Робоча програма і методичні рекомендації до першої технологічної

РОБОЧА ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕРШОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ

 

 

КАФЕДРА РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

 

 

Спеціальність 6.010104.40 «Професійна освіта. Комп’ютерні системи та мережі»

 

 

Харків 2009
З М І С Т

 

Вступ

1. Мета та завдання практики

2. Зміст практики

3. Щоденник практики

4. Форми і методи контролю

5. Вимоги до звіту

6. Підведення підсумків

7. Література

8. Додатки

Вступ

Технологічна підготовка повинна формувати у випускників вищого навчального закладу професійні вміння, навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних умовах виробництва, а також знайомить з виконанням різних обов’язків їх майбутньої професійної діяльності.

Реалізуються навчальні цілі шляхом самостійного вивчення виробництва та виконання кожним студентом в умовах підприємства (установи) необхідних за програмою окремих виробничих завдань, задач.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, розробленою кафедрою згідно з навчальним планом.

Згідно з Положенням про проведення професійно-практичної підготовки студентів ВНЗів України, кваліфікаційної характеристики спеціальності 6.010104.40- «Професійна освіта.Комп’ютерні системи та мережі», а також навчального плану спеціальності передбачається проходження студентами третього курсу навчання першої технологічної практики на підприємствах (установах) в 6 семестрі на протязі чотирьох тижнів, в межах якої передбачається проведення екскурсії, і ознайомлення з виробництвом на підприємстві.

Для чіткої організації і проведення практики на факультетах, кафедрах та в навчально-методичному відділі необхідно складати плани робіт, які повинні передбачити рішення усіх питань по організації, проведенню, методичному забезпеченню, керівництву, контролю та звіту, а також рівномірне проведення цих робіт протягом всього навчального року. Одним з обов’язкових заходів по плануванню виробничої практики студентів повинен бути виданий наказ по академії, та розпорядження по факультету, в якому відображаються усі організаційні питання.

Напередодні практики кафедра проводить настановчу конференцію, на якій студентам повідомляється мета і завдання практики, видаються щоденники, визначаються індивідуальні завдання, проводиться інструктаж з техніки безпеки, роз’яснюються організаційні моменти проходження практики і форма звітної документації.

Підставою проведення практики є:

- наказ ректора академії «Про направлення студентів на практику» (дивись додаток 1);

- договір з підприємством (навчальним закладом) про проходження практики (дивись додаток 2).

В наказі обов’язково вказуються: факультет, курс, група, підприємство, терміни проходження практики, керівники практики від академії, терміни їх перебування на базі практики.

Окрім керівника практики від академії, наказом керівника підприємства призначається керівник практики від підприємства з числа висококваліфікованих спеціалістів тих структурних підрозділів, які відповідають програмі практики.

До практики допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план семестру.

При складенні наказу уразі необхідності група студентів поділяється на підгрупи, які направляються на різні бази практики. У кожній підгрупі одного із студентів призначають старостою, в обов’язки якого входить облік відвідування місця практики, оголошення про колективні консультації і семінари, виконання доручень керівників практики та ін.

З метою кращої підготовки до технологічної практики студент повинен: ознайомитися з програмою практики і змістом робіт, які він буде виконувати; ознайомитися з рекомендованою літературою; отримати необхідну консультацію по організаційним і методичним питанням у керівника практики.

Усі студенти зобов’язані щодня приходити на місця проходження практики, на базі практики дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, виконувати відповідні розпорядження керівників. Час роботи – не менше 6 годин на день (уразі необхідності в межах цього часу допускається робота студентів у бібліотеці, відвідання методичного кабінету).

У випадку порушення дисципліни або внутрішнього розпорядку за представленням керівника практики деканат відстороняє студента від подальшого проходження практики.

Протягом останнього тижня проходження практики студент повинен підготувати звіт, який при виконанні всіх вищезазначених вимог є допуском до захисту. Письмовий звіт разом з іншими документами подається на рецензування керівнику практики.

Звіт з практики захищається студентом перед комісією, призначеною завідуючим кафедрою. До складу комісії входять керівники практики від академії, за можливістю, від баз практики, викладачі кафедри.

В останні дні проходження практики комісія приймає залік у студентів на базах практики або в академії протягом перших десяти днів семестру. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданні кафедри, а загальні підсумки практики підводяться на засіданні вченої ради або на нарадах факультетів не менш ніж один раз за навчальний рік.

Через 10 днів після закінчення практики заступник декана представляє завідуючому практикою звіт за підсумками практики.

За результатами практики в академії проводиться конференція, яка має науково-практичний характер, на якій студенти обмінюються думками про позитивні й негативні моменти, з якими вони зіткнулися під час проходження практики, діляться враженнями та пропозиціями.

 

Обов’язки і права студента-практиканта

Протягом перших 2 днів перебування на практиці студент зобов’язаний скласти і узгодити з керівником від бази практики, а потім подати на затвердження керівнику від академії індивідуальний план усіх заходів на період практики.

Студент під час проходження практики зобов’язаний:

- до початку практики одержати від керівника практики (від академії) консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

- своєчасно прибути на базу практики;

- ознайомитися з базою практики, її структурою, підрозділами, матеріально-технічною базою, розпорядком дня тощо;

- чітко дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

- нести відповідальність за виконану роботу;

- своєчасно скласти залік з практики.

Студент має право

- звертатися з усіх питань, що виникають у процесі практики до керівників практики, адміністрації баз практики;

- користуватися, з дозволу відповідних осіб, документацією, а також бібліотечним фондом;

- вносити пропозиції щодо удосконалення процесу проходження практики.

Мета та завдання практики

Технологічна практика вимагає набуття студентами знань, умінь та навичок виробничих операцій в процесах створення, експлуатації та діагностики програмних продуктів широкого призначення (баз даних, знань та інформаційно-керуючих систем), мережевих програмних продуктів, а також розробки, експлуатації та діагностики комп’ютерних систем та мереж, уміння аналізувати техніко-економічні, технологічні показники електронного устаткування.

Мета практики: вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації, установи), технологічних процесів з участю електронного устаткування та електронної обчислювальної техніки і комп’ютерних мереж, набуття навичок з експлуатації основного електронного устаткування та апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж, з організації та проведення його ремонту, виконання елементарних проектних розробок, аналіз, синтез, моделювання технічної частини комп’ютерних систем; закріплення та розширення знань з теоретичних дисциплін.

Завдання практики:

-вивчення структури та організації виробництва, питань економіки, планування та управління виробництвом в умовах ринкових відносин;

- ознайомлення з основними показниками виробництва та експлуатації електронного устаткування, апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж, з проектами реконструкції, модернізації та нових технологій, що впроваджені або впроваджуються в організації;

- розробка, супроводження та використання програмного та інформаційного забезпечення;

-експлуатація і діагностика програмного та інформаційного забезпечення;

-вивчення питань стандартизації, застосування ЄСКД та ДСТУ;

-отримання інформації з питань екології, охорони праці;

-вивчення питань технологічних процесів ремонту та наладки електронного устаткування та апаратного забезпечення комп’ютерних систем та мереж, набуття практичних навичок на робочих місцях;

-збір матеріалів для використання в науково-дослідній роботі та реальному курсовому, дипломному проектуванні за допомогою комп’ютерних технологій.

В результаті проходження практики студенти, окрім переліченого, повинні знати: розташування та функції виробничих цехів та підрозділів, основи адміністративного управління виробництвом та організації проектно-економічних служб (суспільні, екологічні, безпеки та охорони праці), правила внутрішнього розпорядку, вивчити документацію з передових науково-технологічних розробок, технологій, що упроваджуються на підприємстві.

 

Зміст практики

Технологічна практика проводиться на сучасних підприємствах, в установах і організаціях різних галузей господарства будь-якої форми власності, які забезпечують виконання програми для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, або в навчально-виробничому підрозділі вищого навчального закладу. Організацію практичної підготовки студентів регламентують Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (затверджено наказом Міністерства освіти України від 08 квітня 1993 р. № 93), рішення та розпорядження керівництва Академії. Визначення баз практики здійснюється керівництвом навчального закладу на основі прямих договорів із підприємствами, організаціями, установами незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Студенти можуть самостійно (за погодженням з керівництвом вищого навчального закладу) підбирати для себе базу практики і пропонувати її для використання.

Критерієм ефективності роботи вищого навчального закладу по підготовці спеціалістів для народного господарства держави є те, наскільки успішно випускники ВНЗ вирішують на практичній роботі науково-технічні та суспільно-економічні задачі, як глибоко вони знають свою спеціальність, наскільки швидко відбувається їх професійне ставлення та адаптація на виробництві.

За період технологічної практики студент повинен:

- вивчити організаційну структуру підприємства (установи), номенклатуру продукції, що виробляється або знаходиться в ремонті;

- вивчити для ділянки, на якій знаходиться на практиці і займає робоче місце, її підрозділи і служби, їх функції і взаємозв’язок;

- ознайомитися зі штатним розкладом, кількістю працівників;

- вивчити основне виробниче обладнання;

- вивчити технологічні процеси, зв’язані з обслуговуванням, регулюванням, ремонтом електронного обладнання, апаратного та програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж;

- приймати участь в експлуатації та ремонті окремих видів обладнання, в тому числі, активного та пасивного апаратного забезпечення комп’ютерних систем та мереж;

- навчитися знаходити основні недоліки та причини виходу зі строю приладів, апаратного забезпечення комп’ютерних систем та мереж;

- вивчити економічні показники і організацію робіт на даному підприємстві;

- вивчити питання охорони праці на даному підприємстві;

- зібрати матеріал для виконання індивідуального завдання по практиці;

- ознайомитися з поставленням раціоналізаторської роботи на підприємстві (установі), приймаючи при можливості в ній участь.

План-графік практики складається з наступних основних розділів:

 

1) Установча конференція;

2)Основи техніки безпеки та охорони праці;

3) Ознайомлення з роботою організації — бази проходження

практики;

4) Аналіз технічного забезпечення діяльності організації;

5) Аналіз програмного забезпечення в організації;

6) Вирішення типових задач професійної діяльності.

 

ПРОГРАМА ПРАКТИКИ

Щоденник практики

Щоденник – основний документ студента під час проходження практики (див. додаток 4).

На початку практики у щоденнику практики проставляється печатка бази практики, посада, підпис, прізвище та ініціали відповідальної особи, а також вноситься інформація про призначеного керівника практики від підприємства (посада, прізвище, ім’я, по-батькові).

Під час проходження практики студент щодня коротко повинен записувати в щоденник усе, що він зробив при виконанні календарного графіка проходження практики.

Не рідше одного разу на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівникам практики від вузу й підприємства, які перевіряють щоденник, дають письмові зауваження та настанови, формують завдання для подальшого проходження практики.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками практики, які складають відгуки та підписують його.

Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру у визначений термін згідно графіка проходження практики.

Без заповненого щоденника практика не зараховується.

 

Форми і методи контролю

Під час проходження студентами практики керівниками практики від кафедри та від бази практики здійснюється поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль керівником від бази практики складається з:

- проведення контролю відвідування бази практики (щоденна перевірка наявності студента на місці практики в обговорений на початку практики час);

- проведення контролю виконання поточних індивідуальних завдань, виданих ними або іншими співробітниками бази практики (наприклад, співробітники підрозділу підприємства, до якого було направлено студента);

- систематична перевірка ведення щоденника практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від кафедри академії включає в себе наступне:

- контроль первинного заповнення щоденників практики (наявність підписів про вибуття з академії та прибуття до бази практики);

- відвідування баз практик два-три рази на тиждень з метою перевірки не тільки наявності студентів на базі практики, але й якості виконання ними завдань поставлених керівником від бази практики, виконання правил техніки безпеки тощо;

- систематичне спілкування із керівником від бази практики, під час якого здійснювати збір інформації про відвідування бази практики студентами та виконання ними поставлених виробничих завдань;

- періодичний контроль складання звіту з практики (один-два рази за два тижня практики студенти повинні надсилати на електронну адресу частини звіту для перевірки);

- проведення зустрічей зі студентами на семінарах (два рази за два тижня практики, окрім захисту звітів) з метою обговорення результатів їх роботи на базі практики, а також результатів відвідувань інших навчальних закладів (екскурсій) з метою обміну думками та враженнями від реальних місць роботи, обговорення питань щодо поведінки в різних реальних або віртуальних виробничих ситуаціях.

Підсумковий контроль діяльності студентів під час практики, в основному, здійснюється керівником практики від кафедри на основі:

- відгуку керівника від бази практики про роботу студента, про його особисті та професійні якості та його оцінки студентської діяльності під час проходження практики;

- аналізу повноти та якості виконання звіту студента, складеного по результатам виконання індивідуальних завдань під час проходження практики;

- доповіді студента під час захисту звіту та роботи, яка виконана під час проходження практик.

Вимоги до звіту

По закінченні практики студенти подають звіт. Загальна та характерна форма звітності студента за практику – це подання письмового звіту, підписаного та оціненого безпосередньо керівництвом від бази практики.

Письмовий звіт (разом з щоденником, характеристикою та ін.) подають на рецензування керівнику практики від академії.

Звіт містить відомості про виконання студентом всіх програм практики та індивідуального завдання, має розділи з охорони праці, висновки, пропозиції, список використаної літератури. Оформлюють звіт за вимогами ДСТУ.

Звіт з практики повинен відповідати наступним загальним вимогам:

- має бути відображенням реальної роботи студента під час практики на базі практики, включаючи опис характеру робіт, які він виконував; опис засобів реалізації поставлених перед ним завдань, опис характеру екскурсії на інші підприємства, висновки та особисті думки з приводу своєї можливо професійної діяльності на даних базах практики;

- повинен мати наступну структуру – титульний аркуш, календарний план виконання робіт (пункти плану повинні співпадати із змістом щоденника), змістовну частину з детальним описом проведеної роботи;

- по третє, обсяг звіту повинен складати не менш ніж 15-20 сторінок формату А4, шрифту Times New Roman, кегль –14 пт;

- повинен мати наскрізну нумерацію сторінок, аркуші мають бути зброшуровані;

- звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від бази практики і навчального закладу, про що свідчать підписи керівників практики від кафедри та від бази практики (див. додаток 6).

 

За результатами практик студент отримує оцінку. Після практики проводиться методична конференція, яка підводить підсумки практики.

Підведення підсумків

Поданий звіт студенти захищають, тобто здають залік комісії, яку призначає завідувач кафедри. В комісію входить викладач, який веде курс, з якого проводилась практика, керівник практики від академії, від підприємства.

Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її проходження, або в академії на протязі перших десяти днів семестру, що почався після практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента за підписами членів комісії.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених академією згідно необхідно розпорядження або наказу.

Студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

Підведення підсумків практики здійснюється наприкінці терміну її проведення. Ця робота складається з:

- заповнення заліково-екзаменаційної відомості керівником практики від кафедри та передачі ним узагальненої інформації про проведену практику завідувачу кафедри;

- виступу керівника практики та окремих студентів з доповідями про результати практики на засіданні кафедри (при необхідності – на засіданні факультету, наукових конференціях чи семінарах академії) восени наступного навчального року (це обумовлено тим, що студенти одразу по закінченню практики ідуть на канікули, викладачі - у відпустку).

При підведенні підсумків практики слід пам’ятати, що критерієм ефективності роботи вищого навчального закладу по підготовці спеціалістів для народного господарства держави є те, наскільки успішно випускники академії вирішують на практичній роботі науково-технічні та суспільно-економічні задачі, як глибоко вони знають свою спеціальність, наскільки швидко відбувається їх професійне становлення на виробництві.

Практика є одним з важливих видів навчальної роботи, покликана максимально підготувати майбутніх спеціалістів до практичної роботи, підвищити рівень їх професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи у трудовому колективі.

 

 

7. Література

Основна

1. Бейко І. В., Бублик Б. М., Зінько П. М. Методи і алгоритми розв’язування задач оптимізації. — К.: Вища шк., 1983. — 512 с.

2. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10 лютого 1999 р. № 21.

3. Типове положення про навчання з питань охорони праці, затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 лютого 1999 р. № 27.

4. Диго С. М. Проектирование и использование баз данных. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 208 с.

5. Бейко І. В. Числові методи розв’язування задач оптимального керування. — К.: Знання, 1978.

6. Ивахненко А. Г., Мюллер Й. А. Самоорганизация прогнозирующих моделей. — К.: Технiка, 1985.

7. Люгер Джордж Ф. Искусственный интеллект: стратегии и методы решения сложных проблем. — М.: Издат. дом “Вильямс”, 2003. —865 с.

8. Манахов А. Ф. Математические методы анализа экономики —СПб.: Питер, 2002.

9. Бабенко Л. П., Лавріщева К. М. Основи програмної інженерії. — К.: Знання, 2001. — 269 с.

10. Загоруйко Н. Г. Прикладные методы анализа данных знаний. —Новосибирск: Изд-во ин-та математики, 1999. — 270 с.

11. Джонс Э., Олант Д. Программирование в сетях Microsoft Windows. — СПб.: Питер, 2002. — 594 с.

12. Дюк В., Самойленко А. Data mining: Учебный курс. — СПб: Питер,2001. — 366 с.

Додаткова

13. Бейко І. В. Уніфікована методологія розв’язуючих операторів як новітня інформаційна технологія для відшукання нових знань і прийняття оптимальних рішень (англійською мовою). Proc.

“The Information Technology Contribution to the Building of a Safe Regional Environment”, AFCEA, Europe Seminar, Kiev, 28–30.05.98, р. 44 –50.

14. Закон України “Про охорону праці” із змін. і допов., внесеними Законами України від 15 травня 1996 р. № 196/96-ВР, від 30 червня 1999 р. № 783-XIV, від 21 листопада 2002 року № 229-IV, від 25 листопада 2003 р. № 133 1-IV, від 27 листопада 2003 р. № 134 -IV.

15. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников А. В. Основи охорони праці: Навч. посіб. — Л.: Афіша, 2000. — 351 с.

16. Боуман Д, Эмерсон С., Дарновски М. Практическое руководство по SQL. — К.: Диалектика, 1997.

17. Вендров А. М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. — М., 1997. — 34 6 с.

18. Гладун В. П. Процессы формирования новых знаний. — София, 1994. — 192 с.

19. Безруков Н. Н. Компьютерная вирусология. — К., 1991.

20. Бекаревич Ю., Пушкина Н. Самоучитель Microsoft Access 2000, 1999. — 480 с.

21. Гаврилова Т. А., Хорошевский В. Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. — СПб.: Питер, 2001. — 384 с.

22. Дейт К. Введение в системы баз данных 7-е изд. — М.: Изд. дом “Вильямс”, 2001. — 1072 с.

23. Дрибас В. П. Реляционные модели данных. — М.: Мир, 1992.

24. Калянов Г. Н. CASE-технологии. Консалтинг при автоматизации бизнес-процесов. — М.: Горячая линия-Телеком, 2000. — 320 с.

25. Ларичев О. И., Мечитов А. И. и др. Выявление экспертных знаний. — М.: Наука, 1989.

26. Медведєв В. С., Потемкин В. Г. Нейронные сети. MATLAB 6. — М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2002. — 496 с.

27. Новоженов Ю. В. Объектно-ориентированные технологии разработки сложных программных систем. — М., 1996.

28. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. — СПб.: Питер, 2001. — 554 с.

29. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. — СПб.: Питер, 2000. — 672 с.

30. Соммервилл Иан. Инженерия программного обеспечения. — М.:Изд. дом “Вильямс”, 2002. — 624 с.

31. Таненбаум Э., М. ван Стеен. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. — СПб.: Питер, 2003.

 

Навчальне видання

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЕРШОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ