Тема 6. Вирішення типових задач професійної діяльності

Постановка задач обирається керівником практики від підприємства згідно з виробничими функціями, типовими задачами діяльності та уміннями, якими повинен володіти студент 3-го курсу зі спеціальності “Професійна освіта. Комп’ютерні системи та мережі”.

Напрями задач:

1. Дослідження та впровадження технологій пошуку та менеджменту інформації, зокрема використання методів ідентифікації, класифікації, індексації та подання інформації в умовах дослідження нових комп’ютерних інформаційних технологій за допомогою комп’ютерних і технічних засобів, локальних і глобальних комп’ютерних мереж, мережі Інтернет.

2. Використання програмного та апаратного забезпечення комп’ютерних систем в конкретній предметній галузі, зокрема:

• формулювання задачі з певної предметної галузі;

•структурна декомпозиція системи за допомогою математичних залежностей, евристичного підходу, операційних досліджень;

• розробка об’єктно-орієнтованої моделі предметної галузі за допомогою мов об’єктно-орієнтованого моделювання;

• розробка специфікацій інформаційних систем;

• вибір методу та алгоритму розв’язання конкретних прикладних задач;

• вибір математично-комп’ютерних засобів для розв’язання конкретних прикладних задач.

3. Розробка алгоритмів програм для розв’язування прикладних задач.

4. Розробка алгоритмів і програм оптимізації та оптимального керування.

5. Розробка алгоритмів і програм для побудови автоматизованих систем управління.

6. Розробка алгоритмів і програм для системного аналізу і прийняття оптимальних рішень в ієрархічних системах управління.

7. Розробка моделей прийняття рішень, зокрема:

• оцінка вихідних даних моделей з використанням систем і процедур статистичного аналізу;

• побудова математичних моделей для прийняття рішень, використовуючи процедури чисельних методів аналізу чутливості й оптимізації;

• аналіз ефективності алгоритмів, що використовуються в моделі.

8. Дослідження ефективності баз знань і баз даних, зокрема:

• дослідження систем управління базами даних в екстремальних умовах роботи (з SQL-серверами, в глобальних мережах);

• оптимізація прикладних програм ведення баз даних в умовах функціонування на платформі клієнт/сервер.

9. Розробка технічного завдання на створення системи управління базою даних для конкретної предметної області: визначення об’єктів і процесів проектування на базі вимог замовника, використовуючи матеріали передпроектного обстеження та принципи побудови відкритих систем.

10. Розробка ескізного проекту комп’ютерної системи, зокрема:

• розробка попереднього проектного рішення за матеріалами передпроектного обстеження;

• розробка попереднього проектного рішення щодо концепції інформаційної бази і складу системи.

11. Виконання робіт з технічного і робочого проектування комп’ютерної системи та СУБД, зокрема:

• визначення складу функцій системи, що проектується, комплексів задач кожної підсистеми, режимів функціонування;

• розробка рішення щодо складу інформації, її обсягу, засобів організації, вхідних і вихідних документів;

• розробка рішення щодо складу програмного забезпечення, алгоритмів процедур і операцій та методів їх організації;

• розробка рішення щодо складу технічного забезпечення в процесі технічного проектування.

12. Проектування комп’ютерних систем, зокрема:

• обґрунтування обраної структури комплексу технічних засобів системи;

• розрахунок характеристик комплексу технічних засобів за методиками розрахунків надійності, вартості, інформаційної ємності, пропускної спроможності тощо.

13. Проектування інформаційного забезпечення задач прогнозування і управління, зокрема:

• розробка опису предметної області за допомогою математичного моделювання;

• розробка математичного та техніко-економічного обґрунтування;

• розробка матеріалів передпроектного обстеження.

14. Розробка баз даних, зокрема:

• вибір СУБД на основі вимог користувачів, аналізу технічних, економічних, функціональних, сервісних характеристик СУБД;

• розробка логічної структури бази даних за допомогою методу нормалізації відношень і методів реляційної алгебри;

• розробка таблиць баз даних і зв’язків між ними.

15. Розробка прикладних процесів управління базами даних, зокрема:

• розробка засобів навігації по наборах даних за допомогою математично-комп’ютерних засобів СУБД;

• розробка методів сортування, фільтрації, пошуку даних у процесі відбору необхідних даних;

• розробка прикладних програм ведення баз даних на платформі клієнт/сервер в умовах розподілення баз даних за допомогою комп’ютерних мереж.

16. Проектування запитів до баз даних, зокрема:

• розробка запитів до баз даних в умовах роботи з локальними і віддаленими серверами за допомогою структурованої мови запитів SQL;

• оптимізація запитів до баз даних методами аналізу і нормалізації запитів, вибору стратегії виконання запитів, побудови плану запитів.

17. Проектування і розробка баз знань, зокрема:

• вибір формального апарату для представлення знань;

• використання механізмів логічного виведення на базі теорії доведення теорем;

• розробка баз знань в умовах проектування інтелектуальних систем;

• розробка засобів здобуття знань в умовах розробки експертних систем;

• розробка експертних систем за знаннями експертів предметної галузі в умовах слабкоструктурованих предметних галузей;

• розробка баз знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або від експертів в умовах багатоекспертного середовища.

18.Оформлення документації на різних стадіях проектування комп’ютерних систем, зокрема:

• розробка документації технічного завдання на створення системи;

• оформлення документації ескізного проекту системи;

• оформлення документації технічного і робочого проектів системи.

19. Реалізація проектів комп’ютерних систем,зокрема:

• створення математично-комп’ютерних засобів основними мовами програмування;

• налагодження та тестування математично-комп’ютерних продуктів;

• інсталяція та експлуатація програмного забезпечення.

 

 

Щоденник практики

Щоденник – основний документ студента під час проходження практики (див. додаток 4).

На початку практики у щоденнику практики проставляється печатка бази практики, посада, підпис, прізвище та ініціали відповідальної особи, а також вноситься інформація про призначеного керівника практики від підприємства (посада, прізвище, ім’я, по-батькові).

Під час проходження практики студент щодня коротко повинен записувати в щоденник усе, що він зробив при виконанні календарного графіка проходження практики.

Не рідше одного разу на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівникам практики від вузу й підприємства, які перевіряють щоденник, дають письмові зауваження та настанови, формують завдання для подальшого проходження практики.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками практики, які складають відгуки та підписують його.

Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру у визначений термін згідно графіка проходження практики.

Без заповненого щоденника практика не зараховується.

 

Форми і методи контролю

Під час проходження студентами практики керівниками практики від кафедри та від бази практики здійснюється поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль керівником від бази практики складається з:

- проведення контролю відвідування бази практики (щоденна перевірка наявності студента на місці практики в обговорений на початку практики час);

- проведення контролю виконання поточних індивідуальних завдань, виданих ними або іншими співробітниками бази практики (наприклад, співробітники підрозділу підприємства, до якого було направлено студента);

- систематична перевірка ведення щоденника практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від кафедри академії включає в себе наступне:

- контроль первинного заповнення щоденників практики (наявність підписів про вибуття з академії та прибуття до бази практики);

- відвідування баз практик два-три рази на тиждень з метою перевірки не тільки наявності студентів на базі практики, але й якості виконання ними завдань поставлених керівником від бази практики, виконання правил техніки безпеки тощо;

- систематичне спілкування із керівником від бази практики, під час якого здійснювати збір інформації про відвідування бази практики студентами та виконання ними поставлених виробничих завдань;

- періодичний контроль складання звіту з практики (один-два рази за два тижня практики студенти повинні надсилати на електронну адресу частини звіту для перевірки);

- проведення зустрічей зі студентами на семінарах (два рази за два тижня практики, окрім захисту звітів) з метою обговорення результатів їх роботи на базі практики, а також результатів відвідувань інших навчальних закладів (екскурсій) з метою обміну думками та враженнями від реальних місць роботи, обговорення питань щодо поведінки в різних реальних або віртуальних виробничих ситуаціях.

Підсумковий контроль діяльності студентів під час практики, в основному, здійснюється керівником практики від кафедри на основі:

- відгуку керівника від бази практики про роботу студента, про його особисті та професійні якості та його оцінки студентської діяльності під час проходження практики;

- аналізу повноти та якості виконання звіту студента, складеного по результатам виконання індивідуальних завдань під час проходження практики;

- доповіді студента під час захисту звіту та роботи, яка виконана під час проходження практик.

Вимоги до звіту

По закінченні практики студенти подають звіт. Загальна та характерна форма звітності студента за практику – це подання письмового звіту, підписаного та оціненого безпосередньо керівництвом від бази практики.

Письмовий звіт (разом з щоденником, характеристикою та ін.) подають на рецензування керівнику практики від академії.

Звіт містить відомості про виконання студентом всіх програм практики та індивідуального завдання, має розділи з охорони праці, висновки, пропозиції, список використаної літератури. Оформлюють звіт за вимогами ДСТУ.

Звіт з практики повинен відповідати наступним загальним вимогам:

- має бути відображенням реальної роботи студента під час практики на базі практики, включаючи опис характеру робіт, які він виконував; опис засобів реалізації поставлених перед ним завдань, опис характеру екскурсії на інші підприємства, висновки та особисті думки з приводу своєї можливо професійної діяльності на даних базах практики;

- повинен мати наступну структуру – титульний аркуш, календарний план виконання робіт (пункти плану повинні співпадати із змістом щоденника), змістовну частину з детальним описом проведеної роботи;

- по третє, обсяг звіту повинен складати не менш ніж 15-20 сторінок формату А4, шрифту Times New Roman, кегль –14 пт;

- повинен мати наскрізну нумерацію сторінок, аркуші мають бути зброшуровані;

- звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від бази практики і навчального закладу, про що свідчать підписи керівників практики від кафедри та від бази практики (див. додаток 6).

 

За результатами практик студент отримує оцінку. Після практики проводиться методична конференція, яка підводить підсумки практики.

Підведення підсумків

Поданий звіт студенти захищають, тобто здають залік комісії, яку призначає завідувач кафедри. В комісію входить викладач, який веде курс, з якого проводилась практика, керівник практики від академії, від підприємства.

Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її проходження, або в академії на протязі перших десяти днів семестру, що почався після практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента за підписами членів комісії.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених академією згідно необхідно розпорядження або наказу.

Студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

Підведення підсумків практики здійснюється наприкінці терміну її проведення. Ця робота складається з:

- заповнення заліково-екзаменаційної відомості керівником практики від кафедри та передачі ним узагальненої інформації про проведену практику завідувачу кафедри;

- виступу керівника практики та окремих студентів з доповідями про результати практики на засіданні кафедри (при необхідності – на засіданні факультету, наукових конференціях чи семінарах академії) восени наступного навчального року (це обумовлено тим, що студенти одразу по закінченню практики ідуть на канікули, викладачі - у відпустку).

При підведенні підсумків практики слід пам’ятати, що критерієм ефективності роботи вищого навчального закладу по підготовці спеціалістів для народного господарства держави є те, наскільки успішно випускники академії вирішують на практичній роботі науково-технічні та суспільно-економічні задачі, як глибоко вони знають свою спеціальність, наскільки швидко відбувається їх професійне становлення на виробництві.

Практика є одним з важливих видів навчальної роботи, покликана максимально підготувати майбутніх спеціалістів до практичної роботи, підвищити рівень їх професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи у трудовому колективі.

 

 

7. Література

Основна

1. Бейко І. В., Бублик Б. М., Зінько П. М. Методи і алгоритми розв’язування задач оптимізації. — К.: Вища шк., 1983. — 512 с.

2. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10 лютого 1999 р. № 21.

3. Типове положення про навчання з питань охорони праці, затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 лютого 1999 р. № 27.

4. Диго С. М. Проектирование и использование баз данных. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 208 с.

5. Бейко І. В. Числові методи розв’язування задач оптимального керування. — К.: Знання, 1978.

6. Ивахненко А. Г., Мюллер Й. А. Самоорганизация прогнозирующих моделей. — К.: Технiка, 1985.

7. Люгер Джордж Ф. Искусственный интеллект: стратегии и методы решения сложных проблем. — М.: Издат. дом “Вильямс”, 2003. —865 с.

8. Манахов А. Ф. Математические методы анализа экономики —СПб.: Питер, 2002.

9. Бабенко Л. П., Лавріщева К. М. Основи програмної інженерії. — К.: Знання, 2001. — 269 с.

10. Загоруйко Н. Г. Прикладные методы анализа данных знаний. —Новосибирск: Изд-во ин-та математики, 1999. — 270 с.

11. Джонс Э., Олант Д. Программирование в сетях Microsoft Windows. — СПб.: Питер, 2002. — 594 с.

12. Дюк В., Самойленко А. Data mining: Учебный курс. — СПб: Питер,2001. — 366 с.

Додаткова

13. Бейко І. В. Уніфікована методологія розв’язуючих операторів як новітня інформаційна технологія для відшукання нових знань і прийняття оптимальних рішень (англійською мовою). Proc.

“The Information Technology Contribution to the Building of a Safe Regional Environment”, AFCEA, Europe Seminar, Kiev, 28–30.05.98, р. 44 –50.

14. Закон України “Про охорону праці” із змін. і допов., внесеними Законами України від 15 травня 1996 р. № 196/96-ВР, від 30 червня 1999 р. № 783-XIV, від 21 листопада 2002 року № 229-IV, від 25 листопада 2003 р. № 133 1-IV, від 27 листопада 2003 р. № 134 -IV.

15. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников А. В. Основи охорони праці: Навч. посіб. — Л.: Афіша, 2000. — 351 с.

16. Боуман Д, Эмерсон С., Дарновски М. Практическое руководство по SQL. — К.: Диалектика, 1997.

17. Вендров А. М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. — М., 1997. — 34 6 с.

18. Гладун В. П. Процессы формирования новых знаний. — София, 1994. — 192 с.

19. Безруков Н. Н. Компьютерная вирусология. — К., 1991.

20. Бекаревич Ю., Пушкина Н. Самоучитель Microsoft Access 2000, 1999. — 480 с.

21. Гаврилова Т. А., Хорошевский В. Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. — СПб.: Питер, 2001. — 384 с.

22. Дейт К. Введение в системы баз данных 7-е изд. — М.: Изд. дом “Вильямс”, 2001. — 1072 с.

23. Дрибас В. П. Реляционные модели данных. — М.: Мир, 1992.

24. Калянов Г. Н. CASE-технологии. Консалтинг при автоматизации бизнес-процесов. — М.: Горячая линия-Телеком, 2000. — 320 с.

25. Ларичев О. И., Мечитов А. И. и др. Выявление экспертных знаний. — М.: Наука, 1989.

26. Медведєв В. С., Потемкин В. Г. Нейронные сети. MATLAB 6. — М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2002. — 496 с.

27. Новоженов Ю. В. Объектно-ориентированные технологии разработки сложных программных систем. — М., 1996.

28. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. — СПб.: Питер, 2001. — 554 с.

29. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. — СПб.: Питер, 2000. — 672 с.

30. Соммервилл Иан. Инженерия программного обеспечения. — М.:Изд. дом “Вильямс”, 2002. — 624 с.

31. Таненбаум Э., М. ван Стеен. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. — СПб.: Питер, 2003.

 

Навчальне видання