Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища і поліпшення умов праці

Необхідний стан повітряного середовища може бути забезпечений виконанням певних заходів, основними з яких є:

1 Механізація і автоматизація виробничих процесів, дистанційне керування ними. Цей захід має велике значення для захисту від дії шкідливих речовин, променистого тепла, особливо при виконанні важких робіт (впровадження автоматичного зварювання замість ручного).

2 Застосування технологічних процесів і устаткування, що виключає утворення шкідливих речовин або попадання їх в робочу зону:

а) забезпечення безперервності виробничих процесів;

б) заміна токсичних речовин нетоксичними;

в) перехід з твердого і рідкого палива на газоподібне (але останнім часом стала помітна зворотна тенденція, оскільки дуже зменшилися запаси нафти і газу);

г) застосування зволоження водою (мокрий помел) при транспортуванні і подрібненні пилоподібних матеріалів;

д) надійна герметизація устаткування.

3 Улаштування ефективно діючої вентиляції (наступна лекція).

Розглянемо один із спеціальних заходів захисту.

 

Захист від джерел теплових випромінювань. В результаті поглинання тілом людини спадної енергії (від печей, розжарених злитків) підвищується температура шкіри і тканин, розміщених глибше на ділянці, яка опромінюється. Під впливом опромінювання в організмі відбуваються біохімічні зрушення, настає порушення діяльності серцево-судинної і нервової системи, можуть виникнути захворювання очей (катаракта), оскільки випромінювання найбільш несприятливе для органів з поганим кровообігом (кришталик ока).

Променисте тепло нагріває оточуючі конструкції і підвищує температуру повітря.

Порядок розрахунку теплового опромінювання на робочому місці такий:

інтенсивність теплового опромінювання q, Вт/м², визначається за формулами:

а) для ; (3.2)

 

б) для , (3.3)

 

де r - відстань від джерела випромінювання до опромінюваного об'єкта, м;

S - площа випромінювальної поверхні, м²;

А - коефіцієнт, який враховує захисні функції спецодягу; А=85 для шкірного покриву людини і бавовняних тканин; А=110 для сукна.

Допустима величина інтенсивності випромінювання становить від 35 до 140 Вт/м² (ГОСТ 12.1.005-88) - таке теплове випромінювання переноситься людиною необмежено довго.

Для порівняння:

приклади інтенсивності теплових випромінювань:

1) сонячний полудень – 700-800 Вт/м²;

2) заливка сталі у форми – 12000 Вт/м²;

 

засоби захисту:

1) теплоізоляція (повсть, мінеральна вата). Товщина теплоізоляції повинна бути такою, щоб температура зовні неї була не більше 45^оС (СН 245-71);

2) екранування теплових випромінювань (кварцове скло, металева сітка, ланцюгові завіси, водяні завіси);

3) використання захисного одягу.

4) організація раціонального відпочинку.

 

Прилади для дослідження метеорологічних умов:

1 Температура повітря:

а) ртутні термометри (спиртові);

б) термографи (самописні прилади);

в) парні термометри - в цехах, де є теплове випромінювання. В одному термометрі резервуар з ртуттю зачорнений, в другому термометрі резервуар з ртуттю покритий шаром срібла. Перший – поглинає, другий – відбиває теплове випромінювання. Істинна температура визначається за формулою t_п= t_с – к (t_ч - t_с),

де t_с - показання посрібленого термометра;

t_ч - показання почорненого термометра;

к - константа приладу (в паспорті).

2 Відносна вологість повітря:

а) психрометр стаціонарний (Августа);

б) психрометр аспіраційний (Асмана) (два термометри - сухий і вологий - у верхній частині вентилятор, що прокачує через прилад досліджуване повітря - більш точний);

в) гігрометри;

г) гігрографи.

3 Швидкість руху повітря:

а) крильчасті анемометри;

б) чашкові анемометри.

Робота з крильчастим анемометром - визначають напрям руху повітря і спрямовують його так, щоб вісь колеса крильчатки була розміщена паралельно потоку повітря. Через 0,5-1 хв. після одночасного включення анемометра і секундоміра їх включають і шляхом розподілу різниці показників анемометра до і після вимірів на час проведення виміру визначають число оборотів за секунду, потім за графіком перевірки анемометра визначають швидкість, м/с. Межі вимірювань 0,5-10 м/с.

У чашкових анемометрах замість крильчатки чотири півкулі.

Для виміру малих швидкостей (до 2 м/с) руху повітря можуть бути використані кататермометри, які є спиртовим термометром з циліндровим або кульовим резервуаром внизу, який переходить в капіляр з розширенням його у верхній частині. Застосування засновано на залежності швидкості охолоджування резервуару від швидкості руху повітря, яке обдуває резервуар.

Крім того, для визначення швидкості руху повітря використовують електроанемометри (Осипова і Рогозина).

4 Інтенсивність теплового випромінювання вимірюється актинометрами. Їх дія заснована на поглинанні променистої енергії і перетворенні її в тепло; кількість його реєструється різними способами. Зокрема, за допомогою термометрів опору.