Стаття 133. Випадки обмеженої матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв

У вiдповiдностi з законодавством обмежену матерiальну вiдповiдальнiсть несуть:

1) працiвники - за зiпсуття або знищення через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), в тому числi при їх виготовленнi, - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. В такому ж розмiрi працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за зiпсуття або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiдприємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користування;

2) керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступники, а також керiвники структурних пiдроздiлiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях та їх заступники - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку, якщо шкоду пiдприємству, установi, органiзацiї заподiяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв до запобiгання простоям, випусковi недоброякiсної продукцiї, розкраданню, знищенню i зiпсуттю матерiальних чи грошових цiнностей.

 

Стаття 134. Випадки повної матерiальної вiдповiдальностi

Вiдповiдно до законодавства працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди, заподiяної з їх вини пiдприємству, установi, органiзацiї, у випадках, коли:

1) мiж працiвником i пiдприємством, установою, органiзацiєю вiдповiдно до статтi 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договiр про взяття на себе працiвником повної матерiальної вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей;

2) майно та iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами;

3) шкоди завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку;

4) шкоди завдано працiвником, який був у нетверезому станi;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зiпсуттям матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), в тому числi при їх виготовленнi, а також iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiдприємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користування;

6) вiдповiдно до законодавства на працiвника покладено повну матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї при виконаннi трудових обов'язкiв;

7) шкоди завдано не при виконаннi трудових обов'язкiв;

8) службова особа, винна в незаконному звiльненнi або переведеннi працiвника на iншу роботу;

9) керiвник пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi, винний у несвоєчаснiй виплатi заробiтної плати понад один мiсяць, що призвело до виплати компенсацiй за порушення строкiв її виплати, i за умови, що Державний бюджет України та мiсцевi бюджети, юридичнi особи державної форми власностi не мають заборгованостi перед цим пiдприємством.

 

Стаття 135. Межi матерiальної вiдповiдальностi у випадках, коли фактичний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр

Межi матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв за шкоду, завдану пiдприємству, установi, органiзацiї розкраданням, умисним зiпсуттям, недостачею або втратою окремих видiв майна та iнших цiнностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр, встановлюються законодавством.

 

Стаття 135-1. Письмовi договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть

Письмовi договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть може бути укладено пiдприємством, установою, органiзацiєю з працiвниками (що досягли вiсiмнадцятирiчного вiку), якi займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язанi iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих їм цiнностей. Перелiк таких посад i робiт, а також типовий договiр про повну iндивiдуальну матерiальну вiдповiдальнiсть затверджуються в порядку, який визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

 

Стаття 135-2. Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть

При спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, зв'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих їм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватися колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.

 

Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприємства, установи, органiзацiї. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть укладається мiж пiдприємством, установою, органiзацiєю i всiма членами колективу (бригади).

 

Перелiк робiт, при виконаннi яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть, умови її застосування, а також типовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть розробляються за участю профспiлкових об'єднань України та затверджуються Мiнiстерством працi України.

 

Стаття 135-3. Визначення розмiру шкоди

Розмiр заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї шкоди визначається за фактичними втратами, на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансової вартостi (собiвартостi) матерiальних цiнностей за вирахуванням зносу згiдно з установленими нормами.

 

У разi розкрадання, недостачi, умисного знищення або умисного зiпсуття матерiальних цiнностей розмiр шкоди визначається за цiнами, що дiють у данiй мiсцевостi на день вiдшкодування шкоди.

 

На пiдприємствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяної розкраданням або недостачею продукцiї i товарiв, визначається за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiї) цiєї продукцiї i товарiв.

 

Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розмiру шкоди, що пiдлягає покриттю, в тому числi у кратному обчисленнi, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї розкраданням, умисним зiпсуттям, недостачею або втратою окремих видiв майна та iнших цiнностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр.

 

Розмiр пiдлягаючої покриттю шкоди, заподiяної з вини кiлькох працiвникiв, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду i межi матерiальної вiдповiдальностi.

 

Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподiяної працiвником

Покриття шкоди працiвниками в розмiрi, що не перевищує середнього мiсячного заробiтку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керiвниками пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу шляхом вiдрахування iз заробiтної плати працiвника.

 

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу має бути зроблено не пiзнiше двох тижнiв з дня виявлення заподiяної працiвником шкоди i звернено до виконання не ранiше семи днiв з дня повiдомлення про це працiвниковi. Якщо працiвник не згоден з вiдрахуванням або його розмiром, трудовий спiр за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

 

У рештi випадкiв покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду.

 

Стягнення з керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступникiв матерiальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу або за заявою прокурора.