Розрахунок і конструювання основних несучих елементів монолітного залізобетоного перекритя



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунок і конструювання основних несучих елементів монолітного залізобетоного перекритя



КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: “Будівельні конструкції”

на тему: “Розрахунок і конструювання основних несучих конструктивних елементів міжповерхового перекриття і покриття багатоповерхових будинків”

 

 

Виконав:

студент гр. ІАП-409

Кочеткова О.В.

Перевірив:

Колчунов В.І.

 

Київ 2012

Зміст

1. Завдання на виконання курсового проекту

2. Розрахунок і конструювання основних несучих елементів

3. монолітного залізобетонного перекриття

4. Вибір схеми перекриття

5. Проектування плити перекриття

6. Розрахунок плити

7. Розрахунок головної балки

8. Побудова епюри матеріалів для головної балки

9. Розрахунок і конструювання колони перекриття

10. Розрахунок і конструювання ступінчатого фундаменту

11. Список використаної літератури

 

 

Завдання

на виконання курсового проекту з дисципліни:

«Будівельні конструкції».

Розрахунок і конструювання основних несучих конструктивних елементів міжповерхового перекриття і покриття багатоповерхових будинків.

 

1. Розміри будинку в плані 24x42м

2. Кількість поверхів 4

Висота поверхв 4.8м

3. Район будівництва Сімферополь

Розрахунковий опір грунту основи 0.21МПа

4. Корисне навантаження на перекриття 12кН/м2

5. Клас бетону В40

Клас арматури А-ІІІ

6. Варіант з.б. перекриття моноліт

Вид плити перекриття –

7. Довжина плити 6 м

8. Ширина плити 1,2 м

9. Вид металевого перекриття з прогонами

10. Переріз елементів ферми покриття прокатні таври і кутники

11. Марка сталі ферми 10Г2СІ

12. Еквівалентне навантаженя на

ферму від підвісної кран-балки 0,5 кН/м

 

 

 
 

Розрахунок і конструювання основних несучих елементів монолітного залізобетоного перекритя

Вибір схеми перекриття

 

Монолітні залізобетонні балочні перекритя складаются з плити настилу і системи перехресних балок – головних і другорядних, що утворюють складну монолітну конструкцію. При визначені величини навантаження, що передаєтся від одних елементів до інших, недивлячись на фактичу нерозрізність, конструктивні елементи для спрощення розглядають як розріні.

Переходячи до компоновки перекритя, спочатку задаються розташуваням головних балок. Приймаємо розташування головних балок поперек будинку. На мал.1 показано компоновку міжповерхового перекретя будинку.

Головні балки перекритя сираються на колони і несучі зовнішні стіни будинку. Проліт головних балок lmb=6 м. Навантаження, збираємі на міжповерховому перекриті, передаються на головну балку в вигляді зосереджених сил, прикладених в місцях опирання на неї другорядних балок.

Оскільки, другорядні балки розташовують перпендикулярно головним на відстані ls=1,7…2,7 м одна від одної, тому збільшуєм ширину плити до 2 м. Розташовуємо другорядні балки на відстані ls=2 м одна від одної. Проліт другорядних балок lsb=6 м. Навантаження на другорядну балку передається у вигляді рівномірно розподіленої, зібраної з перекрия в межах площі плити.

При компоновці перекритя, для отримання в прольотах нерозрізних балок близьких по величині зусиль (згинальних моментів), крайні прольоти головних і другорядних балок призначаємо на 15 – 20 %меншими по величині, ніж середні.

В перекриті передбачають температорно-усадочні шви. В монолітних перекритях довжина температурно-усадочного блока не повинна перевищувати 40 см.

Товщину плити перекритя приймаємо в межах hs=(1/25…1/40)ls, але не менше hs=5 см для цивільних і hs=6 см для промислових будинків. Загальну товщину плит приймаємо одинаковою в усіх прольотах в залежності від величини корисного навантаження. При V=10…20 кН/м2 приймаємо hs=8 см.

Розміри перерізу балок можуть бути попередьньо задані за допомогою виразів:

висота другорядної балки – hsb=(1.0…1.3) 3ÖVnlslsb2 » (1/12…1/18)lsb

ширина другорядної балки –bsb= (0.3…0.5) hsb

висота головної балки – hmb = (1.0…1.3)ÖVnlsblmb2 » (1/8…1/12)lmb

ширина головної балки –bmb=(0.3…0.5) hmb

Розміри перерізу балок приймаємо кратними 5 см з округленям до найближчого більшого значення. Приймаємо розміри головної балки 65х30 см, а другорядної – 40х20 см.

 

Проектування плити перекритя

 

Розрахункова схема. Для складання розрахункової схеми плити з перекритя виділяємо полосу шириною 1,0 м в напрямку короткої сторони (рис.1) і розглядаємо її як нерозрізну балку, що опирається на другорядні балки і загружену рівномірно розподіленим навантаженням. Прийнятя такої розрахункової схеми можливо при розрахунку балочних плит, тобто плит в яких відношення сторін складає lsb/lb>2.Навантаження, що приходиться на 1 м2 плити, одночасно є навантаженням на 1 м довжини полоси.

Таким чином плита розглядається як нерозрізна балка,завантажена рівномірно розподіленим навантаженям.

За розрахунковий проліт l0 приймаємо: для середніх прольотів – відстань між гранями другорядних балок, для крайніх прольотів – відстань від грані другорядної балки до середини вільної опори.

Розраховуємо плиту по методу граничної рівноваги. По отриманим згинальних моментах підбирають переріз плити і площу арматури.

Поперечні сили для плити не визначаються і розрахунок міцності похилого перерізу не проводят.

 

Розрахунок плити

 

Оскільки відношення прольотів плити l2/l1 = 6/2 = 3, тому розглядаємо її як балочну прольотом ls = l1 = 2 м. Товщина плити hs = 8 см.

Припустимо, що ширина другорядної балки b = 20 см, тоді розрахункова величина середніх прольотів: l0 = 200 – 20 = 180 см

і крайніх: l0 = 200 – 20 – 0,5*20 + 0,5*12 = 176 см

Для розрахунку виділемо полоску шириною b = 1 м. Тоді навантаження на 1 м довжини рівне навантаженю на 1 м2, його підрахунок зводим в табл.1.

Таб.1

Навантаження на 1 м2плити міжповерхового перекриття будинку

Найменування навантаження Нормативне навантаження, кН/м2 Коефіцієнт надійності по навантаженю, Розрахункове навантаження, кН/м2
Постійні навантаження: а) власна вага плити ( = 25 кН/м3) б) власна вага захисного настилу: - шлакобетонна підготовка - асфальтова стяжка       0.75 0.36     1.1   1.3 1.3     2.2   0.975 0.468
Разом 3.11   3.643
Тимчасове корисне навантаження (згідно завданя)     1.2   14.4
Повне навантаження 15.11   18.043

 

Згинальні моменти в плиті визначаєм по формулам:

в крайньому прольоті M = 1/11*q (l0s)2

М = ±1/11*1.762*18.043 = ±5,08 кНм

на другій від краю опорі M = 1/11*q (l0s)2

М = - 1/11*18.043*1.82 = - 5,32 кНм

в середніх прольотах і на середній опорі M = 1/16*q(l0s)2

М = ±1/16*18.043*1.832 = ±3.65 кНм

Потрібна площа перерізу арматури при армуванні проволкою Æ4 мм і при робочій висоті h0 = 8 – 1 –0,5*0,4 = 6,8 см по формулам:

в крайньому прольоті при Rb = 22 Mпa*0.9 = 19.8 Mпa

w = a - 0.008 Rb = 0.85 – 0.008*19.8 = 0.69

gb2 = 0.9, ssc,u = 500 Mпa

xR = 0.69/(1+355/500*(1 – 0.69/1.1)) = 0.55

am = M/Rbbh02 = 508000/(19.8*100*6.82*100) = 0.055

x = 1 – 1 – 2*0.055 = 0.057

x<xR, z = 1 – 0.5*0.057 = 0.972

As1 = M/Rs h0 = 50800/(365*6.8*0.972*100) = 2.11 см2

Розрахунок головної балки


Попередньо назначаємо ширину головної балки b = 25 см, її висоту приймаємо рівною h =60 см. Розрахунковий проліт головної балки (мал. 4)

крайній l0 = 600 – 20 + 0,5*38 – 0,5*40 = 579 см,

середній l0 = 600 – 40 = 560 см.

Навантаження на головну балку передається зосереджено в місцях опирання другорядних балок, його підрахунок зводимо в табл. 2.

Таб.2

Зосереджене навантаження на головну балку перекриття будинку

Найменування навантаження Вираз для визначення навантаження Значення навантаження
Постійна розрахункове навантаження: а) власна вага ребра головної балки на ділянці (rb = 25 кНм, gf = 1.1) б) власна вага плити і захисного настилу (див.таб.1)   G1=(hmb – hf)bmblsrbgf = (0.6 – 0.008)*0.25*2*25*1.1   G2 = glslsb = 3.643*2*6     7.15   43.716  
Разом G=G1+G2 50.87
Тимчасове розрахункове навантаження (згідно завданя) V= Vnlslsbgf = 12*2*6*1.1 158.4

 

Для зменшеня армування опорного перерізу отримані моменти доцільно перерозподілити, зменшивши опорний момент. Для цього до перерізу нa опорі В умовно прикладаємо згинальний момент такої величини щоб максимальний момент (378,64 кНм) зменшився і по значеню наблизився до максимального прольотного.

Приймаємо Мcom = 378,64 – 330,07 = 48,57 кНм. При такому значенні Мcom максимальний момент на опорі зменшиться на = 12,8 %, що не перевищує 30 %.

Розрахунок міцності нормального перерізу головної балки у проміжної опори виконується по моменту на її грані, значення якого визначають по формулі:

М = M – Q*b/2

М = 330,07 – ь221,87*0,25/2 = 302,34 кНм

Дане значення дуже близьке до максимального моменту в прольоті М1 = 326,24 кНм, до чого і прагнули при вирівнюванні епюри моментів.

Переріз головної балки тавровий. Його розміри відомі: b = 25 см, h = 60 см, h’f = 6 см, b’f = 2*1/6*l + b = 2*1/6*5 + 9 + 25 = 218 см.

Для перевірки умови Q £ 0.3jw1jb1Rbbh0 визначаємо

a = Es/Eb = 200000/36000 = 5.56

і припускаємо, що крок поперечних стержнів S = 15 см, їх діаметр 8 мм.

mw = Asw/(b*S) = 2*0.503/ (25*15) = 0.0028

jb1 = 1 - bRb = 1 – 0.01*19.8 = 0.8

jw1 = 1+5* amw = 1+5*5.56*0.0028 = 1.08

Припустимо, що діаметр повздовжніх стержнів 25 мм, робоча висота перерізу головної балки

h0 = 60 – 2.5 – 0.5*2.5 = 56.25 = 56 см

Умова Q = 221870 < 0.3*1.08*0.8*19.8*25*56*100 = 718502 кН виконується, отже прийняті розміри перерізу достатні.

Потрібна площа перерізу повздовжньої арматури:

В першому прольоті при

A0 = M/(b*h02*Rb) = 32624000/(223*562*19.8*100) = 0.023

x = 0,023 < hf’/h0 0.102

As = bhRb/Rs = 0.023*223*56*19.8/365 = 15.58 см2

при мінімальному % армування As,min =0.0005*25*56 = 0.7 см

приймаємо 2 Æ25 А – ІІІ, As = 19.64 см2


на першій проміжній опорі при

A0 = M/(b*h02*Rb) = 31702000/(25*562*19.8*100) = 0.204

x = 0.23

As = bhRb/Rs = 0.23*25*56*19.8/365 = 17.47 см2

приймаємо 3 Æ22 А – ІІІ, As = 11.4 см2 (з урахуванням епюри матеріалів)


В другому прольоті при

A0 = M/ (b*h02*Rb) = 10617000/ (223*562*19.8*100) = 0.008

x = 0.008

As = bhRb/Rs = 0.008*223*56*19.8/365 = 5.41 см2

приймаємо 2 Æ20 А – ІІІ, As = 6.28 см2


на середній опорі

A0 = M/(b*h02*Rb) = 22018000/(25*562*19.8*100) = 0.14

x = 0.15

As = bhRb/Rs = 0.15*25*56*19.8/365 = 14.4 см2

приймаємо 3 Æ22 А – ІІІ, As = 11.4 см2 (з урахуванням епюри матеріалів)

Так як умова

Q £ jb3Rbtbh0(1+jf+jn)

Q = 221870 H > 0.6*1.26*100*25*56*(1+0) = 105840 H

не виконується,тому потрібний розрахунок міцності перерізу, похилого до повздовжньої осі балки, по поперечній силі.

Раніше вже допускалося, що поперечна арматура може бути із стержнів Æ8 А – ІІІ з кроком S = 15 см. На першому прольоті і на крайній опорі поставлено два каркаси, отже число віток хомутів в цьому місті n = 2; на першій проміжній опорі поставлено два прольотних і три опорних каркаса, отже число гілок хомутів n = 5.

Тоді площа хомутів на крайній опорі Asw = 2*0.503 = 1.01 см2, на другій і середній опорі Фіц = 5*0,503 = 2,51 см2 відповідно:

qsw = Rsw*Asw/S = 285*1.01*100/15 = 1919 H/см

qsw = Rsw*Asw/S = 285*2.51*100/15 = 4750 H/см

Тепер при jf = 0 (оскільки звідси полки у опори знаходяться в розтягнутій зоні), по ф. C0 = Öjb2(1+jf+jn)Rbtbh02/qsw підраховуємо:

для крайньої опори

C0 = Ö2(1+0+0)1.26*25*562*100/1919 = 101.5 см

для другої і середньої опори

C0 = Ö2(1+0+0)1.26*25*562*100/4750 = 64.5 см

Так як C0 = 101.5 см < 2h0 = 2*56 = 112 см, тому міцність похилого перерізу перевіряєм по ф. Qswb = Ö2jb2(1+jf+jn)Rbtbh02qsw

біля крайньої опори

Qswb = 2Ö2(1+0+0)1.26*25*562*1919*100 = 389.45 кН > 152.28 кН

біля другої і середньої опори

Qswb = 2Ö2(1+0+0)1.26*25*562*4750*100 = 612,68 кН > 266,28 кН

Як бачимо, міцністьперерізу біля всіх опор забазпечена зі значним запасом. Біля крайньої опори цей запас зменшити неможливо, так як крок поперечних стержнів прийнятий максимальним, а їх діаметр і число гілок – мінімальний, біля другої і середньої опори крок поперечних стержнів в прольтних каркасах варто залишити заданим, а в надопорних каркасах його можна зменшити до значення S = 35 см – меншого маскимально допустомого.

Таким ж варто прийняти крок в прольотних каркасах в межах середньої тритини прольотів.

Так як для середньої тритини умова виконується

Q = 57010 < 2jb3(1+jf+jn)Rbtbh0 = 0.6*1.26*100*25*56(1+0+0) = 105840 H,

тому розрахунок міцності похилого перерізу в цій зоні не потрібен.

В місцях спирання другорядної балки на ділянці головної балки, визначаємо по формулі:

S = 2hs+b = 2*(60 – 40)+20 = 60 см,

необхідно біля кожної грані поставити додаткові поперечні стержні площою перерізу

Asw = F/Rsw = 209270/(285*100) = 7.34 см2

Приймаємо додаткові поперечні стержні 5 Æ14 А – ІІІ, As = 7.69 см2, але по умовам конструювання при двох каркасах варто взяти в кожному каркасі по два стержні з двох сторін другорядної балки з кроком S = 10 см.

 

Першому прольоті

V = 0.885, x = 0.23, h0 = 56 см Rs,red = 365 MПа,

для арматури 2 Æ25 А – ІІІ, As = 9.82 см2

Madm= 0.885*56*365*9.82 = 176.64 кНм

другому прольоті

V = 0.96, x = 0.008, h0 = 56 см Rs,red = 365 MПа,

для арматури 2 Æ20 А – ІІІ, As = 6.28 см2

Madm= 0.96*56*365*6.28 = 123.2 кНм

Визначаємо момент в верхній зоні в:

Першому прольоті

V = 0.885, x = 0.23, h0 = 56 см Rs,red = 365 MПа,

для арматури 3 Æ22 А – ІІІ, As = 11.4 см2

Madm= 0.885*56*365*11.4 = 206.22 кНм

для арматури 3 Æ14 А – ІІІ, As = 4.62 см2

Madm= 0.885*56*365*4.62 = 83.6 кНм

для арматури 3 Æ10 А – ІІІ, As = 2.36 см2

Madm= 0.885*56*365*2.36 = 42.7 кНм

åM = 42.7+206.22+83.6 = 332.52 кНм

другому прольоті

V = 0.96, x = 0.008, h0 = 56 см Rs,red = 365 MПа,

для арматури 2 Æ10 А – ІІІ, As = 1.57 см2

Madm= 0.96*56*365*1.57 = 30.8 кНм

для арматури 3 Æ22 А – ІІІ, As = 11.4 см2

Madm= 0.885*56*365*11.4 = 223.7 кНм

åM = 30.8+223.7 = 254.5 кНм

Визначаємо довжину на яку повинен заводитися стержень арматури, за теоретичне місце обриву.

w = Q/(2qsw)+5d ³ 20d

w = 152.26/(2*3.823)+5*2.5 = 50 см

w = 226.28/(2*3.823)+5*2.5 = 50 см

w = 57.1/(2*4.75)+5*1.4 = 28 см

w = 266.28/(2*4.75)+5*2.2 = 44 см

w = 221.87/(2*4.75)+5*2.2 = 44 см

w = 12.6/(2*4.75)+5*1.4 = 28 см

 
 

w = 12.6/(2*4.75)+5*2.2 = 44 см

 

Таб.3

Повздовжня робоча арматура.

a = a = 3 см

N = 1725.58 кН

Nl = 1336.78 кН

l0 = 5 см

l0l = 1 см

B – 40, Rb = 19.8 MПа, Eb = 36000 MПа

A - III, Rs = Rsc = 365 MПа, Es = 200000 MПа

b = h = 30см

h0 = h0 = 30 – 3 = 27 см

zs = 30 - 3 – 3 = 24см

a = 200000/36000 = 5.56

I = bh3/12 = 30*303/12 = 67500 см4

e1 = e0+0.5h – a = 5+0.5*30 – 3 = 17 см

el1 = e0l+0.5h – a = 1+0.5*30 – 3 = 13 см

M = Nl0 = 1725.58*0.17 = 293.3 кНм

M = Nlll1 = 1336.78*0.13 = 173.78 кНм

dmin = 0.5 – 0.01*l0/h – 0.01Rb = 0.5 – 0.01*3.64/0.3 – 0.01*19.8 = 0.18

d = 5/30 = 0.16 < dmin (приймаємо d = 0.18)

i = h/3.46 = 30/3.46 = 8.67

l0/i = 364/8.67 = 41.98

mmin = 0.2 %, As,min = mminbh0 = 0.002*30*27 = 1.62 см

Приймаємо арматуру по 3 Æ25 А – ІІІ в кожній зоні.

As = As = 14.73 см2, тоді

Is = As(0.5h – a)2 + As(0.5h – a)2 = 2*14.73 (0.5*30 – 3)2 = 4242.24 см4

Nсч = (6.4Eb/l02*(I/je*(0.11/(0.1+d)+0.1)+aIs)

h = 1/(1 – N/Nсч) = 1/(1 – 1725.58/7717.2) = 1.29

e = 5*1.29+0.5*30 – 3 = 18.45см

e = 1*1.29 – 0.5*30+3 = - 10.71 см

w = a1 – 0.008Rb = 0.85 – 0.008*19.8 = 0.692

sSR = 365 MПа, ssc,u = 500 МПа

xR =w/(1+(sSR/ssc,u)(1 - w/1.1)) = 0.692/(1+365/500*)1 – 0.692/1.1) = 0.544

AR = xR(1 – 0.5xR) = 0.544(1 – 0.5*0.544) = 0.396

Так як e0h = 5*1.29 = 6.45 < 0.3*30 = 9, то по ф.

As = As = (Nl – ARRbbh02)/(Rsczs) = (1725580*18.45 – 0.396*19.8*30*272*100)/(365*24*100) = 16.77 см2

Приймаємо 2 Æ 32 А – ІІІ, As = 16.08 см2.

Поперечну арматуру приймаємо Æ 10 А – ІІІ.

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: “Будівельні конструкції”

на тему: “Розрахунок і конструювання основних несучих конструктивних елементів міжповерхового перекриття і покриття багатоповерхових будинків”

 

 

Виконав:

студент гр. ІАП-409

Кочеткова О.В.

Перевірив:

Колчунов В.І.

 

Київ 2012

Зміст

1. Завдання на виконання курсового проекту

2. Розрахунок і конструювання основних несучих елементів

3. монолітного залізобетонного перекриття

4. Вибір схеми перекриття

5. Проектування плити перекриття

6. Розрахунок плити

7. Розрахунок головної балки

8. Побудова епюри матеріалів для головної балки

9. Розрахунок і конструювання колони перекриття

10. Розрахунок і конструювання ступінчатого фундаменту

11. Список використаної літератури

 

 

Завдання

на виконання курсового проекту з дисципліни:

«Будівельні конструкції».

Розрахунок і конструювання основних несучих конструктивних елементів міжповерхового перекриття і покриття багатоповерхових будинків.

 

1. Розміри будинку в плані 24x42м

2. Кількість поверхів 4

Висота поверхв 4.8м

3. Район будівництва Сімферополь

Розрахунковий опір грунту основи 0.21МПа

4. Корисне навантаження на перекриття 12кН/м2

5. Клас бетону В40

Клас арматури А-ІІІ

6. Варіант з.б. перекриття моноліт

Вид плити перекриття –

7. Довжина плити 6 м

8. Ширина плити 1,2 м

9. Вид металевого перекриття з прогонами

10. Переріз елементів ферми покриття прокатні таври і кутники

11. Марка сталі ферми 10Г2СІ

12. Еквівалентне навантаженя на

ферму від підвісної кран-балки 0,5 кН/м

 

 

 
 

Розрахунок і конструювання основних несучих елементів монолітного залізобетоного перекритя

Вибір схеми перекриття

 

Монолітні залізобетонні балочні перекритя складаются з плити настилу і системи перехресних балок – головних і другорядних, що утворюють складну монолітну конструкцію. При визначені величини навантаження, що передаєтся від одних елементів до інших, недивлячись на фактичу нерозрізність, конструктивні елементи для спрощення розглядають як розріні.

Переходячи до компоновки перекритя, спочатку задаються розташуваням головних балок. Приймаємо розташування головних балок поперек будинку. На мал.1 показано компоновку міжповерхового перекретя будинку.

Головні балки перекритя сираються на колони і несучі зовнішні стіни будинку. Проліт головних балок lmb=6 м. Навантаження, збираємі на міжповерховому перекриті, передаються на головну балку в вигляді зосереджених сил, прикладених в місцях опирання на неї другорядних балок.

Оскільки, другорядні балки розташовують перпендикулярно головним на відстані ls=1,7…2,7 м одна від одної, тому збільшуєм ширину плити до 2 м. Розташовуємо другорядні балки на відстані ls=2 м одна від одної. Проліт другорядних балок lsb=6 м. Навантаження на другорядну балку передається у вигляді рівномірно розподіленої, зібраної з перекрия в межах площі плити.

При компоновці перекритя, для отримання в прольотах нерозрізних балок близьких по величині зусиль (згинальних моментів), крайні прольоти головних і другорядних балок призначаємо на 15 – 20 %меншими по величині, ніж середні.

В перекриті передбачають температорно-усадочні шви. В монолітних перекритях довжина температурно-усадочного блока не повинна перевищувати 40 см.

Товщину плити перекритя приймаємо в межах hs=(1/25…1/40)ls, але не менше hs=5 см для цивільних і hs=6 см для промислових будинків. Загальну товщину плит приймаємо одинаковою в усіх прольотах в залежності від величини корисного навантаження. При V=10…20 кН/м2 приймаємо hs=8 см.

Розміри перерізу балок можуть бути попередьньо задані за допомогою виразів:

висота другорядної балки – hsb=(1.0…1.3) 3ÖVnlslsb2 » (1/12…1/18)lsb

ширина другорядної балки –bsb= (0.3…0.5) hsb

висота головної балки – hmb = (1.0…1.3)ÖVnlsblmb2 » (1/8…1/12)lmb

ширина головної балки –bmb=(0.3…0.5) hmb

Розміри перерізу балок приймаємо кратними 5 см з округленям до найближчого більшого значення. Приймаємо розміри головної балки 65х30 см, а другорядної – 40х20 см.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.16.13 (0.015 с.)