Дослідження роботи відцентрового насоса



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дослідження роботи відцентрового насоса



Дослідження роботи відцентрового насоса

Лабораторна робота № 7

Мета роботи - вивчення принципу дії відцентрового насоса, методики проведення його випробувань і обробки отриманих експериментальних результатів та побудови його характеристик.

1.1.Загальні положення

Відцентрові машини належать до класу динамічних, оскільки в них переважають сили інерції, а енергія передається рідині завдяки безпосередній взаємодії потоку з робочими лопатками. Відцентровий насос (рис. 1.1.а,б) складається із робочого колеса з лопатками 2 . Робоче колесо знаходиться у корпусі спіралевидної форми і насаджене на вал, який обертається завдяки електродвигуну. При обертанні робочого колеса рідина, що підводиться нормально до площини рисунка (вздовж осі), під дією відцентрових сил відкидається до периферії 1, пройшовши спіральний корпус і дифузор (напірний патрубок), надходить у мережу.

Площа перерізу корпуса збільшується, і тому швидкість потоку зменшується , і частина його кінетичної енергії перетворюється на по­тенційну (енергію тиску). У міжлопаткових каналах частинки рідини здійснюють складний рух: переносний – зі швидкістю U , відносний - зі швидкістю W і абсолютний в і швидкістю C.

На рис. 1.2 показано план швидкостей для частинки, що знаходиться на зовнішньому діаметрі (Д2) колеса (вектор W2 спрямований дотично до профілю лопатки). Кут зветься конструктивним і залежить від профілю лопатки. Основними параметрами насоса е подача Q, напір Hпотужність N і ККД .

Поняття подачі еквівалентне поняттю витрати. Подача може бути об'ємною Q (м3/о) 1 масовою (кг/с). При цьому

(1.1)

Де – густина рідини, що проходить через насос, кг/м3.

У міжнародній системі одиниць використовується поняття масового напору Е (Дж/кг), під яким розуміють енергію,що передається кожному кілограму рідини,яка проходить через гідравлічну машину. В насособудуванні використовують поняття напору,під яким розуміють висоту

а

1 – спіральна камера; 2- напірний патрубок; 3- вал; 4- робоче колесо; 5- вхідний патрубок

 

б

1- підшипники; 2- кільце гідравлічного затвору; 3-отвір; 4- утиснюючі кільця; 5- розвантажувальні вікна; 6- робоче колесо; 7-кришка насоса; 8- всмоктувальний патрубок; 9- спіральна камера.

Рис 1.1 Схеми відцентрового насоса

 

Рис. 1.2План швидкостей на зовнішньому ободі

стовпа рідини (м), що врівноважує тиск у даній точці. Напір і масовий напір пов'язані простим співвідношенням

(1.2)

Отримати розрахункову формулу для напору можливо завдяки використанню теореми-імпульсів. Оскільки ця теорема справедлива лише для струмкової течії, тобто для робочого колеса з нескінченною кількістю нескінченно тонкий лопаток ,то виникає індекс « ». Крім того, через те, що не були враховані, гідравлічні втрати, напір, що розраховуєть­ся, е ідеальним. Таким чином

(1.3)

Завдяки теоремі косинусів цю формулу можна привести до такого вигляду

(1.4)

Перший додаток виникає за рахунок обертального руху. Другий - за ра­хунок зміни відносної швидкості у робочому колесі, тобто обумовлений дифузорним ефектом.

Ці складові напору є статичною його частино. Третя складова -динамічною. При проектуванні насосів намагаються збільшити напір за рахунок статичної складової, оскільки зростання динамічної веде до збільшення втрат, отже 1 до зниження .

Залежність напору від подачі зветься напірною (головною) характеристикою відцентрової Чашини. Використовуючи (1.3), мож­на отримати вираз для ідеального напору

(1.5)

де - ширина лопатки на діаметрі , м;

- коефіцієнт, що враховує кінцеве число лопаток.

Таким чином можна розрахувати ідеальну напірну характеристику відцентрової машини. На рис. 1.3 приведені залежності для різних величин кута . При проектуванні відцентрових насосів вико­ристовують здебільше лопатки <90°, оскільки такі насоси найбільш економічні

Дійсна напірна характеристика завжди відрізняється від ідеальної тому, що у процесі передачі енергії виникають втрати. Об'ємні втрати виникають через перетікання рідини зі сторони високого тиску на сторону низького тиску, а також через витік. Ці втрати характеризуються об'ємним ККД . Гідравлічні втрати, які характеризуються гідравлічним ККД , виникають через вихоровиникнення і гідравлічне тертя об робочі поверхні. Інарешті, механічні втрати виникають черев тертя в сальниках 1 підшипниках. До них також відносять втрати на тертя рідини об неробочі поверхні. Ці втрати ха­рактеризуються механічним ККД . Повний ККД може бути розрахований як добуток окремих

(1.6)

Оскільки за загальним правилом під повним ККД розуміють співвідношення корисної потужності (потужності, яка передана рідині)до потужності насоса (потужності до валу), то

(1.7)

Де

(1.8)

Отже

(1.9)

Орієнтовні значення об'ємного і гідравлічного ККД можуть бути роз­раховані за таким співвідношенням:

(1.10)

де - умовна величина, що зветься приведении діаметром

(1.11)

де - подача на вибраному режимі, М3/с;

- частота обертання, об/хв.

(1.12)

Де - коефіцієнт швидкохідності, ще характеризує тип робочого колеса

(1.13)

де і оптимальні подача. . і напір, м.

За значенням ns , колеса відцентрових насосів класифікують нa тихо­хідні (ns<80) , нормальні ( - 8О ... 150) і швидкохідні >150). Тихохідні колеса, мають довгі і вузькі канали і відрізниться відносно високими напорами при порівняно невеликій подачі.

Основні параметри насоса пов'язані з частотою обертання вала
співвідношеннями пропорційності

(1.14)

 

Рис. 1.3. Залежність ідеальної характеристики від­центрового насоса від конструктивного кута

Якщо змінюється частота обертання вада з до , то за цими співвідношеннями можна побудувати нові характеристики насоса.

1.2. Опис експериментального стенда

Оскільки дійсна напірна характеристика відрізняються від ідеальної, то найточнішим шляхом її отримання є проведення випробу насоса. Випробування може проводитися як з метою отримання дійсний характеристик нового насоса, так і з метою їх перевірки через деякий , срок експлуатації насоса. В даній роботі треба визначити характеристики насоса БЦНМ 3/17 і порівняти отриману напірну характеристику з паспортною.

Дослідний стенд (рис. 1.4)складається з бака і, де якого підключено насос 2,що нагнітає воду через регулюючий вентиль 3 івитратомірну діафрагму 4 в систему. Для вимірювання перепаду тиску ідіафрагми підключений П-подібний диференційний манометр.

Потужність, що споживає електродвигун, ККД якого дорівнює 0.35 вимірюють ватметром.

 

 

Рис.1.4.Принципова схема експериментального стенда для випробування відцентрового насоса

 

1.3. Послідовність виконання роботи

1.3.1. Перевіряють положення вентиля 3 Оскільки при відкритому вентилі під час запуску насоса може виникати гідроудар, то перед включенням електродвигуна вентиль має бути закритим.

1.З.2. Вмикають електродвигун. При цьому режимі, який зветься хо­лостим ходом, показання манометра , показання вакуумметра . Оскільки подача дорівнює нулю, то перепад на дифманометрі

Величини і - показання лівого і правого колін дифманометра.

1.3.3. Вимірюють эа допомогою ватметра потужність холостого ходу.

1.3.4. Повністю відкривають вентиль 3. При цьому На цьому режимі записують показання приладів.

УВАГА! Для підвищення надійності і достовірності дослідів регулю­вання роботи вентилем 3 проводять тільки у бік його закриття. Не мож­на встановлювати режим, послідовно прикриваючи і відкриваючи вентиль.

Результати спостережень заносять до Таблиці (табл.1.1)

 

Таблиця 1.1

Таблиця спостережень

 

 

 

де - кількість поділок шкали ватметра.

1.4. Обробка результатів дослідів

1.4.1. Розраховують манометричний HМ і вакуум метричний HВ напори виходячи э того, що 1 кгс/см2 - 10 м водяного стояла.

1.4.2. Визначають подачу насоса у кожному режимі

де - коефіцієнт витрати, значення якого наводиться у табличці стенда.

1.4.3. Розраховують швидкості у вхідному і вихідному патрубках насоса у кожному режимі э рівняння

де A - площа перерізу відповідного патрубка (діаметри патрубків надаються в табличках стендів).

1.4.4. Знаходять повний напір насоса

Де - перевищення осі манометра над точкою підключенім вакуумметра.

1.4.5. Розраховують корисну потужність насоса за (1,8)

1.4.6. За показаннями ватметра розраховують електричну потужність
для кожного режиму

де К - коефіцієнт ватметра (наводиться у табличках стендів)

1.4.7. Знаходять потужність, що споживае насос ( потужність на валу)

Де – ККД електродвигуна.

1.4.8. За (1.7)знаходять ККД насоса.

Результати розрахунків для всіх режимів вносять у таблицю розрахунків(табл..1.2)

Таблиця 1.2

Таблиця розрахунків

                     

 

1.5. Подання результатів роботи

1.5.1. На одному графіку креслять характеристики.

1.5.2.На той же грифі к наносять паспортну характеристику насоса. Точки характеристики наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Паспортна характеристика насоса БЦНМ 3/17

 

Q,л/c 0,4 0,5 0,7 0,9 1,0 1,2 1,4 1,6
Н,м 18,8 18,7 16,4 15,3 13,1 10,2 7,0

 

1.5.3. Використовуючи (1.5), а також те, що розраховують точки ідеальної характеристики і наносять її на графік ( n-3000 об/хв. – 110 мм, – 50 мм, – 2,7 мм, -300 кількість лопаток - 6, - 0.8)

1. 5.4.Використовуючи (1.13), розраховують коефіцієнт швидкості і визначають тип робочого колеса.

1.5.5.Для оптимальних подачі і напору за (1.12) знахо­дять об'ємний ККД і за (1.10) – гідравлічний.

1.5.6.Припуставши - 0,9, за (1.6) визначають новий ККД на­соса.

1.5.7. Аналізують отримані результати і роблять висновки.

 

Контрольні запитання

1.У чому полягає мета проведення лабораторної роботи?

2.Що розуміють під подачею, масовим напором і корисною потужністю'. Яким чином пов'язані ці величини?

3.Наведіть план швидкостей на вигідному діаметрі робочого колеса 1 дайте відповідні пояснення.

4.Як пов'язаний зі швидкостями , ? на що вказують індекси " д" і " " ?

5.Що розуміють під статичною і динамічною складовими напору? За рахунок якої складової слід підвищувати напір? Чому?

6.Який вигляд має ідеальна,напірна характеристика насоса і чому вона відрізняється від дійсно?

7.Охарактеризуйте втрати, які виникають у насосі.

8.Якими приладами необхідно користуватися при проведенні випробування насоса?

 

Лабораторна робота № 8

Лабораторна робота № 9

Лабораторная работа № 10

Общие положения

Необходимость в установке нескольких совместно работающих вентиляторов может возникнуть при следующих обстоятельствах:

1. Один вентилятор не соответствует заданию, а замена его большим соответствующим невозможна.

2. Производительность или давление установленного вентилятора подвержены резким изменениям.

3. Требуется гарантировать надежность эксплуатации вентилятора путем создания определенного резерва.

Совместная работа вентиляторов может быть параллельной или последовательной.

Если нужно изменить характеристику так, чтобы резко увеличился диапазон производительности, то целесообразно применять параллельное соединение вентиляторов. Если же требуется изменить характеристику с тем, чтобы при той же производительности резко увеличилось давление, необходимо последовательное соединение вентиляторов.

В обоих случаях конечным результатом является увеличение производительности вентиляторов.

При параллельном соединении (рис. 1) вентиляторы подают воздух в общую сеть, причем через каждый вентилятор проходит только часть общего количества воздуха. В месте соединения потоков установится некоторое общее давление, а расход будет равен сумме производительностей вентиляторов. Отсюда следует, что для построения суммарной характеристики параллельно соединенных вентиляторов следует алгебраически складывать их производительность при неизменных давлениях (рис.2).

При последовательном соединении (рис.3) вентиляторы устанавливают один за другим, причем через каждый вентилятор проходит весь воздух. Примером последова­тельного соединения могут служить многоступенчатые вентиляторы.

Для построения суммарной характеристики последовательно соединенных вентиляторов следует алгебраически складывать их давления при равных производительностях (рис.4).

При работе в сетях двух одинаковых, параллельно соединенных вентиляторов их общая производительность определяется графически по значениям абсциссы точки пересечения суммарной характеристики (кривая 1+1 рис.5) с характеристиками сети. Производительность каждого вентилятора определяется по его характеристике (кривая 1), в зависимости от величины общего давления совместно работающих вентиляторов . При одновременной параллельной работе с двух одинаковых вентиляторов производительность каждого равняется половине их общей производительности.

При работе в сети двух одинаковых последовательно соединенных вентиляторов общая производительность и давление определяются по пересечению их суммарной характеристики с характеристикой сети (рис.6)

Давление одного из совместно работающих вентиляторов определяется пересечением его характеристики с ординатой, проведенной через точку пересечения суммарной характеристики вентиляторов с характеристикой сети (но никак не по пересечению составляющих характеристик вентиляторов с характеристикой сети).

При одновременной последовательной работе двух одинаковых вентиляторов давление каждого в два раза меньше общего давления. При последовательном присоединении к одному уже работающему вентилятору такого же вентилятора (это не должно привести к существенному изменению характеристики сети) общее давление увеличится посравнению с , но не вдвое, так как рабочаяточка переместится не по ординате, а по квадратичной характеристике сети. Таким образом, давление каждого из последовательно соединенных вентиляторов окажется меньше, чем давление одного работающего на ту же сеть вентилятора ( ).

Что касается производительности двух одинаковых последовательно работающих вентиляторов, то она будет равна производительности каждого из них ,но больше производительности одного вентилятора при изолированной его работе на ту же сеть.

В зависимости от особенности характеристик последовательно соединенных вентиляторов (рис.7) и характеристик сети (кривые а,б,в) общее давление по сравнению с давлением одного работающего вентилятора 1 может увеличиться (кривая а), остаться неизменным (кривая б) или даже уменьшится (кривая в).

Изменение давления и производительности при последовательном присоединении (или отключении) вентиляторов, так же как и в случае их параллельной работы, может быть определено только графически – путем наложения характеристик.

Общая мощность двух совместно работающих вентиляторов равняется сумме мощностей каждого из них. Общий к.п.д. установки двух совместно работающих вентиляторов может быть соответственно вычислен после определении значений общей производительности, давления и мощности.

 

Порядок проведения работы:

1. Вентилятор включают при закрытой заслонке (угол ß= ).

2. Изменяя угол установки заслонки от до проводят измерения на 5-6 режимах в каждой серии испытаний.

3. Испытания проводят в следующей последовательности:

а) 1-й вентилятор

б) 2-й вентилятор

в) 1-й и 2-й вентиляторы совместно

Таблица вычислений

  м/с м³/с Па Па м/с Па Па Па Вт Вт Вт  

Представление результатов работы:

1. По экспериментальным точкам стоят характеристики , ,

2. Характеристики вентиляторов совмещают с характеристикой сети. Определяют параметры вентиляторов при работе на сеть.

3. Анализируют полученные результаты.

Контрольные вопросы

1. Какие варианты совместной работы вентиляторов вам известны ?

2. В каких случаях возникает необходимость установки совместно работающих вентиляторов?

3. В каких случаях используется параллельное включение вентиляторов?

4. Постройте характеристики двух одинаковых последовательно включенных вентиляторов.

5. Укажите основное преимущества и недостатки последовательного включения вентиляторов.

 

Об’ємні гідромашини

Лабораторна робота а № 11

Загальні положення .

Роторні насоси належать до класу об'ємних. Головною особливітю цих машин є т.е, що рухомі елементи, котрі утворюють робочі камери здійснюють обертовий або обертовий і зворотно-поступальний рухи. З великої конструктивноі різноманітності роторних машин можна назвати чотири головних типи: зубчасті (шестеренні); пластинчасті (шиберні), поршневі і гвинтові.

В цій лабораторній роботі розглядаються лише шестеренні насоси. Як відзначалось у лабораторній'роботі № 3, частота обертання привода поршневого насоса обмежена тим, що рідина може відірватися від поршня; ця обставина змушує передбачати спеціальні пристрої, котрі знижують швидкість руху поршня.Роторні машини не мають цього недоліку і можуть- працювати з достатньо великими частотами обертання.

Як правило, ротор насоса безпосередньо зв'язаний з валом двигуна.

Роторні машини любого типу мають три основні робочі елементи: статор (корпус) - нерухомий елемент конструкції э прийомною і нагнітальною кхмерами; ротор що обертається, за допомогою вала двигуна; замикач (або замикачі),який служить для віддлення області- всмоктування від області нагнітання. В залежності від можливості змінювати робочий об'єм V, роторні машини діляться на регульовані і нерегульовані.

Під номінальним тиском Рном розуміють найбільший мок, а яким повинен працювати насос весь встановлений термін з незмінними параметрами в межах встановлених норм. Під номінальною частотою обертання Пном розуміють найбільшу частоту обертаний, при котрій насос повинен працювати весь встановлений термін з незмінними параметрами в межах встановлених норм.

Шестеренним зветься роторний насос з робочими камерами, утвореними поверхнями зубчастих коліс, корпуса і бокових кришок.Ці насоси із-за простоти виготовлення, надійності, малих габаритів і вартості мають широке розповсюдження. Їх конструктивна особливість у тому, що робочі органи мають лише обертовий рух. Насоси можуть бути з шестернями як зовнішнього, так і внутрішнього зачеплення. Схема шестеренного насоса зовнішнього зачеплення показана на рис. 5.1.

 

Рис. 5.1 - Принципова схема шестеренного насоса: 1 -ведуча шестерня з валом;

2 -ведена шестерня; 3 - кришка насоса; 4 – корпус, 5 – компенсатор з ущільнювачем

 

Робочими органами насоса е шестерні з евольвентним зачепленням. Одна з шестерен е ротором і зв'язана з ведучим валом, друга виконує роль замикача і обертається вхолосту. Зуб'я шестерен завжди знаходяться у контакті, що забезпечує розділення порожнин всмоктування і нагнітання, при обертанні шестерен зуб'я виходять із зачеплення і в порожнині створюється вакуум за рахунок того, що об'єм збільшується. Під дією атмосферного тиску рідина з прийомного резервуара заповнює звільнений об'єм і переноситеся вздовж стінок корпуса в западинах шестерен на сторону нагнітання. Коли зуб'я шестерен входять у зачеплення, робоча рідина витісняється і направляється в нагнітальну магістраль. Але якась частина рідини радіальними (між розточкою корпуса і зовнішнім діаметром шестерні) і торцевим (між торцями шестерен і кришками) зазорами знову повертається на сторону всмоктування. Ці перетічки знижують подачу насоса порівняно з ідеальною. На початку зачеплення може трапитися замикання (защемлення) якогось об'єму рідини в западинах. Це явище одержало назву компресії. При малих зазорах і щільному контакті між зуб'ямі тиск у замкнутому об'ємі різко зростає, що може привести до поломки машин. Щоб запобігти компресії, в насосі передбачені спеціальні канали, котрими рідина виводиться із замкненого об’єму. Робочий об'єм насоса з достатньою для практики точністю можна визначити за формулою

(5.1)

де b- ширина вінця шестерні; гг-\

m - модуль зачеплення;

Z - кількість зуб"їв.

(5.1) одержано з припущенням, що площа зуба і западини однакові.

Ідеальна подача насоса

(5.2)

-частота обертання, об/хв

Дійсна подача насоса

(5.3)

де - об'ємний ККД

Шестеринні машини належать до нерегульованих машин,бо величини, котрі входять у ( 5.1) є постійними.

Миттєва подача насоса має пульсуючи характер і є періодичною функцією з періодом .

Коефіцієнт пульсації

(5.4)

Де - кут зачеплений.

Із (5.4) виходить, що для зменшення пульсації необхідно збільшувати кількість зуб'їв шестерні.

Тиск, створений насосом, обчислюється аналогічно тиску поршневого насоса

(5.5)

Як і для будь-якої об'ємної машини, тиск шестеренного насоса залежить від опору системи,на яку працює насос. При надмірному зростанні тиску може статися перевантаження машини. Щоб уникнути цього явища, паралельно з насосом вмикають запобіжно-переливний клапан (рис.5.2).

Цей клапан є регулятором тиску. Простий клапан складається з кульки, котра притиснута до сідла пружиною. Знизу на кульку діє сила тиску робочої рідини. Коли ця сила перевищить силу натягу пружини,, то кулька відірветься від сідла, і якась частина рідини (або вона вся) повернеться до прийомного бака. На рис.5.3 показано приблизний вигляд характеристики насоса, що працює разом із запобіжно-переливним клапаном ( характеристика насос-клапан). Крива АВ — характеристика насоса ВС- характеристика клапана.

Тиск у точці В (Ркл) відповідає тиску в системі, при якому клапан починає працювати (кулька відривається від сідла)

Якщо тиск у системі досягав Рн (тиск настроювання), то клапан відкриється повністю, і вся рідина повернеться в бак. Крива ЕМ- характеристика мережі, і - робоча точка (точка перетину характеристик ки мережі і характеристики -насос-клапан). Оскільки характеристика мережі перетинав характеристику клапана ( Р1>Р1),то він трохи відкритий, і частина рідини повертається в бак.

При положенні, показаному на рис 5.3, маємо:

подача насоса - абсциса ОА , з цієї подачі в мережу надходить витрата Q , а черев клапан повертається в бак витрата Qм – Q1.

Запобіжно-переливний клапан може бути вмонтований у насос і як його невід’ємна частина. Частіше він і конується як окремий апарат.

Корисну потужність насоса або потужність,котру насос передає потоку рідини, обчислюють за (4.13), повний ККД насоса обчислюють за (4.14).

 

Рис.5.2 Схема підключення запобіжно-переливного клапана:

1- Насос, 2- запобіжно-переливний клапан

 

Рис. 5.3. Графік роботи на систему насоса з запобіжно-переливним клапаном

Для очистки масла на всмоктувальній лінії насоса встановлено фільтр б. Подачу масла вимірюють діафрагмою 3, що підключена до стандартного дифманометра типу ДМ. Вторинним е показуючий і самопишучий прилад ДТ диференційно-трансформаторного типу. Шкала приладу відсоткова.

Подача насоса .

(5.6)

де Ka-коефіцієнт приладу;

Пw- кількість поділок шкали приладу.

Потужність, що споживається електродвигуном, вимірюють переносним комплектом К-60 (див. лаб.роботу № 3)'

Параметри насосам

кількість зуб'їв шестерні -10 шт.

ширина шестерні b -16 мм;

модуль зачеплення m -4 мм.

 

Порядок проведення роботи

5.3.1. Включають у роботу насос при закритому дроселі 2, записують покази манометра вакуумметра і витратоміра. Переключають Фази на комплекті К-50 і записують покажи ватметра (Na,Nb,Nc).

5.3.2 Замірять ті ж самі параметри при повністю відкритому дроселі. .

5.3.3 Поділивши інтервалал показів манометра (пп. 5.3.1-і 5.3.2) на 4-5 рівні частини, записують порізи всіх приладів.

Одержані дані заносять у таблицю спостережень (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Таблиця спостережень

             

 

Обробка результатїв

5.4.1. За (5.2) обчислюють ідеальну, подачу насоса.

5.4.2-, За (5.6) обчислюють, дійсну подачу насоса.

5.4.3 За (5.5) обчислюють тиск, створений насосом

5.4.4 -Використовуюча (4. 17), обчислюють алектричму потужність

5.4.5. Розраховують потужність насоса (потужність - на ваду)

Де - 0.25- ККД електродвигунь.

5.4.6. обчислюють корисну потужність

де Р – тиск, створений насосом. Па;

Q -подача насоса м3

5.4.7. Розраховують ККД насоса

5.4.8.Використовуючи (5.3) обчислюють об’ємний ККД насоса і результати заносять в табл. 5.2

Таблиця 5.2

Таблиця розрахунків

                     

 

 

Подання результатів роботи

За даними таблиці розрахунки (табл. 5.2) на міліметрівці креслять характеристики насоса. Аналізують одержані результат і. роблять висновки по роботі

Питання для самоконтролю

1)Що собою являють роторні насоси? Які переваги мають роторні насоси перед іншими?

2)Що собою являють шестеренні насоси?

З )Назвіть основні деталі роторного насоса та іх призначення

4) Що розуміють під номінальним-тиском і номінальною частотою обертання?

5) Як виникає компресія в шестеренному насосі? Методи боротьби з цим

6) Чи є миттєва подача шестеренного насоса рівномірною? Дайте пояснення.

7) Що називають запобіжно – переливним клапаном? Як працює цей пристрій?

8) Як можна підрахувати робочий об’єм шестеренного насоса?

Яке припущення лежить в основі виводу формули для робочого об’єму?

 

 

Дослідження роботи відцентрового насоса

Лабораторна робота № 7

Мета роботи - вивчення принципу дії відцентрового насоса, методики проведення його випробувань і обробки отриманих експериментальних результатів та побудови його характеристик.

1.1.Загальні положення

Відцентрові машини належать до класу динамічних, оскільки в них переважають сили інерції, а енергія передається рідині завдяки безпосередній взаємодії потоку з робочими лопатками. Відцентровий насос (рис. 1.1.а,б) складається із робочого колеса з лопатками 2 . Робоче колесо знаходиться у корпусі спіралевидної форми і насаджене на вал, який обертається завдяки електродвигуну. При обертанні робочого колеса рідина, що підводиться нормально до площини рисунка (вздовж осі), під дією відцентрових сил відкидається до периферії 1, пройшовши спіральний корпус і дифузор (напірний патрубок), надходить у мережу.

Площа перерізу корпуса збільшується, і тому швидкість потоку зменшується , і частина його кінетичної енергії перетворюється на по­тенційну (енергію тиску). У міжлопаткових каналах частинки рідини здійснюють складний рух: переносний – зі швидкістю U , відносний - зі швидкістю W і абсолютний в і швидкістю C.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.170.171 (0.059 с.)