперечення спрямовані на спростування позовних вимог позивача - відповідач оспорює як фактичну, так і правову обґрунтованість позову. Заперечення матеріально-правового характеру можуть доводити неправильність посилання позивача на норми права, якими обґрунтовується позов, або їх тлумачення.

Процесуальні заперечення обґрунтовують неправомірність виникнення і подальшого продовження процесу у справі у зв'язку з відсутністю у позивача права на звернення до суду, порушення процесу у цій справі (наприклад: у справі є рішення третейського суду; тотожна справа між тими самими сторонами перебуває на розгляді в іншому суді тощо).

Пропозиція відповідачу подати письмові заперечення проти позову міститься в ухвалі про відкриття провадження, і ці заперечення можуть стосуватися всіх вимог, заявлених позивачем, чи їх певної частини або обсягу. Заперечення проти позову мають містити зазначення доказів, які обґрунтовують заперечення відповідача.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом, що сприяє економії процесуальних засобів, дозволяє суду правильніше і більш всебічно дослідити взаємовідносини сторін і усуває можливість ухвалення ним протилежних рішень у справі. Наприклад, розгляд позову матері дитини до батька про стягнення аліментів разом із зустрічним позовом батька до матері про відібрання дитини і передачу йому на виховання.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦПК зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть взаємно зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідач має можливість пред'явити зустрічний позов лише до початку розгляду справи по суті. Зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, визначених у статтях 119 і 120 ЦПК. Якщо подана зустрічна позовна заява не оформлена відповідно до вимог процесуального законодавства, суд своєю ухвалою залишає таку заяву без руху і надає строк для виправлення її недоліків. У разі невиправлення недоліків у встановлений строк суд постановляє ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви.

Задача №1

1. Яким чином Лаврова може захистити свої права?

Лаврова може захистити свої права подавши заяву до суду, а також написавши заяву до КТС(комітет трудових спорів).

 

1. На які засоби доказування потрібно посилатися позивачу?

Позивачу потрібно посилатися на те, що її не ознайомили з наказом про звільнення, а також на ч.2 ст.38 КЗпП (Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору).

 

1. На основі норм матеріального та процесуального права складіть позовну заяву.

 

До Шевченківського районного суду

М. Києва